Лідери зі сплати транспортного податку у 2025 році – Київ та Дніпропетровщина
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України проінформувала про таке.
Транспортний податок продовжує забезпечувати стабільні надходження до місцевих бюджетів – за підсумками 2025 року надійшло 249,8 млн грн податку.
Порівняно з 2024 роком надходження зросли на 13,7 %, або майже на 30 млн гривень.
Найбільші обсяги сплати транспортного податку у таких регіонах:
- м. Київ – 74,1 млн грн;
- Дніпропетровська область – 24,9 млн грн;
- Одеська область – 20,9 млн грн;
- Київська область – 18,5 млн грн.

Нагадуємо.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, що відповідають критеріям оподаткування:
- з року їх випуску минуло не більш ніж 5 років (включно);
- середньоринкова вартість авто становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої станом на 1 січня податкового (звітного) року.
Мінекономіки визначає таку вартість авто й щороку, до 1 лютого, на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на поточний рік.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/.html .

У 2025 році ІТ-сфера збільшила сплату податків до зведеного бюджету на 34% порівняно з попереднім роком
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/974032.html повідомила.
У 2025 році порівняно з попереднім роком платники у сфері ІТ більше ніж на третину – на 34% збільшили сплату податків до зведеного бюджету. Загалом – 43,4 млрд грн. А діючі резиденти Дія.City – забезпечили 33,5 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж у 2024-му.
Про це розповіла на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Днями команда ДПС зустрілася з представниками Diia.City Union. Ця спілка обʼєднує сьогодні понад 300 компаній, які сприяють становленню потужної ІТ-галузі в Україні та її успішній міжнародній конкуренції.
«Відверто обговорили виклики, які сьогодні стоять перед бізнесом. Та що ДПС може зробити, щоб максимально допомогти кожному, хто сплачує податки. Зокрема зосередилися на планах та пріоритетах ДПС цього року. Наповнення бюджету, податкові перевірки, запровадження Е-аудиту, можливі законодавчі зміни у сфері адміністрування податків, можливе впровадження ПДВ для ФОПів. Це лише деякі з питань, які сьогодні турбують бізнес», – зазначила вона.
Учасники обговорили також можливість взаємодії з технологічним сектором у питанні вдосконалення Електронного кабінету платника. Це одне з основних завдань для ДПС, щоб зробити Кабінет максимально зручним та зрозумілим.
Леся Карнаух подякувала бізнесу за відповідальне ставлення до сплати податків, особливо в умовах війни.
«Ми завжди відкриті до діалогу й спільної роботи. Бо лише співпраця дає реальні результати для країни», – наголосила вона.

Особливості оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році: найпоширеніші питання
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/973943.html) проінформувала.
У 2026 році для банків запроваджено нову базову ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50 %. Це передбачено Законом України від 03.12.2025 № 4698, яким внесено зміни до Податкового кодексу України та визначено особливості оподаткування банків.
Підвищена ставка застосовуватиметься:
- до оподаткування прибутку, починаючи з податкових звітних періодів 2026 року;
- до оподаткування дивідендів відповідно до пункту 57.1-1 статті 57 ПКУ.
У 2026 році банки не можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років.
Це обмеження діятиме протягом 2026 року. Суми від’ємного значення об’єкта оподаткування (включно з тими, що виникнуть у 2026 році) можуть бути враховані при визначенні фінансового результату починаючи зі звітних періодів 2027 року.

Найпоширеніші питання:
Яка ставка застосовується для декларування податку на прибуток за 2025 рік?
Ставка залишається незмінною –  25 %.

Яку ставку застосовувати при виплаті дивідендів банком за 2024 рік, що здійснюється  у 2025 та 2026 роках?
- Виплата у 2025 році (незалежно від періоду, за який вони виплачуються) – ставка 25 % (діюча ставка у 2025 році).
- Виплата у 2026 році – ставка 50 %.

Банк у 2026 при виплаті дивідендів за підсумками 2025 року планує застосувати право зменшення суми виплачуваних дивідендів на суму об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за цей звітний рік, яке визначається за ставкою 25 відсотків. Чи має право банк на такий залік, якщо дотримано всі вимоги (декларація подана та податкове зобов’язання сплачено у повному обсязі), і яка ставка застосовується для оподаткування суми перевищення дивідендів над значенням об’єкта оподаткування?
Банк має право на такий залік при дотриманні порядку, визначеному 57.1-1 статті 57 ПКУ. До суми перевищення застосовується ставка податку 50 відсотків.

Чи правильно стверджувати, що банки не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму  від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років лише у звітних періодах 2026 року (перший квартал, піврічччя, дев’ять місяців, рік).
Так.

Довідково:
Закон України від 03.12.2025 № 4698 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»

Податківці Дніпропетровщини: обізнаність формує відповідальність

Комунікація задля підвищення податкової обізнаності – один з важливих інструментів формування  податкової культури.
На черговій онлайн-зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків говорили про механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку.
Податківці детально розповіли про порядок переходу на єдиний рахунок. Зупинилися на дедлайнах та ключових аспектах. Зокрема, учасники заходу отримали роз’яснення, що єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Фахівці ГУ ДПС відповіли на всі запитання учасників зустрічі, які стосувалися особливостей використання єдиного рахунку.
Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до конструктивного діалогу, який допомагає бізнесу працювати комфортно.

Єдиний податок: внесок ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
впродовж 2025 року – понад 5,2 млрд гривень
 

Протягом січня – грудня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб – підприємців (ФОП) майже 5 226,9 млн грн єдиного податку. Порівнюючи з 2024 роком, сума надходжень збільшилася на 531 млн грн, або на 11,3 відсотки. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Єдиний податок – один з бюджетоформуючих податків місцевих бюджетів Дніпропетровської області, що забезпечує фінансову спроможність територіальних громад реалізовувати важливі соціальні програми. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і податкову дисципліну, за свідомість та підтримку громад регіону», – підкреслив Юрій Павлютін.
Очільник податкової служби області акцентував, що зростання податкових надходжень – це результат сумлінної сплати податків платниками та відповідальності за економічну стійкість та обороноздатність країни, міцність громад.

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається податкова декларація про майновий стан і доходи громадянами?
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій Декларації.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами і доповненнями).
Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС України (ДПС) забезпечила платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100215.

Дніпропетровщина: на обліку у податковій службі –
понад 300 тисяч юридичних та самозайнятих осіб

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.01.2026 обліковується 300 042 юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. У порівнянні з 01.01.2025 кількість таких платників збільшилась на 7 023 особи (станом на 01.01.2025 – 293 019 осіб).
Із загальної кількості платників: 122 835 – це юридичні особи, 177 207 – самозайняті особи. Позитивна динаміка відповідно до 01.01.2025 складає для юридичних осіб – 4 738, для ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – 2 285.
Звертаємо увагу та нагадуємо, що державна реєстрація – це обов’язкова умова для ведення будь-якої підприємницької діяльності у законодавчому полі.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, ФОПів, а також порядок, правила та процедури такої реєстрації регулюються, зокрема, Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) та Податковим кодексом України.

Туристичний збір: впродовж 2025 року до бюджетів територіальних громад Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 8,0 млн гривень

Протягом січня – грудня 2025 року юридичні особи направили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 8,0 млн грн туристичного збору, що майже на 1,2 млн грн, або на 17,0 відс., більше у порівнянні з 2024 роком.
Кошти туристичного збору, як місцевого збору, надходять виключно до місцевих бюджетів.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою застосування нульової ставки ПДВ до операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та складання податкової накладної за такою операцією платнику ПДВ необхідно належним чином (відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами)) оформити митну декларацію, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.
При цьому з огляду на п. 3 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи митна декларація може бути оформлена на товари незалежно від їх митної вартості.
Так, якщо при здійсненні операції з вивезення товарів (у тому числі товарів, сумарна митна вартість яких більша ніж 150 євро, але не перевищує 1 000 євро) за межі митної території України у митному режимі експорту, зокрема, що переміщуються (пересилаються) за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, документом, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, є оформлена відповідно до вимог митного законодавства митна декларація, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення такої митної декларації. Водночас, реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень для цілей оподаткування ПДВ не є митними деклараціями.
За такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складається податкова накладна, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) терміни.
Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та у ній зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».
У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент).
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».
Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, що підтверджує факт такого вивезення.
У табличній частині розділу Б:
у графі 4 зазначаються одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
у графі 8 – код ставки 901;
у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
графа 11 у такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
Нормами ПКУ не передбачено можливості складання однієї зведеної податкової накладної або податкової накладної за щоденними підсумками за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.
У випадку не складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та не реєстрації її в ЄРПН до платника ПДВ застосовуються фінансова, адміністративна та господарська відповідальність, зокрема штрафні санкції за не реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.

Про надання ФОПом – платником єдиного податку другої групи
послуги з перевезення
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) друга група платників єдиного податку – це фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОПів, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОПи належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи не може надавати послуги з перевезення у випадку, коли замовником таких послуг є юридична особа на загальній системі оподаткування (експедитор).

Розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної,
що не включається до оподатковуваного доходу платника податку
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року (у 2023 році – 3 760,00 грн, у 2024 році – 4 240,00 грн, у 2025 році – 4 240,00 грн, у 2026 році – 4 660,00 гривень).
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівельні операції!
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2025 року № 1768 (далі – Постанова № 1768) внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894), замінивши у п.п. 4 слова і цифри «з 1 січня 2026 р.» словами «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану».
Тобто, відтерміновано строки обов’язкового забезпечення безготівкових розрахунків, у тому числі через електронні платіжні засоби, застосунки та платіжні пристрої, для окремих торговців.
Відповідно до Постанови № 1768 це стосується:
- торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи;
- торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів;
- торговців, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю;
- торговців, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Для цих торговців обов’язок проведення безготівкових розрахунків виникатиме через три місяці після припинення або скасування воєнного стану.
Разом з тим, звертаємо увагу, що вимоги Постанова № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Перелік таких територій затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Про підтвердження факту включення фізичної особи – благодійника
до Реєстру волонтерів
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
ДПС України (далі – ДПС) веде Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (Реєстр волонтерів) відповідно до вимог п. 2 прим. 1 п. 2 розд. VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами) з дотриманням Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 (далі – Порядок № 1089).
Згідно з п. 1.4 розд. І Порядку № 1089 облік волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО в територіальних органах ДПС здійснюється з метою забезпечення контролю за оподаткуванням благодійної допомоги відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 розд. IV, п. 29 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками – фізичними особами, внесеними до Реєстру волонтерів, на користь осіб, визначених підпунктами «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Отже, до Реєстру волонтерів включаються лише ті фізичні особи – благодійники, які застосовують підпункти «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів здійснюється контролюючим органом у порядку та строки, визначені розд. ІІ Порядку № 1089, на підставі заяви про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку № 1089 (далі – Заява № 1-РВ), яка може подаватись до контролюючого органу у паперовій або електронній формі (F1308304).
Відповідно до пунктів 2.2, 2.4 та 2.5 розд. ІІ Порядку № 1089 включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів проводиться протягом одного робочого дня з дня отримання Заяви № 1-РВ.
Датою включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів.
Протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання Заяви № 1-РВ, територіальний орган ДПС повідомляє фізичну особу – благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
За результатами обробки Заяви № 1-РВ, поданої в електронній формі (F1308304), фізичній особі – благодійнику засобами Електронного кабінету або електронних комунікацій направляється витяг в електронній формі (F1420601), що містить відомості з Реєстру волонтерів, або квитанція, у разі відмови у включенні такої особи до Реєстру волонтерів.
У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів на підставі Заяви № 1-РВ, поданої в паперовій формі, фізичній особі – благодійнику витяг надсилається листом, а у разі не включення – у листі зазначаються підстава для відмови у включенні до Реєстру волонтерів.
Фізична особа благодійник має право в електронній формі засобами Електронного кабінету чи електронних комунікацій надіслати до ДПС запит на отримання витягу з Реєстру волонтерів.
ДПС не пізніше наступного робочого дня після надходження запиту надсилає фізичній особі – благодійнику витяг, що містить відомості, визначені п. 1.3 розд. І Порядку № 1089.
У витягу зазначається актуальна на дату та час його формування інформація про фізичну особу – благодійника. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до Реєстру волонтерів.
Отримання витягу з Реєстру волонтерів стало можливим з 07.11.2025 – з дати набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2024 № 494, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 08.10.2025 за № 1460/44866, яким внесено зміни до Порядку № 1089.
Листи, якими контролюючий орган до 07.11.2025 повідомляв фізичну особу – благодійника про його включення до Реєстру волонтерів (далі – лист повідомлення), не втрачають своєї юридичної сили після 07.11.2025.
Отже, підтвердженням факту включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є листи – повідомлення, надіслані контролюючим органом фізичній особі – благодійнику до 07.11.2025, та витяг з Реєстру волонтерів, який формується засобами ІКС ДПС з 07.11.2025 і надсилається фізичній особі – благодійнику автоматично засобами електронних комунікацій в електронній формі та розміщується в Електронному кабінеті.
Витяг формується та надсилається фізичній особі – благодійнику у день:
- включення/виключення фізичної особи – благодійника до/з Реєстру волонтерів;
- внесення до Реєстру волонтерів змін щодо волонтера АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО.

Визначення дати виникнення доходу у юридичної особи від операцій з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи за певних умов
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо якою датою визнається дохід юридичної особи від операцій з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи, якщо вивезення товарів за межі митної території України здійснюються через операторів поштового зв’язку у формі міжнародних поштових та/або експрес-відправлень з митною вартістю до 1 000 євро і декларування таких товарів здійснюється оператором поштового зв’язку/експрес-перевізником шляхом подання додаткового реєстру відправлень, повідомляє таке.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулює Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ «Про електронну комерцію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675).
Відповідно до частини другої ст. 13 Закону № 675 способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Частиною третьою ст. 13 Закону № 675 визначено, що продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 996).
Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Положеннями ПКУ не передбачено особливостей визначення доходу від операцій з продажу товарів нерезидентам на онлайн-платформах.
Такі доходи відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі належним чином оформлених первинних документів.
Водночас необхідно враховувати, якщо операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів підпадають під визначення контрольованих, платник податку самостійно коригує ціни в таких операціях згідно з вимогами п.п. 39.5.4 п 39.5 ст. 39 ПКУ та визначає різницю відповідно до положень п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Крім того, у разі, коли операції з такими нерезидентами не є контрольованими, застосовуються вимоги п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).
Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Отже, з питання формування доходів у бухгалтерському обліку за операціями з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Громадянин отримав електронні послуги від особи-нерезидента, яка не зареєстрована платником ПДВ на митній території України: що з ПДВ?
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) (далі – фізична особа), особою-нерезидентом, яка визначена п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і яку зареєстровано як платника податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 встановлені ст. 208 прим. 1 ПКУ.
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, особа, визначена у п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме: особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.
Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).
Відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ реєстрація як платника податку особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента.
Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи-нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – громадянин, яка не зареєстрована як ФОП, при отриманні електронних послуг від особи-нерезидента, яка не зареєстрована платником ПДВ на митній території України, не є особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету.

До уваги платників ПДВ – орендодавців та орендарів!
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: об’єктом оподаткування є операції платників податку на додану вартість (податок, ПДВ) з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно із ст. 762 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 797 ЦКУ визначено, що плата за користування плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок та податок на нерухоме майно.
Разом з цим, відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами, зокрема, самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Зміна СГ протягом поточного бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району: куди сплачується ПДФО?
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок), за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Відповідно до п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно:
юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;
фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Підпунктом 1 п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зокрема, що незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості проводяться такі реєстраційні дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави: державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Чернігівська, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь; державна реєстрація юридичних осіб – релігійних організацій; державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відс., що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності/корпоративними правами;
Дані про взяття на облік платника податків передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням/місцем проживання із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік (п. 10.11 розд. Х Порядку № 1588).
ПКУ не містить винятків щодо зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованих російською федерацією територій на іншу територію України. У випадках зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей застосовуються загальні процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або державної податкової інспекції яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (ДПІ обслуговування) відповідно до розд. Х Порядку № 1588.
Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання (у тому числі фізична особа – підприємець) до закінчення поточного бюджетного року сплачує податок на доходи фізичних осіб за попереднім місцезнаходженням.
При цьому, звітність – Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

Про особливості заповнення заяви щодо ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки для нестаціонарних ємностей понад 250 літрів
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Згідно з п. 49 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст. 28 Закону № 3817).
Відповідно до частини першої ст. 42 Закону № 3817 ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 8.1 та 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за     ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення заяв щодо ліцензій на право зберігання пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374, у разі подання заяви щодо ліцензії на право зберігання пального в такій заяві зокрема, у пункті 7 «Адреса місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата» у графах 1-13 зазначається адреса місць зберігання пального в стаціонарних резервуарах, ідентифікатор об’єкта оподаткування та кадастровий номер – для ліцензій на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Адреса/адреси, передбачена/передбачені пунктом 7 заяви на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зазначається/зазначаються у форматі: область, район, населений пункт (крім м. Києва та м. Севастополя), вулиця, номер будинку, корпусу, офісу/квартири.
Отже, при поданні заяви щодо ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки для нестаціонарних ємностей понад 250 літрів у графах 1-13 пункту 7 такої заяви зазначається адреса місцезнаходження такої нестаціонарної ємності, що повинна відповідати адресі, зазначеній у Заяві № 20-ОПП при повідомленні про таку нестаціонарну ємність як про об’єкт оподаткування, через який провадиться ліцензійна діяльність.

Чи може платник податків отримати ІПК в усній формі
в контролюючому органі не за місцем податкової адреси?
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що індивідуальні податкові консультації (ІПК), зокрема, в усній формі, надаються контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями.
Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до п. 19 прим. 3.1 ст. 19 прим. 3 ПКУ державні податкові інспекції:
- здійснюють сервісне обслуговування платників податків;
- здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
- формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб – платників податків, Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ;
- виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.
Згідно з п.п. 14.1.226 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сервісне обслуговування платників – надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією прав та обов’язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Примірне положення центру обслуговування платників (далі – Положення) та Примірний регламент центру обслуговування платників (далі – Регламент) затверджені наказом Державної податкової служби України від 13.11.2025 № 1083 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП».
Згідно з абзацом другим розд. I Положення центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві (далі – ГУ ДПС), державних податкових інспекціях (далі – ДПІ), які є їхніми структурними підрозділами, та структурних підрозділах ДПІ/відокремлених точках доступу (із зазначенням місця дислокації) із метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.
Абзацом п’ятим розд. I Положення визначено, що ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, в якому надаються послуги посадовими особами ГУ ДПС, відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг, інших документів (звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, тощо), та надання електронних довірчих послуг.
Відповідно до п. 8 підрозд. 2.4 розд. II Положення передбачено, що у ЦОП здійснюється надання консультації з питань:
- електронних сервісів;
- податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (із використанням Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР)).
Згідно з абзацами першим – третім розд. 8 Регламенту визначено, що відповідно до положень ст. 52 ПКУ за зверненням платників у ЦОП надаються індивідуальні податкові консультації в усній формі з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Консультування здійснюється працівниками ДПІ із використанням інформації, наявної у ЗІР.
За необхідності для надання усних консультацій залучаються працівники інших структурних підрозділів ГУ ДПС відповідно до функціональних обов’язків.
В умовах дії правового режиму воєнного стану ДПС України впроваджено принцип екстериторіальності під час надання сервісних послуг, тобто платники податків мають можливість отримати послуги та сервіси незалежно від місця обліку таких платників.
Отже, платник податків може отримати індивідуальну податкову консультацію в усній формі з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, звернувшись до ЦОП незалежно від місця обліку.