Електронний документообіг з податковою: як працює та коли припиняється

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/985212.html  повідомила.
Завдяки цифровізації спілкування платника податків із податковими органами стало швидким та зручним.
Як це працює
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законів України про електронні документи, електронну ідентифікацію та Податкового кодексу.
- Платник стає учасником електронного документообігу після надсилання першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі.
- Керівник підприємства визначає перелік уповноважених осіб, які мають право підписувати, надсилати та отримувати документи від імені компанії через Електронний кабінет.
Коли електронний документообіг припиняється
Система автоматично завершує електронний документообіг у таких випадках:
1. отримання інформації від кваліфікованих надавачів про закінчення або скасування сертифікату електронного підпису керівника;
2. зміна керівника підприємства відповідно до ЄДР;
3. припинення юридичної особи;
4. припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
5. смерть керівника, що підтверджено закриттям реєстраційного номера облікової картки платника.
Таким чином, електронний документообіг забезпечує швидкий, безпечний та прозорий контакт між бізнесом і податковою, а система автоматично реагує на зміни в юридичному статусі платника.
Детальніше – за посиланням:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36182

Акциз на сигарети у 2026 році: з 1 квітня застосовуватиметься
коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
3 1 квітня 2026 року, сума акцизного податку на сигарети не може бути меншою за мінімальне податкове зобов’язання, помножене на коефіцієнт 1,1.
Це  пов’язано з показниками декларування акцизного податку виробниками та імпортерами сигарет за 2025 рік. Відповідно до Податкового кодексу, якщо частка акцизу у ціні за попередній рік менше 60 %, до мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт 1,1.
У 2025 році:
- загальна сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі) – 3 846,3 грн на 1000 штук;
- середньозважена роздрібна ціна продажу сигарет (включаючи акцизний податок з роздрібної торгівлі) – 6 537,0 грн на 1000 штук;
- частка загальної суми податкових зобов’язань у середньозваженій роздрібній ціні – 58,8 %.
Оскільки у 2025 році частка акцизного податку в ціні сигарет становила 58,8 %, з 1 квітня по 31 грудня 2026 року коефіцієнт 1,1 зобов’язані застосовувати виробники та імпортери тютюнових виробів за кодами УКТ ЗЕД:
- 2402 20 90 10  сигарети без фільтра;
- 2402 20 90 20  сигарети з фільтром.
 Детальніше - https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/985122.html
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/985124.html

Електронні сервіси ДПС, декларування та оподаткування доходів: комунікація податківців з платниками та представниками Дія.Бізнес у Дніпрі

У Дніпрі пройшла зустріч податківців з платниками регіону та представниками Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Дніпрі (Центр) одночасно в онлайн та офлайн форматах. У заході прийняли участь очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін та керівниця Центру Вікторія Соколова.
Спілкування стало важливим кроком у розвитку системної взаємодії між податковими органами та інституцією, яка щоденно працює з підприємницькою спільнотою регіону.
Під час зустрічі фахівці податкової служби детально поінформували учасників про можливості електронних сервісів ДПС, які дозволяють платникам отримувати адміністративні послуги дистанційно, подавати звітність онлайн та оперативно комунікувати з контролюючими органами.
Також податківці роз’яснили особливості кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році, зокрема щодо категорій доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню, термінів подання декларацій та відповідальності за порушення податкового законодавства.
Важливим блоком обговорення стали особливості оподаткування фізичних осіб – підприємців у 2026 році. Учасники зустрічі дізнались про актуальні ставки оподаткування і порядок сплати податків та єдиного внеску.
Для податкової служби такі зустрічі є дієвим інструментом налагодження відкритого діалогу з бізнес-спільнотою та забезпечення своєчасного інформування про законодавчі новації. Для підприємців і громадян – це можливість отримати фахові роз’яснення безпосередньо від профільних спеціалістів та підвищити рівень обізнаності у сфері податкового законодавства.
«Саме своєчасна комунікація з платниками щодо новацій податкового законодавства є запорукою стабільності та розвитку підприємництва. Такі зустрічі допомагають нам ефективніше доносити важливі роз’яснення, ініціативи та практичні рекомендації до представників малого та середнього бізнесу», – зазначив Юрій Павлютін.
Сторони вирішили співпрацювати і надалі, зокрема щодо проведення спільних інформаційних заходів і консультацій для платників податків регіону.
Проведення таких зустрічей сприяє формуванню прозорого та передбачуваного податкового середовища, зміцненню партнерства між державою і бізнесом та підвищенню податкової культури у суспільстві.

Тривають заходи з протидії порушенням
у сфері продажу підакцизної групи товарів

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється контроль за додержанням суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, у січні поточного року фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено перевірку кафе, де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець.
За результатами такої перевірки встановлені факти:
- непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО та невидачі відповідного розрахункового документа;
- проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та його кількості;
- відсутності первинних документів, підтверджуючих походження товару та реалізації товарів без відповідного обліку ТМЦ;
- використання найманої праці без належного оформлення (3 працівників).
Як наслідок – за результатами перевірки зафіксовано майже на 200 тис. грн порушень.
Наголошуємо, що дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, ведення обліку товарів, оформлення трудових відносин з працівниками – на постійній основі у фокусі уваги податківців.

ПДФО: надходження до загального фонду держбюджету
від платників Дніпропетровщини зросли на 15,7 %

Упродовж першого місяця 2026 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини отримав понад 942,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з січневим показником 2025 року надходження зросли майже на 127,9 млн грн, або на 15,7 відсотків.
«Висловлюємо вдячність кожному, хто працює і відповідально сплачує податки», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, якщо у 2025 році фізична особа – резидент України отримала доходи за кордоном (наприклад, заробітну плату, дохід від фрілансу), то такі доходи необхідно задекларувати в Україні.
При цьому, податки, які вже сплачені за кордоном, можна зарахувати в Україні. Для цього потрібно звернутися за довідкою до податкової служби іншої держави.
У такій довідці має бути зазначена інформація:
- скільки податку сплачено;
- з якого доходу.
Довідку слід легалізувати (якщо міжнародним договором не передбачено інше).
Задекларувати доходи та сплатити податки можна у зручний спосіб – за допомогою сервісу Електронний кабінет.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування нафти
від платників надійшло 251,0 тис. грн рентної плати

Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування нафти платники сплатили 251,0 тис. грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).
Під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.

Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
фізичні особи спрямували 735,9 тис. гривень

Протягом січня 2026 року фізичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 735,9 тис. гривень. Це на 46,6 тис. грн більше ніж у січні 2025 року, темп росту – 106,8 відсотків.
Повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по туристичному збору:
18030100 – туристичний збір, сплачений юридичними особами;
18030200 – туристичний збір, сплачений фізичними особами.
Туристичний збір сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Комунікаційні податкові платформи:
як звернутись, з яких питань та який термін їх розгляду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що комунікаційні податкові платформи (далі – КПП) є механізмом для ефективного діалогу інститутів громадянського суспільства (далі – ІГС) та бізнес-асоціацій, що представляють інтереси платників податків, з ДПС та її територіальними органами, спрямованим на оперативне вирішення питань у сфері оподаткування.
Для звернення через КПП необхідно надіслати офіційний/електронний лист на електронну адресу комунікаційної податкової платформи в ДПС (її територіальному органі), розміщену на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Контакти/Комунікаційні податкові платформи, зазначивши:
- суть питання або проблеми, що потребує вирішення;
- назву та код ЄДРПОУ організації;
- податкову адресу;
- контактний телефон.
Такі звернення розглядаються у термін, встановлений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме – не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
За результатами моніторингу (аналізу) найбільш актуальних та резонансних питань, зазначених у зверненнях, які потребують обговорення, можуть бути організовані заходи (зустрічі) представників ІГС та бізнес-асоціацій з представниками органів ДПС.
Нагадуємо, що до податкової служби Дніпропетровщини звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку КПП dp.ikc@tax.gov.ua.
Потребуєте оперативного вирішення податкових питань?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення за конкретною тематикою зустрічі?
Звертайтесь на КПП Головного управління ДПС у Дніпропетровській області!

Про автоматизовану систему списання податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Україні працює нова система автоматичного стягнення податкового боргу.
Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг.
Алгоритм, за яким працює система:
- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг;
- система генерує платіжну інструкцію;
- накладається електронний підпис;
- документ миттєво відправляється до Казначейства;
- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку;
- банк списує лише чітко визначену суму.
Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.
Людський фактор мінімізований. Все автоматично і все виключно у межах законодавства.
При цьому, списання боргу не є несподіваним.
Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови – податкова звертається до суду.
Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України.

До уваги резидентів Дефенс Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи вважатиметься нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку використання резидентом Дефенс Сіті залишеної у його розпорядженні частини чистого прибутку відповідно до рішення, прийнятого Кабінетом Міністрів України (КМУ) на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії, повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Водночас, згідно з п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, справляння податків і зборів для платників податків – резидентів Дефенс Сіті здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняється від оподаткування прибуток платника податку на прибуток підприємств – резидента Дефенс Сіті, починаючи з першого числа першого місяця наступного календарного кварталу після подання платником податку – резидентом Дефенс Сіті заяви про звільнення від оподаткування прибутку і до першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому право на застосування такого звільнення буде припинено з підстав, передбачених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Застосування визначених п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ правил оподаткування допускається протягом строку застосування звільнення від оподаткування, за умови одночасного виконання встановлених вимог, зокрема, щодо не нараховування і не виплати платником податку дивідендів (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав. Винятком з цих правил є сплата дивідендів (прирівняні до них платежі) до державного бюджету або якщо власниками корпоративних прав є державні підприємства, установи, організації або господарські товариства, 100 відс. акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відс. акцій (часток) якого належать державі.
Прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення встановлених обмежень, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
У разі невикористання резидентом Дефенс Сіті звільненого від оподаткування прибутку або його частини відповідно до визначених цим підпунктом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає граничний строк використання звільненого від оподаткування прибутку або його частини, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку відповідно до норм ПКУ.
Враховуючи викладене, використання відповідно до прийнятого КМУ рішення вивільнених від оподаткування коштів на відновлення майна, знищеного внаслідок збройної агресії не є нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.

В якому розмірі необхідно сплатити внесок на підтримку
працевлаштування осіб з інвалідністю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 875).
Згідно з положеннями ст. 18 прим. 2 Закону № 875 розмір внеску обраховується платником шляхом визначення результату добутку таких показників:
- 40 відс. середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника;
- кількість місяців у кварталі;
- різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених ст. 18 прим. 2 Закону № 875 щодо розміру оплати праці.
Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.
Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) обчислюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:
одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
4 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
2 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.
Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 18 прим. 2 Закону № 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.
У разі виявлення за результатами проведення заходів державного контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю випадку безпідставного зарахування працюючої особи з інвалідністю до нормативу відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити внесок за весь період такого зарахування.
При цьому, згідно з п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відс. розміру, визначеного ст. 18 прим. 2 Закону № 875.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Відповідно до п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ визначено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).
Згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
- проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
- проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
Крім того, окремими нормами ПКУ визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються. До таких операцій відносяться, зокрема, операції, звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9 та 11 розд. III Порядку № 21).
Додатком до декларації є, зокрема, додаток 5 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)» (далі – додаток 5 (Д5)).
В таблиці 1 додатка 5 (Д5) здійснюється розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях.
Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) зазначається загальний обсяг постачання (без ПДВ) (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).
Згідно з п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ;
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 декларації.
Виходячи із зазначеного, операції, визначені п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, враховуються при заповненні графи 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5) до декларації. При цьому за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених п. 199.6 ст. 199, п. 26, пп. 4 і 5 п. 32, п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, податкові зобов’язання, передбачені п. 199.1 ст. 199 ПКУ, не нараховуються.

Порядок оподаткування та складання податкової накладної у автостанції,
яка здійснює продаж квитків на проїзд та у перевізника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Разом з цим, згідно з п. 189.13 ст. 189 ПКУ, у разі постачання відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
Згідно з п. 2 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, вартість квитка – сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду – сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом та ПДВ.
З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на проїзд автобусами, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції – платника ПДВ.
Послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником і відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є операцією з постачання.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05  жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зі змінам) (далі – Порядок № 1307).
Перевізник складає податкову накладну на повну вартість послуг перевезення.
Не зважаючи на те, що послуги з перевезення надаються кінцевому споживачу, а кошти від надання послуг з перевезення перевізник отримує від автостанції, відповідно до п. 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Автостанція складає податкову накладну на суму, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).
Відповідно до п. 14 Порядку № 1307 така податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій.
У рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.

Самозайнята особа, яка отримала допомогу по вагітності та пологах від ПФУ, відображає суми такої допомоги в додатку 4ДФ до податкового Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 13 Закону № 1105 встановлено види страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид страхових виплат як допомога по вагітності та пологах.
Відповідно до абзацу першого п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (зі змінами та доповненнями).
Тобто дохід, у вигляді суми допомоги по вагітності та пологах, що виплачується самозайнятій особі Пенсійним фондом України (ПФУ), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Водночас, оскільки самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує допомогу по вагітності та пологах, отримує фінансування на спеціальний рахунок, то вона виступає податковим агентом щодо такого доходу.
Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).
Таким чином, у самозайнятої особи, як податкового агента, виникає обов’язок щодо відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку доходу у вигляді допомоги по вагітності та пологах, отриманої від Пенсійного фонду, в т. ч. при відсутності найманих працівників та інших нарахувань (виплат) фізичним особам.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку графи розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – дохід (за звітний період місяць) у вигляді допомоги по вагітності та пологах, нарахований відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу у вигляді допомоги по вагітності та пологах;
у графах: 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб»; 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб»; 5а «Сума нарахованого військового збору»; 5 «Сума перерахованого військового збору» проставляються прочерки;
у графі 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у Довіднику ознак доходів, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку, сума допомоги по вагітності та пологах відображається за ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.

Щодо подання додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, дохід яких не перевищує 40 млн грн і прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Згідно з абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
При цьому додаток БД до Декларації (далі – Додаток БД) подається платниками податку у разі безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, з відображенням коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140, п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення», п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Зазначені різниці проводяться платниками податку з річним доходом понад 40 млн грн. та які не відмовилися від застосування податкових різниць.
Отже, платники податку, дохід яких не перевищує 40 млн грн та якими прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату на податкові різниці, визначені відповідними положеннями ПКУ, Додаток БД не подають.

На підставі яких даних юридичною особою заповнюється
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами).
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185 (зі змінами) або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за № 389/5580 (зі змінами).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).
Отже, Розрахунок юридичною особою заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної політики у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375).

Як отримати ІПК щодо визнання маркетингових
послуг у господарській діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
З метою застосування єдиного підходу при наданні оцінки впливу маркетингових послуг на визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додатку вартість надаємо рекомендаційний алгоритм дій для отримання індивідуальних податкових консультацій (ІПК) платниками податків.
У разі незнання чи неоднозначного трактування норм податкового законодавства щодо оподаткування операцій з маркетингових послуг платник податків може подати запит на отримання ІПК, яка допоможе уникнути помилок та податкових ризиків.
На сьогодні наявна практика, що контролюючими органами під час проведення контрольно-перевірочних заходів платників податків, якими придбаваються подібного роду послуги, не підтверджуються витрати та податковий кредит по зазначених операціях.
Згідно з підпунктом 14.1.172 прим.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) (далі – Кодекс) ІПК – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (далі – ЄРІПК).
За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, надає їм безоплатно ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (пункту 52.1 стаття 52 Кодексу).
Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено низку обов’язкових реквізитів, які повинне містити звернення для отримання ІПК платником податків.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 52.1 статті 52 Кодексу, ІПК не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту 52.4 статті 52 Кодексу ІПК може надаватися в усній, у паперовій та електронній формах. ІПК, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в ЄРІПК та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних ЄРІПК та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
Окрім того, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (стаття 53 Кодексу).
Підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.
Головною умовою для врахування у складі витрат на проведення маркетингових послуг та включення таких сум до податкового кредиту, є їх документальне підтвердження та зв’язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.
У підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути такі документи:
договори на маркетингові послуги та додатки до них (предмет договору із чітким описом маркетингових послуг, умови надання послуг із зазначенням терміну, обсягу та способу виконання, напрями та об’єкти маркетингових досліджень, зокрема, дослідження попиту на дану продукцію і відомостей про можливих споживачів та вивчення потенційних можливостей здійснення операцій з купівлі-продажу об’єкта маркетингових досліджень на певній території, дослідження необхідного обсягу продажу і пошук покупців, вивчення потреб та ефективності проведення рекламної кампанії щодо даної продукції вартість і порядок оплати, права та обов’язки сторін);
акти виконаних робіт/послуг із конкретним переліком наданих послуг, місцем і датою їх надання, в яких також зазначається, в чому виражено їх результат, яким чином отримання таких послуг пов’язане з господарською діяльністю платника, підписаний обома сторонами з обов’язковими реквізитами первинних документів та вартістю;
звіти про виконані роботи (аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження);
інші первинні документи (медіаплани, звіти про рекламні кампанії, фото- та відеозвіти про заходи, документи щодо витрат, листування з контрагентами, тощо);
додаткові підтверджуючі документи та інформацію щодо використання таких послуг (відгуки клієнтів, аналіз ефективності маркетингових заходів, документи, що підтверджують використання маркетингових матеріалів у бізнес-процесах та обґрунтування їх економічної доцільності, тощо).
Враховуючи зазначене вище, зазначаємо, що для врахування витрат на маркетингові послуги при обчисленні об’єкта оподаткування необхідно надати  всебічну та достатню доказову базу та її належне оформлення первинними документами, іншим документальним підтвердженням результатів надання таких послуг, економічна доцільність та доведення безпосереднього зв’язку цих витрат з господарською діяльністю платника податків та відповідність податковим вимогам.
Наявність у платників податків ІПК щодо операцій з маркетингових послуг у поєднанні з належною доказовою базою забезпечить правомірність його дій та сприятиме безперешкодній взаємодії з контролюючими органами під час контрольно-перевірочних заходів.

До уваги фізичних осіб – підприємців,
які здійснюють роздрібну торгівлю пальним!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» впроваджено сплату авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб платниками податку на доходи фізичних осіб (податок) – фізичними особами – підприємцями, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Розміри та терміни сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб визначені п.п. 177.5.1прим.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
Авансові внески, сплачені відповідно до п.п. 177.5.1 прим.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, є невід'ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до підпункту 177.5.1 прим.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов'язання з цього податку.
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (абзац 1 п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859  «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінами).
Фізичні особи – підприємці проводять розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, та заповнюють розділи І – ІІІ додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» (далі – додаток Ф2) до декларації.
Разом з тим з метою здійснення остаточного розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням норм абз. другого п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ під час подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, можуть скористатись нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ та подати разом з декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації (ідентифікатор форми F1360102). Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. Інформація щодо такого доповнення зазначається у відповідному розділі декларації.
Одночасно для зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму такого авансового внеску доцільно в комірці 6 рядка 10.11 розділу ІІ декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно, зазначати з урахуванням зменшення на суму авансових внесків, сплачених відповідно до підпункту 177.5.1 прим.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, та розрахованих у додатку довільної форми.
Слід зазначити, що додаток довільної форми повинен містити інформацію, достатню для розрахунку авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, суму авансового внеску, сплачену протягом звітного року, та безпосередньо сам розрахунок.
Звертаємо увагу, що сума такого розрахованого авансового внеску, яка не сплачена протягом звітного року, не дає права на зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначеного за результатами остаточного розрахунку за звітний податковий рік.

Чи включаються відокремлені підрозділи (філії) неприбуткової організації окремо в Реєстр неприбуткових установ та організацій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.30 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному, зокрема, Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Зокрема, філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).
Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ встановлено, що платниками податку – резидентами є, зокрема, суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених, зокрема, п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), яка, зокрема, утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
бюджетні установи;
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Оскільки статус неприбуткової організації надається тільки підприємствам, установам, організаціям зі статусом юридичної особи, то відокремлені підрозділи (філії) таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру та відповідно не повинні окремо подавати Звіт про використання доходів прибутків неприбуткових установ організацій.