TAX Control: з початку року надійшло понад 150 повідомлень про порушення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку 2026 року на електронний сервіс TAX Control до ДПС надійшло понад 150 повідомлень про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.
Завдяки таким повідомленням до окремих порушників уже застосовано фінансових санкцій на суму понад 1,6 млн гривень.
Громадяни повідомляли про:
- незастосування РРО/ПРРО, невидачу фіскального чека –  54 % від загальної кількості повідомлень;
- діяльність без державної реєстрації – 25 %;
- інші порушення – 21 %.
Найчастіше порушення стосувалися міста Києва, Харківської, Дніпропетровської, Одеської, Львівської, Запорізької, Київської та Вінницької областей.
Нагадуємо, громадяни мають можливість повідомити про випадки порушення законодавства через електронний сервіс TAX Control.
Цифровий інструмент «TAX Control» розміщений на вебпорталі ДПС у правому верхньому куті – слід лише натиснути на віджет «TAX Control» і відправити повідомлення.
Така взаємодія допомагає виявляти тіньову діяльність та сприяє формуванню чесного бізнес-середовища.
Усі отримані повідомлення опрацьовуються територіальними органами ДПС та використовуються під час організації заходів податкового контролю.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/990045.html

До бюджету надійшло 28,6 млрд грн військового збору:
надходження зросли майже на третину

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/990106.html  повідомила.

За січень – лютий 2026 року до бюджету надійшло 28,6 млрд грн військового збору від 1,6 млн платників. Це на 29,2 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільші суми військового збору сплатили платники таких регіонів:
- м. Київ – 9,3 млрд грн,
- Дніпропетровська область – 3,1 млрд грн,
- Львівська область – 2,2 млрд грн,
- Харківська область – 1,9 млрд гривень.
Високі показники цих регіонів пояснюються значною концентрацією бізнесу, великою кількістю працівників та активною підприємницькою діяльністю.
Платниками військового збору є:
- фізичні особи, які отримують доходи (зокрема заробітну плату);
- фізичні особи – підприємці;
- податкові агенти – роботодавці, які утримують збір із доходів працівників та перераховують його до бюджету.
Ставка військового збору для більшості доходів громадян становить 5 %.
Для підприємців встановлено окремі правила сплати:
- ФОП 1, 2 та 4 групи сплачують військовий збір у фіксованому розмірі – 10 % від мінімальної заробітної плати щомісяця – у 2026 році 864,70 грн щомісяця;;
- ФОП 3 групи – 1 % від отриманого доходу;
- підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого оподатковуваного доходу.
Військовий збір зараховується до державного бюджету України та спрямовується на фінансування сектору безпеки і оборони.
Актуальні реквізити бюджетних рахунків для сплати можна знайти:
- у розділі «Рахунки для сплати платежів» на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv;
- у приватній частині Електронного кабінету.

Податкова Дніпропетровщини та Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці посилюють взаємодію

Очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін провів робочу зустріч із т. в. о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сергієм Бланком.
Особливу увагу приділили питанням легалізації найманої праці, забезпечення офіційного працевлаштування та своєчасної виплати заробітної плати. Йшлося також про важливість спільних дій у запобіганні використанню незадекларованої праці та підвищенні рівня відповідальності роботодавців у дотриманні трудового та податкового законодавства.
Під час заходу наголошувалося, що ефективна взаємодія державних органів дозволяє оперативно реагувати на нагальні питання у сфері оплати праці, сприяє детінізації економіки та формуванню чесного конкурентного середовища для бізнесу.
За словами учасників зустрічі, легалізація трудових відносин має важливе соціальне значення, адже офіційна зайнятість гарантує працівникам соціальний захист, пенсійні права та трудові гарантії.
У свою чергу, прозора виплата заробітної плати забезпечує стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів, що особливо важливо в умовах воєнного стану, коли кошти спрямовуються на підтримку обороноздатності держави та реалізацію соціальних програм.
За підсумками зустрічі домовилися і надалі розвивати партнерську співпрацю, спрямовану на підвищення рівня легальної зайнятості, зміцнення податкової дисципліни та підтримку економічної стабільності регіону.

«Декларування – 2026 триває!»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія».
На запитання відповідав начальник Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Орда.
 
Питання : Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки сплачувались за межами України?
Відповідь: Така фізична особа – резидент має надати довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок.
Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
 
Питання: Чи потрібно фізичній особі, яка отримала іноземний дохід, здійснювати переклад довідки про суму сплаченого ПДФО, а також який порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів?
Відповідь: Так. Потрібно.
Оскільки, ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова, українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то фізична особа, яка одержала іноземний дохід, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, надає контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до  ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.
У разі отримання іноземних доходів, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподаткувати такі доходи за ставкою:
- 18% податком на доходи фізичних осіб та 5% військовим збором;
- дивіденди – 9% податком на доходи фізичних осіб та 5% військовим збором.
Неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
 
Питання: Хто відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення?
Відповідь: Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
 
Питання: Яким чином визначити суму доходу, з метою подання декларації про майновий стан і доходи, отриманого через платформу OnlyFans, якщо акаунт був видалений і підтвердити такі доходи самостійно неможливо, а податковий орган не надав офіційних даних?
Відповідь: Платник податку – фізична особа зобов’язаний вести облік доходів, витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, а також зобов’язаний забезпечити зберігання документів та інформації, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування.

Податківці Дніпропетровщини: формуємо чесне конкурентне середовище
без штучного розподілу бізнесу

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує взаємодію з бізнесом, у центрі якої – податкове супроводження платників. Такий підхід передбачає проактивне управління ризиками, відкритий діалог та всебічну підтримку у виконанні податкових зобов’язань.
Під час чергової онлайн-зустрічі із суб’єктами господарювання регіону, яка відбулася під головуванням заступника начальника податкової служби області Миколи Бородюка, увагу приділено «дробленню бізнесу», його ознакам, типовим схемам та ризикам для підприємців.
До діалогу цього разу долучилися представники роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію в неспецiалiзованих магазинах або через поштові замовлення чи мережу Iнтернет продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів, а також надають послуги у сфері громадського харчування (ресторанний бізнес та мобiльне обслуговування) тощо.
Микола Бородюк наголосив, що такі комунікаційні дискусії проходитимуть системно з урахуванням галузевої специфіки, аби у подальшому унеможливити будь-які схеми штучного поділу бізнесу.
«Дроблення бізнесу» – це втрати бюджетів, які могли б бути спрямовані на фінансування обороноздатності, соціальних програм, медицини чи відновлення інфраструктури. Також, такі дії створюють неконкурентні умови, несуть суттєві фінансові та правові ризики для самих суб’єктів господарювання», – зазначив заступник начальника податкової служби регіону.
На заході наголошувалося, що «дроблення бізнесу» – це не інструмент оптимізації, а серйозний податковий ризик. Якщо кілька ФОП або компаній фактично здійснюють єдину господарську діяльність, мають спільні ресурси, персонал, складські приміщення чи управління, це може свідчити про штучний розподіл з метою мінімізації податків.
Аби виявити такі операції податківцями на постійній основі здійснюється аналіз інформації, зокрема даних Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій.
Встановлені випадки, коли діяльність бізнесу формально розподіляється між кількома пов’язаними фізичними особами-підприємцями або юридичними особами. Така практика дозволяє окремим суб’єктам залишатися на спрощеній системі оподаткування або зменшувати податкове навантаження, однак фактично має ознаки єдиної підприємницької діяльності.
Фахівці податкової служби Дніпропетровщини сфокусували підприємців на зваженому підході до оцінювання ризиків та відмові від штучного розподілу діяльності. Обізнаність та відповідальність сприятимуть формуванню чесного конкурентного середовища.

Бізнес-адаптація: на Дніпропетровщині кількість платників,
які знаходяться на податковому обліку, зросла на понад 9,5 тисяч осіб

Станом на 01.03.2026 у податковій службі Дніпропетровщини на обліку знаходилось 301 144 юридичних і самозайнятих осіб (ФОПів, адвокатів та нотаріусів). У порівнянні з 2025 роком кількість платників збільшилась на 9 539 осіб (станом на 01.03.2025 – 291 605 осіб).
Так, кількість юридичних осіб, які знаходились на обліку станом на 01.03.2026, складала 123 205 осіб. Це перевищує минулорічний показник на 2 284 особи (станом на 01.03.2025 – 120 921 особа).
Крім того, станом на 01.03.2026 на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області перебувало 177 939  ФОПів, адвокатів та нотаріусів. Порівняно з 2025 роком кількість самозайнятих осіб збільшилась на 7 255 (станом на 01.03.2025 – 170 684 особи).
Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, попри сьогоднішні виклики, загальний баланс зареєстрованих суб’єктів господарювання на Дніпропетровщині є позитивним у порівнянні з 2025 роком. При цьому, збільшення зареєстрованого бізнесу свідчить про його адаптацію до сучасних умов.
«Дякуємо кожному за відповідальну позицію. Спільно продовжуємо підтримувати фінансову стабільність країни. Сильна економіка – це сильна держава», – підкреслив Юрій Павлютін.

За використаних водних біоресурсів платники Дніпропетровщини
сплатили до місцевих бюджетів понад 1,4 млн рентної плати

Упродовж січня – лютого 2026 року платники рентної плати за використання водних біоресурсів сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,4 млн гривень. Надходження зросли порівняно з січнем – лютим 2025 року на 146,2 тис. грн, темп росту – 111,3 відсотки.
Звертаємо увагу, що платником плати за спеціальне використання водних біоресурсів є користувач водних біоресурсів, який отримав дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).

Екологічний податок: до загального фонду держбюджету
платниками Дніпропетровщини спрямовано майже 67,5 млн гривень

У січні – лютому 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 67,5 млн грн екологічного податку.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (повернення помилково та/або надміру сплачених коштів у 2022 році).

Отримання відомостей про доходи: алгоритм дій платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026.
Щоб правильно заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) і, що особливо важливо, – уникнути помилок, необхідно мати достовірну інформацію про отримані доходи, яка міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Це можливо зробити у різні способи.
Легко та зручно через Електронний кабінет:
- увійдіть до Електронного кабінету (за допомогою файлового ключа, апаратного ключа, хмарного сховища, id.gov.ua або Дія.Підпис);
- у меню зліва оберіть розділ «ЕК для громадян»;
- натисніть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «Створити»;
- вкажіть період та підпишіть запит;
- відповідь надійде у розділ «Вхідні/вихідні документи» протягом декількох хвилин.
Мобільний додаток «Моя податкова»
Додаток доступний в App Store та Google Play:
- увійдіть у додаток за допомогою електронного ключа або хмарного сховища;
- у розділі «Послуги» оберіть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «+»;
- вкажіть період та підпишіть запит;
- відповідь надійде у розділ «Запит про суми виплачених доходів» протягом декількох хвилин.
Для отримання відомостей про доходи можна також звернутися до Центру обслуговування платників. Громадяни з порушенням слуху мають можливість безперешкодно спілкуватися з працівниками ДПС за допомогою послуги перекладу жестовою мовою у форматі відеозв’язку.
Необхідно мати:
- документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця тощо);
- РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків);
- заява (заповнюється на місці за формою № 10ДР);
- довіреність, засвідчена в нотаріальному порядку, яка додається до заяви, якщо за відомостями звертається представник.
Відомості надаються протягом 3 робочих днів з дня звернення особисто фізичній особі або її представнику.

Платникам, у яких виник податковий борг,
що не перевищує 3060 грн, необхідно його сплатити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 х 180 = 3060 гривень), то податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються. 
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Отже, інформація про податковий борг, що не перевищує 3060 грн, платнику від контролюючого органу не надходить. 
Нагадуємо, що сервіси ДПС України надають можливість платникам у зручний спосіб отримати необхідну інформацію, зокрема про податковий борг, а саме:
- в Електронному кабінеті: у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи»;
- у мобільному застосунку «Моя податкова»: у розділі «Мої дані» (через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати);
- за допомогою чат-боту InfoTAX: у месенджері Viber (меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію);
- інтеграція з Порталом «Дія» надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).
Не допускайте заборгованості з податків та зборів!
У разі наявності податкового боргу, зокрема який не перевищує 3060 грн, такий борг необхідно сплатити.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується рентна плата
за спеціальне використання лісових ресурсів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів:
13010100 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування»;
13010200 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)»;
13010300 «Надходження сум реструктурованої заборгованості рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів».

Яка особа визнається контролюючою особою з числа юридичних осіб з метою подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс.,
або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Зокрема, юридична особа – резидент України не визнається контролюючою особою, якщо її володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
Водночас, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема:
першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідної декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;
п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відс. за умови, що декілька юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або».

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників акцизного податку, що Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у зв’язку з набуттям чинності норм Закону України від 03 грудня 2025 року     № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) листом від 23.02.2026      № 3796/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 3796) повідомила наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2024 № 567 «Про затвердження Змін до форми декларації з акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» приведено у відповідність форму декларації з акцизного податку і Порядок її заповнення та подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами) (далі – Декларація), до вимог Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуванності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Зазначеними змінами з форми Декларації виключено додаток 5 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», який передбачав відображення суми акцизного податку, що підлягає сплаті з кількості втрачених марок акцизного податку.
В той же час, Законом № 4698 відтерміновано строки запровадження електронної простежуванності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах до 1-го листопада 2026 року.
У зв’язку з цим до вказаної дати (1 листопада 2026 року) залишаються чинними норми статті 226 Кодексу «Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», та залишається актуальним подання до контролюючих органів інформації про втрачені марки акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та суми акцизного податку, розрахованої виходячи з таких втрачених марок.
Отже, з метою забезпечення відображення в Декларації суми акцизного податку, розрахованої з втрачених марок акцизного податку ДПС рекомендує платникам акцизного податку, у яких виникли підстави для декларування інформації щодо втрачених марок акцизного податку у податковій звітності за лютий – жовтень 2026 року, відображати такі показники у додатку 9 до Декларації «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу», відповідно до Порядку заповнення та подання Декларації, використовуючи показники, які містились у скасованому додатку 5 Декларації.
Перенесення показників з додатку 9 Декларації щодо суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку здійснюється до розділу Б Декларації за кодами операції Б8 (Б8.1, Б8.2).
Лист № 3796 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79994.html

Чи може нерезидент зменшити дохід від продажу (обміну)
нерухомого майна на витрати, понесені на його придбання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами передбачені п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, згідно з п. 172.9 якої дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно з ст. 172 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Разом з тим, згідно з абзацом другим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.
При цьому дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Абзацом сьомим п. 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:
а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів, деривативів (деривативних контрактів) та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);
б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
г) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;
ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;
є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;
ж) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості;
и) витрати, понесені на придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
і) грошова сума, зазначена у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку як компенсація за пошкоджений / знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Розрахунок зменшення доходу від продажу, зокрема об’єктів нерухомості, на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа, – такою особою (абзац дев’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа (абзац десятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією (абзац одинадцятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ(п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Отже, дохід фізичної особи – нерезидента від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на суму витрат на їх придбання, встановлених абзацом сьомим п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

Спадкоємець не може отримати з ДРФО інформацію
про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.
Порядок отримання відомостей із ДРФО регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822).
Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).
Пунктом 3 розд. VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані в ДРФО зберігаються протягом усього життя фізичної особи – платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема за рішенням суду, коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розд. VII Порядку № 210).
Таким чином, на підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в ДРФО закриваються і не підлягають подальшому використанню.
Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з ДРФО інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла.
Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розд. VII Порядку № 210.

Щодо розрахування резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах суми пільги у разі надання благодійної допомоги ЗСУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).
Відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні, не є об’єктом оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах операції з перерахування коштів, безоплатної передачі товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Для зазначеної пільги Довідником податкових пільг, що є втратами бюджету, присвоєно код 11020407 (пільга застосовується з 01.01.2025 та діє протягом дії воєнного стану в Україні).
Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Згідно з п. 2 Порядку № 1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у Додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток ПП).
У Додатку ПП відображаються відомості щодо:
коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно з довідником пільг, затвердженим ДПС;
суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням;
сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням;
сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду.
Сума пільги, передбачена п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:
1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до п. 1 – розрахунок відповідно до п. 2), що є сумою податку на прибуток підприємств, не сплаченого до бюджету у зв’язку з пільговим оподаткуванням.
Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.
Крім того, інформація про операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг відповідно до п. 63 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відображається у Таблиці 7 додатка БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), яким доповнено форму Декларації згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
ЗІР: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44150.

Отримання фізичною особою доходу у вигляді призу у негрошовій формі:
визначення бази оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст. 164 ПКУ).

Чи необхідно суб’єкту, який отримав ліцензію на право вирощування тютюну, подавати звіт 1-ВП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок подання та заповнення форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП) та форми звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Відповідно до п. 2 розд. І Порядку Звіт № 1-ВП подають, зокрема, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – щороку, не пізніше 01 лютого року, наступного за звітним роком.