Детінізація ювелірного ринку: третина підприємців звітує про такий обсяг виторгів, який навіть не покриває базові витрати бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/988196.html повідомила.
Третина підприємців ринку роздрібної торгівлі ювелірними виробами звітує про такий обсяг, який навіть не покриває базові витрати бізнесу. Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, яка взяла участь у спільній зустрічі Директора БЕБ Олександра Цивінського, Голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнери, фахівців ДПС, Нацбанку з представниками ювелірного ринку.
Проблеми, з яким стикаються підприємці галузі, в переважній більшості, як у всіх – постійні обстріли, брак електроенергії, нестача персоналу. Додається ще постійне зростання цін на сировину, нерівна конкуренція, велика частка імпортних виробів, які витісняють українських виробників.
«Ми зацікавлені працювати в білу і спати спокійно», – почули від одного з представників сфери під час заходу. Про те, що ринок роздрібної торгівлі ювелірними виробами поступово виходить з тіні говорять і цифри. Покращується ситуація з видачею чеків. На початку березня 2026 року у різних регіонах України ДПС провела понад 30 контрольних закупівель ювелірних виробів. У 80 % випадків – фіскальні чеки видали.
«Звичайно, покращувати ситуацію є куди, але більшість підприємців все ж таки працюють у правовому полі та дотримуються вимог законодавства щодо застосування РРО/ПРРО», – додала в. о. Голови ДПС.
Загалом на сьогодні на ринку роздрібної торгівлі ювелірними виробами працюють понад 2,1 тис. суб’єктів господарювання, із них 95 % – ФОП на спрощеній системі оподаткування.
«Попри певний позитив, аналіз ДПС показав, що частина суб’єктів господарювання декларує дуже низькі обороти. Торік третина підприємців звітувала про виторги до 100 тис. грн на місяць. Але на практиці це навіть не покриває базові витрати бізнесу – оплату праці, оренду приміщень, закупівлю товару та податки. Тому, вочевидь є заниження обсягів реалізації та неповне проведення операцій через РРО/ПРРО», – розповіла Леся Карнаух.
Торік у сфері торгівлі ювелірними виробами проведено 254 фактичні перевірки. Штрафи склали – 91 млн грн, виявили 10 випадків використання незадекларованої праці.
Рівень оплати праці – ще одне болюче питання. Зарплата, яку декларують – 8 – 9 тис. грн. Фактично ж, як показує аналіз, пропонують зарплату в 2 – 3 рази більшу.
Наступна історія – застосування схем «дроблення бізнесу». Так, наприклад, під час перевірки одного з ювелірних брендів встановлено, що він у своїй роботі використовував 18 ФОП.
«Проблеми є. Це визнають і представники сфери. Вирішити їх допоможе постійний системний діалог. І закривати очі на порушення, тим більше толерувати їх, ми не збираємося. Зустрічі стануть регулярними, щоб напрацювати спільну дорожню карту з детінізації сфери», – додала Леся Карнаух.

Єдиний внесок у січні – лютому: майже 112 млрд грн на соціальні гарантії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У січні – лютому 2026 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становили понад 111,9 млрд грн. Це на 15,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року (96,8 млрд грн).
Зростання надходжень означає стабільне фінансування пенсій, лікарняних та інших соціальних виплат. Єдиний внесок – це не просто платіж, а основа соціальної підтримки мільйонів громадян. Позитивна динаміка надходжень свідчить про відповідальність бізнесу та поступову легалізацію зайнятості.
Держава продовжує стимулювати офіційне працевлаштування осіб з інвалідністю через знижені ставки єдиного внеску.
Для роботодавців, які створюють робочі місця для людей з інвалідністю, передбачені такі ставки:
- 8,41 % – для роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю;
- 5,5 % – якщо працівники з інвалідністю становлять не менше 50 % штату, а фонд їхньої оплати праці – не менше 25 % загальних витрат на зарплату;
- 5,3 % – для підприємств і організацій УТОГ та УТОС за умови дотримання аналогічних критеріїв.
Такий підхід стимулює бізнес до соціально відповідальної кадрової політики.
Від сплати ЄСВ за себе звільняються: фізичні особи – підприємці, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони мають статус особи з інвалідністю та отримують пенсію або державну соціальну допомогу.
Нагадуємо: використання передбачених законом пільг дозволяє оптимізувати витрати та водночас дотримуватися вимог чинного законодавства.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-sentr/novini/988408.html

Декларація за кілька хвилин: як подати онлайн через
сервіси Електронного кабінету та застосунок «Моя податкова»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/988306.html повідомила.
Подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи можна буквально за кілька хвилин – без черг і паперової тяганини. Сервіси Електронного кабінету дозволяють заповнити та надіслати документ онлайн, частину даних система підтягує автоматично.
Автозаповнення та мінімум помилок
У приватній частині Електронного кабінету доступний функціонал подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (розділ «Податкова декларація» режиму «ЕК для громадян»).
Сервіс автоматично заповнює частину полів на основі даних із державних реєстрів – зокрема, інформацію про доходи та майно. Це:
- суттєво економить час;
- зменшує ризик помилок;
- спрощує перевірку внесених даних.
Після формування декларації її можна одразу надіслати до податкової разом зі скан-копіями підтверджуючих документів. Такий формат особливо зручний для громадян, які оформлюють податкову знижку і мають додати відповідні документи.
Подання через застосунок «Моя податкова»
Ще простіший варіант – скористатися мобільним застосунком «Моя податкова».
Через застосунок можна:
- авторизуватися за допомогою електронного підпису;
- заповнити та перевірити декларацію;
- подати її онлайн у кілька кліків.
Мобільний формат особливо зручний для тих, хто цінує швидкість і не має можливості працювати з комп’ютером.
Що потрібно для онлайн-подання?
Для роботи з електронними сервісами необхідний кваліфікований електронний підпис (КЕП). Саме він дозволяє пройти авторизацію та підписати документи в онлайн-режимі.
Альтернатива – традиційні способи
Для тих, хто не користується цифровими сервісами, залишаються й класичні варіанти подання декларації:
- особисто або через уповноважену особу;
- поштою з повідомленням про вручення.
Детальніше
Кому необхідно подати декларацію
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html
Як отримати відомості про доходи
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html
Строки подання
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

Як дистанційно оновити дані в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків: покрокова інструкція

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Громадяни, які змінили особисті дані (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання тощо), зобов’язані повідомити про це податкові органи протягом одного місяця.
Оновити персональні дані зручно та без черг можна через «Електронний кабінет платника».
Подати заяву онлайн можна на підставі таких документів:
- Для громадян України: паспорт (книжечка або ID-картка).
- Для дітей (до 14 років): свідоцтво про народження.
- Для іноземців: посвідка на тимчасове або постійне проживання в Україні у формі ID-картки.
Покроковий алгоритм дій в Електронному кабінеті:
1. Вхід та створення: Оберіть режим «ЕК для громадян» пункт «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)».
2. Заповнення даних:
- Вкажіть ваш РНОКПП та актуальну особисту інформацію (прізвище, ім’я, по батькові і т.п.).
- Якщо відбулася зміна ПІБ, обов’язково вкажіть попередні дані.
- Заповніть відомості про місце народження та актуальну адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) передбачено спеціальне поле для внесення даних про зареєстроване місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
3. Документи: Вкажіть реквізити документа, що посвідчує особу (серія, номер, дата видачі).
4. Вибір ЦОП: Оберіть зручний для вас Центр обслуговування платників, де ви зможете отримати готову картку платника податків.
Додатки до заяви
Надання сканованих копій документів є обов'язковою умовою для подання заяви. Копії мають бути у форматі PDF або у вигляді зображень:
-Для паспортів-книжечок – усі заповнені сторінки (1–6 та реєстрація).
-Для ID-карток – обидва боки та витяг про місце проживання.
-При зміні прізвища, імені, по батькові – свідоцтво про шлюб, розірвання шлюбу або про зміну імені.
-У разі внесення змін стосовно малолітніх осіб (до 14 років) – свідоцтво про народження дитини та документ, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя чи опікуна), витяг про місце проживання, документ, що підтверджує зміну ПІБ дитини (у разі наявності такої зміни).
Фінальний етап
Після заповнення натисніть «Зберегти», підпишіть документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та відправте до ДПС. Система автоматично перевірить правильність заповнення полів перед відправкою.
Детальніше – за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/679/803602/Podannya_Zayavi_pro_vnesennya_zm_n_do_Derzhavnogo_re_stru_f_zichnih_os_b.pdf
Довідково: Такі вимоги передбачені Податковим кодексом України та наказом Міністерства фінансів України № 822, яким затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/988058.html

Відомий український футзаліст закликає громадян
долучитися до Деклараційної кампанії – 2026

До Правобережного центру обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завітав відомий український футзаліст, головний тренер національної збірної України з футзалу Олександр Косенко.
Під час спілкування з податківцями говорили про хід кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році, та її важливості.
Користуючись нагодою, Олександр Косенко звернувся до мешканців Дніпропетровщини із закликом проявити свою громадянську позицію та задекларувати свої доходи.
Він зазначив, що від відповідального ставлення громадян до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку залежить фінансова стабільність нашої держави, соціальний захист громадян.
«Свідоме декларування доходів та сплата податків – це активна громадянська позиція та правильний шлях до побудови європейського суспільства», - наголосив Олександр Косенко.

Чек як знак чесного бізнесу: податківці Дніпропетровщини
роз’яснили підприємцям правила роботи з РРО

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели виїзну зустріч з підприємцями. Під час діалогу в одному з торгівельних центрів Дніпра роз’яснили ключові вимоги законодавства та наголосили на важливості видачі фіскальних чеків під час продажу товарів і надання послуг.
За словами податківців, одне з найпоширеніших питань, яке хвилює і підприємців, і покупців, – видача розрахункових документів під час проведення розрахункових операцій. Законодавство зобов’язує суб’єктів господарювання видавати споживачеві фіскальний чек під час кожної покупки.
Водночас бізнес має право самостійно обирати, яку касову техніку використовувати: класичний реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). При цьому фіскальний чек може надаватися покупцеві як у паперовому, так і в електронному вигляді.
Податківці наголошують, що за невидачу фіскального чека під час розрахунку та/або проведення операцій без застосування зареєстрованого РРО або ПРРО передбачена відповідальність згідно із законодавством.
Окрему увагу під час зустрічі приділили вимогам до змісту фіскального чека. Розрахунковий документ повинен містити всі обов’язкові реквізити. Якщо хоча б один із них відсутній, такий чек вважається недійсним.
У ГУ ДПС підкреслюють, що фіскальний чек – це не просто формальність. Для бізнесу він є маркером чесної та прозорої роботи, а для покупця – гарантією якості товару чи послуги та можливістю захистити свої права, зокрема повернути або обміняти товар.
Також під час заходу обговорили проблему так званого «дроблення бізнесу» з метою мінімізації податкового навантаження. Податкова служба аналізує випадки, коли діяльність в одному магазині чи закладі фактично ведеться через кількох фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування або під одним брендом у межах однієї торговельної мережі.
Під час перевірок у таких випадках нерідко виявляються й інші порушення – невикористання РРО або ПРРО, а також неоформлені працівники.
Такі практики мають негативні наслідки: бюджет держави недоотримує податки, працівники залишаються без соціальних гарантій, а споживачі – без належного захисту своїх прав.
У податковій службі наголошують, що дотримання вимог законодавства та прозоре ведення діяльності – це основа розвитку відповідального бізнесу, довіри споживачів та стабільного наповнення бюджету.

Податківці Дніпропетровщини обговорили з комунальними підприємствами Павлограда шляхи погашення податкового боргу

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за участю заступниці начальника податкової служби регіону Наталі Федаш відбулися зустрічі з платниками комунальної сфери Павлограда, які мають борги по платежах до бюджету.
Основну увагу приділили питанню погашення існуючої податкової заборгованості, а також розробці плану заходів, який допоможе підприємствам поступово врегулювати заборгованість і стабілізувати платіжну дисципліну.
Під час діалогу проаналізовано фінансовий стан підприємств, причини виникнення боргів та напрацьовано практичні кроки для усунення заборгованості.
Податківці також нагадали про законодавчу процедуру погашення   податкового боргу. З моменту його виникнення до можливого примусового стягнення передбачено чітку послідовність дій: направлення податкової вимоги, встановлені строки для добровільного погашення та визначені законом механізми стягнення, які можуть застосовуватися як за рішенням суду, так і у спрощеному порядку – без звернення до суду.
Окремо увагу присутніх звернули на правильність заповнення платіжних інструкцій. Фахівці ГУ ДПС акцентували, що під час сплати сум податкового боргу необхідно використовувати код 140 – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.
У ГУ ДПС наголошують, що питання погашення податкової заборгованості - на постійному контролі. Відкритий діалог із платниками триває, адже спільна робота над вирішенням актуальних питань сприяє фінансовій стабільності громад і наповненню бюджетів.

Понад 3,4 млрд грн ПДВ спрямували до загального
фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

Впродовж січня – лютого поточного року внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету – майже 3 434,3 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з першими двома місяцями 2025 року надходження збільшились на понад 61,6 млн гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Дякуємо бізнесу за відповідальність і сумлінну сплату податків. Сучасна взаємодія податкової служби з платниками будується на відкритих комунікаціях, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання у виконанні їхніх фінансових обов’язків», – зазначив очільник податкової служби регіону.
Нагадуємо, що на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – консультаційний центр).
Консультаційний центр надає комплексну допомогу платникам у вирішенні питань зупинення реєстрації податкових накладних (ПН) та виведення суб’єкта господарювання із категорії ризикових платників шляхом надання зрозумілих роз’яснень щодо критеріїв ризиковості, правильності подання документів і механізму розблокування ПН.
Графік роботи консультаційного центру: пн – пт з 08 год 30 хв по 17 год 00 хв,
перерва з 12 год 30 хв по 13 год 00 хвилин.
ВАЖЛИВО! Під час повітряної тривоги консультаційний центр не працює!
Номери телефонів для звернень: (056) 374 3109, (098) 227 8766, (066) 982 1913.

Платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів
майже 8,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Упродовж січня – лютого 2026 року платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області збором за місця для паркування транспортних засобів майже на 8,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Згідно з п. 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.

Юридичні особи – платники транспортного податку поповнили
місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,5 млн гривень

Протягом двох перших місяців 2026 року юридичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 2,5 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2025 року надходження зросли на 429,9 тис. грн, темп росту – 120,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Згідно з п. 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ ПКУ ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.

Які форми фінансової звітності подають неприбуткові організації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядком подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами) (далі – Порядок № 419), визначено, що фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – міжнародними стандартами), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (абзац другий п. 2 Порядку № 419).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).
Форма і склад статей фінансової звітності визначаються НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (зі змінами), норми якого застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал розглядається у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (зі змінами).
Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, філій та представництв юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Формою звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зі змінами) (далі – Звіт), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Звіту, який є невід’ємною його частиною.
У Звіті передбачено відображення поданих до Звіту форм фінансової звітності:
Балансу (Звіту про фінансовий стан);
Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід);
Звіту про рух грошових коштів;
Звіту про власний капітал;
Примітки до річної фінансової звітності;
Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (Балансу, Звіту про фінансові результати);
Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва (Балансу, Звіту про фінансові результати);
Звіту про результати фінансової діяльності (заповнюється бюджетними установами (організаціями)).
Детальніше – за посиланням
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44104.

Земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності
кількох фізичних осіб: нарахування земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади (частина друга ст. 86 ЗКУ).
Статтею 89 ЗКУ визначено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:
а) подружжя;
б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;
в) співвласників жилого будинку;
г) співвласників багатоквартирного будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно з частиною першою ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша ст. 368 ЦКУ).
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша ст. 369 ЦКУ).
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (частина третя ст. 369 ЦКУ).
Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
Таким чином, фізичним особам – співвласникам земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, контролюючий орган нараховує земельний податок кожній з таких осіб:
у рівних частинах – якщо земельна ділянка не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
пропорційно належній частці кожної особи – якщо земельна ділянка поділена в натурі.
Водночас, платники плати за землю, відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ, мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площі та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Яка гранична сума готівкового розрахунку одного суб’єкта господарювання з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Операції з переоцінки (уцінки/дооцінки) необоротних активів: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, операції з переоцінки (уцінки/дооцінки) необоротних активів не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі операції не є операціями з постачання товарів.

Чи зазначає ФОП при заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи інші доходи, отримані як ФО – громадянином та відомості про майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
ФОПи, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами і доповненнями).
Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у розд. VIII «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» податкової декларації:
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки (крім ділянок сільськогосподарських угідь); 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь; 13 – інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Строк сплати ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених платежів та витрат на оренду земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).
У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.
Поряд з цим:
у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;
у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.
Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:
самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;
перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Яку обов’язкову інформацію повинен містити в собі QR-код
разі наявності в фіскальному касовому чеку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (зі змінами) (далі – Положення № 13) визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (РРО) або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Одним із реквізитів фіскального чека є QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:
https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:
ABCD… — MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених програмним реєстратором розрахункових операцій в режимі офлайн;
yyyyMMdd — дата чека;
HHmmss — час;
NNNN… — фіскальний номер розрахункового документа;
sm — сума розрахункової операції (роздільник «.»);
1234567890 — фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій, яким створено чек.

З якого віку фізична особа має право займатися підприємницькою діяльністю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини третьої ст. 35 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.
За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (частина четверта ст. 35 ЦКУ).

Задекларована праця – це внесок у стабільність країни,
підтримка економіки та соціальний захист працівників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що обізнаність у трудових правах та їх неухильне дотримання є важливою передумовою безпечної та продуктивної праці.
Перевагами офіційно оформленої праці найманих працівників є:
- безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;
- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;
- гарантований робочий тиждень;
- регулярна заробітна плата, не нижча за мінімальну, з відрахуванням податків та внесків;
- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків, передбачених законодавством;
- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;
- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;
- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.
Водночас, незадекларована праця позбавляє працівника будь-яких гарантій, а саме:
- не фіксується в офіційних документах;
- не дає права на лікарняні, відпустки, страхування чи пенсію;
- позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків та єдиного внеску.
Акцентуємо увагу, що законодавство України чітко визначає відповідальність за використання незадекларованої праці. За порушення вимог трудового законодавства для роботодавців передбачені штрафи, а також податкові наслідки.
Дотримання законодавства про працю та належне оформлення трудових відносин є основою соціальної стабільності, захисту прав працівників і ефективної роботи підприємств.
Наголошуємо, що задекларована праця – це внесок у стабільність країни, підтримка економіки та гарантія майбутнього кожного працюючого.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Отже, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи,
які отримують цільове фінансування з різних джерел!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Чи враховуються юридичною особою – платником ЄП четвертої групи, яка отримує цільове фінансування з різних джерел, у рядку 3.1 розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва: сума компенсації відсотків за кредитом за програмою «5-7-9», сума доходу, визначена пропорційно сумі нарахованої амортизації основних засобів, придбаних за рахунок коштів мікрогрантів, що надаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (зі змінами), кошти, надані в межах програми ФАО (ООН) щодо розподілу ваучерів для закупівлі насіннєвого матеріалу у разі, якщо оплата за насіння здійснюється ФАО, а підприємство отримує та використовує відповідний насіннєвий матеріал?
Відповідно до форми розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) у рядок 3.1 «Сума одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки» включаються суми бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація) у відповідності до ст. 16 прим. 1розд. V прим. 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1877).
Умовою для включення у рядок 3.1 Розрахунку сум одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки є отримання бюджетної дотації відповідно до ст. 16прим. 1 розд. V прим. 1 Закону № 1877.
Статтею 16 прим. 1 розд. V прим. 1 Закону № 1877 визначено порядок включення/виключення до/з Реєстру отримувачів бюджетної дотації, види господарської діяльності,механізм надання та отримання бюджетної дотації, порядок звітування.
Таким чином, у рядок 3.1 Розрахунку включаються суми одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки, що надаються в рамках вимог Закону № 1877сільськогосподарським товаровиробникам, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Суми компенсації відсотків в рамках програми «Доступні кредити      5-7-9%» (постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020  року № 28 «Про надання фінансової державної підтримки» (зі змінами)) та суми доходу, визначені пропорційно сумі нарахованої амортизації основних засобів, придбаних за рахунок коштів мікрогрантів, що надаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року No 738, не відносяться до сум дотації відповідно до ст. 16 прим. 1 розд. V прим. 1 Закону № 1877.
Також повідомляємо, що фінансова допомога для придбання насіння для фермерів у межах програми ФАО ООН (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) – проєкт, який фінансується за рахунок обов’язкових внесків, які сплачують держави-члени ФАО, та допомоги інших міжнародних організацій.
Отже, сума отриманої міжнародної гуманітарної допомоги у вигляді ваучерів для закупівлі насіннєвого матеріалу не відноситься до сум одержаної з державного бюджету коштів фінансової підтримки.