Декларуємо доходи за 2025 рік: хто, коли та як?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В Україні триває кампанія декларування. Якщо ви отримували доходи, з яких не було сплачено податки, нагадуємо про обов’язок подати декларацію до 1 травня 2026 року.
Кому варто звернути увагу?
- Орендодавцям, які здавали майно фізичним особам.
- Отримувачам іноземних доходів (зарплата, дивіденди з-за кордону).
- Власникам інвестиційних прибутків (продаж акцій, корпоративних прав).
- Отримувачам подарунків чи спадщини не від близьких родичів.
Дивіться коротке відео, щоб нічого не пропустити та вчасно виконати свій обов'язок!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/995862.html

Як отримати РНОКПП для дитини за кордоном: покрокове пояснення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/995817.html повідомила.
Батьки, чиї діти перебувають за кордоном, можуть оформити дитині реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) без приїзду в Україну. Процедура доступна навіть дистанційно.
Для реєстрації дитини у Державному реєстрі необхідно подати облікову картку за формою № 1ДР (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72593.html). Вона одночасно є заявою на реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Подати її можна:
- особисто (у разі, якщо один із батьків або законних представників перебуває на території України);
- оформити через представника за довіреністю, засвідченою у встановленому законодавством порядку;
- онлайн через Електронний кабінет або портал Дія;
- поштою.
Облікову картку подає один із батьків або законний представник. Для цього знадобляться:
- свідоцтво про народження дитини;
- документ, що посвідчує особу одного з батьків;
- підтвердження місця проживання.
При цьому:
-  підпис на заяві має бути засвідчений у встановленому законодавством порядку;
- якщо документ, що посвідчує особу (або дитини, або одного з батьків), виданий іноземною мовою – необхідний їх переклад українською мовою, засвідчений в установленому законодавством порядку;
- у разі, коли батьки чи один із батьків дитини на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.
Готовий документ:
- можуть надіслати за кордон (за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану адресу за кордоном);
- надіслати до закордонної дипломатичної установи України;
- видати представнику за довіреністю.
РНОКПП необхідний для:
- оформлення документів в Україні,
- відкриття рахунків,
- отримання послуг та соціальних виплат.
Тож навіть перебуваючи за кордоном, подбати про його оформлення для дитини – просто і доступно.

Нові рахунки для сплати податків у 2026 році:
корисно знати платникам

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю
З 01 січня 2026 року Законом України № 4219 запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон України № 875).
Відповідно до норм Закону України № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою (ст. 182 Закону України № 875).
Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ст. 10 Закону України № 875).
Внески сплачуються за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».
Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) розміщені на головній сторінці субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Довідково:
1. Закон України № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».
2. Закон України № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами).
Електронна система обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах: запровадження нових ККДБ
Наказом Держказначейства № 365 внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету (далі – Довідник) у частині доповнення новими ККДБ, що запроваджуються для Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Враховуючи положення Закону України № 4698, сплата за такими бюджетними рахунками розпочинається з 01 листопада 2026 року.
Довідково:
1. Наказ Держказначейства № 365 – наказ Державної казначейської служби України від 25.12.2025 № 365 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».
2. Закон України № 4698 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Інформаційні платформи, на яких розміщені реквізити відкритих Держказначейством бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску
Нагадуємо, що реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно повідомляємо, що «Електронний кабінет» забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток у такого платника.
Своєчасне доведення платникам реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску також відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Надходження податкових платежів від платників Дніпропетровщини
до державного бюджету – майже 11,8 млрд гривень

Впродовж січня – лютого 2026 року від платників Дніпропетровщини державний бюджет отримав майже 11,8 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження мають позитивну динаміку і у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли більш ніж на 1,3 млрд грн, або на 12,7 відсотків.
«Дякуємо всім, хто сьогодні працює і робить свій важливий внесок у підтримку економіки держави. Відкритий діалог з бізнесом і громадськістю, системна роз’яснювальна робота податківців і взаємодія на постійній основі з суб’єктами господарювання – це той фундамент, який забезпечує успішні партнерські відносини з платниками і будує довіру до податкової служби», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що для вирішення нагальних питань бізнесу, на субсайті «Головне управління ДПС У Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України розміщена вся контактна інформація за напрямами роботи податкової служби регіону. За посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti/ платники мають можливість ознайомитись з графіками роботи Офісу податкових консультантів, центрів обслуговування платників, звернутись на «гарячі лінії» податкової, подати звернення або запит на отримання публічної інформації тощо.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини протягом двох місяців п. р.
надійшло понад 8,1 млрд грн податків, зборів і платежів

Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровської області спрямували до місцевих бюджетів понад 8 101,1 млн гривень платежів. Це більше на 665,4 млн грн, або майже на 9,0 відс., у порівнянні з січнем – лютим 2025 року.
Повідомляємо, що на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, публікуються середні показники критеріїв, передбачені п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – середні показники).
Ознайомитись з середніми показниками, можна на субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua).

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля отримали від платників рентної плати понад 20,3 млн гривень

Протягом січня – лютого 2026 року платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 20,3 млн гривень.
Звертаємо увагу, що для взяття на облік за неосновним місцем обліку, платник податків подає до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП).
Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:
заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, та якщо у такій заяві платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за   формою № 5-ОПП, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
У такому разі платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

Деклараційна кампанія 2026: на Дніпропетровщині 435 громадян задекларували отримані у минулому році доходи понад 1 млн гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що протягом січня – лютого поточного року, станом на 01.03.2026, фізичними особами регіону за 2025 рік подано 3 255 податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Загальна сума задекларованого ними доходу становить 2 818,7 млн гривень. У порівнянні з 2025 роком це на 322 Декларації більше (станом на 01.03.2025 – 2 933 Декларації), задекларована сума доходу збільшилась на 806,0 млн грн (станом на 01.03.2025 – 2 012,9 млн гривень).
Декларантами самостійно визначено до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) 30,5 млн грн (2025 рік – 23,8 млн грн), військового збору 16,1 млн грн (2025 рік – 4,6 млн гривень). ПДФО задекларовано на 6,7 млн грн більше, військового збору – більше на 11,5 млн гривень.
Серед всієї кількості поданих Декларацій, доходи понад 1 млн грн задекларували 435 громадян, загальна сума доходу яких складає 2 182,0 млн гривень. До сплати в бюджет ці громадяни самостійно визначили 17,7 млн грн ПДФО та 7,1 млн грн військового збору. У порівнянні з 2025 роком кількість декларантів – «мільйонерів» зросла на 110 осіб (станом на 01.03.2025 їх налічувалось 325 осіб, вони задекларували до сплати ПДФО – 10,3 млн грн, військового збору – 1,3 млн гривень).
Кількість громадян, які надали Декларації на отримання права на податкову знижку станом на 01.03.2026 – 949 осіб, що на 330 осіб більше ніж у 2025 році (619 – станом на 01.03.2025). Сума ПДФО, що підлягає поверненню складає 5,9 млн гривень. У порівнянні з минулим роком це на 2,5 млн грн більше (станом на 01.03.2025 – 3,4 млн гривень).
Нагадуємо, що триває Деклараційна кампанія 2026. Фізичні особи за наслідками 2025 року подають Декларацію до 01 травня 2026 року. Громадяни, які мають право скористатись податковою знижкою за витратами, понесеними у минулому році, Декларацію подають по 31 грудня 2026 року (включно).

Податкова дисципліна – запорука фінансової стійкості держави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що чітке виконання суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства стосовно забезпечення своєчасності сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску – це гарантія фінансової стабільності держави.
Недопущення виникнення податкового боргу – не тільки обов’язок платника, а й прояв його громадянської позиції та відповідальності, як перед мешканцями своєї громади, так і державою у цілому. Адже, кошти, які своєчасно і у повному обсязі надходять до бюджетів, – важливий внесок в обороноздатність, інфраструктуру, медицину, освіту, соціальні проєкти тощо.
Крім того, своєчасно виконані податкові зобов’язання убезпечують платника від застосування штрафних санкцій.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, після спливу встановлених законодавством строків погашення узгодженого грошового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно нарахованого платником грошового зобов'язання, і завершується у день зарахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, та/або в інших випадках погашення податкового боргу.
Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Наголошуємо, що сумлінна сплата податків – це діяльність у правовому полі і запорука стабільної роботи бізнесу.
Податкова служба відкрита до конструктивного діалогу з платниками і надання кожному якісної інформаційної та консультаційної допомоги.
Закликаємо платників податків відповідально виконувати свої фінансові обов’язки перед державою!

Договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи:
хто є платником єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно частини першої ст. 1130 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки (частина перша ст. 1133 ЦКУ).
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).
Водночас згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.
Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників).
Тобто, такі платники єдиного внеску є страхувальниками (в розумінні п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464) для наведеного вище переліку застрахованих осіб.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Так, частиною другою ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Отже, учасники договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи є страхувальники виключно для своїх застрахованих осіб та відповідно окремими платниками єдиного внеску.

Чи може суб’єкт господарювання провести через РРО операцію повернення коштів за отриманий товар/послугу, якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.
Суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).
Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13).
Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547).
Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Пунктом 7 глави III Порядку 547, визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Водночас, суб’єкт господарювання може провести через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) операцію повернення коштів за отриманий товар (надану послугу), якщо розрахунок здійснювався через інший класичний РРО, лише за умови якщо таким суб’єктом господарювання буде забезпечено ідентифікацію попередньо створеного розрахункового документа та проведено реєстрацію від’ємного значення на суму повернення товару. В інших випадках така можливість відсутня.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667).
Згідно з пп. 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.
Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.
Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.
Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.
За якою ставкою ПДФО оподатковується дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви, яка згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Закону № 1667, не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги)?)
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, оскільки згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг- спеціалістом роботи (надані послуги), то оподаткування такого виплаченого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

ФОП, яка в минулому році була зареєстрована платником ЄП четвертої групи, не подала відповідну податкову декларацію для підтвердження свого статусу: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік.
Згідно з абзацом сьомим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.
Крім того, відповідно до п.п. 295.9.1 п.295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) враховуючи положення абзацу другого і п’ятого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подається на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням.
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578. Невід’ємною частиною Декларації є:
додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок»;
додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, у разі неподання фізичною особою – підприємцем Декларації у визначені терміни п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ такий платник може самостійно відмовиться від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку буде анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Надання ФОПом – платником єдиного податку в оренду нерухомого майна фізичній особі: чи застосовувати Методику визначення мінімальної суми орендованого платежу за нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
Відповідно до п.п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253 (далі – Методика № 1253).
Пунктом 3 Методики № 1253, зокрема, визначено, що мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені у п.п. 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 ПКУ.
У главі 1 розд. XIV ПКУ встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку (п. 291.1 ст. 291 ПКУ).
Підпунктом 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ.
Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 293 ПКУ).
Доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, дохід ФОПа – платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна, отриманий у межах господарської діяльності, не оподатковується за правилами, встановленими розд. IV ПКУ, для платників податків фізичних осіб, тому така особа – платник єдиного податку не зобов’язана визначати мінімальну суму орендного платежу згідно з Методикою № 1253.
Сума орендного платежу, отримана платником єдиного податку у межах господарської діяльності визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди та включається до доходу ФОПа – платника єдиного податку.
Водночас, за власним бажанням платник єдиного податку при визначені розміру орендної плати може застосовувати Методику № 1253.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Доводимо до відома платників, що згідно з наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (із змінами) (далі – Наказ) 31.03.2026 року буде сформовано новий Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).
Нагадаємо, юридичні та фізичні особи – підприємці (зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені)) можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі, та відповідають одночасно низці вимог та критеріїв залежно від обраної системи оподаткування.
Наводимо календар поетапного формування Переліку платників у березні 2026 року.
● 31.03.2026 – граничний строк формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
● До 07.04.2026 – розраховані середні показники критеріїв публікуються на офіційному вебсайті ДПС України (п. 2, розд. ІІ Наказу).
ДПС повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через електронний кабінет платника податків інформаційного повідомлення (п. 2, розд. VІ Наказу).
Наказом Територіальні органи ДПС визначають комплаєнс-менеджера для взаємодії з платниками податків. Платнику податків надсилається інформаційне повідомлення в ІКС «Електронний кабінет» не пізніше наступного робочого дня після закріплення комплаєнс-менеджера (п. 1, розд. VІІ Наказу).
В ІКС «Електронний кабінет» платники зможуть переглянути критерії/вимоги відповідності високому рівні добровільного дотримання податкового законодавства.
 14.04.2026 – гранична дата подання платником податків (до оприлюднення Переліку платників) повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників (п.3, розд. VІ Наказу).
 21.04.2026 – оприлюднюється Перелік на офіційному веб-сайті ДПС України (п.69.41.2, розд. ХХ ПКУ).
 Протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних – ДПС вилучає з оприлюдненого Переліку платників інформацію про платника податків, у разі подання платником податків (після оприлюднення Переліків платників) повідомлення про відмову в оприлюдненні даних щодо включення його до Переліку платників (п. 4, розд. VІ Наказу).
Відмова платника в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників не тягне за собою вилучення такого платника податків із Переліку платників.
 29.05.2026; 31.08.2026; 30.11.2026 – граничні дати формування наступних Переліків платників у 2026 році – останній робочий день травня/серпня/листопада 2026 року (п. 69.41.2, розд. ХХ Податкового кодексу України).
Після затвердження Переліку платників попередній Перелік.

Податковий агент поінформував контролюючий орган про отриманий фізичною особою дохід: чи нараховується ПДФО, якщо фізична особа не подала податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що податкова декларація – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктів 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.
Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 від. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 від. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 від. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Водночас, згідно з частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КупАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).
Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

Щодо підтверджуючих документів для проведення звірки з податку
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості, згідно з Національним «Класифікатором будівель і споруд» НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573.
При цьому, з врахуванням положень абзацу другого п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ перелік документів не є вичерпним, і документ, що офіційно підтверджує характеристики об’єкта, може бути прийнятий для звірки.
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Враховуючи зазначене, власники житлових та нежитлових об’єктів для проведення звірки даних з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель можуть надавати інші документи, відмінні від витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що офіційно підтверджують характеристики об’єкта.

Відображення у розділах І та ІІ звіту № 1-ОП
операції з повернення продукції/товару

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Відповідно до вимог Порядку Звіт № 1-ОП подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції) та відображають:
у розділі І Звіту № 1-ОП – інформацію щодо обсягів залишків придбання/отримання/та реалізації/передачі (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) товарів у звітному періоді, зокрема: обсяг повернутого у звітному періоді товару, який раніше було придбано/отримано для подальшої реалізації та/або отримано на відповідальне зберігання у графі 7, та обсяги товару, що повернуто/реімпортовано у звітному періоді, які раніше було реалізовано/передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України, реалізовано магазинам безмитної торгівлі у графах 10 та 11 відповідно. Також показники обсягу повернення постачальникам/покупцями що зазначені у графах 7, 10 та 11 відповідно враховуються (- графа 7 та + графи 10 та 11) під час обчислення значення загального обсягу залишків товару на кінець звітного періоду що зазначаються у графі 13 (пункт 11 розділу ІІІ Порядку), та у графі 14 – пояснення до граф з обсягами повернення постачальникам/покупцями;
у розділі ІІ Звіту № 1-ОП – інформацію щодо обсягів отримання та відвантаження товарів, що зазначені в розділі І Звіту № 1-ОП за операціями з контрагентами у звітному періоді. При цьому: у разі повернення до постачальників товару, який раніше було придбано/отримано для подальшої реалізації та/або отримано на відповідальне зберігання – у графах 3, 4 зазначаються найменування та код згідно з ЄДРПОУ контрагента-отримувача таких обсягів, що зазначаються у графах 5-8; у разі повернення від покупців/отримувачів товару, який раніше реалізовано/вивезено/передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі – у графах 1, 2 зазначаються найменування та код згідно з ЄДРПОУ контрагента-постачальника таких обсягів, що зазначаються у графах у графах 5-8; у графі 9 зазначають пояснення.
Отже, операції з повернення товару постачальникам, який раніше було придбано/отримано для подальшої реалізації та повернення покупцями раніше реалізованого/товару переданого для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України відображаються (враховуються) у графах 7, 10, 11 та 13 розділу І  Звіту № 1-ОП. У розділі ІІ Звіту № 1-ОП така інформація зазначається у розрізі контрагентів у звітному періоді.

Чи можна через Електронний кабінет отримати витяг про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском окремо в розрізі платежів за неосновним місцем обліку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (абзац перший п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 2 розд. І Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок № 416), витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі — Витяг) – це документ в електронній або паперовій формі, в якому зафіксовано показники, що характеризують стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, за період, визначений платником.
Запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) – формування платником потреби в одержанні Витягу з ІКС ДПС за період, визначений платником (абзац третій п. 2 розд. І Порядку № 416).
Платник – платник податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі – платежі), який перебуває на обліку в територіальних органах ДПС (далі – ТО ДПС) та потребує одержання Витягу (абзац сьомий п. 2 розд. І Порядку № 416).
Запит подається платником до ТО ДПС за основним місцем обліку у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі згідно з додатком1 до Порядку № 416 з дотриманням вимог ПКУ, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац перший п. 1 розд. ІІ Порядку № 416).
Запит для отримання Витягу за декілька календарних років подається за кожен календарний рік окремо (абзац другий п. 1 розд. ІІ Порядку № 416).
З урахуванням абзацу четвертого п. 2 розд. І Порядку № 416 Запит подається за період в межах п’яти останніх календарних років з урахуванням календарного року подання Запиту.
Датою прийняття територіальним органом ДПС Запиту в електронній формі вважається дата, зафіксована в першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки реквізитів Запиту та надсилається ТО ДПС платнику (абзац перший п. 3 розд. ІІ Порядку № 416).
Датою прийняття ТО ДПС Запиту у паперовій формі вважається дата реєстрації територіальним органом ДПС Запиту, зафіксована в електронному журналі системи електронного документообігу (абзац другий п. 3 розд. ІІ Порядку № 416).
Пунктом 2 розд. ІІІ Порядку № 416 передбачено, що платник отримує Витяг:
в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 416 або з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 416, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з накладанням КЕП керівника (заступника керівника) ТО ДПС – у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з КЕП»;
у паперовій формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 416 або з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 416, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з особистим підписом керівника (заступника керівника) ТО ДПС — у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «у паперовій формі з особистим підписом»;
в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та з розрахунком сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 416 — у разі якщо платником у Запиті обрано додатковий реквізит «в електронній формі з розрахунком суми пені».
Якщо платником у Запиті не обрано додаткові реквізити, то платник отримає Витяг в електронній формі з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС за основним/неосновним місцем обліку такого платника в ТО ДПС, з накладенням кваліфікованої електронної печатки ДПС та без розрахунку сум пені за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 416.
Юридичні особи, які мають відокремлені підрозділи, отримують Витяг з показниками юридичної особи та її відокремлених підрозділів.
Отже, враховуючи положення Порядку № 416, для отримання в електронній формі Витягу з показниками в розрізі платежів, які обліковуються в ІКС ДПС, платнику або його відокремленому підрозділу необхідно подати через приватну частину Електронного кабінету до ТО ДПС за їх основним місцем обліку Запит щодо отримання Витягу. При формуванні Витягу до нього включаються показники, які обліковуються в ІКС ДПС, як за основним, так і неосновним (неосновними) місцями обліку платника або його відокремленого підрозділу в ТО ДПС.
Відповідно до п. 1 п. 3 розд. ІІІ Порядка № 416 Витяг в електронній формі отримується платником у приватній частині Електронного кабінету не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту ТО ДПС.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 200 прим.1. 9 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (SПеревищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим.1. 9 ст. 200 прим.1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ).
Запит щодо даних показника SПеревищ та суми податку обрахованої з урахуванням вимог п. 200 прим. 1. 9 ст. 200 прим. 1 ПКУ можна подати за ідентифікатором форми запиту J/F1304001, розміщеної у приватній частині Електронного кабінету, в режимах «Введення звітності» та «Заяви, запити для отримання інформації».
Витяг щодо даних показника SПеревищ та суми податку обраховану з урахуванням вимог п. 200 прим. 1. 9 ст. 200 прим. 1 ПКУ отримується у режимі «Введення звітності», (розміщується під запитом) за ідентифікатором форми витягу J/F 1404001.

Для стягнення податкового боргу працює система,
що забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматиз e-finance.com.ua