ДПС запроваджує новий інструмент, який допоможе бізнесу уникати блокування податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
ДПС запроваджує новий інструмент, який допоможе бізнесу уникати блокування податкових накладних. Це «дорожні карти», які допоможуть платникам ПДВ без помилок заповнити і подати Таблицю даних. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Іноді навіть однієї несуттєвої помилки достатньо, щоб зупинити процес. Одна неточність і податкова накладна зупинена. Завдяки комплексу заходів нам вже вдалося суттєво скоротити відсоток заблокованих податкових накладних. На сьогодні він становить 0,1 – 0,15%. Робимо наступний крок, щоб полегшити роботу бізнесу. Щоб технічні помилки не зупиняли роботу сумлінних платників», – сказала Леся Карнаух.
ДПС розробила ще один практичний інструмент. Фахівці ДПС проаналізували низку кейсів, запити профільних асоціацій, врахували специфіку різних видів господарської діяльності.
Розробили «дорожні карти» для роботи з таблицями даних платника податку на додану вартість. Не теорія, а чіткі практичні поради. Все те, що допоможе правильно заповнити Таблицю даних і уникнути помилок.
Таблиця даних платника податку – це зведена інформація про коди видів економічної діяльності (КВЕД), коди товарів (УКТЗЕД) та послуг (ДКПП), які платник регулярно постачає, виготовляє та реалізує на території України.
Цільові групи, для яких подання таблиці є найбільш актуальним:
- виробнича та переробна сфери;
- будівництво;
- сфера надання послуг та виконання робіт;
- сільськогосподарські товаровиробники.
«Дорожні карти» вже на вебпорталі ДПС:
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/pitannya-zupinennya-reestratsii-podatkovoi-nakladnoi/997560.html
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/pitannya-zupinennya-reestratsii-podatkovoi-nakladnoi/997563.html
Основні вимоги та особливості подання
Подання Таблиці даних має свої особливості, неврахування яких може призвести до відмови в її врахуванні:
1. Таблиця обов'язково подається з поясненням, де зазначено вид діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність.
2. Документ подається в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій.
3. У разі ведення кількох видів діяльності – таблицю даних платника ПДВ можна подавати окремо на кожен з видів діяльності.
4. На коди, які є у врахованій таблиці даних платника, повторно таблиця не подається.
5. Для розкриття суті господарських операцій можуть бути надані також копії документів, що підтверджують специфіку діяльності.
Що обов'язково вказати в поясненні?
Для позитивного рішення комісії платник має розкрити суть своєї діяльності.
Пояснення повинно містити інформацію про:
- платника податку та специфіку його діяльності,
- трудові ресурси, задіяні у господарській діяльності (згідно з Податковим розрахунком сум доходу),
- матеріальні ресурси (з відображенням у формі 20-ОПП та фінансовій звітності): основні засоби, транспорт, земельні угіддя, спецтехніка,
- дозвільні документи: ліцензії, допуски та інші необхідні документи,
- обов’язкове посилання на податкову та фінансову звітність платника.
Чому Таблицю можуть не врахувати: типові помилки
Коли комісія приймає рішення про неврахування таблиці:
- таблиця даних платника подана без пояснення,
- у поясненні відсутні:
посилання на податкову та фінансову звітність,
не розкрито суті господарських операцій,
- у суб’єкта господарювання відсутні трудові ресурси для виконання робіт або зарплата менше мінімально встановленого рівня,
- у поясненні виявлена розбіжність між зазначеною платником  інформацією та даними автоматизованих систем.
Наприклад:
- сільгоспвиробник подає таблицю на реалізацію продукції, але не має інформації про земельні ділянки, техніку чи персонал.
- кредит сформовано за рахунок придбання товарів, що не стосуються основної діяльності (наприклад, закупівля оргтехніки та продуктів харчування для будівельних робіт).
- виявлено невідповідність між інформацією від платника та даними автоматизованих систем ДПС.
- розмір заробітної плати працівників нижчий законодавчо встановленого мінімуму.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/997946.html

92 тисячі українців вже подали декларації про майно і доходи:
скільки серед них «мільйонерів»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/998117.html повідомила.
За три місяці 2026 року громадяни України подали 92 тисячі декларацій про майновий стан і доходи. Вони задекларували отримані в 2025 році доходи на загальну суму 74,3 млрд гривень.
За результатами декларування громадяни визначили до сплати 1,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Це майже на 560 млн грн більше, ніж торік.
Доходи понад 1 млн грн задекларували 8,3 тисячі осіб. Загалом вони показали 38,2 млрд грн минулорічних доходів і визначили майже 1,1 млрд гривень податкових зобов’язань.
Що декларують українці:
- спадщина та дарування – 6,6 млрд грн;
- іноземні доходи – 3,4 млрд грн;
- продаж майна (рухомого та нерухомого) – 1,8 млрд грн;
- оренда майна – 1,2 млрд грн;
- інвестиційні доходи – 1,0 млрд грн;
- інші доходи – 971,2 млн грн.
Рекордсмен наразі серед платників податків за результатами декларування – житель Хмельницької області, який визначив податкові зобов’язання понад 18,3 млн гривень.
Лідери за обсягами задекларованих доходів:
- Київ – 16,3 млрд грн;
- Дніпропетровська область – 6,6 млрд грн;
- Львівська область – 6,0 млрд грн;
- Київська область – 5,8 млрд грн.
Водночас понад 42 тисячі громадян скористалися правом на податкову знижку. Сума ПДФО, що підлягає поверненню, становить 291,6 млн гривень. Це на 52 млн грн перевищує показник минулого року.

Підтримка аграріїв Дніпропетровщини:
прозорий обмін інформацією між владою та бізнесом

В умовах сьогодення, працівники агросектору Дніпропетровської області стикаються з комплексом викликів, зумовлених як близькістю до зони бойових дій, так і загальноекономічними та екологічними факторами.
З метою обговорення ключових викликів у сучасних реаліях та задля консолідації зусиль для стабільної роботи підприємств сільського господарства за ініціативою Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровська ОДА) відбулася нарада з представниками аграрного бізнесу.
У центрі уваги – підтримка сільгоспвиробників в умовах воєнного стану.
Захід очолив голова Дніпропетровської ОДА – начальник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
До діалогу долучився заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький. Податківці регіону нагадали, що під час воєнного стану для аграріїв діють податкові пільги, спрямовані на підтримку галузі.
Основний акцент зроблено на пільгах з плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та підставах для їх отримання. Це стосується, зокрема земельних ділянок, що перебувають у консервації.
Відкрита комунікація органів виконавчої влади з бізнесом на принципах партнерства має ключове значення і для підтримки агросектору, забезпечуючи формування дієвих програм підтримки, прозорість адміністрування та довіру.

Податківці Дніпропетровщини – про особливості нарахування
плати за квадратні метри у період воєнного стану

На онлайн-зустрічі з платниками податків – фізичними особами фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проінформували про особливості нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок, податок на «нерухомість»), у період дії воєнного стану.
У центрі обговорення – звільнення фізичних осіб від сплати податку за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості:
- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих рф;
- знищені; пошкоджені, тобто як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф.
Податківці звернули увагу, що «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025  № 376 (із змінами).
Обов’язковою умовою у всіх можливих випадках звільнення від сплати податку за пошкоджене чи знищене нерухоме майно є занесення відомостей про таку нерухомість до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
На онлайн-заході нагадали, що конкретний розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається відповідним органом місцевого самоврядування території за місцем розміщення такого нерухомого майна. Окрім того, зазначили, що під час дії воєнного стану для об’єктів, які внаслідок бойових дій зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, рішенням сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій, розмір податку може бути зменшений або такі об’єкти можуть бути звільнені від оподаткування.
Отже, у 2026 році за звітній минулий рік мають право не сплачувати податок на «нерухомість» такі категорії фізичних осіб:
- громадяни, які проживають на територіях, де тривають воєнні дії;
- власники житла, що опинилося на тимчасово окупованій території;
- українці, чиє житло стало непридатним для проживання внаслідок війни.
Окремо зроблено акцент на право фізичних осіб – платників податку на «нерухомість» звернутися з письмовою заявою довільної форми та підтверджуючими документами до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
1) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
2) розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
3) права на користування пільгою зі сплати податку;
4) розміру ставки податку;
5) нарахованої суми податку.
Зустрічі з платниками – це відкритий діалог, оперативне роз’яснення норм податкового законодавства, обговорення важливих питань, що підвищує податкову обізнаність платників та допомагає адаптуватися до новацій у реаліях сьогодення.

Доходи, отримані від фізичних осіб із використанням
реквізитів ЕП3 (P2P-платежі): що з декларуванням?

Податковий кодекс України (Кодекс): дохід з джерелом походження з України; платники, об’єкт та база оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Положеннями п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Це, зокрема, доходи у вигляді відсотків, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами (платниками податків) України.
Платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
Статус резидента в Україні визначається п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання й в іноземній державі, вона все ще вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо ж особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона все одно є резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
Дослідивши п. 163.1 ст. 163 Кодексу, стає зрозуміло, що об’єктом оподаткування (те, з чого особа має сплатити податок) резидента, є:
• загальний місячний/річний оподатковуваний дохід;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Інакше кажучи, загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений/наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Такий дохід складається з коштів, отриманих, наприклад, фізичною особою – підприємцем від підприємницької діяльності та/або одержаних від провадження незалежної професійної діяльності, або ж будь-які інші доходи, крім тих, що визначені ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Кодексу.
При визначенні бази оподаткування слід враховувати положення ст. 165 ПКУ щодо неоподатковуваного доходу. Так, не підлягають оподаткуванню, зокрема, державна та соціальна матеріальна допомога, певні види грошових компенсацій; вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги; державні премії та стипендії, призначені законом, постановами Верховної Ради України, указами Президента України; винагороди спортсменам; наукові премії; пенсії; виплати військовим.
Крім того, при визначенні обсягів коштів, з яких особа має сплатити податки, враховуються всі доходи – неважливо, отримані вони в грошовій чи негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164 Кодексу).
Тож, платник податків, якщо він отримує дохід від особи, яка не є податковим агентом (роботодавцем), та/або іноземні доходи, зобов’язаний включити такі надходження до загального річного оподатковуваного доходу, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкова декларація) та сплатити податки з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Сплата податкових платежів з карткових надходжень (Р2Р-платежі)

Наголошуємо, що поповнення рахунків однієї фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (Р2Р-платежі) різними фізичними особами в значному обсязі та за відсутності в отримувача належного документального обґрунтування підстав для одержання грошових коштів у такому значному розмірі (розписок, договорів дарування, позики чи позички, квитанцій з призначеннями платежу), за умови неспростування отримання фізичною особою доходів від певного виду діяльності на території України, свідчить на користь висновку контролюючого органу, що отримані на рахунок фізичної особи кошти є саме доходом, з якого належить сплачувати податки, у розумінні Кодексу.
P2P-транзакції зазвичай використовуються для оплати послуг або покупок у приватних продавців на онлайн-ринках. Такі платежі можуть використовуватися і для переказів коштів рідним, знайомим, друзям.
Ставки податків, визначені Кодексом, щодо оподаткування доходів фізичних осіб такі:
• 18 відс. – податок на доходи фізичних осіб (п. 167.1 ст. 167 Кодексу);
• 5 відс. – військовий збір (п.п. 1 п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Ці види податків фізична особа також сплачує із заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами).

Розглянемо приклад
Під час проведення фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкової перевірки виявлено, що за 2023 рік фізична особа отримала дохід у значній сумі шляхом переказів грошових коштів від інших фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (Р2Р-платежі, тобто з однієї банківської картки на іншу).
Однак, отримані кошти платник податків не задекларував та, відповідно, не сплатив з них податки (18 відс. ПДФО та 5 відс. військового збору).
Важливим у даному випадку є те, що ані під час перевірки, ані подаючи позов до суду, такий платник не довів, що вказаний дохід не оподатковується, тобто не пояснив природу цих надходжень.
Отже, у даному випадку фізична особа порушила податкове законодавство у частині декларування та сплати податків з доходів, що підлягають оподаткуванню, та щодо неї було винесено податкові повідомлення-рішення з нарахуванням суми незадекларованого та несплаченого податкового зобов’язання з ПДФО і військового збору з отриманого доходу. Також застосовано штраф у розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання.
Крім того, за неподання податкової декларації на фізичну особу накладено штраф. Нагадуємо, що податкова декларація надається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним (п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Висновки податкового органу підтримано судами першої та апеляційної інстанцій.
Так, у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025, підтриманого постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026, дії контролюючого органу визнано правомірними. Наразі вказана постанова набрала законної сили, тож, відповідно до норм процесуального законодавства зазначене рішення є остаточним.
Суди наголосили на врахуванні факту ненадання фізичною особою первинних документів з приводу одержання вказаних доходів при проведенні перевірки та дійшли висновку про безпідставність позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки матеріали справи не містять документів, що підтверджують неоподатковуваність отриманих доходів.

Довідково:
1. ЕПЗ – електронний платіжний засіб – інструмент (банківська картка, мобільний застосунок з NFC), що дозволяє держателю отримувати доступ до коштів та ініціювати їх переказ.
2. Р2Р-платежі (транзакції) (з англ. peer-to-peer або person-to-person) – це грошові перекази від однієї людини іншим людям.
3. Кодекс – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

До загального фонду держбюджету від отриманих доходів
платники Дніпропетровщини сплатили понад 3,1 млрд грн ПДФО

Упродовж першого кварталу 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету майже 3 147,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження збільшились майже на 531,7 млн грн, або на 20,3 відсотки.
«Дякуємо платникам за важливий внесок у підтримку економічної стабільності країни», – акцентував Юрій Павлютін.
Звертаємо увагу, що податковий агент з виплачених платнику доходів зобов’язаний перерахувати ПДФО під час виплати оподатковуваного доходу такому платнику податку, або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО сплачується (перераховується) не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
У разі, якщо останній день строку сплати (перерахування) ПДФО припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини протягом першого кварталу платники рентної плати за використання водних біоресурсів
спрямували понад 1,4 млн гривень

У січні – березні поточного року від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за використання водних біоресурсів надійшло понад 1,4 млн гривень.
Нагадуємо, що своєчасна сплата податків забезпечує стабільну роботу економіки.
Податкова служба спрямовує свою діяльність, зокрема на допомогу платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків тощо.
Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.
Результатом цього є забезпечення належного надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізація недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Надходження туристичного збору від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини  перевищили 2,1 млн гривень

Протягом січня – березня 2026 року фізичні особи – платники туристичного збору сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 2 157,9 тис. гривень. Надходження збільшились на 42,2 тис. грн порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Звертаємо увагу, що з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі.
Особа, яка не надала відповідних документів, що засвідчують її належність до пільгової категорії, є платником туристичного збору.

Деклараційна кампанія 2026: коли обов’язок подання
податкової декларації вважається виконаним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026. Фізичні особи декларують доходи, отримані у 2025 році, до 01 травня 2026 року.
Водночас, відповідно до п. 179.2 ст. 172 Кодексу подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку на доходи фізичних осіб (податок) отримував:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Крім того, відповідно до п. 179.4 ст. 179 Кодексу звільняються від обов'язку подання декларації у випадках, якщо платниками податку є:
малолітні/неповнолітні або недієздатні особи і при цьому такі особи перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
особи, що перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
особи, що перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
особи, що перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Довідково: Кодекс – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Виплата членських внесків ІТ-кластеру резидентом Дія Сіті: особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, в яких рядках додатків до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств юридичної особи, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на особливих умовах, відображається виплата членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер має статус неприбуткової організації (не має статусу неприбуткової організації), повідомляє.
Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах здійснюється у Додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація). Додаток ДІЯ до Декларації заповнюється до рядка 06.3 ДІЯ Декларації, що містить розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, який складається платниками податку, які здійснюють, зокрема, операції, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Податкового кодексу України.
Сума сплачених членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер має статус неприбуткової організації відображається у рядках: 18, 18.4, 20 БД Додатка ДІЯ та таблиці 4 Додатка БД до Декларації.
Сума сплачених відповідних членських внесків ІТ-кластеру, якщо такий кластер не має статусу неприбуткової організації відображається у рядку 18 Додатка ДІЯ до Декларації.

В які терміни та за якою формою фізична особа може отримати довідку
про подану податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що триває Деклараційна кампанія 2026.
Довідка про подану податкову декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) видається контролюючим органом:
- платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;
- платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) та сплати належної суми ПДФО та військового збору.
При цьому Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44258.

Із скриньки РРО або з місця проведення розрахункових операцій
із застосуванням ПРРО викрадено готівку: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами) (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок), визначений п. 11 розд. II Положення № 148.
Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій де використовується програмний РРО (далі – ПРРО), посадова особа суб’єкта господарювання повинна звернутися із заявою про скоєння злочину до органів Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – КПК) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (частина четверта ст. 214 КПК).
Заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію (частина друга ст. 60 КПК).
Разом з тим Положенням № 148 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки.
Водночас невиконання норм Положення № 148 в частині готівкових розрахунків за товари (послуги) може призвести до адміністративної відповідальності згідно зі ст.ст. 163 прим. 15 та 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, якщо суб’єкт господарювання надає контролюючому органу документ про підтвердження факту подачі та реєстрації заяви, повідомлення до органів Міністерства внутрішніх справ України про викрадення готівки із скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, то адміністративна відповідальність до нього за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) не застосовується.

Які документи надаються ФОПом іншому суб’єкту господарювання
для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є, зокрема фізичні особи – підприємці (ФОП), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПом, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Взяття на облік, зокрема ФОПів як платників єдиного внеску у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону № 755 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 1162).
Відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку № 1692/5 (частина друга ст. 11 Закону № 755).
Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі, що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абз. перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Виписка з ЄДР для проставлення апостиля та документи, що містяться в реєстраційній справі, надаються тільки у паперовій формі, крім випадку отримання документів, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до розд. V Порядку № 1692/5, що здійснюється в електронній формі (абз. другий п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Тобто, відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки.
Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua).
Отже, з метою уникнення подвійного нарахування єдиного внеску ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності).

Довідково:
Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями);
Закон № 755 – Закон України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями);
Порядок № 1162 – Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зі змінами);
Порядок № 1692/5 – Порядок надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (зі змінами).

За яким ідентифікатором форми необхідно подавати повідомлення
про мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу
підакцизних товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок подання ліцензіатами, які здійснюють продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини), інформації про адреси вебсайтів, на яких здійснюється пропонування до продажу відповідних товарів (продукції) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2026 № 34 (далі – Порядок № 34).
Відповідно до п. 2 Порядку № 34 ліцензіати подають до ДПС повідомлення про адреси вебсайтів, URL-адреси, доменні імена, IP-адреси, мобільні додатки та     будь-які інші мережеві адреси, на яких здійснюється пропонування до продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку або через інтернет-магазини) (далі – Повідомлення) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 34.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронні форми (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб) Повідомлення за ідентифікаторами F/J1319901.

Заповнення заяви про проставлення апостиля
у разі її подання представником юридичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У правому куті заяви про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав (далі – Заява) зазначається інформація згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме:
повне найменування юридичної особи;
місце реєстрації (фактичного місцезнаходження);
контактний телефон.
У табличній частині Заяви представник зазначає:
у графі «№ з/п» – номер за порядком документа або документів (до однієї Заяви додаються усі документи, на яких необхідно проставити апостиль);
у графі «Назва, дата видачі та номер документа» – реквізити документа для юридичної особи, який надається для проставлення апостиля та призначений для використання на території інших держав: його назву, дату та номер або дані штрих-коду чи QR-коду розміщеного у нижній частині, якщо такі містяться на документі;
у графі «Суб’єкт господарювання зазначений в документі» – організаційно-правова форма та назва юридичної особи-резидента України, якій видано довідку (або інший документ);
у графі «Отримувач документів у т. ч. за довіреністю» – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) представника, який буде отримувачем документа (документів) з проставленим апостилем / обґрунтованої відмови у проставленні апостиля. Якщо представником є інша юридична особа – зазначається назва такої юридичної особи.
У полях Заяви:
«Назва країни, в якій буде (будуть) використовуватися документ(и)» зазначається назва країни, в якій буде (будуть) використовуватись документ (документи) з проставленим апостилем;
«Поштова адреса для надсилання документів з проставленим апостилем або обґрунтованою відмовою засобами поштового зв’язку АТ «Укрпошта»» зазначається поштова адреса (найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку тощо), номер будинку, квартири / офісу, найменування населеного пункту, району, області та поштовий індекс) отримувача документів.
«Телефонний номер заявника» зазначається контактний телефон представника.
Під текстом Заяви проставляється дата подання з особистим підписом представника, його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності).
До Заяви додається оригінал довіреності із зазначенням повноважень представника, яка видається керівником юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, або її посвідчена копія (копія, засвідчується особою, якій відповідно до законодавства надано право посвідчувати довіреності).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44259

Де платник може ознайомитися з інформацією
щодо частки неотриманих грошових коштів за операціями РЕЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (зі змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам п.п. «а» п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 (далі – Порядок № 1216).
Платники податків, які здійснюють операції з експорту окремих видів товару, у режимі «РЕЗ» меню «ЄРПН» приватної частини Електронного кабінету можуть переглянути інформацію про відповідність / невідповідність такого платника ПДВ протягом звітного (податкового) місяця, вимогам пп. «а» пп. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням частки неотриманих платником податків грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, обрахованої відповідно до Порядку № 1216.
При направленні на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкової накладної, складеної на операції з експорту окремих видів товарів, із застосуванням ставки ПДВ 0 відс., платником ПДВ, який протягом звітного (податкового) місяця не відповідає вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, такий платник отримає квитанцію з повідомленням про неприйняття податкової накладної із зазначенням причини такого неприйняття, зокрема, що платник не відповідає вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
ПКУ та Порядком № 1216 не передбачено інформування платників податків щодо результатів обрахунку частки неотриманих платником податків грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та складових такого обрахунку.

Доходи нараховані (виплачені) ФОП, місцезнаходження або місце проживання яких тимчасово окупована територія: відображення у звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено: під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем (ФОП), яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.
Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) ФОПам, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця (ФОП) та/або доходу ФОПа – платника єдиного податку.
Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).
Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів ФОПам, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Як відображається у Звіті № 1-ВП продукція / товар,
переданий у власну роздрібну мережу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма звіту № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП) та порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку виробники при заповненні розділу I Звіту № 1-ВП зазначають показники щодо продукції / товарів / сировини, які у звітному періоді було, зокрема, власно вироблено / вирощено / утворено відходів, реалізовано / передано власно виробленої продукції / товарів / сировини (вирощеного тютюну), повернуто, втрачено / витрачено, а також їхні залишки на початок і кінець звітного періоду, у тому числі передано на відповідальне зберігання.
У графі 9 розділу I «Обсяги залишків, виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) продукції / товарів / сировини, обсяги вирощування тютюну у звітному періоді» (далі – Розділ І) Звіту № 1-ВП зазначається обсяг продукції / товару, що передано у власні місця роздрібної торгівлі виробника.
У графах 10, 11 розділу I Звіту № 1-ВП зазначаються відповідно обсяги продукції / товару / сировини, що повернуто / реімпортовано виробнику у звітному періоді, які раніше було реалізовано / передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі виробника на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України, реалізовано магазинам безмитної торгівлі.
При цьому, загальний обсяг залишків продукції / товару / сировини, на кінець звітного періоду, який зазначається у графі 14 розділу I Звіту № 1-ВП обчислюється за вирахуванням обсягів продукції / товару / сировини, зокрема, переданих у власні місця роздрібної торгівлі.
Відповідно до п. 8 розд. ІІІ Порядку при заповненні розділу IІІ «Обсяги залишків, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) товарів, що придбані/отримані (для реалізації) у інших суб’єктів господарювання (крім продукції / товарів / сировини, зазначених у розділі I звіту 1-ВП) у звітному періоді» (далі – розділ ІІІ) Звіту № 1-ВП обсяг товарів, що придбано / отримано в інших суб’єктів господарювання та передано у власні місця роздрібної торгівлі зазначається у графі 9 розділу ІІІ Звіту № 1-ВП.
У графах 10, 11 розділу ІІІ Звіту № 1-ВП зазначаються відповідно обсяги товару, що повернуто / реімпортовано у звітному періоді, які раніше були реалізовано / передано для подальшої реалізації та/або у власні місця роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку та/або вивезено за межі митної території України, реалізовано магазинам безмитної торгівлі.
При цьому, загальний обсяг залишків товару на кінець звітного періоду, який зазначається у графі 13 розділу IІІ Звіту № 1-ВП обчислюється за вирахуванням обсягів продукції / товару / сировини, зокрема, переданих у власні місця роздрібної торгівлі.

Декларування 2026: учасники бойових дій та особи з інвалідністю
внаслідок війни мають право на податкову знижку за оренду житла

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2026 року розширено коло платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які мають право на податкову знижку за витратами, понесеними на оренду житла.
Так, до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Мета удосконалення податкового законодавства – посилення соціального захисту та підтримка громадян, які боронили незалежність і територіальну цілісність України.
Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого ПДФО.
Отримати знижку за витратами 2025 року платники ПДФО мають право по 31.12.2026 (включно).

Довідково: Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (зі змінами та доповненнями).