ДПС готується запустити ще один новий сервіс – податковий супровід ветеранського підприємництва

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/996225.html повідомила.
ДПС готується запустити ще один новий сервіс – податковий супровід ветеранського підприємництва. Про це розповіла в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
«Разом із Міністерством у справах ветеранів, Службою зайнятості, ветеранськими хабами та нашими фахівцями працюємо над створенням системи, щоб максимально допомогти ветеранам із податковими питаннями на всіх етапах створення ними бізнесу. Ті, хто став на захист країни і підтримав кожного з нас, не залишаться без нашої підтримки», – сказала вона.
Новий сервіс вже найближчим часом буде запущено на базі Офісів податкових консультантів. Сьогодні вони відкриті у 20 регіонах.
Спектр послуг широкий: обрання системи оподаткування, супроводження на кожному етапі – від реєстрації до звітності, консультації як уникнути помилок в податкових питаннях.
«Модераторами сервісу будуть не лише податківці, які вже працюють. Ми залучаємо демобілізованих ветеранів до роботи в податковій. Для нас важливо, щоб люди, які повертаються з фронту, бачили, в тому числі в податковій, своїх побратимів та посестер, тих, хто знає, що таке війна. Ми змінюємо ДПС. Робимо наші сервіси такими, які допомагають платникам», – додала Леся Карнаух.
https://www.facebook.com/reel/1463460302164524

Фейкові чеки та «тіньові» продажі:
ДПС викрила схему в мережі побутової техніки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба виявила в одній з великих торговельних мереж побутової техніки та електроніки численні випадки маніпулювання розрахунковими документами. Мережа об’єднує майже 150 магазинів.
Податківці встановили, що під єдиним брендом мережі працюють десятки фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування. Водночас частина розрахунків проводилася поза межами офіційного обліку.
У березні фахівці ДПС провели серію контрольних закупівель. У результаті з’ясувалося: покупцям видавали чеки програмних реєстраторів розрахункових операцій, які лише імітували фіскальні документи. Такі операції не фіксувалися на фіскальному сервері ДПС, що свідчить про приховування реальних обсягів продажів.
Крім того, під час фактичних перевірок зафіксовано понад 20 випадків використання підроблених чеків, створених за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Також виявлені порушення трудового законодавства – шість співробітників працювали без  належного оформлення.
Наразі перевірки тривають. За попередніми оцінками, сума штрафних санкцій може сягнути близько 3 млн гривень.
За результатами перевірок всі матеріали також будуть передані до правоохоронних органів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/996406.html

Місцеві бюджети отримали понад 38 млн грн збору за паркування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – лютий 2026 року 530 платників збору за місця для паркування транспортних засобів перерахували до місцевих бюджетів 38,1 млн грн. Це на 13,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді до бюджетів надійшло 33,5 млн гривень.
Лідерами за обсягами сплати традиційно залишаються великі регіони. Найбільше надходжень забезпечили:
Одеська область – 13,7 млн грн,
Львівська область – 9,6 млн грн,
Дніпропетровська область – 8,6 млн грн,
Івано-Франківська область – 1,8 млн грн.
Збір за місця для паркування транспортних засобів є одним із джерел наповнення місцевих бюджетів. Саме ці кошти спрямовуються на розвиток міської інфраструктури: облаштування паркувальних майданчиків, утримання доріг, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору. Вчасна та повна сплата збору напряму впливає на якість послуг для мешканців громад і водіїв.
Звертаємо увагу, що земельні ділянки, відведені для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, не є об’єктами оподаткування збором.
Кількість таких місць повинна становити не менше 10 % від загальної кількості паркувальних місць на спеціально обладнаних або відведених майданчиках.
Якщо майданчик невеликий, має бути виділено не менше одного місця.
Місця для безоплатного паркування позначаються спеціальними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/996335.html

Консультаційний центр: допомога бізнесу у відновленні прозорої діяльності

Конструктивний діалог, чіткі алгоритми дій і практична допомога – саме так сьогодні вибудовується взаємодія податкової служби з бізнесом.
На Дніпропетровщині консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (консультаційний центр) став ефективним комунікаційним майданчиком для оперативної підтримки платників у напрямку розблокування ПН/РК та алгоритму роботи автоматизованої системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків.
Чергові зустрічі фахівців податкової служби з платниками Дніпровського району у рамках роботи консультаційного центру відбулися за участю заступника начальника обласної податкової служби Максима Яіцького.
До заходів долучилось керівництво підприємств, що здійснюють: діяльність у сфері оптової торгівлі, зокрема, деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням та відновлення відсортованих, а саме металомістких, відходів. Під час комунікацій обговорили нагальні питання, що стали підставою для включення суб’єктів господарювання до переліку ризикових платників.
Серед ключових факторів – придбання товарів і послуг у контрагентів, щодо яких прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, а також операції з товарами, походження яких не простежується за ланцюгом придбання. Окремо зупинились на невідображенні у податковій звітності доходів, нарахованих за виконані роботи чи надані послуги самозайнятим особам.
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надали вичерпні роз’яснення щодо механізму виключення підприємства з переліку ризикових платників, а також вимог до формування пакета документів, які подаються разом із Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Особливу увагу приділили аналізу діяльності підприємств на основі інформаційних баз даних ДПС України. У ході обговорення сторони визначили можливі шляхи усунення виявлених ризикових операцій та напрацювали практичні кроки для відновлення прозорої діяльності.
Результати зустрічей – сформовані «дорожні карти» заходів, що передбачають поетапне впорядкування господарських процесів і належне документальне підтвердження їх реальності, тобто визначені необхідні покрокові дії для виходу платників податку на додану вартість із ризикової категорії.
ГУ ДПС нагадує, що звернутись за допомогою до консультаційного центру можна за номерами телефонів: (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.

Податкова грамотність для молоді:
у податковій службі Дніпропетровщини відбулась онлайн-зустріч зі студентами

Податківці Дніпропетровщини провели пізнавальну онлайн-зустріч для студентів 2-го та 3-го курсів спеціальності 071 «Облік і оподаткування» Самарівського фахового коледжу. Захід організовано з метою підвищення рівня обізнаності молоді щодо основ податкового законодавства та сучасних можливостей взаємодії з податковими органами.
Під час зустрічі фахівці податкової служби ознайомили студентів із ключовими положеннями Податкового кодексу України як основного нормативно-правового документа, що регулює податкові відносини в державі. Особливу увагу приділено правам і обов’язкам платників податків, принципам оподаткування та ролі податкової культури в суспільстві.
Окремим блоком обговорення стали електронні сервіси податкової служби, які значно спрощують взаємодію громадян і бізнесу з державою. Студентам презентували можливості Електронного кабінету платника, онлайн-сервіси подання звітності, отримання довідок та інші цифрові інструменти, що забезпечують зручність і прозорість процесів.
Також учасників поінформовано про сучасні формати комунікації з податковою службою області, зокрема дистанційні консультації, інформаційні ресурси та використання цифрових платформ для швидкого отримання необхідної інформації.
Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу: студенти мали можливість поставити запитання та отримати фахові відповіді від представників податкової служби. Такий формат сприяв активній взаємодії та зацікавленості молоді у питаннях податкової грамотності.
Податкова служба й надалі приділятиме увагу інформаційно-роз’яснювальній роботі серед молоді, адже формування податкової культури є важливою складовою розвитку відповідального суспільства.

Продаж товару з доставкою кур’єром продавця:
як провести розрахункову операцію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).
Отже, реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Який термін сплати єдиного внеску ФОПами за найманих працівників?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці – фізичні особи – підприємці (ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПами, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) (абз. третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Вищезазначені платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця (абз. перший частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Тобто, ФОПи – роботодавці сплачують нараховані суми єдиного внеску за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абз. другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахованої після звільнення з роботи, сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати (абз. третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Чи може ЮО, ФОП або ФО сплатити
грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини четвертої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

У фізичної особи в середині звітного року відбулось відчуження частки в іноземній юридичній особі: чи подавати звіт про КІК та річну податкову декларацію про майновий стан і доходи з додатком КІК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією за наступний звітний (податковий) період.
Законодавством передбачено дві форми Звіту, а саме: повний та скорочений.
При цьому, Звіт подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб платника – податку контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ платник податку на  доходи фізичних осіб (податок) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами) (далі – Наказ № 859).
Відповідно до змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 до Наказу № 859, починаючи з 01 січня 2023 року фізичні особи – контролери контрольованих іноземних компаній подають у складі Декларації окремий Додаток «КІК» «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» (далі – Додаток «КІК»).
В той же час, п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.
Згідно з п. 9 розд. ІV Інструкції Додаток «КІК» до Декларації заповнюється платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії відповідно до ст. 39 прим. 2 розд. І ПКУ.
Додаток КІК заповнюється окремо щодо кожної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії підлягає звільненню від оподаткування у розумінні п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 розд. І ПКУ, Додаток КІК підлягає заповненню в частині даних контрольованої іноземної компанії, при цьому в рядках розд. I «Показники» та розд. II «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору» ставляться прочерки.
Враховуючи викладене, фізичній особі у якої відбулось відчуження частки в іноземній юридичній особі в середині звітного року, потрібно подати за звітний рік звіт про контрольовані іноземні компанії та річну Декларацію з додатком «КІК».
(https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44229).

Про виправлення помилок, допущених
при заповненні Звітів № 1-ВП та № 1-ОП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі –     Звіт № 1-ОП) порядок їх заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Нормами розділу І Порядку визначено терміни подання суб’єктами господарювання Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП.
Відповідно до п. 8 розділу І Порядку у разі якщо суб’єкт господарювання самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт у термін, установлений для такого суб’єкта господарювання в ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Згідно з частиною третьою ст. 72 Закону № 3817 ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений п. 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується. При цьому вимоги частини третьої ст. 72 Закону № 3817 не поширюються на малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва дистилятів та малі виробництва пива.
Також, частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 визначено, що якщо у кварталі, наступному за звітним роком суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції мале виробництво пива самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу, а штрафи, встановлені п. 31 - 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 відповідно, не застосовуються.
Відповідно до п. 4 розділу І Порядку у загальній частині Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП при поданні уточненого звіту зазначаються:
порядковий номер уточненого звіту (рядок 01.4);
реєстраційний номер основного звіту (рядок 03);
реєстраційний номер попереднього уточненого звіту (рядок 04) у разі подання такого уточненого звіту більше одного разу.
Враховуючи вказане, для виправлення помилок, допущених при заповненні Звіту № 1-ВП, Звіту № 1-ОП суб’єктам господарювання необхідно подати:
звіт з типом «Звітний новий» – у разі його подання за такий самий звітний період до закінчення встановленого граничного строку для подання звіту за відповідний звітний період;
звіт з типом «Уточнений» – у разі його подання після закінчення встановленого граничного строку для подання звіту за відповідний звітний період.

Чи можна повторно (дистанційно) сформувати сертифікати
за електронним запитом при переході із захищеного носія ключової інформації на незахищений носій ключової інформації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua).
Повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом при переході з захищеного носія ключової інформації на незахищений носій ключової інформації користувач може за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яке доступне для завантаження на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).
Додатково усім клієнтам Надавача рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=HjGhqQ0a1DU).
Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:
чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Трудові відносини: надомна та дистанційна робота

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що трудове законодавство чітко розділяє роботу поза межами приміщення роботодавця на два різні види: надомну і дистанційну.
При цьому, правила для найманого працівника та роботодавця у таких випадках відрізняються.
Так, надомна робота передбачає виконання завдань за місцем проживання працівника або в іншому обраному ним приміщенні, яке має чітку адресу.
Робоче місце працівника є постійним. Змінювати його за власним бажанням без згоди керівництва не можна. Відмова у зміні локації з боку роботодавця має бути обґрунтованою.
На працівника поширюється загальний графік роботи підприємства, установи чи організації. Це означає, що тривалість робочого дня та перерви відповідають правилам внутрішнього розпорядку компанії, якщо інше не прописано в договорі.
Роботодавець зобов'язаний надати необхідні інструменти, матеріали та техніку. Якщо працівник використовує власні засоби виробництва, він має право на отримання компенсації.
Такий формат запроваджується для фахівців, які вже мають практичні навички для виконання роботи або пройшли відповідне навчання.
Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої завдання виконуються у будь-якому місці на вибір працівника за допомогою інтернету та сучасних засобів зв'язку.
Працівник самостійно визначає, де йому працювати, та несе особисту відповідальність за безпеку та умови праці на цьому місці.
Загальні правила внутрішнього розпорядку компанії на дистанційну роботу не поширюються, проте загальна кількість робочих годин не повинна перевищувати встановлені законом норми.
Важливою гарантією є період відпочинку, під час якого працівник може не відповідати на дзвінки чи повідомлення керівництва. Це не вважається порушенням дисципліни.
Звертаємо увагу, що незалежно від обраної форми, тривалість робочого часу має відповідати державним нормам, а всі умови роботи чітко фіксуються у трудовому договорі.
Нагадуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками має три ключові етапи:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу працівника;
- повідомлення органів податкової служби.

Чи подається декларація з акцизного податку суб’єктами господарювання,
які імпортують електричну енергію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є, зокрема:
виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ);
особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).
Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належить, зокрема, електрична енергія.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 ПКУ).
Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.2 прим. 1 п. 49.2 ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Разом з цим, відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у п.п. 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 ПКУ.
Звертаємо увагу, що у вищезазначеному переліку імпортерів підакцизних товарів у яких не виникає обов’язок у подачі декларації акцизного податку, п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (електроенергія, з якої справляється податок та ставка акцизного податку на неї) не вказаний.
Форма, порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку (далі – Декларація) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами та доповненнями).
У Додатку 6 Декларації здійснюється розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії, у Розділі Е «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» зазначаються дані про суми податку з відповідних граф Додатку 6.
У разі, якщо імпортер не є виробником електричної енергії, що має ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та продавцем її на ринку електричної енергії одночасно (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ), то при поданні Декларації за місцем реєстрації у відповідних графах Додатку 6 та Розділі Е ставиться 0.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює імпорт електричної енергії, є платником акцизного податку, й відповідно до п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, у нього виникає обов’язок у поданні Декларації, згідно з п. 223.2 ст. 223 ПКУ.

Чи є об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах операція з отримання, повернення або
прощення поворотної фінансової допомоги надавачем?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено збільшення бази оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах на суму отриманої поворотної фінансової допомоги, у тому числі прощеної поворотної фінансової допомоги, а також повернутих сум раніше отриманої фінансової допомоги.
Відповідні роз’яснення наведено в Інформаційному листі № 4/2025 «Дія Сіті: актуальні питання оподаткування резидентів податком на прибуток підприємств», розміщеного на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/914364.html) розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Чи зобов’язані платник повідомляти контролюючий орган
про зберігання пального виключно для потреб власного споживання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язані суб’єкти господарювання (СГ) повідомляти контролюючий орган про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у тарі кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії, та чи є таке зберігання підставою для застосування відповідальності за зберігання пального без ліцензії, повідомляє.
Відповідно до частини п’ятої ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) СГ здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Статтею 73 Закону № 3817 передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального до суб’єктів господарювання, які відповідно до вимог Закону № 3817 мають право здійснювати зберігання пального за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Враховуючи вищевикладене, неподання СГ повідомлення про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у тарі кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії не є підставою для застосування до такого суб’єкта господарювання відповідальності за зберігання пального без ліцензії.
Отже, суб’єкти господарювання не зобов’язані повідомляти контролюючий орган про зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії. Зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів без наявності ліцензії, не є підставою для застосування відповідальності за зберігання пального без ліцензії.

До уваги суб’єктів господарювання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою забезпечення платників електронним документом, що підтверджує стан їх розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), в тому числі показниками про сплачені суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску, Міністерством фінансів України затверджено наказ від 20.08.2025 № 416 «Про затвердження Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Платники податків для отримання інформації про сплачені суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску мають можливість увійти до приватної частини Електронного кабінету за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Увійшовши до приватної частини Електронного кабінету, платник для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (далі – Витяг), створює в меню «Заяви, запити для отримання інформації» за ідентифікатором форми J13002 запит щодо отримання Витягу (далі – Запит) згідно з додатком 1 до Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 (далі – Порядок), який надсилає до територіального органу ДПС за основним місцем обліку.
Для отримання Витягу в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами / показниками в розрізі платежів платник проставляє у реквізиті Запиту «в електронній формі із накладенням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС» позначки «узагальнюючі показники за платежами» / «в розрізі платежів» відповідно.
З урахуванням обраних у Запиті реквізитів платник згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку отримує Витяг:
в електронній формі з узагальнюючими показниками за платежами за формою згідно з додатком 2 до Порядку (за ідентифікатором форми J14204) або в електронній формі з показниками в розрізі платежів за формою згідно з додатком 3 до Порядку (за ідентифікатором форми J14205), які обліковуються в ІКС ДПС за основним / неосновним місцем обліку такого платника в територіальних органах ДПС, з накладанням КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС;
Для отримання Витягів в електронній формі згідно з додатками 2, 3 до Порядку платник може подати Запит також у паперовій формі, обравши вищезазначені реквізити.
Витяг за ідентифікаторами форм J14204 (додаток 2 до Порядку), J14205 (додаток 3 до Порядку) платник отримує в меню «Вхідні» / «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету не пізніше другого робочого дня після дати прийняття Запиту територіальним органом ДПС.
Отриманий Витяг можна:
переглянути без збереження;
завантажити, зберегти та роздрукувати у форматі PDF;
перевірити КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС.
Для перевірки КЕП керівника (заступника керівника) територіального органу ДПС за ідентифікаторами форм J14204, J14205 платник в Електронному кабінеті здійснює такі послідовні кроки/дії/натискання на відповідні піктограми меню: Вхідні/Витяг/Підпис/Завантаження zip файлу/Розархівація файлів PDF, p7s/Перевірка КЕП шляхом завантаження файлів PDF, p7s за посиланням https://czo.gov.ua.
Також з детальною інформацією щодо такої перевірки можна ознайомитися в меню «Порядок перевірки достовірності електронного документа» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Поряд з цим, платник може звернутися письмово в довільній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку, для отримання інформації про загальну суму сплачених податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів (крім митних платежів) та суму єдиного внеску.

Комплаєнс-менеджер – особистий податковий консультант платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Платник) встановлюються такі особливості податкового адміністрування на період їх включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема, закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера).
Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Державної податкової служби України від 31.10.2024 № 788 (далі – Порядок), розроблено з метою забезпечення порядку взаємодії комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, яка передбачає консультування платника податків, пов’язаних з виконанням його податкових обов’язків і визначає порядок закріплення за платником податків посадової особи територіального органу ДПС, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера) (п. 1.1 розд. І Порядку).
Згідно з п. 1.6 розд. І Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником здійснюється за вибором Платника в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції, яке передбачає консультування Платника, пов’язане з виконанням його податкових обов’язків.
Абзацами першим – другим та четвертим п. 2.1 розд. ІІ Порядку визначено, що територіальні органи ДПС протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку визначають комплаєнс-менеджера та посадову особу, на яку покладено обов’язки в разі тимчасової відсутності або звільнення комплаєнс-менеджера, для взаємодії з Платником, включеним до зазначеного Переліку, і затверджують їхні повноваження відповідним наказом територіального органу ДПС.
У разі виключення Платника з Переліку протягом двох робочих днів вносяться зміни до відповідного наказу про закріплення комплаєнс-менеджера за Платником.
Інформаційне повідомлення щодо закріплення комплаєнс-менеджера надсилається Платнику в електронний кабінет відповідно до Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
Розділом ІІІ Порядку визначені особливості взаємодії комплаєнс-менеджера з Платником.
Зокрема, відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку взаємодія комплаєнс-менеджера із Платником передбачає:
надання консультацій Платнику в усній формі, а також з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції.
Усі звернення Платника до комплаєнс-менеджера щодо надання консультування реєструються в реєстраційно-моніторинговій картці (далі – РМК) картотеки типу «ЗКМ» (запит комплаєнс-менеджера).
Консультації надаються на запитання Платника, які не потребують підготовки індивідуальної податкової консультації.
Час проведення консультацій комплаєнс-менеджера Платнику залежить від правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації;
використання при консультуванні Платника інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС), недопущення неправильного, довільного, упередженого трактування такої інформації. Можливість використання комплаєнс-менеджером додаткових джерел інформації, наявних у розпорядженні територіального органу ДПС, зокрема особової справи Платника, оригіналів паперових документів тощо, з урахуванням вимог до роботи з інформацією з обмеженим доступом;
консультації Платнику мають бути структурованими, прозорими та зрозумілими.
Відповідь на запитання Платника повинна бути змістовною, чіткою та відповідати суті, включаючи посилання на чинні нормативно-правові акти.
За потреби використання комплаєнс-менеджером податкової інформації з ІКС ДПС та інших джерел, отриманої у порядку та спосіб, визначені ПКУ, така відповідь може бути надана у п’ятиденний строк.
Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку передбачено інформування комплаєнс-менеджером Платника про:
наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики, протягом п’ятиденного строку після отримання від Платника відповідного запиту, а також консультування щодо шляхів усунення таких ризиків;
наближення граничних строків декларування, реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та сплати податкових зобов’язань (у випадку їх непогашення раніше);
виникнення податкового боргу, суму податкового боргу, необхідність його погашення та наслідки непогашення податкового боргу.
З метою нерозголошення конфіденційної інформації комплаєнс-менеджером під час звернення Платника засобами телефонного зв’язку таке звернення реєструється в РМК картотеки типу «ЗКМ» та відповідь із зазначених питань надається Платнику в режимі відеоконференції після отримання письмової згоди Платника, надісланої через електронний кабінет, із зазначенням представників, які будуть брати участь у такій відеоконференції (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).
Згідно з п. 3.4 розд. ІІІ Порядку комплаєнс-менеджер забезпечує:
організацію онлайн-комунікації з Платником. Телефонне звернення Платника про бажання щодо участі в онлайн-комунікації є достатньою підставою для її проведення в узгоджений час, але не пізніше першої половини наступного робочого дня. Комплаєнс-менеджер для ефективної підготовки онлайн-комунікації з Платником має право уточнити короткий зміст питання, яке планується для обговорення. У випадку неможливості зв’язатися з комплаєнс-менеджером Платник має право звернутися до Контакт-центру ДПС;
надсилання (згідно з додатком 2 до Порядку) до електронного кабінету Платника інформаційного повідомлення про параметри доступу до онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, зокрема із зазначенням ідентифікатора персональної конференції та кодом доступу, протягом періоду включення платника податків до Переліку;
проведення відеоконференції з Платником, який виявив бажання взяти участь у режимі відеоконференції, з урахуванням правил внутрішнього службового розпорядку територіальних органів ДПС та безпекової ситуації.
Відеоконференція фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису шляхом використання комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).
Комплаєнс-менеджер під час виконання своїх посадових обов’язків може повідомити Платника про неможливість надання відповіді у зв’язку з настанням обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги, а також запропонувати Платнику зворотний дзвінок (п. 3.6 розд. ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 4.1 розд. ІV Порядку консультування та інформування Платника забезпечуються за допомогою:
телефонного зв’язку;
відеоконференції з підключенням до комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace»;
послуг Контакт-центру ДПС;
електронної пошти;
електронного кабінету платника;
безпосередньої зустрічі з Платником у приміщенні контролюючого органу.
Згідно з п.п. 4.1.1 п. 4.1 розд. ІV Порядку безпосередня зустріч здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи територіального органу ДПС, за попереднім записом, узгодженим між Платником та комплаєнс-менеджером.
Безпосередня зустріч із Платником проводиться в спеціально відведеному місці для прийому, у межах приміщення контролюючого органу, облаштованого засобами пожежної безпеки, системою оповіщення про надзвичайні ситуації (у т. ч. про повітряні тривоги), та за можливості із відеоспостереженням, аудіо- / відеофіксацією.
Комплаєнс-менеджер для ідентифікації Платника (представників та/або посадових осіб) перевіряє перед початком зустрічі документи, що посвідчують особу, та документи, що уповноважують на представництво інтересів Платника. Документи щодо повноважень на представництво інтересів Платника надаються щоразу під час проведення безпосередньої зустрічі, незалежно від того, чи подібні зустрічі вже проводилися.
Присутність сторонніх осіб під час проведення безпосередньої зустрічі не допускається.
Абзацами другим та третім п. 4.2 розд. ІV Порядку визначено, що ідентифікація платника податків як Платника при зверненні до Контакт-центру ДПС здійснюється за номером телефону, з якого відбувається звернення, при тому що такий номер телефону внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань як телефон для здійснення зв’язку з Платником.
Додатково до послуг Контакт-центру ДПС Платнику надається інформація щодо закріпленого за ним комплаєнс-менеджера, а також контактної інформації щодо номера телефону, електронної адреси.
Онлайн-комунікації з Платником комплаєнс-менеджером здійснюються за допомогою комунікаційного програмного забезпечення «Zoom Workplace» в режимі відеоконференції виключно із закріпленого робочого місця за комплаєнс-менеджером та через електронний кабінет Платника (п. 5.1 розд. V Порядку).
Згідно з п. 4.3 розд. ІV Порядку у випадках:
настання обставин непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги безпосередня зустріч/онлайн-комунікація в режимі відеоконференції переривається на час до закінчення таких обставин, а якщо час закінчення дії таких обставин припадає на неробочий час комплаєнс-менеджера, то новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації узгоджується із Платником протягом наступного робочого дня після закінчення таких обставин;
якщо обставини непереборної сили та/або оголошення повітряної тривоги тривають до узгодженого початку безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації в режимі відеоконференції, така безпосередня зустріч/відеоконференція не розпочинається, а комплаєнс-менеджер узгоджує із Платником новий час проведення безпосередньої зустрічі/онлайн-комунікації.
Відповідно до п. 8.1 розд. VІІІ Порядку Платник має право оцінити якість надання комплаєнс-менеджером консультування за шкалою від 1 до 10 балів. Оцінка здійснюється шляхом надсилання Платником відповідного інформаційного електронного повідомлення через електронний кабінет такого Платника (форма оцінки якості надання консультування комплаєнс-менеджером (далі – Оцінка) наведена у додатку 3 до Порядку).
Створена Платником та підписана з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (КЕП / УЕП) Оцінка за формою згідно з додатком 3 до Порядку в електронному вигляді надсилається до контролюючого органу з дотриманням законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Оцінка за формою J1325701 (для юридичних осіб) та F1325701 (для фізичних осіб) розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
(ЗІР – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44245).

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Ознайомитись з середніми показниками критеріїв, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, можна на вебпорталі Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44247.

Пріоритетні заходи НСД спрямовані на
модернізацію податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для реформування, зокрема податкової політики і перегляду процесів її адміністрування у грудні 2023 року Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД),
НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка реалізовується поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.
Україна приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн для податкових цілей. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (далі – Закон) з метою впровадження Україною Загального стандарту CRS. Також прийняті необхідні підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання стандарту CRS.
Частина положень вказаного Закону стосується автоматичного обміну звітами у розрізі країн (CbC). Вже розроблено та затверджено Порядок організації належного використання інформації, що міститься у звітах у розрізі країн міжнародних груп компаній. Забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України.
За підтримки Світового банку в березні проведено незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету платники мали можливість ознайомитися з повідомленням Світового банку з пропозицією долучитись до опитування  та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.
Реалізовано необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS). У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні.
ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.
Нагадаємо, що Національну стратегію доходів до 2030 року розроблено з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС. Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН:
яким чином заповнюється таблиця даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) – це зведена інформація, що подається платником податку на додану вартість (податок, ПДВ) до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
У Таблиці, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Довідково: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами).