Дайджест публікацій з роз’ясненнями податкового законодавства за тиждень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України надала дайджест публікацій з роз’ясненнями податкового законодавства, які були розміщені на вебпорталі ДПС протягом тижня (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/973207.html).
З 1 січня 2026 року змінилися правила оподаткування прибутку банків
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/971195.html

Підтримка сімей з дітьми: кому і на яких умовах надається податкова соціальна пільга
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/971523.html

Актуальні рахунки для сплати податків та ЄСВ у 2026 році: інструкція для платників
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/971644.html

ДПС отримала понад 90 звітів CbC за 2024 рік
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/972178.html

З 1 січня 2026 року змінилися правила оподаткування ПДВ для операцій з окремими видами транспорту, оборонних технологій та у сфері енергетики
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/972380.html

З 1 січня 2026 року запрацювали податкові норми щодо операцій, повʼязаних з неправомірною вигодою
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/972555.html

Оновлені формати Витягу про стан розрахунків: що змінилося для платників
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/973093.html
 
Шановні платники податків!
Якщо ви бажаєте оперативно отримувати дайджест публікацій з розʼясненнями податкового законодавства за тиждень та більше актуальних новин від ДПС, підпишіться на офіційну розсилку тут: https://tax.gov.ua/registration.

Відкрито нові рахунки для сплати банками податку на прибуток
за 2026 рік
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/973566.html повідомила про таке.
У 2026 році частина податку на прибуток, який сплачують банки, матиме цільове призначення. Відповідно до статті 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» 50 % від сум надходжень податку на прибуток банків за 2026 звітний рік зараховуватимуться до спеціального фонду державного бюджету.
Ці кошти спрямують на реалізацію публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів.
У зв’язку з цим Казначейством додатково відкрито нові бюджетні рахунки за кодом класифікації доходів бюджету:
- 11020602 – «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачується за податковий (звітний) період 2026 року».
Для сплати податку на прибуток банків за податкові (звітні) періоди до 2026 року продовжують діяти раніше відкриті рахунки за кодом:
- 11020600 – «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України».
Інформація про актуальні реквізити бюджетних рахунків, відкритих  Казначейством, розміщена на головній сторінці/субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Плата за землю у 2026 році: застосовується коефіцієнт індексації 1,08

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу платників, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/973614.html поінформувала.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2026 році (за 2025 рік) становить 1,08.  Він застосовується до всіх категорій земель і видів земельних угідь.
Таку інформацію надала Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України.

Як застосовується коефіцієнт індексації
- коефіцієнт індексації застосовується кумулятивно;
- розрахунок плати за землю залежить від дати проведення нормативної грошової оцінки земель;
- порядок застосування визначено пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації є базою оподаткування земельним податком. Вона використовується для розрахунку суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Коефіцієнти індексації у попередні роки
- 1996 рік – 1,703;
- 1997 рік – 1,059;
- 1998 рік – 1,006;
- 1999 рік – 1,127;
- 2000 рік – 1,182;
- 2001 рік – 1,02;
- 2005 рік – 1,035;
- 2007 рік – 1,028;
- 2008 рік –1,152;
- 2009 рік – 1,059;
- 2010 рік – 1,0;
- 2011 рік – 1,0; 
- 2012 рік – 1,0;
- 2013 рік –1,0;
- 2014 рік – 1,249;
- 2015 рік – 1,433 (крім с/г угідь), 1,2 (с/г угіддя);
- 2016 рік – 1,06 (несільськогосподарські землі), 1,0 (с/г угіддя);
- 2021 рік – 1,1 (несільськогосподарські), 1,0 (с/г угіддя);
- 2022 рік – 1,15 (крім с/г угідь), 1,0 (с/г угіддя);
- 2023 рік – 1,051 (для всіх категорій земель);
- 2024 рік – 1,12 (для всіх категорій земель).
Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Перевірки ринку тютюну: ДПС виявила порушення на сотні мільйонів гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/973411.html) повідомила про таке.
Протягом 2025 року ДПС провела майже 13,9 тис. перевірок суб’єктів господарювання, що працюють у сфері роздрібного продажу тютюнових виробів. Про це повідомив заступник Голови ДПС Андрій Троцко під час засідання круглого столу, організованого Американською торговельною палатою в України.
За його словами, за результатами виявлених порушень у суб’єктів господарювання сфери роздрібного продажу тютюну було застосовано 220,5 млн грн штрафних санкцій.
«Посилена увага ДПС спрямована не лише на дотримання норм роздрібної торгівлі, а й на правильність ліцензування. Через порушення вимог законодавства минулого року було припинено понад 1,6 тис. ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновою продукцією», – зазначив Андрій Троцко.
Також за результатами співпраці ДПС та Національної поліції протягом року правоохоронцям направлено понад 1,1 повідомлень про факти незаконної торгівлі. Вилучено продукції на 24 млн гривень.
Крім того, податківці ініціювали демонтаж 90 незаконно встановлених торговельних точок.
«Економічний ефект від вжитих ДПС заходів з детінізації цього ринку став відчутним. За даними РРО/ПРРО, виторг від реалізації тютюнових виробів у 2025 році зріс на 25,6 %, або 30,4 млрд грн, порівняно з минулим роком», – повідомив заступник Голови ДПС.
Він зазначив, що державного бюджету також надійшло більше коштів: акцизний податок із вироблених та імпортованих тютюнових виробів склав 122,5 млрд грн, що на 26,9 % (26 млрд грн) більше, ніж у 2024 році.
За словами Андрія Троцка, окремий напрям роботи – протидія нелегальному виробництву підакцизних товарів. Податкова активізувала перевірки господарств, що вирощують тютюн без ліцензії або торгують продукцією та рідинами для електронних сигарет з порушеннями. У межах взаємодії з митниками виявлено 6 випадків використання незареєстрованого обладнання для виготовлення тютюнових виробів. До порушників застосовано фінансові санкції, а інформацію передано правоохоронцям.

Конструктивний діалог з громадами Дніпропетровщини триває

Наповнення місцевих бюджетів та розвиток ефективної співпраці між владою, бізнесом і громадами – головний акцент онлайн-зустрічі податківців області з представниками обласної державної адміністрації та територіальних громад (ТГ) регіону.
Діалог відбувся за участю очільника податкової Дніпропетровщини Юрія Павлютіна та його заступниці Наталі Федаш.
«Місцеве самоврядування та податкова – це два ключові елементи, що визначають фінансову стабільність і перспективу регіону. Саме завдяки відкритому партнерству ми можемо забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів, що дозволить реалізовувати соціальні ініціативи, покращувати інфраструктуру та багато інших сфер, які визначають якість життя мешканців громад», – зазначив Юрій Павлютін.
Синельниківська, Верхньодніпровська, П’ятихатська міські та Петриківська селищна ТГ надіслали запити, які, зокрема стосувалися: податкового боргу і податкового контролю, звірки нарахованого земельного податку з фізичних осіб та нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
По кожному зверненню провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надали представникам територіальних громад вичерпні відповіді та детальну інформацію, а також практичні поради для сталого наповнення місцевих бюджетів.
У ході заходу податківці акцентували увагу на впровадження реформ та управління змінами у межах Національної стратегії доходів, цифрові сервіси ДПС України, зокрема «TAX Control», деклараційну кампанію – 2026, створення рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг через комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.
Окрім того, представникам місцевого самоврядування нагадали про інформаційні ресурси податкової служби та сучасні форми комунікацій з платниками.
Прозорий діалог сприяє посиленню партнерства, а відтак – наповненню місцевих бюджетів задля забезпечення життєстійкості громад.

Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
у 2025 році надійшло майже 6,9 млрд грн плати за землю
 

Впродовж минулого року юридичні особи – власники землі та землекористувачі сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6 879,4 млн грн плати за землю. У порівнянні з 2024 роком надходження зросли більше ніж на 285,4 млн грн, або на 4,3 відсотки. Про це повідомив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Плата за землю – один із основних джерел наповнення бюджетів територіальних громад регіону. Стабільна сплата місцевих податків і зборів забезпечує реалізацію соціально важливих проєктів і підвищує спроможність місцевих бюджетів, зокрема, для фінансування ремонту доріг, підтримки лікарень та шкіл, забезпечення критичної інфраструктури, що надважливо в умовах сьогодення», – відзначив Юрій Павлютін.
Керівник податкової служби регіону подякував бізнесу за відповідальне ставлення до виконання податкових зобов’язань та нагадав, що сума з плати за землю, визначена у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України).
За грудень 2025 року термін сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності для юридичних осіб – 30.01.2026.

За несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи
передбачена відповідальність
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Пунктом 110.1 ст. 110 ПКУ визначено, що платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).
Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надходження до загального фонду державного бюджету від платників рентної плати за користування надрами Дніпропетровщини

Платниками Дніпропетровщини протягом 2025 року спрямовано до загального фонду державного бюджету понад 101,3 млн грн рентної плати за користування надрами.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
Звертаємо увагу, що п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів надійшло понад 5,9 млн грн
рентної плати за використання водних біоресурсів

У 2025 році платники рентної плати за використання водних біоресурсів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 5 942,6 тис. гривень. У порівнянні з 2024 роком надходження зросли на 161,8 тис. гривень. Темп росту – 102,8 відсотків.
Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (із змінами) (далі – Порядок № 1347).
Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які укладаються для реалізації права суб’єктів рибного господарства на здійснення промислового рибальства та/або дослідного вилову, дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) (п. 10 Порядку № 1347). 

Що необхідно зробити платникам єдиного податку,
які здійснювали охоронну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтями 6 та 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція) передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 42 Конституції кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) набрав чинності 26.12.2025.
Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4698 до п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.01.2026 перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку доповнено охоронною діяльністю.
Отже, з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку другої та третьої груп здійснюється в порядку, визначеному у підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подається до контролюючого органу відповідна заява.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Останнім днем для подання суб’єктами господарювання, які здійснювали охоронну діяльність та застосовували спрощену систему оподаткування, заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у 2025 році було 22 грудня.
На дату набрання чинності Законом № 4698 (26.12.2025) термін, встановлений ПКУ для самостійного переходу суб’єктами господарювання – платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, минув.
Листом Міністерства фінансів України від 30.12.2025 № 11210-09-62/39076 (вх. ДПС № 1738/4 від 31.12.2025) зазначено, що заяви, подані платниками єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, повинні бути розглянуті контролюючим органом.
Враховуючи вищевикладене з метою дотримання вимог Закону № 4698 для суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування – до 20.01.2026 (включно).
Всі подані суб’єктами господарювання заяви мають бути опрацьовані контролюючим органом.
Одночасно, платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності.
При цьому згідно з п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Фіскальний чек – обов’язкова умова захисту споживача
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фіскальний чек – це гарантія прав споживачів та відповідальності бізнесу.
Фіскальний касовий чек – це офіційний документ, що підтверджує факт купівлі товарів або отримання послуг. Він є обов’язковим для суб’єктів господарювання (СГ), які проводять розрахунки у готівковій або безготівковій формі через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Чек фіксує інформацію про здійснену операцію та передається до Державної податкової служби України для контролю.
Фіскальний чек – не просто документ. Він не лише офіційно підтверджує факти покупки, надання послуг, а й гарантує захист прав споживача. Адже у разі потреби саме фіскальний чек допоможе довести придбання товару чи послуги та звернутись за гарантійним обслуговуванням або поверненням коштів.
Видаючи фіскальні чеки, СГ демонструють свою чесність, повагу до споживачів та готовність дотримуватись закону. Це свідчить про те, що СГ працює офіційно, сплачує податки та забезпечує своїх споживачів необхідними правами.
На жаль, досі існують ситуації, коли покупцям пропонують товари (послуги) без чеку. Це ризики, як для споживачів, так і для самого бізнесу. Без чеку покупець не може довести факт покупки, а бізнес втрачає довіру клієнтів та ризикує отримати штрафи.

Чому чек важливий для усіх?
Фіскальний чек потрібен кожному з нас – від звичайного покупця до власника бізнесу. Адже фіскальний чек виконує декілька важливих функцій.
Захист споживача: чек підтверджує, що товар чи послуга придбані офіційно, а отже у разі потреби покупець може звернутись за обслуговуванням або поверненням.
Прозорість бізнесу: офіційний облік продажів (надання послуг) допомагає СГ працювати чесно та уникати штрафів.
Підтримка економіки: видача чеків означає сплату податків, які йдуть на фінансування державою армії, освіти, медицини та інші важливі сфери життя.
Кожен фіскальний чек – це внесок у фінансову стійкість країни.

Коли видається фіскальний чек
Фіскальний касовий чек формується та видається покупцю під час здійснення розрахункової операції. Це стосується як готівкових, так і безготівкових платежів, включаючи оплати картками, через мобільні додатки або інші електронні платіжні засоби.
Чек має бути виданий одразу після завершення розрахунку.

Як перевірити фіскальний чек?
Покупці можуть самостійно перевірити дійсність фіскального чека. Для цього існують кілька способів.
1. Вебпортал «Державна податкова служба України»: введіть фіскальний номер чека та дату операції для перевірки.
2. Мобільні додатки: використовуйте офіційні програми, які дозволяють сканувати QR-код на чеку та перевірити його дійсність.
3. Запит до продавця: у разі виникнення сумнівів щодо правильності чека зверніться до продавця з вимогою пояснення.
Перевірка чека дозволяє впевнитися у правильності розрахункової операції та захистити права як споживача.
Фіскальний чек є захистом держави, оскільки він є гарантією сплати усіх податків з продажу товарів/надання послуг.

Актуалізація облікових даних платника податків
забезпечує ефективну взаємодію з податковими органами
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платникам податків у разі змін у власних реєстраційних даних необхідно оновити інформацію в контролюючих органах. За наявності підстав, це також стосується і контактної інформації платника податків.
Для цього необхідно своєчасно подати Заяву за формою № 5ДР та/або Повідомлення за формою № 20-ОПП (про наявні об’єкти оподаткування).
Щоб оновити інформацію не обов’язково відвідувати податкову за місцем реєстрації. Цілодобово до послуг платників податків Електронний кабінет і мобільний застосунок «Моя податкова».
Підтримка актуальної інформації у своїх облікових даних – це не лише обов’язок, а й зручність для платників. Актуальні дані забезпечують своєчасне отримання повідомлень від ДПС, надання консультацій та отримання інших важливих сервісів.
Крім того, актуалізація даних допомагає уникнути помилок у податкових перерахунках, забезпечує точність нарахування податків і зборів та прискорює обробку запитів у ДПС.
Закликаємо платників податків регулярно перевіряти та оновлювати свої дані, адже актуальна інформація – це швидкість, зручність та безпека у взаємодії з податковою службою.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 76 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) визначено, що роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (п. 60 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (п. 64 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Згідно з частиною першою ст. 16 Закону № 3817 оптова торгівля на території України алкогольними напоями здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім випадків, встановлених ст. 16 Закону № 3817.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
Відповідно до частини другої ст. 22 Закону № 3817 оптова торгівля на території України тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.
Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах(частина перша ст. 23 Закону № 3817).
Отже, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, має право реалізовувати такі товари виключно кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання (у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування).
Для реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів іншим суб’єктам господарювання, що здійснюють таке придбання з метою подальшої реалізації, суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Джерело інформації – «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» вебпорталу ДПС України, за посиланням
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41947

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб?
(https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38020)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Закон України № 4698: щодо включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (набрав чинності 26.12.2025) абзац перший п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) викладено у новій редакції:
Так, відповідно до змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.  165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема: основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також основної суми боргу платника податку перед кредитором – фінансовою установою при виконанні таким кредитором рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, виконання кредитором – фінансовою установою рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Кредитор, у тому числі кредитор – фінансова установа, зобов’язаний включити суму боргу, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, суму боргу згідно з рішенням суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (анульовано), виконано рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, а також неповідомлення кредитором – фінансовою установою про виконання рішення суду про звільнення боржника – фізичної особи від боргів у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Чи підлягають оподаткуванню операції з придбання та продажу резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток на особливих умовах облігацій внутрішніх державних позик України (ОВДП)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах, – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.91 (крім підпунктів 141.91.3 і 141.91.4) ст. 141 ПКУ (п. 136.8 ст. 136 ПКУ).
Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135 ПКУ, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.91 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ (п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 135.2 ст. 135 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.91.3 п. 141.91 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
При цьому положеннями ПКУ не передбачено збільшення бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах на суму операції з придбання та продажу ОВДП.

Сільськогосподарські товаровиробники мають враховувати
всі суми доходів від будь-яких операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців першого та четвертого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники (юридичні особи) для переходу на спрощену систему оподаткування або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок).
Форма Розрахунку затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва».
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі – НП(С)БО 15).
Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 15).
За загальним правилом підприємства, котрі ведуть облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, зобов’язані дисконтувати довгострокові дебіторські та кредиторські заборгованості.
За формою Розрахунку до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 2 Розрахунку) мають враховуватись всі суми доходів від будь-яких операцій, в тому числі і доходи від дисконтування.

Протягом звітного року дитині виповнилось 18 років: чи має право платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей, на застосування ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги (ПСП), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 1 342,00 грн, у 2024 та 2025 роках – 1 514,00 грн, у 2026 році – 1 664,00 грн), у розрахунку на кожну таку дитину.
Згідно з п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ на ПСП у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 2 013,00 грн, у 2024 та 2025 роках – 2 271,00 грн, у 2026 році – 2 496,00 грн.), має право платник податку який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
При цьому податкова соціальна пільга, передбачена п.п. 169.1.2 та підпунктами «а», «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (п.п. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Оподаткування ПДФО доходу у вигляді спадщини (подарунку),
отриманого платником податку від фізичної особи – резидента

 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені у п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує на оформленні роботодавцем трудових відносин відповідно до вимог законодавства про працю.

Звертаємо увагу, що у відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.

Акцентуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.

Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.