В ДПС розповіли як працює автоматизована система списання податкового боргу: щомісячне списання зросло втричі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/963371.html повідомила.
Трохи більше трьох місяців тому в Україні запрацювала нова система автоматичного стягнення податкового боргу. Вона вже довела свою ефективність. Щомісячні обсяги списання боргів зросли більше, ніж втричі. Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Вона оприлюднила відео, де покроково розповіла як працює механізм.
«Механізм максимально прозорий, єдиний підхід до всіх. Стосується лише юридичних осіб, які мають податковий борг. Але бурхливе обговорення навколо інструменту не вщухає», – зазначила Леся Карнаух.
Така система не нова для податкових світу. Тепер вона є у нас.
Як це виглядає на практиці?
Людський фактор мінімізований. Жодних ручних рішень. Все виключно в межах законодавства.
Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.
Як працює система?
- Щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг.
- Система генерує платіжну інструкцію.
- Накладається електронний підпис.
- Документ миттєво відправляється до Казначейства.
- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку.
- Банк списує лише чітко визначену суму.
Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.
Схитрити боржникам не вдасться. Все автоматично.
Списання боргу не є несподіваним!
Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови  – податкова звертається до суду.
Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів — борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом.

«Податки захищають»: історія майстра - плиточника Михайла

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі повідомила.
Міністерство фінансів України спільно з Державною податковою службою України продовжують розповідати про життєві ситуації та важливість сплати податків у межах комунікаційної кампанії «Податки захищають».
Сьогодні – історія Михайла, який отримує дохід як майстер-плиточник. Читайте  про те, які податки сплачує Михайло з доходу від своєї діяльності.
Отже, 27-річний Михайло – майстер плиточник. Свої замовлення він знаходить за оголошеннями в інтернеті та рекомендаціями від попередніх клієнтів. У середньому щомісяця Михайло заробляє близько 40 тис. грн (120 тис. грн/квартал; 480 тис. грн/рік). Михайло зареєстрував свою діяльність як ФОП (фізична особа-підприємець) 3 групи. Це дозволяє йому офіційно надавати послуги з укладання плитки як окремим громадянам, так і співпрацювати з будівельними компаніями.
Щоквартально Михайло подає податкову декларацію через додаток «Дія» та сплачує податки.
Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/963342.html

Податкова знижка: до 31 грудня встигніть повернути частину податків
Українці ще мають шанс повернути частину сплачених податків за 2024 рік.
Але часу обмаль.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/963433.html повідомила.
До 31 грудня включно можна подати декларацію про майновий стан і доходи та скористатися правом на податкову знижку. Після цієї дати можливість отримати компенсацію за рік зникає безповоротно.
Податкова знижка – це механізм, який дозволяє громадянам повернути частину вже сплаченого податку на доходи фізичних осіб. Нею можуть скористатися всі офіційно працевлаштовані українці, які мають документально підтверджені витрати, що підпадають під відшкодування.
Що можна включити до податкової знижки?
Перелік витрат у 2024 році є досить широким. До нього входять:
- Оплата навчання – за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти.
- Пожертвування та благодійні внески – у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, але не більше ніж 4 % від загального доходу.
- Оплата за користування іпотечним житловим кредитом – частина суми процентів за користування кредитом.
- Страхові платежі та пенсійні внески – за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом.
- Витрати на допоміжні репродуктивні технології – оплата допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.
- Оплата державних послуг – вартість державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.
- Витрати на переобладнання транспортного засобу – суми витрат на переобладнання транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
- Витрати на будівництво (придбання) доступного житла – суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла.
- Витрати на оренду житла – для внутрішньо переміщених осіб (за певних умов).
- Витрати на придбання акцій підприємства Дія Сіті – витрати на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.
Платник має надати копії документів, що підтверджують ці витрати: договори, квитанції, чеки, платіжні доручення.
Що важливо знати перед поданням декларації?
- Декларацію можна подати за місцем реєстрації або в електронному вигляді.
- Поштове відправлення має містити опис вкладення та повідомлення про вручення.
- Сума відшкодування перераховується на банківський рахунок платника протягом 60 календарних днів після подання декларації.
Як подати декларацію?
- Найзручніше – через Електронний кабінет платника: можна заповнити декларацію онлайн, прикріпити скани документів і відправити без візиту до податкової.
- Особисто в органі ДПС – для тих, хто бажає подати паперову декларацію.
- Поштою – заздалегідь, щоб відправлення встигло надійти до кінця року.
Податкова знижка дозволяє повернути від сотень до десятків тисяч гривень – залежно від витрат. Це один із найпростіших способів зекономити власні кошти, тому варто подати декларацію вже зараз, не чекаючи останніх днів року.

Дніпропетровщина: понад 24,2 млрд грн ПДФО –
надходження від платників до місцевих бюджетів з початку року

Протягом одинадцяти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 24,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській Юрій Павлютін, надходження у порівнянні з січнем – листопадом 2024 року зросли на понад 3,0 млрд грн, або на 14,5 відсотків.
«Платники Дніпропетровщини продовжують працювати, виплачувати заробітні плати і своєчасно наповнювати бюджети. Висловлюємо вдячність громадянам, бізнесу і громадськості за сумлінну сплату податків. У період випробувань ваш внесок у фінансову підтримку громад – це міцний соціальний захист мешканців регіону. Податкова служба продовжує комунікації з платниками податків у напрямку підвищення рівня податкової дисципліни. Спільно будуємо надійний економічний фундамент нашої держави», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що до кінця року громадяни мають можливість скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників ПДФО, які протягом минулого року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.
Документи на отримання податкової знижки за витратами, понесеними у 2024 році, можна подавати по 31 грудня 2025 року (включно).
Як отримати податкову знижку – за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html.
Як подати податкову декларацію про майновий стан і доходи – детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.

Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
надійшло майже 6,3 млрд грн плати за землю

Протягом січня – листопада поточного року юридичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6 284,2 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року це майже на 182,8 млн грн більше, темп росту – 103,0 відсотки.
Звертаємо увагу, що іноземною юридичною особою – нерезидентом земельний податок сплачується самостійно з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)).
При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, такий нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).

Понад 5,0 млрд грн рентної плати – внесок від платників Дніпропетровщини
до загального фонду держбюджету

У січні – листопаді 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою на понад майже на 5 067,0 млн гривень. Це порівняно з аналогічним періодом 2024 року на понад 63,0 млн грн більше, темп росту – 101,3 відсотки.
Інформуємо, що 22.12.2025 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за листопад 2025 року з розрахунком рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Офіси податкових консультантів –
якісна податкова підтримка платників

Офіс податкових консультантів – це надійний помічник для кожного, хто сумлінно виконує свої податкові обов’язки і один простір для безліч потреб.
Адреси розташування та графіки роботи Офісів податкових консультантів – за QR-кодом:

Сплата податкових платежів та єдиного внеску:
де знайти інформацію про реквізити рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників.
Нагадуємо про бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):
- ККДБ 11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- ККДБ 11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- ККДБ 11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Деякі особливості визначення МПЗ для ФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) є власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства. У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Об’єктом оподаткування МПЗ є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності або користуванні.
Підстави, за якими МПЗ не визначається встановлено п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючим органом за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у п. 170.14 ст. 170 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке ППР разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів,платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються, зокрема земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такого податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, з урахуванням норм п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ при розрахунку МПЗ для фізичних осіб до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків враховується земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, строк сплати якого припадає на податковий (звітний) рік та який фактично сплачено протягом податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ для фізичних осіб.

Чи можна зазначити посаду працівника юридичної особи у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа електронного підпису, отриманому КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною другою ст. 23 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) визначено перелік обов’язкових даних, які повинен містити кваліфікований сертифікат відкритих ключів, інформація про займану посаду користувача не є обов’язковими даними. Проте частиною п’ятою ст. 23 Закону № 2155 передбачено, що кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можуть містити інші необов’язкові додаткові спеціальні атрибути, визначені у стандартах для кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Такі атрибути не повинні впливати на інтероперабельність і визнання кваліфікованих електронних підписів чи печаток.
Відповідно до п. 27 Вимог до надавачів послуг електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року № 764 «Деякі питання електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг», кваліфікований надавач довірчих послуг самостійно визначає обсяг положень регламенту та інших документів, що підлягають розміщенню на його вебсайті, для ознайомлення користувачів електронних довірчих послуг з інформацією про умови отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
03.10.2025 набув чинності Регламент роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, погоджений Міністерством цифрової трансформації України 17 березня 2025 року та затверджений Головою Державної податкової служби України 10 квітня 2025 року (https://ca.tax.gov.ua/reglament) (далі – Регламент роботи).
Згідно з п.п. 4.1.3 п. 4.1 розд. 4 наказу ДПС від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг», дозволяється за бажанням заявника у разі надання ним підтверджуючих документів, у реєстраційному полі «Посада» вносити назву посади.
Також, п. 3.1 розд. 3 «Ідентифікація та автентифікація» Політики сертифіката Надавача, що є додатком 1 до Регламенту роботи, визначено, що кваліфіковані сертифікати можуть містити інші необов’язкові додаткові спеціальні атрибути, визначені у стандартах для кваліфікованих сертифікатів. Такі атрибути не повинні впливати на інтероперабельність і визнання кваліфікованих електронних підписів чи печаток. При цьому у таблиці 2 передбачено поле «Title (T)», яке може містити значення «Посада (для кваліфікованих сертифікатів представників юридичної особи за необхідності)».
Отже, поле «Посада» не є обов’язковим реквізитом кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, проте за бажанням заявника та у разі надання ним підтверджуючих документів про перебування на займаній посаді юридичної особи Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державної податкової служби України може вносити таку інформацію до кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Реєстраційна картка для отримання електронних довірчих послуг:
заповнення розділу «Відомості про місце проживання»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання фізичною особою електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) необхідно, зокрема, надати заповнену та підписану Реєстраційну картку для фізичної особи (далі – Реєстраційна картка).
Форма Реєстраційної картки затверджена наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» (зі змінами).
Фізична особа, у якої відсутня адреса реєстрації місця проживання та/або наявна довідка внутрішньо переміщеної особи, при отриманні кваліфікованого електронного підпису у Надавача може зазначити у полі «Відомості щодо місця проживання» Реєстраційної картки фактичну адресу свого проживання, оскільки документальне підтвердження Надавачем не вимагається.

Які показники рентабельності використовуються для трансферного ціноутворення та який порядок їх розрахунку для методів ТЦО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст.39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зокрема, але не виключно:
а) валова рентабельність, що визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);
в) чиста рентабельність, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
г) чиста рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
ґ) рентабельність операційних витрат, що визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
д) рентабельність активів, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції. У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;
е) рентабельність капіталу, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов’язань).
Підпунктом 39.3.2.4 п.п. 39.3.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що вибір показника рентабельності може здійснюватися з урахуванням, зокрема, але не виключно, таких факторів:
виду діяльності сторони контрольованої операції;
розподілу функцій, ризиків, активів сторін;
економічної обґрунтованості обраного показника;
незалежності показника від доходів та/або витрат, визнаних в операціях між пов’язаними сторонами, та/або в контрольованих операціях.
Показники рентабельності для цілей ст. 39 ПКУ визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що використовуються в Україні, з відповідним коригуванням для забезпечення зіставності показників (п.п. 39.3.2.6 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів:
порівняльної неконтрольованої ціни (п.п. 39.3.1.1 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ);
ціни перепродажу (п.п. 39.3.1.2 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ);
«витрати плюс» (п.п. 39.3.1.3 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ);
чистого прибутку (п.п. 39.3.1.4 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ);
розподілення прибутку (п.п. 39.3.1.5 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.3.4.1 п.п. 39.3.4 ст. 39 ПКУ метод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів (робіт, послуг), яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях.
Метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях (п.п. 39.3.5.1 п.п. 39.3.5 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
Метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях) (п.п. 39.3.6.1 п.п. 39.3.6 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
Метод розподілення прибутку полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій (контрольованих) операції (операціях), частини загального прибутку (або збитку), отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях) (п.п. 39.3.7.1 п.п. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
Розрахунковий прибуток (збиток) визначається на основі методів, передбачених підпунктами 39.3.1.2 – 39.3.1.4 п.п. 39.3.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ, для кожної особи, що є стороною контрольованих операцій, на основі діапазону цін товарів (робіт, послуг) або показників рентабельності для кожної сторони з урахуванням виконаних такою стороною функцій, використаних активів та прийнятих комерційних ризиків, що є типовими для зіставних операцій (п.п. 39.3.7.6 п.п. 39.3.7 п. 39.3 ст. 39 ПКУ).
Відповідно до підпункту 39.3.2.1 п.п. 39.3.2 п. 39.2 ст. 37 ПКУ відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли ПКУ визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.
Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:
доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);
наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;
ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.
Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.
У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».
Отже, перелік фінансових показників, що можуть бути використані під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій, порядок їх розрахунку, та фактори, що мають враховуватись під час вибору певного показника рентабельності, наведено у підпунктах 39.3.2.1, 39.3.2.4 та 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ (ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43791).

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 53 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) надання ліцензії – надання суб’єкту господарювання права на провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії на право провадження певного виду (кількох видів) господарської діяльності та внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, а в передбачених Законом № 3817 випадках – також шляхом набуття такого права автоматично.
Пунктом 65 частини першої ст. 1 Закону № 3817 встановлено, що орган ліцензування:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – у частині здійснення ліцензування виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, а також у частині здійснення в автоматичному режимі ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – у частині здійснення ліцензування оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального;
Згідно з п. 6 частини тринадцятої ст. 34 Закону № 3817 рішення про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язково має містити, зокрема, строки і порядок оскарження прийнятого рішення (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, що є суб’єктом розгляду скарги, вид суду, до якого особа може подати позов).
Рішення про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, прийняте територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або в судовому порядку, а рішення про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, прийняте центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – в судовому порядку (частина шістнадцята ст. 34 Закону № 3817).
Рішення про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, обов’язково має містити, строки і порядок оскарження прийнятого рішення (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, що є суб’єктом розгляду скарги, вид суду, до якого особа може подати позов) (п. 6 частини тринадцятої ст. 35 Закону № 3817).
Рішення про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, прийняте територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому ПКУ або в судовому порядку, а рішення про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, прийняте центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – в судовому порядку (частина шістнадцята ст. 35 Закону № 3817).
Рішення про відмову у внесенні відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, обов’язково має містити, строки і порядок оскарження прийнятого рішення (у тому числі вид суду, до якого особа може подати позов) (п. 5 частина шістнадцята ст. 38 Закону № 3817).
Рішення про відмову у внесенні відомостей про обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів до Єдиного реєстру обладнання, про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, може бути оскаржено в судовому порядку (абзац перший частини двадцятої ст. 38 Закону № 3817).
Рішення про відмову у внесенні місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання, про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання обов’язково має містити, строки і порядок оскарження прийнятого рішення (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, що є суб’єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов) (п. 6 частини шістнадцятої ст. 39 Закону № 3817).
Рішення про відмову у внесенні місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання, про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, про виключення місць зберігання з Єдиного реєстру місць зберігання може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому ПКУ або в судовому порядку (абзац перший частини двадцятої ст. 39 Закону № 3817).
Рішення про відмову у включенні суб’єкта господарювання до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі – Електронний реєстр), про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Електронному реєстрі, про виключення суб’єкта господарювання з Електронного реєстру обов’язково має містити такі відомості: строки і порядок оскарження прийнятого рішення (у тому числі вид суду, до якого суб’єкт господарювання може подати позов) (п. 6 частини шістнадцятої ст. 40 Закону № 3817).
Рішення про відмову у включенні суб’єкта господарювання до Електронного реєстру, про відмову у внесенні змін до відомостей, що містяться в Електронному реєстрі, про виключення суб’єкта господарювання з Електронного реєстру може бути оскаржено в судовому порядку (абзац перший частини двадцятої ст. 40 Закону № 3817).
У рішенні про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності обов’язково зазначаються такі відомості: строки і порядок оскарження прийнятого рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, який є суб’єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов) (п. 8 частини другої ст. 45 Закону № 3817).
Частиною четвертою ст. 45 Закону № 3817 встановлено, що рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому ПКУ, або в судовому порядку.
Рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржено в судовому порядку.
У рішенні про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності зазначаються, строк і порядок оскарження рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (у тому числі найменування та місцезнаходження податкового органу, який є суб’єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов) (п. 8 частини третьої ст. 46 Закону № 3817).
Рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому ПКУ або в судовому порядку, а рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, прийняте центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – в судовому порядку (частина сьома ст. 46 Закону № 3817).
За період оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, яке набрало чинності, плата за таку ліцензію не справляється і чергові платежі не вносяться (частина друга ст. 54 Закону № 3817).
Оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 ПКУ.
Згідно з абзацами першим – другим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв’язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. У скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому п. 56.3 ст. 56 ПКУ порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги (у тому числі у режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги (абзац четвертий п. 56.3 ст. 56 ПКУ).
Отже, рішення прийняті органами ліцензування, які є територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (головні управління ДПС в областях, місті Києві), платники податків можуть оскаржити в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПС) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків рішення такого органу ліцензування, що оскаржується. Також такі рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Рішення прийняті органом ліцензування, який є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПС) оскаржуються в судовому порядку, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV (зі змінами та доповненнями).

Які податкові обов’язки платника податків,
який прийняв рішення про реорганізацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за своїм місцем обліку про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Державна реєстрація юридичних осіб та інші реєстраційні дії здійснюються відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) на підставі документів, зокрема, поданих заявником.
Відповідно до частини шостої статті 4 Закону № 755 у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Облік платників податків в контролюючих органах є похідною процедурою від державної реєстрації та здійснюється відповідно до норм статей 63 – 70 Кодексу.
Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.
Відповідно до пункту 63.6 статті 63 Кодексу податковим номером юридичної особи є ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).
Отже, першоджерелом даних стосовно відомостей про юридичних осіб є Єдиний державний реєстр.
У разі прийняття рішення щодо реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, платнику податків необхідно звернутись до Єдиного державного реєстру для проведення відповідних реєстраційних дій. Відомості про прийняття юридичною особою такого рішення будуть отримані ДПС у порядку інформаційної взаємодії. Додатково подавати до контролюючих органів повідомлення про таке рішення не потрібно.
По суті, перетворення юридичної особи є виключно зміною організаційно правової форми і не передбачає зміни коду ЄДРПОУ юридичної особи (податкового номеру), а також процедур зняття з обліку в контролюючих органах як платника податків юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та взяття на облік новоутвореної юридичної особи.

Чи однакові основні реквізити розрахункового документа
(фіскального касового чека) для чеків, створених РРО та ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Форма та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), що розроблене відповідно до ст. 8 Закону № 265.
Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.
Отже, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.
Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).
Нагадуємо, що за допомогою цифрового сервісу ДПС України «TAX Control», віджет якого розміщено на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті, можна оперативно повідомити про: невидачу фіскального чека; торгівлю без ліцензії чи з порушенням реалізації підакцизної продукції; відмову прийняти платіжну картку;  роботу без державної реєстрації; неоформлених працівників.

Який день вважається днем сплати єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) та четвертому (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.
Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Підстави для відмови контролюючим органом у взятті
на облік рахунку/електронного гаманця платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 721), підставами для відмови у взятті контролюючим органом рахунка/електронного гаманця на облік є:
1) відсутність платника податків на обліку в контролюючому органі;
2) наявність інформації про зняття з обліку в контролюючому органі чи запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення юридичної особи, іншої організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
3) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про відкриття такого рахунку/електронного гаманця іншому платнику податків або зазначеному платнику податків, але з іншою датою операції (крім рахунків у цінних паперах, рахунків учасників товариства в обліковій системі часток товариств, рахунків ескроу часток товариства, про які надано відомості у повідомленні про відкриття рахунку з типом операції «8» або з категорією рахунків 12, 22, 24);
4) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку/електронного гаманця.
Надходження до банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей повідомлення-відповіді з такою причиною відмови свідчить про те, що рахунок/електронний гаманець уже взято на облік контролюючим органом. У такому разі повідомлення-відповідь буде містити дату взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі.
Отримання банком, іншої фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг/емітентом електронних грошей Повідомлення-відповіді з причиною відмови у зв’язку з наявністю в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про взяття на облік такого рахунку/електронного гаманця є підставою для початку видаткових операцій за цим рахунком/електронним гаманцем платника податків;
5) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до ЄДР відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи;
6) наявність судового рішення щодо заборони взяття рахунків /електронних гаманців на облік у контролюючих органах;
7) наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб чи в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про закриття такого рахунку/електронного гаманця (крім рахунків/електронних гаманців, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України, рахунків учасників товариства в обліковій системі часток товариств, рахунків ескроу часток товариства, про які надано відомості у повідомленні про відкриття рахунку з типом операції «8»);
8) відсутність у ЄДР платника податків – фізичної особи – підприємця або юридичної особи чи її відокремлених підрозділів, іншої організації, які відповідно до законодавства мають бути включені до ЄДР;
Перелік кодів причин відмови у взятті на облік рахунку/електронного гаманця платника податків наведено в додатку 7 до Порядку № 721 (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 721).

Взяття на облік ФОП, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підстави та порядок зняття з обліку фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах визначені п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України та розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України, що визнана такою відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів із документальним підтвердженням особи та місця перебування.
У разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Якщо після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа повторно реєструється як підприємець за новим місцем проживання (місцезнаходженням), що обслуговується іншим контролюючим органом, то процедури, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, завершуються у контролюючому органі за новим місцем проживання (місцезнаходженням).
Згідно з п. 6.1 розд. VI Порядку № 1588 взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця здійснюється після її державної реєстрації згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, контролюючим органом за місцем її державної реєстрації на підставі, зокрема, відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця.
Взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік (внесення змін) платників податків (для самозайнятих осіб) за формою № 7-ОПП (п. 6.4 розд. VI Порядку № 1588).
При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалася у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.
Тобто, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей з ЄДР щодо фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

Визначення об’єкта та бази оподаткування
для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.
Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;
для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та            2017 – 2020 роки.
Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.
Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Порядок оподаткування ПДВ операції з постачання інжинірингових послуг для об’єкта нерухомості, розташованого на митній території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Місцем постачання послуг, перерахованих в п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зокрема, інжинірингових послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Відповідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 розд. II ПКУ інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авт e-finance.com.ua