Надходження ЄСВ зростають: плюс 21,1 % за 11 місяців року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Єдиний внесок демонструє стабільну динаміку зростання. За 11 місяців поточного року до бюджету вже перераховано понад 593,1 млрд грн ЄСВ, що на 21,1 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Додатково українська система соціального страхування отримала 103,3 млрд грн, що є важливим ресурсом для фінансування пенсійних та соціальних виплат.
Єдиний внесок сплачується щомісячно за ставкою 22 %.
Його розмір розраховується як добуток заробітної плати та ставки внеску. Максимальна сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, у 2025 році дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати.
Мінімальний страховий внесок – 1760 грн: 22 % від мінімальної заробітної плати (8000 грн).
Максимальний страховий внесок – 35 200 грн: 22 % від 20 мінімальних заробітних плат (160 000 грн).
Терміни сплати єдиного внеску:
- роботодавці перераховують внесок до 20 числа місяця, що настає за звітним;
- фізичні особи, які сплачують за себе, – до 20 числа місяця після закінчення кварталу;
- учасники добровільного страхування – у строки, передбачені договором.
Своєчасна сплата ЄСВ гарантує зарахування страхового стажу, що впливає на право на пенсію за віком та отримання інших соціальних виплат. Кожен місяць стажу зараховується лише за умови сплати мінімального страхового внеску.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/960032.html

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства збільшився на 489 суб’єктів господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/960295.html повідомила.
До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на листопад 2025 року включено 7 638 суб’єктів господарювання.
Ці платники за січень – листопад 2025 року сплатили 252,5 млрд грн податків до зведеного бюджету. Це 13 % від загального обсягу податкових платежів.
Перелік збільшився на 489 суб’єктів господарювання, або майже на 7 %, порівняно із серпнем поточного року.
До нього увійшли:
7 073 юридичні особи, у тому числі:
- 4 056 – юросіб на загальній системі оподаткування;
- 326 – резидентів Дія Сіті;
- 1 714 – юросіб – платників єдиного податку ІІІ групи;
- 977 – юросіб – платників єдиного податку IV групи;
565 ФОП, у тому числі:
- 57 – ФОП на загальній системі оподаткування;
- 508 – ФОП – платників єдиного податку ІІІ групи.
Усім суб’єктам господарювання, які включені до Переліку, 01.12.2025 направлено відповідні інформаційні повідомлення в електронний кабінет.
Якщо платник бажає відмовитись від оприлюднення своїх даних на вебпорталі ДПС – може подати до ДПС відповідне повідомлення в електронній формі.
Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків за формою:
J1325401 (для юридичних осіб);
F1325401 (для фізичних осіб)
розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.
У розділі «Територія високого рівня податкової довіри» вебпорталу ДПС оприлюднено середньогалузеві показники критеріїв по кожному виду економічної діяльності, розраховані станом на листопад 2025 року.
Суб’єктам господарювання, які відповідають одній із шести систем оподаткування, в Електронному кабінеті у розділі «Критерії добровільного дотримання законодавства» розміщено показники відповідності критеріям та вимогам для включення платника податків до Переліку.
Довідково.
ДПС 28.11.2025 затверджено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства станом на листопад 2025, який буде оприлюднено 18.12.2025 на вебпорталі ДПС у розділі «Платники з переліку».

День ЗСУ: свято мужності, сили і нескореності

Напередодні Дня Збройних Сил України фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на чолі з керівником податкової регіону Юрієм Павлютіним привітали захисників Дніпропетровщини.
«У складних умовах війни Ви з честю виконуєте свій обов’язок, демонструючи незламний дух і високий професіоналізм. Ми щодня завдячуємо Вам за Вашу мужність і незламну відданість справі захисту рідної землі та неба над Україною», – зазначив керівник податкової служби Дніпропетровської області Юрій Павлютін.
Шана героям, які віддали життя за незалежність і свободу України.
Податківці подякували родинам всіх Захисників і Захисниць. Незламним воїнам висловили щиру вдячність за невтомність та безцінні зусилля здолати ворога!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!
Героям слава!
https://youtu.be/GybUSlmg_6g

Свято добра і турботи: податківці Дніпропетровщини
привітали дітей зі святом Миколая

Світле і добре свято – День Святого Миколая відкриває калейдоскоп зимових свят і об’єднує всіх навколо шляхетних справ.
Турбота про дітей – це частина відповідальності та людяності.
Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області організували дитячий відеоконкурс «У пошуках подарунків Святого Миколая».
Напередодні свята учасників дитячого конкурсу привітали під час зустрічі в онлайн форматі. Святкова інтерактивна сесія відбулася за участю керівництва податкової Дніпропетровщини.
«У вас вийшли чудові святкові відеорозповіді. Ви довели, що талановиті і творчі. Кожен заслуговує на подарунок. Бажаю, щоб у ваших серцях завжди було місце для добра, щоб всі мрії здійснювалися», – зазначив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Під час зустрічі діти поділилися враженнями від конкурсу, розповідали, які подарунки очікують знайти від Миколая під своїми подушками, читали вірші, співали пісні та вітали дорослих з прийдешніми новорічними святами.
Податківці подякували дітлахам за участь у конкурсі, за щирі розповіді та усмішки і побажали завжди бути успішними, вірити у дива та здійснення мрій.
Зі святом турботи і добра!
https://youtu.be/rzqhi2FIfPc

Понад 301 тисяча юридичних та самозайнятих осіб –
на обліку в податковій службі Дніпропетровщини

Станом на 01.12.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на податковому обліку знаходилось 301 158 юридичних осіб, ФОПів, адвокатів і нотаріусів. У порівнянні з 2024 роком кількість платників податків зросла на 6 049 осіб (станом на 01.12.2024 – 295 109 осіб). Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
При цьому, кількість юридичних осіб, які знаходились на обліку станом на 01.12.2025 – 122 699 осіб. Їх на 2 294 особи більше ніж у минулому році (станом на 01.12.2024 – 120 405 осіб).
Кількість самозайнятих осіб, які перебували на обліку станом на 01.12.2025 – 178 459 осіб. Порівняно з 2024 роком їх кількість збільшилась на 3 755 осіб (станом на 01.12.2024 – 174 704 осіб).
Нагадуємо, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (п. 1 ст. 42 Глави 4 Господарського кодексу України).
Звертаємо увагу, що державна реєстрація суб’єктом господарювання платника податків, який систематично займається підприємницькою діяльністю – це один з основних його обов’язків.

Податкова служба Дніпропетровщини: з початку року до ЦОПів надійшло 346,8 тисяч звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.12.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
Центри обслуговування платників при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – листопада 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 346 802 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 17 894 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 195 815 звернень, або 56,5 відс. від загальної кількості, та на 57 149 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом одинадцяти місяців п. р. платниками податків отримано 333 245 адміністративних послуг, що на 19 557 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 183 641 адміністративних послуг, або 55,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 59 648 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 1 661 виїзд мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 549 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 996 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.12.2025 фахівцями мобільного ЦОПу надано 14 904 адміністративні послуги, з яких 2 499 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 34 508 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 25 392 громадянина, якими отримано 12 405 адміністративних послуг та 27 851 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОП приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 34 826 примірників друкованої продукції.

До загального фонду держбюджету за видобування залізних руд
від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млрд грн рентної плати

У січні – листопаді 2025 року платники  Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 4,1 млрд грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 374,1 млн грн, темп росту – 109,9 відсотків.
Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували майже 45,3 млн гривень

З початку 2025 року платники  Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети збором за місця для паркування транспортних засобів майже на 45,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 3,9 млн грн, або на 9,4 відсотків.
Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Згідно з ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Звертаємо увагу, що ДПС України запустила новий цифровий сервіс «TAX Control». Віджет «ТAX Control» розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті. Доступ цілодобовий і з будь-якого пристрою.
Повідомляйте:
- про невидачу фіскального чека,
- торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції,
- відмову прийняти картку,
- роботу без державної реєстрації,
- неоформлених працівників.

Податковий календар на 09 грудня 2025 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
09 грудня 2025 року, вівторок, останній день сплати: ПДВ за IІІ квартал поточного року нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги.

Повідомляємо, що особа – нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку, або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (абзац одинадцятий п. 208 прим. 1. 2 ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Відповідно до п. 183.12 ст. 183 ПКУ ДПС веде реєстр платників ПДВ, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники ПДВ, у тому числі осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
Довідково: Порядок реєстрації як платників ПДВ осіб – нерезидентів, які постачають фізичним особам у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платників ПДВ (далі – ФОП) електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України, регламентовано ст. 208 прим. 1 ПКУ та розд. VIII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Які обов’язкові реквізити має містити фіскальний чек?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.11.2024 № 601, далі – Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:
найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);
назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2);
адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомлення за ф. № 20-ОПП (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9);
вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 10);
назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13);
сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14);
вид операції (рядок 15);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16);
напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17);
позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);
засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
заокруглення (рядок 23);
до сплати, валюта (рядок 24);
решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);
фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);
дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);
реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28);
QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:
https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:
ABCD… – MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених ПРРО в режимі офлайн;
yyyyMMdd – дата чека;
HHmmss – час;
NNNN… – фіскальний номер розрахункового документа;
sm – сума розрахункової операції (роздільник «.»);
1234567890 – фіскальний номер РРО/ПРРО, яким створено чек (рядок 29);
для фіскального чека, що створюється РРО:
код автентифікації повідомлення (МАС) чека (рядок 30);
для фіскального чека, що створюється ПРРО:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений фіскальний чек програмним ПРРО (рядок 31), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 32);
заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 33);
фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 34);
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 35).
Згідно з п. 3 розд. ІІ Положення № 13 рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком.
Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.
Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.
Спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО/ПРРО (п. 4 розд. ІІ Положення № 13).
Рядки 16, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розд. ІІ Положення № 13).
Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).
Рядок 19 фіскального чека повторюється для кожної форми оплати відповідно до кількості використаних засобів оплати. Для форми оплати «ГОТІВКА» рядок 18 не друкується (п. 7 розд. ІІ Положення № 13).
Рядки 20, 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 8 розд. ІІ Положення № 13).
У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 21 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 9 розд. ІІ Положення № 13).

Відшкодування збитків за пошкоджене,
знищене (втрачене) майно: що з базою оподаткування ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
битками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів / послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та / або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів / послуг, поставлених таким платником податку.
Враховуючи викладене, кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ.
Крім того, згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів /послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Отже, якщо під час придбання або виготовлення майна платник податку сформував податковий кредит, а в подальшому воно було знищене, втрачене або внаслідок пошкодження майна його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за прямим призначенням, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Водночас, з метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства щодо питань нарахування ПДВ при отриманні платником податків коштів як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, у кожній конкретній ситуації необхідне детальне вивчення документів (матеріалів).
Отже, для надання відповіді з порушеного питання платникам податків необхідно звернутися до контролюючих органів з детальним описом конкретної ситуації та наданням копій документів для отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ.

Визначення платниками податку на прибуток підприємств резидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає агу, що відповідно до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є:
суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пп.133.4 та 133.5 ст. 133 ПКУ (абзац перший п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).
Зокрема, не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ та відповідно до п. 133.5 ст. 133 ПКУ суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (абзац другий п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).
Абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються:
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ (абзац третій п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);
управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд (п.п. 133.1.3 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);
фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);
юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (абзац перший п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).
Згідно з абзацами другим – п’ятнадцятим п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:
а) проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;
б) прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;
в) фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України, незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.
У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:
управління банківськими рахунками іноземної компанії;
ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;
управління персоналом іноземної компанії.
Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 01 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо іноземною компанією буде подано заяву про визнання податковим резидентом України в період з 01 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.
Іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі відповідної заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та за результатами відповідної перевірки контролюючого органу. Відмова іноземною компанією від податкового резидентства прирівнюється до ліквідації юридичної особи. Оподаткування доходу, що виплачується у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства, здійснюється на рівні акціонерів або інших осіб, які мають право на отримання такого доходу.
Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії, а також порядок проведення перевірки контролюючого органу у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Іноземна компанія, що отримала статус платника податку – резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.
Юридична особа, визнана нерезидентом України відповідно до міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, автоматично визнається платником податку – нерезидентом.

Порядок отримання статусу резидента Дефенс Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Отримання статусу резидента Дефенс Сіті відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469) є добровільним. Для отримання статусу резидента Дефенс Сіті юридична особа звертається до Міністерства оборони України (далі – Міноборони) із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті в порядку, встановленому Законом № 2469.
Відповідно до частини третьої ст. 36 Закону № 2469 юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міноборони рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті.
Міноборони приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті (далі – заявник), відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою ст. 36 Закону № 2469, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою ст. 36 Закону № 2469. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення (частина п’ята ст. 36 Закону № 2469).
Згідно з частиною першою ст. 38 Закону № 2469 заява про надання статусу резидента Дефенс Сіті, що подається заявником до Міноборони, повинна містити:
1) повне найменування заявника, ідентифікаційний код заявника в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, контактні дані заявника (адреса електронної пошти, контактний номер телефону);
2) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату і місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серію та номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів) посадової особи заявника, а саме керівника, члена виконавчого органу, головного бухгалтера або іншої особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку заявника (якщо така функція здійснюється не особисто керівником);
3) перелік видів діяльності, які здійснює заявник;
4) інформацію щодо відповідності вимогам, встановленим частиною п’ятою ст. 37 Закону № 2469;
5) інформацію про виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель за попередній календарний рік, а також про участь у виконанні державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця / субпідрядника з оборонних закупівель для цілей розрахунку кваліфікованого доходу.
Форма, порядок подання та розгляду заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті, а також методика розрахунку кваліфікованого доходу встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
Частиною другою ст. 38 Закону № 2469 визначено, що до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті додаються:
1) довіреність або її копія, засвідчена у встановленому порядку, якщо заява подається від імені заявника його представником за довіреністю;
2) звіт про відповідність за формою та з додатками, визначеними ст. 41 Закону № 2469;
3) інші документи, що підтверджують відомості, зазначені в заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті, визначені КМУ.
Заява про надання статусу резидента Дефенс Сіті та документи, що додаються до неї, подаються заявником до Міноборони в порядку та спосіб, визначені КМУ (частина третя ст. 38 Закону № 2469).
Міноборони розглядає заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті протягом 10 робочих днів з дня її надходження та приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті або про відмову у наданні статусу резидента Дефенс Сіті, якщо під час її розгляду не виявлено передбачених ст. 38 Закону № 2469 підстав для повернення заяви без розгляду (частина четверта ст. 38 Закону № 2469).
Відповідно до частини п’ятої ст. 38 Закону № 2469 Міноборони може повернути заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду з таких підстав:
1) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутні відомості про заявника або наявні відомості про державну реєстрацію його припинення, перебування в стані припинення (крім перетворення), визнання його банкрутом або порушення провадження у справі про банкрутство;
2) заявник звернувся з проханням про повернення раніше поданої заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду;
3) заявник подав не в повному обсязі документи, що додаються до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті;
4) заява або хоча б один з документів, що додаються до заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті:
а) підписані особою, яка не має на це повноважень;
б) оформлені з порушенням вимог Закону № 2469, складені не за встановленою формою або не містить даних, які обов’язково вносяться до них згідно із Законом № 2469.
У разі виявлення підстав для повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду Міноборони протягом п’яти робочих днів з дня надходження такої заяви надсилає відповідне рішення заявнику на адресу його електронної пошти, зазначену у заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті (за наявності), разом з обґрунтованим поясненням підстав повернення заяви без розгляду, що має містити конкретні факти на підтвердження наявності таких підстав. Таке обґрунтоване пояснення також має містити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків (частина шоста ст. 38 Закону № 2469).
Якщо Міноборони не надіслало заявнику рішення про повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду у строк, передбачений частиною шостою ст. 38, вважається, що Міноборони прийняло заяву і підстави для її повернення без розгляду відсутні (частина сьома ст. 38 Закону № 2469).
Частиною восьмою ст. 38 Закону № 2469 визначено, що Міноборони відмовляє заявнику в наданні статусу резидента Дефенс Сіті з таких підстав:
1) заявник не відповідає вимогам, встановленим частиною п’ятою ст. 37 Закону № 2469;
2) зазначена в заяві інформація є недостовірною;
3) упродовж 12 календарних місяців, що передували місяцю, в якому заявником подано заяву про надання статусу резидента Дефенс Сіті, такий заявник втратив статус резидента Дефенс Сіті і відповідне рішення про втрату заявником статусу резидента Дефенс Сіті не скасовано у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною дев’ятою ст. 38 Закону № 2469 рішення Міноборони про повернення заяви про надання статусу резидента Дефенс Сіті без розгляду, про надання та про відмову у наданні статусу резидента Дефенс Сіті набирають чинності в день прийняття і цього дня надсилаються заявнику в електронній формі з електронним підписом, накладеним відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», на адресу його електронної пошти, зазначену в заяві про надання статусу резидента Дефенс Сіті.
Одночасно з рішенням про надання статусу резидента Дефенс Сіті Міноборони вносить відповідний запис до реєстру Дефенс Сіті. Витяг з реєстру Дефенс Сіті надсилається заявнику одночасно з рішенням про надання статусу резидента Дефенс Сіті.

До уваги ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і мають найманих працівників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).
Частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону № 3817 встановлено, що розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець (далі – ФОП), що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
В даному випадку ФОП має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та офіційно оформленого найманого працівника, який наразі перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії військового стану і у цей період ФОП сам здійснює діяльність (без фактичного використання найманої праці), тому його ситуація підпадає під дію вимог частини тринадцятої ст. 42 Закону Закон № 3817, де у суб’єктів господарювання наявні наймані працівники.
При цьому частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817 не передбачено будь-яких обмежень та виключень стосовно відсутності необхідності дотримання вимог щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати для тих суб’єктів господарювання, які отримали будь-яку ліцензію на право роздрібної торгівлі у яких наймані працівники перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період такий суб’єкт господарювання сам здійснює таку діяльність.
Отже у разі недотримання вимог рівня середньомісячної заробітної плати ФОП, у якого офіційно оформлений найманий працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану та в цей період сам ФОП здійснює таку діяльність, це вважатиметься порушенням частини тринадцятої ст. 42 Закону № 3817.
Відповідно до п. 49 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою ст. 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.

Чи потрібно СГ, який здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства для продажу алкогольних напоїв на розлив мати у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання (СГ) громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
гідно з п. 27 частини першої ст. 1 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (зі змінами та доповненнями) заклад громадського харчування – ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.
Відповідно до п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219 (зі змінами і доповненнями) (далі – Правила № 219) ресторанне господарство – вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.
Суб’єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб’єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій (п. 1.4 Правил № 219).
Згідно з п. 1.5 Правил № 219 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).
Вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України.
Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні закладу (підприємства) згідно з обраним типом (класом) повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції (п. 1.6 Правил № 219).
На фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу / класу / назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи (п. 1.7 Правил № 219).
Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства можуть здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив у разі, якщо вони мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування та за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями незалежно від того, чи є у їх назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».

Про самостійне виправлення помилок, допущених
у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами).
Пунктом 2 розд. І Порядку та п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:
новий Звіт (Звіт з позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;
уточнюючий Звіт (Звіт з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.
Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою «звітний»).
Подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пп. 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.
Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати Звіт (уточнюючий Звіт) за звітний період, який перевіряється.
Відповідно до типу звіту «звітний», «звітний новий», «уточнюючий» у відповідному розділі графи 1 заголовної частини Звіту проставляється знак «х» (п. 1 род. ІІ Порядку).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Електронний кабінет: для уникнення подвійного оподаткування до заяви про підтвердження резидентського статусу платник надсилає документи/відомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (далі – Порядок № 248).
Пунктом 3 Порядку № 248, зокрема, встановлено, що заяву про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування (далі – Заява) за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Контролюючий орган перевіряє дані, зазначені у Заяві, зокрема на відповідність ПКУ та відповідному міжнародному договору України. Платник податку може надати документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування (п. 4 Порядку № 248).
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Платники податків, які є користувачами Електронного кабінету, за допомогою меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету мають можливість створити, підписати та надіслати до контролюючого органу Заяву (ідентифікатор форми J/F 1308202).
Форма Заяви, яка затверджена Порядком № 248, не передбачає подання платником податків додатків разом з Заявою.
Скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, платники податків мають можливість надіслати до контролюючого органу лист, який містить документи і відомості, що підтверджують зазначені у Заяві підстави для визначення його статусу резидента України для уникнення подвійного оподаткування.
Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється лист, тип документу, тематика, а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації листа в органі ДПС платник податків може переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

До уваги платників орендної плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 35 Земельного кодексу України від (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (частина п’ята ст. 35 ЗКУ).
Частиною четвертою ст. 35 ЗКУ визначено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (частина шоста ст. 35 ЗКУ).
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону (частина перша ст. 116 ЗКУ).
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта ст. 116 ЗКУ).
Зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара (п.п. «в» частини першої ст. 121 ЗКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав e-finance.com.ua