Трансформація ДПС: міжнародна підтримка та нова архітектура бізнес-процесів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє.
Розгляду досягнень та очікуваних результатів картування та реінжинірингу бізнес-процесів у ДПС була присвячена зустріч  в. о. Голови ДПС Лесі Карнаух з експертами Офісу технічної допомоги Казначейства США на чолі з керівником проєкту Філом Брендом.
«Картування бізнес-процесів – для нас не формальна справа, а інструмент трансформації. Ми детально аналізуємо кожен етап роботи, щоб автоматизувати або прибрати зайві процедури, мінімізувати людський фактор, і створити сучасну сервісну податкову службу», – наголосила Леся Карнаух.
Під час зустрічі учасники обговорили  методологію картування процесів, яка уже застосовується, та які результати очікуються найближчими роками. Методології картографування та реінжинірингу впроваджуються як системний інструмент управління змінами.
Аудит
Передбачено оцінку чинних процедур та їх реінжиніринг, впровадження цифрових та автоматизованих рішень, зокрема для аналізу ризиків міжнародного оподаткування. Окремий акцент – навчання аудиторів відповідно до міжнародних стандартів.
Управління податковим боргом
У фокусі – аналіз процедур роботи з боргом, запровадження ризик-орієнтованих підходів та реформування системи стягнення.
Управління ризиками комплаєнсу (CRM)
У планах – завершення експериментального проекту та впровадження системи управління ризиками комплаєнсу в роботі ДПС. Напрацьовуються пропозиції для законодавчого врегулювання та відбувається практичне застосування сучасних підходів комплаєнсу, заснованих на аналітиці.
Цифровізація
На основі реінжинірингу процесів визначаються пріоритети цифрових проєктів, готуються бізнес-кейси для залучення фінансування, розвивається функціональний дизайн ІТ-систем.
За підсумками зустрічі сторони підтвердили спільну налаштованість на системне впровадження реформ на основі реінжинірингу бізнес-процесів та гармонізацію процедур ДПС із міжнародними практиками, що є важливою складовою модернізації податкової служби України.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/989211.html

Деклараційна кампанія: українці вже задекларували 32,4 млрд грн

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/989027.html повідомила.
На початок березня громадяни України вже подали понад 46 тисяч декларацій про майновий стан і доходи.  Загалом задекларовано 32,4 млрд грн доходів, отриманих у 2025 році.
За результатами декларування громадяни визначили до сплати 716 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 200 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільші суми доходів задекларували платники податків:
- Києва – 6,6 млрд грн,
- Львівської області – 3,0 млрд грн,
- Дніпропетровської області – 2,9 млрд грн,
- Київської області – 2,8 млрд грн.
Водночас понад 3,5 тисячі громадян задекларували доходи понад 1 млн грн. Загалом мільйонери відобразили у деклараціях 14,6 млрд грн доходів та визначили до сплати 445 млн грн податкових зобов’язань.
Серед найбільш поширених джерел доходів:
- спадщина та дарування – 2,9 млрд грн,
- продаж рухомого та нерухомого майна – 819,1 млн грн,
- іноземні доходи – 733,2 млн грн,
- дохід від оренди майна – 406 млн грн,
- інші оподатковувані доходи – 340,6 млн грн,
- інвестиційні доходи – 227,3 млн грн.
Найбільшу суму податкових зобов’язань задекларував мешканець Київської області – до сплати він визначив понад 15,6 млн грн ПДФО та військового збору.
Крім того, понад 19 тисяч громадян задекларували право на податкову знижку. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, яку вони визначили до повернення з бюджету, становить 139,4 млн грн. Це майже на 98 млн грн більше, ніж торік.
Деклараційна кампанія триває до 1 травня. Для отримання податкової знижки декларацію треба подати до 31 грудня року (включно).

Практичні кейси для бізнесу від податкової Дніпропетровщини

Журналісти «Вістей Придніпров’я», «Дніпро Інформ», «Новини Підгородне» поспілкувалися з головним державним інспектором відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенією Білоусовою. Під час пресконференції йшла мова про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Журналіст: Євгеніє, яка ситуація на сьогодні у Дніпропетровській області з розблокуванням податкових накладних?
Євгенія Білоусова: Податківці Дніпропетровщини продовжують системну роботу, яка спрямована на підтримку бізнесу та оперативне вирішення актуальних для платників області питань. Уже понад рік, з 4 лютого 2025 року, в області працює Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (консультаційний центр). З початку його роботи регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН враховано 2 307 таблиць даних платників ПДВ, що складає 50,1 % від загальної кількості поданих таблиць (4 526), розглянуто документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по 94 914 ПН/РК, з них по 88 860 ПН/РК прийняті рішення про їхню реєстрацію в ЄРПН.
А головне, виключено з переліку ризикових 1 945 платників податків.
Якщо говорити про цей рік, то показник загальної кількості податкових накладних, які зупиняються у ЄРПН за січень 2026 року склав 0,37 %, за лютий – 0,33 %.
Журналіст: Сьогодні більш детально хочемо зупинитися на таблиці даних платника ПДВ. Для чого вона потрібна? Кому слід її подати і які основні вимоги щодо її заповнення та подання?
Євгенія Білоусова: Таблиця даних платника ПДВ (таблиця даних) – це зведена інформація, що подається платником до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Якщо пояснити простіше, таблиця даних дозволяє показати логіку господарської діяльності: які придбані товари або послуги використовуються у виробництві чи наданні інших товарів або послуг.
Найчастіше, така таблиця є необхідною для підприємств:
- виробничої сфери;
- підприємств, що виконують роботи;
- надають послуги, які відрізняються від тих, що вони закуповують.
Акцентую увагу, що наявність у платника таблиці даних – одна із ознак безумовної реєстрації ПН в ЄРПН.
Якщо у ПН/РК відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних за умови, що стосовно платника, який подав такі ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, відсутнє чинне рішення про відповідність платника критеріям ризиковості – такі ПН/РК реєструються в автоматичному режимі.
Журналіст: Дуже важливо отримати практичні поради від податківців. На які особливості заповнення таблиці даних платника ПДВ Ви б хотіли звернути увагу підприємців?
Євгенія Білоусова: У таблиці даних платника у графі 2 зазначається вид економічної діяльності відповідно до КВЕД. Комісія рекомендує подавати таблицю даних окремо для кожного виду діяльності згідно з КВЕД.
У графі 3 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що придбаваються платником податку. Коди необхідно зазначати ідентично тим, які зазначає постачальник у ПН, не скорочуючи та не подовжуючи їх; крім того, рекомендується зазначати коди товарів/послуг, які придбавалися протягом останніх 12 календарних місяців.
В графі 4 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються платником податку. Кількість знаків у зазначених кодах, так само повинні відповідати ЄРПН, а також КВЕДу, зазначеному в графі 2.
У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних комісія регіонального рівня обов’язково зазначає підстави.
Якщо однією з підстав для прийняття рішення про неврахування таблиці даних є наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій.
Журналіст: Ви вже говорили, що понад рік в нашій області працює Консультаційний центр з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН. З якими питаннями і як можна отримати допомогу?
Євгенія Білоусова: Платники податків мають можливість звернутися до консультаційного центру за отриманням кваліфікованої допомоги щодо розблокування податкових накладних, подання таблиці, виключення з переліку ризикових платників податку.
У консультаційному центрі забезпечується використання різних форматів комунікації. Зокрема, надання консультацій під час особистого онлайн або офлайн-прийому, проведення зустрічей у форматі ZOOM-конференцій, надання роз'яснень у телефонному режимі.
Консультаційний центр працює у робочі дні (з понеділка по п’ятницю) з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.
Для визначення дати проведення зустрічі та зручного формату спілкування (онлайн/офлайн) пропонуємо звертатися за телефонами консультаційного центру: (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.

Дніпропетровщина: понад 157,1 млн грн податку на нерухоме майно
сплатили до місцевих бюджетів юридичні особи

Від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), до місцевих бюджетів Дніпропетровщини впродовж січня – лютого 2026 року надійшло понад 157,1 млн гривень. Надходження зросли у порівнянні з січнем – лютим минулого року на понад 21,7 млн грн, або на 16,1 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Платники Дніпропетровщини демонструють свою стійкість і сумлінно наповнюють бюджети. Висловлюємо вдячність кожному, хто здійснює свій важливий внесок у розвиток і підтримку економіки», – зазначив керівник обласної податкової служби.
Нагадуємо, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі, якщо за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
Довідково: п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

За видобування природного газу місцеві бюджети Дніпропетровщини
отримали від платників майже 6,1 млн грн рентної плати

Упродовж січня – лютого 2026 року платники рентної плати за видобування природного газу поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 6,1 млн гривень. Надходження зросли порівняно з першими двома місяцями минулого року на понад 5,7 млн гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2139-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» (далі – Закон № 2139) змінено порядок оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування газу природного.
Законом № 2139 запроваджено механізм справляння рентної плати за видобування газу природного із застосуванням трьох ступенів ставок в залежності від фактичних цін, які відповідають розрахованій Мінекономіки щомісячній середній ринковій ціні у європейському сегменті ринку.

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 521,8 млн гривень

Протягом двох перших місяців 2026 року внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету склав понад 521,8 млн гривень.
Звертаємо увагу, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (повний) (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація).
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту, скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).
Якщо фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне або нульове значення, контролюючою особою обов’язково подається:
Звіт (повний);
додаток КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (Розрахунок прибутку КІК).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
У Звіті та у Порядку № 254 чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.
Графи 1 – 2, 4 – 9, 11 – 17, 21 – 26 та 35 Звіту є обов’язковими для заповнення.
Графи 25.1 – 25.3, 26 Звіту містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок. При цьому, значення в графах можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.
Графи Звіту та додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту, в яких є показники для декларування, підлягають заповненню.
Довідково: п. п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ

Податковий календар на 11 березня 2026 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

11 березня 2026 року, середа, останній день сплати:

► ПДВ особами – нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги, за ІV квартал 2025 року;

► за 2025 рік:
- єдиного податку фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп за результатами поданих декларацій;
- податку на прибуток підприємств;
- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності.

Покроковий алгоритм дій для платників по отриманню Витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує платників податків як отримати Витяг щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) в електронному вигляді через Електронний кабінет.
Для цього достатньо здійснити наступні кроки: 
Крок 1: авторизуватися у приватній частині Електронного кабінету;
Крок 2: обрати меню «Заяви, запити для отримання інформації»;
Крок 3: подати Запит щодо отримання Витягу;
Як подати Витяг
В меню «Заяви, запити для отримання інформації» за ідентифікатором форми J/F13002 запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (зі змінами) (далі – Порядок), який надсилає до  територіального органу ДПС за основним місцем обліку.
Для отримання Витягу в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами / показниками в розрізі платежів платник проставляє у реквізиті Запиту «в електронній формі із накладенням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС» позначки «узагальнюючі показники за платежами» / «в розрізі платежів» відповідно.
Для отримання Витягу в електронній формі з розрахунком суми пені на податковий борг платник проставляє у реквізиті Запиту «в електронній формі із накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС» позначку «з розрахунком пені (підпункти 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України)».
З урахуванням обраних у Запиті реквізитів платник згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку отримує Витяг:
в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14204) або в електронній формі з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14205), які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладанням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС;
в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та з розрахунком сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14002).
Якщо платником у Запиті не обрано зазначені реквізити, то платник отримає Витяг в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та без розрахунку сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку (за ідентифікатором форми J/F14002).
Для отримання Витягів в електронній формі згідно з додатками 2, 3, 4 до Порядку платник може подати Запит також у паперовій формі, обравши вищезазначені реквізити.
Як отримати Витяг
Витяг за ідентифікаторами форм J/F14204 (додаток 2 до Порядку), J/F14205 (додаток 3 до Порядку), J/F14002 (додаток 4 до Порядку) платник отримує в меню «Вхідні» / «Вхідні/вихідні документи»  приватної частини Електронного кабінету не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.
Отриманий Витяг можна:
переглянути без збереження;
завантажити, зберегти та роздрукувати у форматі PDF;
перевірити КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС та кваліфіковану електронну печатку ДПС. 
Як перевірити КЕП або печатку
Для перевірки КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС за ідентифікаторами форм J/F14204, J/F14205 платник в Електронному кабінеті здійснює такі послідовні кроки / дії / натискання на відповідні піктограми меню: Вхідні / Витяг / Підпис / Завантаження zip файлу / Розархівація файлів PDF, p7s / Перевірка КЕП шляхом завантаження файлів PDF, p7s за посиланням https://czo.gov.ua.
Для перевірки кваліфікованої електронної печатки ДПС за ідентифікаторами форм J/F14204, J/F14205 платник в Електронному кабінеті здійснює такі послідовні кроки / дії / натискання на відповідні піктограми меню: Введення звітності / Ключ (квитанція № 2 фінальна) / Завантаження zip файлу / Розархівація двох файлів PDF, p7s / Перевірка електронної печатки шляхом завантаження файлів PDF, p7s за посиланням https://czo.gov.ua.
Також з детальною інформацією щодо такої перевірки можна ознайомитися в меню «Порядок перевірки достовірності електронного документа» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

До уваги резидентів Дефенс Сіті!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку).
Чи буде вважатись цільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті придбання корпоративних прав суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку не здійснював нарахування та сплату дивідендів своїм учасникам, а планує здійснити виплату дивідендів після відмови від пільгового оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті?
Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку.
Отже, у разі якщо резидентом Дефенс Сіті придбаються корпоративні права суб’єкта господарювання оборонно-промислового комплексу, який на момент інвестування або протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку не здійснює нарахування та сплату дивідендів своїм учасникам, а виплати дивідендів плануються після відмови від пільгового оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті, то використання звільненого від оподаткування прибутку на придбання корпоративних прав такого суб’єкта господарювання, не вважається нецільовим використанням.

Чи має право резидент на формування податкового кредиту з ПДВ за операцією з імпорту безоплатно отриманих від нерезидента зразків товарів на підставі митної декларації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Чи має право резидент на формування податкового кредиту з ПДВ за операцією з імпорту безоплатно отриманих від нерезидента зразків товарів на підставі митної декларації та за якою базою оподаткування виникає у резидента обов’язок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі подальшої безоплатної передачі або у разі подальшої реалізації за договірною ціною 1 грн таких зразків товарів покупцям – резидентам України?
Податок на додану вартість (ПДВ податок) ПДВ, сплачений при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту зразків товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника ПДВ, на підставі належним чином оформленої митної декларації.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).
Для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом, встановленим відповідно до ст. 188 ПКУ – виходячи з їх договірної вартості але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.
Отже, у разі подальшої безоплатної передачі або продажу за ціною 1 грн покупцям – резидентам зразків товарів, які були безоплатно отримані від нерезидента та ввезенні на митну територію України, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості товарів, але не нижче ціни придбання (0 грн або 1 гривень).

Внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 05.01.2026 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2026 року за № 89/45483) (далі – Наказ № 2) внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, а саме:
- внесено зміну до розділу I додатка Ф3 до податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743 (зі змінами) (далі – Наказ № 859), доповнивши графу 4 рядка 9** після слів «переміщеної особи,» словами «учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни,»;
- внесено зміну до підпункту 2 пункту 4 розділу IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої Наказом № 859, доповнивши абзац одинадцятий після слів «має статус внутрішньо переміщеної особи» словами «, учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни».
Наказ № 2 опубліковано в «Офіційному віснику України від 06.02.2026 № 12 і він набув чинності з дня його офіційного опублікування.

Чи можливе в Електронному кабінеті відображення даних
Реєстру митних декларацій за датою документа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику та адмініструє інформаційні системи у сфері митної справи, зокрема реєстри митних декларацій.
Статтею 4 Митного кодексу України (далі – МКУ) визначено, що механізм «єдиного вікна» – це механізм взаємодії (у тому числі через особистий кабінет) декларантів та інших заінтересованих осіб з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, який забезпечує можливість одноразового подання в електронному вигляді через єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» документів та/або відомостей з метою дотримання вимог щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, передбачених МКУ, іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання МКУ та інших законів України;
Відповідно до частини шостої ст. 31 МКУ створення та функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим вказаною постановою, ДПС реалізує державну податкову політику та адмініструє інформаційні системи з питань податкового контролю.
Електронний кабінет платника функціонує в межах інформаційно-комунікаційних систем ДПС та призначений для реалізації повноважень саме у сфері податкового адміністрування.
Отже, Державна митна служба України та Державна податкова служба України є різними центральними органами виконавчої влади з власними інформаційними системами та реєстрами, за які кожна служба відповідає.
Інтеграція Реєстру митних декларацій до Електронного кабінету платника не передбачена чинним законодавством.
ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44135.

Отримана гуманітарна допомога за цільовим призначенням залишається
у неприбуткової організації: відображення у звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі отримання гуманітарної допомоги та якщо за цільовим призначенням гуманітарна допомога залишається у неприбуткової організації (отримувача чи набувача), то неприбуткова організація (отримувач чи набувач) таку гуманітарну допомогу відображає:
у графах 2 – 9 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Додаток ГД до Звіту). Сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги», переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
у графах 2 – 9 розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту із зазначенням, зокрема, найменування та кількості фактично розподіленої (використаної) гуманітарної допомоги тощо. Сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
Розділ ІІІ заповнюється отримувачем також у випадку, якщо такий отримувач залишає гуманітарну допомогу за цільовим призначенням на свої потреби.
Якщо отримувач планує надати гуманітарну допомогу надавачу у наступних звітних періодах, то у такому випадку графи 2 – 9 не заповнюються;
у графах 2 – 7 розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту. Значення показників розд. V мають дорівнювати позитивному значенню відповідних граф цього розділу, розрахованих за формулою розд. II – (розд. III + розд. IV). Зазначений розділ заповнюється у разі наявності залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року.
Показники розд. V Додатка ГД до Звіту за звітний (податковий) період переноситься до розд. І «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на початок звітного (податкового) року» Додатка ГД до Звіту за наступний звітний (податковий) період.
Розділ ІV «Гуманітарна допомога, використана не за цільовим призначенням, за звітний (податковий) рік» Додатка ГД до Звіту заповнюється у разі розподілу гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням, або у разі відсутності бухгалтерського обліку отримання та цільового використання гуманітарної допомоги із відображенням інформації у графах 2 – 7. Сумарне значення показників графи 7 переноситься у рядок 3.1 ГД основної частини Звіту.
Більш детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44133

Подання повного звіту КІК: чи подавати уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо показники в поданій декларації не змінюються?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК) звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання Декларації, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із Декларацією за наступний звітний (податковий) період (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
У разі, якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання Декларації, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі, якщо відповідно до Звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу Декларацію.
При цьому, штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (п.п. 39 прим. 2.5.4 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо при поданні повного Звіту, загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи не збільшується та, відповідно, не змінюються показники Декларації та додатків КІК до неї, то уточнюючу Декларацію подавати не потрібно.

Про включення до бази оподаткування єдиним податком списаної кредиторської заборгованості ФОПом – платником єдиного податку
третьої групи – неплатником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з абзацом сьомим п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку (ЄП) (першої – третьої груп) – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Чи підлягає включенню до бази оподаткування ЄП сума списаної ФОП – платником ЄП третьої групи за ставкою 5 відс. кредиторської заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, за якою минув строк позовної давності, якщо сума такої кредиторської заборгованості вже була включена до доходу платника у зв’язку з її неповерненням протягом 12 календарних місяців з дня отримання?
Пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ встановлено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
При цьому до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Враховуючи викладене, оскільки кредиторська заборгованість фізичної особи – підприємця перед юридичною особою виникла внаслідок проведення господарської діяльності, то дохід у вигляді списаної вказаної заборгованості включається до складу оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та оподатковується у порядку, визначеному, зокрема, главою 1 розд. XIV ПКУ.
При цьому, якщо ця сума поворотної фінансової допомоги раніше була включена до доходу та оподатковувана єдиним податком її не треба повторно включати до бази оподаткування та подавати уточнюючу декларацію.

Про несплату військового збору ФОП – платником єдиного податку,
яка здійснила перехід з першої на другу або з другої на першу групу за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої групи.
Згідно з абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ починаючи з 01.01.2025 платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Відповідно до абзацу першого п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац третій п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (абзац шостий п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Норми п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, територію України (абзац восьмий п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати військовий збір згідно з положеннями п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є знаходження податкової адреси таких платників єдиного податку на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації.
При цьому зміна групи платника єдиного податку в межах першої та другої груп (перехід з першої на другу або з другої на першу групу) не обмежує право такого платника єдиного податку не сплачувати військовий збір згідно з п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ відомості щодо податкової адреси суб’єкта господарювання та дати реєстрації вносяться до реєстру платників єдиного податку.
Отже, починаючи з 01.01.2025 ФОП – платник єдиного податку, яка здійснила перехід з першої на другу або з другої на першу групу платника єдиного податку, податкова адреса якої вже була визнана до зміни такої групи (з якої здійснюється перехід) територією бойових дій або тимчасово окупованою російською федерацією територією України, згідно з Переліком територій, має право не сплачувати військовий збір до останнього числа місяця, в якому було (буде) завершено на такій території активні бойові дії або завершено тимчасову окупацію.

Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснювати внесок основними засобами до статутного капіталу іншої ЮО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що статтею 13 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами та доповненнями) визначено: вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Підпунктом 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою є прямими фінансовими інвестиціями.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV ПКУ.
Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ для юридичної особи – платника єдиного податку доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому, відповідно до абзацу першого п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи відповідно до норм ПКУ може здійснювати внесок, зокрема, основними засобами до статутного капіталу іншого товариства з обмеженою відповідальністю, тобто бути засновником іншої юридичної особи в обмін на корпоративні права. При цьому, у разі внесення юридичною особою – платником єдиного податку основних засобів до статутного капіталу іншої юридичної особи в обмін на корпоративні права, у платника єдиного податку буде відсутній об’єкт оподаткування, визначений ст. 292 ПКУ та дана господарська операція не підлягає оподаткуванню єдиним податком.

Які пільги з ПДФО і військового збору мають фізичні особи – волонтери?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпунктів 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються такі доходи:
- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236);
- відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону № 3236.

ПРРО – легальний і комфортний спосіб ведення бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) – це:
- автоматизована звітність;
- довгострокове зберігання даних;
- зручний доступ до чеків.
ПРРО доступні на платформах Windows, Android, iOS (Apple) та у веб-версії (WEB).
Завантажити ПРРО легко – з вебпорталу ДПС.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Сучасні і зручні податкові сервіси доступні кожному, приєднуйтесь до найпростішого способу проведення розрахунків!