«TAX Control»: у ДПС розповіли, на які порушення найчастіше скаржаться українці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/957208.html повідомила.
Тиждень тому Державна податкова служба України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». З моменту його старту вже надійшло майже 100 повідомлень про можливі порушення у сфері торгівлі, послуг чи громадського харчування. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Це дуже зручний інструмент, який дозволяє абсолютно кожному долучитися до боротьби з тінню», – підкреслила очільниця ДПС.
На що найчастіше скаржаться:
- 45 % – невидача фіскального чека, незастосування РРО/ПРРО;
- 19,5 % – відмова у розрахунку банківською карткою;
- 35,5 % – інші порушення,  у тому числі робота без реєстрації чи неоформлені працівники.
Леся Карнаух наголосила, що цей сервіс не про тиск податкової. Бо для перевірки мають бути реальні підстави і це наша послідовна позиція.
«TAX Control» – це про спільну відповідальність. Бо коли кожен з нас буде долучатися до боротьби з тінню і не замовчувати про порушення, то цій тіні ми просто не залишимо шансів на процвітання», – додала в. о. Голови ДПС. 
Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті.
Повідомляйте: 
- про невидачу фіскального чека,
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,
- відмову прийняти картку,
- роботу без державної реєстрації,
- неоформлених працівників.
Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.
Інструмент дієвий!
Чесність нині в тренді!

«Податки захищають»: про оподаткування додаткового
доходу від здачі квартири в оренду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Міністерство фінансів України спільно з Державною податковою службою продовжують інформувати громадян про важливість сумлінної сплати податків на прикладах щоденних життєвих ситуаціях у межах комунікаційної кампанії «Податки захищають».
Представляємо шосту історію кампанії – цього разу про вчительку, яка отримує додатковий дохід від здачі квартири в оренду. На її прикладі пояснюємо, які саме податки необхідно сплачувати з такого доходу, як вони розподіляються та які суспільні послуги забезпечують.
Отже, 39-річна Інна працює вчителькою старших класів у Луцьку. Квартиру своєї бабусі в Івано-Франківську вона здає в оренду за 12 тис. грн на місяць (36 тис. грн/квартал; 144 тис. грн/рік). З метою отримання офіційно додаткового доходу Інна зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 2 групи. Це дозволяє їй офіційно надавати послуги з оренди громадянам України та платникам єдиного податку (тобто іншим ФОПам).
Раз на рік Інна подає податкову декларацію через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС. Також щомісяця вона сплачує військовий збір та єдиний податок. Єдиний соціальний внесок з доходу від здачі квартири в оренду Інна не сплачує, бо цей податок вираховується з її офіційної зарплати вчительки роботодавцем.
Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956889.html

Перетворення юридичної особи:
які податкові обов’язки платника і чи чекати на перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956792.html повідомила.
Державна податкова служба України підготувала відповіді на актуальні питання платників щодо перевірок, ПДВ, декларацій, реєстраційних дій та перенесення показників у випадку реорганізації юридичних осіб шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми підприємства).
Передусім сам факт перетворення не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки за пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України. Позапланові перевірки у випадку реорганізації проводяться, коли юридична особа припиняється, розпочато процедуру реорганізації (крім перетворення), закривається відокремлений підрозділ, порушено справу про банкрутство або подано заяву про зняття з обліку. Рішення про такі перевірки приймається лише за наявності податкових ризиків у діяльності платника.
Водночас реорганізація може враховуватися при включенні підприємства до плану-графіка планових перевірок, але не як окрема підстава, а з урахуванням рівня податкових ризиків. До плану-графіка потрапляють платники з високим, середнім або незначним ступенем ризику несплати податків. Пріоритет мають суб’єкти з найбільшими ризиками.
При перетворенні підприємства податковий номер не змінюється, а всі дані про реорганізацію контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру. Тому додатково повідомляти ДПС про перетворення не потрібно, якщо відповідні реєстраційні дії вже внесені до реєстру.
Підприємство, створене внаслідок перетворення, вважається новоствореним платником податку на прибуток і звітує за річний період, який починається з дати перетворення і триває до кінця звітного року. Правонаступник має право зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалося у підприємства, яке припиняється, з урахуванням вимог Податкового кодексу України.
Щодо ПДВ: реорганізація шляхом перетворення потребує перереєстрації платника ПДВ. Платник має подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів після завершення перетворення. За результатами перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ та індивідуальний номер платника ПДВ не змінюються. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється за самостійним рішенням контролюючого органу відповідно до статті 184  Податкового кодексу України.
Операція з реорганізації шляхом перетворення не є об’єктом оподаткування ПДВ, а сума від’ємного значення ПДВ може бути перенесена до податкового кредиту правонаступника за заявою платника та після підтвердження документальною перевіркою контролюючого органу. При цьому питання віднесення підприємства, утвореного внаслідок перетворення, до категорії «ризикових» платників ПДВ розглядається комісією регіонального рівня на загальних підставах – за критеріями ризиковості та наявною податковою інформацією.
Детальніше про окремі аспекти перетворення платників податків  – за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/956751.html.

Паркування транспорту приносить більше:
надходження зросли на майже 24 %

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – жовтні  цього року до місцевих бюджетів надійшло 174,4 млн грн збору за місця для паркування транспорту. Це на 23,8 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік ця сума становила 140,9 млн грн.
На сьогодні організовують та забезпечують паркування транспорту у містах та громадах України 679 суб’єктів господарювання.
 Лідери за обсягами сплати:
- Одеська область – 62,6 млн грн;
- Львівська область – 47 млн грн;
- Дніпропетровська область – 43 млн грн;
- Івано-Франківська область – 7,2 млн грн.
Дякуємо за відповідальність кожному, хто сплачує збір за місця для паркування. Адже ви долучаєтеся до  фінансування інфраструктурних проєктів та розвиток комфортних умов для мешканців громад. Всі кошти йдуть саме до місцевих бюджетів.
Звертаємо увагу!
Збір не сплачується із земельних ділянок, відведених для безоплатного паркування транспорту водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.
Таких місць має бути не менше 10 % від загальної кількості паркувальних місць на спеціально обладнаних або відведених майданчиках, але не менше одного місця. Ці місця мають бути позначені спеціальними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/956962.html

Діалог влади та бізнесу: дієва комунікація заради економічної стійкості

Регіональна платформа «Діалог влади та бізнесу» знову зібрала широке коло підприємців Дніпропетровщини з різних сфер і галузей.
Зустріч розпочалася з відеозв’язку з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, під час якого учасникам зустрічі розповіли про онлайн-платформу «Пульс». Цей експериментальний проєкт впроваджено у шести регіонах, у тому числі в нашій області. Платформа дозволяє підприємцям залишати відгуки про якість отриманих державних послуг, актуалізувати проблеми і пропонувати шляхи їх вирішення.
На розгляд чергового «Діалогу влади та бізнесу» винесено чимало важливих питань.
У заході із представниками бізнес-спільноти області, організованому Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, взяв участь Юрій Павлютін, керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
«Комунікації податківців Дніпропетровщини з платниками у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбуваються систематично. Працюємо, щоб взаємодія з податковою для платників була зручною та прозорою. Створення комфорту для кожного платника податків – наразі надзвичайно важливе», – зазначив Юрій Павлютін.
Одне з ключових питань – розблокування податкових накладних та недопущення випадків безпідставного включення підприємств до переліку ризикових.
 Фахівці ГУ ДПС зазначили, що завдяки комплексній роботі на Дніпропетровщині спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості платників, віднесених до переліку ризикових. Показник зупинених податкових накладних знизився більш ніж у 3 рази. Наразі він становить 0,43, тоді як у листопаді 2024 року він був 1,39 %. Особливу увагу приділено ознакам безумовної реєстрації, показникам позитивної податкової історії та діям платників у разі зупинення податкових накладних.
Йшла мова і про важливі новації податкового законодавства. Зокрема, про право учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на податкову знижку за витратами понесеними на оренду житла. Обговорили вимоги щодо мінімального розміру середньої щомісячної заробітної плати для отримання ліцензій на алкоголь та тютюн.
Зупинилися на застосуванні реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій та видачі чеків. Податківці звернули увагу, що з 01 серпня цього року за невидачу чеків у паперовому вигляді та/або електронній формі фінансові санкції діють у повному обсязі: 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше і 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне порушення.
Увагу бізнес-спільноти області сфокусували на безбар’єрному доступі до послуг і сервісів податкової служби. Зокрема, на відкритті Офісу податкових консультантів та запровадженні у ЦОПах нової послуги – сурдоперекладу для людей з порушенням слуху.
 Учасникам діалогу нагадали про функціональні можливості Електронного кабінету та інформаційних платформ ГУ ДПС.
Під час спілкування учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання.
Системний діалог влади з бізнесом дозволяє не тільки оперативно інформувати про новації у законодавстві, нові сервісні можливості податкової служби, а й сприяє наповненню бюджетів та реалізації соціальних програм та інфраструктурних проектів у громадах. 

Податківці Дніпропетровщини: на контролі – підакцизні товари

Здійснення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів під час проведення фактичних перевірок суб’єктів господарювання (СГ), які здійснюють виробництво та оптову/роздрібну реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) – тема чергового діалогу податківців Дніпропетровщини з платниками акцизного податку регіону, який відбувся в онлайн форматі.
Акцизний податок є важливим джерелом доходів бюджетів усіх рівнів, ГУ ДПС системно здійснює заходи щодо забезпечення прозорості та легальності бізнесу у цій сфері.
Тільки до місцевого бюджету упродовж 10 місяців цього року платники акцизного податку області перерахували понад пів мільярда гривень. Ці надходження зростають, у тому числі завдяки контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.
 Під час зустрічі фахівці обласної податкової обговорили з СГ правові основи та підстави для проведення фактичних перевірок, а також їх процедури та основні завдання.
СГ поінформовано про види і розміри фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.
Учасники зустрічі отримали відповіді на актуальні питання та обговорили можливості сучасних форматів спілкування з платниками.
Фахівці ГУ ДПС завжди відкриті для спілкування, і у разі виникнення питань нададуть фахові консультації щодо застосування норм законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом
 та громадськістю в ефективному форматі

Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) залишається зручним та ефективним інструментом комунікації з бізнесом та громадськістю. Чергове звернення на КПП фізичної особи з м. Дніпро стосувалося особливостей листування через Електронний кабінет.
Фахівці ГУ ДПС зазначили, що сьогодні податкова – це, у першу чергу, сервісна служба. Найбільш популярний серед сервісів – Електронний кабінет. Його функціональні можливості постійно розширюються. Наразі Електронний кабінет дозволяє користувачам листуватися з Державною податковою службою України (ДПС) в електронному форматі.
Податківці розповіли про процедуру подання заяви про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет та за якою формою подаються такі заяви, а також ознайомили з механізмом користування Електронним кабінетом з застосуванням ключа зі «Хмарного сховища».
Зустріч проходила традиційно у форматі діалогу. Заявнику надали вичерпні відповіді на запитання.
Додатково поінформували про сучасні формати спілкування з податковою службою Дніпропетровщини. Зокрема, про сервіс нового типу Офіс податкових консультантів (Офіс). Він забезпечує ефективне надання усних консультацій з податкових питань.
Консультаційні послуги надаються на безоплатній основі. Ознайомитися з додатковою інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами, у тому числі для попереднього запису, можна на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України.
Зупинилися на реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, задля забезпечення безперешкодної комунікації з платниками.
 Звернули увагу на послугу сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху у центрах обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС. Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».
Відкрита комунікація з платником в черговий раз підтвердила, що КПП залишається одним з дієвих інструментів оперативного вирішення актуальних податкових питань.

Єдиний податок: майже на 34 відсотки зросли надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 694,6 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року надходження зросли майже на 176,0 млн грн, або майже на 34 відсотки.
Висловлюємо вдячність бізнесу за сумлінне виконання фінансових зобов’язань.
Нагадуємо, що відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи:
- самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
- перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Позитивне значення, тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачується ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи –
платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували понад 34,6 млн гривень

Юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів у січні – жовтні п. р. спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 34,6 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились майже на 4,8 млн грн, темп росту – 116,1 відсотків.
Нагадує, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Рентна плата: за видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 71,4 млн гривень

У січні – жовтні поточного року платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 71,4 млн гривень.
Інформуємо, що обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

Податковий календар на 28 листопада 2025 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

28 листопада 2025 року, п’ятниця, останній день сплати:

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за жовтень 2025 року ;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за листопад 2025 року.
Нагадуємо, що однією зі стратегічних цілей Національної стратегії доходів до 2030 року є підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків.
Наголошуємо, що своєчасна сплата податків, зборів та платежів – це виконання платником податків одного з основних зобов’язань, що забезпечує належні надходження до бюджетів.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що  «Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35 прим.1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (із мінами).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35 прим.1.3 статті 35 прим.1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Як звірити дані щодо сплати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники плати за землю мають право звірити дані, на підставі яких нараховується земельний податок або орендна плата за ділянки державної та комунальної власності.
Для цього слід звернутися до податкової за своїм місцем реєстрації або за місцем розташування земельної ділянки.
Це можна зробити:
- письмово;
- в електронній формі через Електронний кабінет (меню «Листування з ДПС»).
Під час звірки можна уточнити:
- площу та кількість земельних ділянок та/або паїв, що перебувають у власності та/або користуванні;
- наявність права на пільгу;
- розмір ставки земельного податку;
- нараховану суму плати за землю.
Якщо виникли розбіжності між даними платника та інформацією, що міститься в податковій, платник може надати документи, які підтверджують його право власності або користування землею, а також право на пільгу.
На підставі документів ДПС протягом десяти робочих днів перераховує податок та надсилає (вручає) платнику нове податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми.
При цьому попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Якщо громадянин має у власності кілька земельних ділянок або земельних часток (паїв), він може звернутися для проведення звірки до податкової – за місцем своєї податкової реєстрації або за місцем розташування будь-якої із земельних ділянок.

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), платником на небюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).
У разі сплати, зокрема, єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку № 148).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 148 визначено, що сплата, зокрема, єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо особливостей заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, при заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, зазначається:
повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
прізвище, власне ім’я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами і доповненнями) для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжної інструкції (розрахункового документа) зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

При виплаті доходу фізичній особі податковий агент не нараховував
і не утримував ПДФО: хто відповідальний?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Враховуючи викладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Чи потрібно повідомляти контролюючі органи
про зміну засновників юридичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Згідно з п. 8 частини другої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, про перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник – юридична особа; інформація для здійснення зв’язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти).
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588 у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни», за формою № 1-ОПП – з позначкою «Інші зміни», за формою № 1-ОПН – з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».
Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Інші зміни» або за формою № 1-ОПН – з позначкою «Інші зміни/перереєстрація».

Протягом календарного року платником ПДВ здійснювалися оподатковані операції, а в одному із звітних періодів були лише неоподатковані операції:
чи здійснювати перерахунок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  нагадує, що відповідно до п. 199.1 ст. 191 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники ПДВ, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Згідно з п. 199.4 ст. 199 ПКУ платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ (п. 199.6 ст. 199 ПКУ).
Отже, платник ПДВ здійснює перерахунок згідно ст. 199 ПКУ за підсумками календарного року, у якому здійснювалися неоподатковувані операції (у тому числі якщо протягом такого року неоподатковані операції було здійснено лише в одному звітному періоді).
У такому перерахунку враховуються обсяги усіх операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), що були здійснені протягом усіх звітних (податкових) періодів року, за який проводиться перерахунок (у тому числі тих звітних періодів, в яких були відсутні неоподатковані операції).

ФОПам – власникам об’єктів нежитлової нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені п.п. 70.16.7 прим. 1 п. 70.16 ст. 70 ПКУ.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем Державної податкової служби України (далі – ДПС), сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Класифікатором.
Враховуючи зазначене, фізичною особою – підприємцем не надаються до контролюючого органу правовстановлюючі документи, які підтверджують належність об’єктів нежитлової нерухомості до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 Класифікатора, якщо така особа є їх власником.
Такі документи надаються у разі відсутності у базі даних інформаційних систем ДПС відомостей про класифікаційні ознаки та функціональне призначення об’єктів нерухомості.

Чи необхідно повідомляти контролюючий орган про зберігання пального,
яке споживається для заправлення електрогенераторної установки
в обсязі до 2000 літрів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Оскільки, облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, суб’єкти господарювання, що зберігають пальне для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне без наявності відповідної ліцензії.
Суб’єкти господарювання, у яких об’єм складів для зберігання пального більше 2000 літрів обліковуються за Деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000 літрів необхідно повідомити ДПС про зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів будь-яким засобом зв’язку.

Відчуження об’єкта оподаткування відбувається протягом 10 робочих днів після його придбання: чи подавати повідомленням за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку № 1588).
Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає Повідомлення за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-17 Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Повідомлення за ф. № 20-ОПП. У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).
Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Повідомлення за ф. № 20-ОПП вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування», у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».

Про подання в електронному вигляді податкової декларації
про майновий стан і доходи з додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції Декларація типу «Звітна» або «Звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «Довідкова» – це Декларація, що подається:
платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку;
особами, які беруть участь у добровільному страхуванні;
платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 за себе, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску таким платникам.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронна форма Декларації (довідкова), за ідентифікатором форми F0100414, у складі якої формуються додатки:
додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0141914 (подається у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат);
додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» – за ідентифікатором форми F0142014 (подається особами, які беруть участь у добровільному страхуванні);
додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки» – за ідентифікатором форми F0142114 (подається, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску).

За порушення правил сплати (перерахування) військового збору
до платників єдиного податку третьої групи застосовуються штрафні санкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи – підприємці та юридичні особи.
Абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
За порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, притягаються до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст.124 ПКУ (абзац другий п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).