Декларування - 2026: що варто знати контролерам іноземних компаній
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В Україні триває кампанія декларування. Якщо ви є контролером іноземної компанії, до 1 травня 2026 року необхідно подати:
1. Річну декларацію про майновий стан і доходи.
2. Звіт про КІК (окремо по кожній компанії).
До звіту обов'язково додаються завірені копії фінансової звітності.
Важливо: Якщо ви не встигаєте підготувати повну фінансову звітність до травня – подавайте скорочений звіт. Повний варіант можна буде додати до кінця року (до 31 грудня).
Дивіться відео, щоб дізнатися всі деталі звітування!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/998377.html
Звіти CbC: отримано дані про понад 700 міжнародних груп компаній
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/998436.html повідомила.
Україна продовжує інтеграцію до глобальної системи податкової прозорості: на сьогодні вже отримано звіти CbC від 29 із 45 країн, від яких очікується інформація за 2024 фінансовий рік. Загалом у межах міжнародного обміну надійшли дані від 35 іноземних партнерів щодо понад 700 міжнародних груп компаній.
Звіти CbC (Country-by-Country Reporting) є важливим інструментом автоматичного обміну податковою інформацією, який дозволяє отримувати узагальнені дані про розподіл доходів, прибутків і податків міжнародних груп у різних юрисдикціях.
Приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами CbC, що набула чинності у 2024 році, відкрило доступ до такого масиву даних. Наразі Україна потенційно може здійснювати обмін звітами зі 111 країнами-партнерами, які погодилися на таку взаємодію.
Водночас у 2026 році очікується отримання звітів від 45 країн. Процес обміну триває, а після перевірки на повноту та достовірність отриманих даних Україна вже здійснила направлення відповідних звітів іншим учасникам.
Отримана інформація використовується виключно для оцінки податкових ризиків. Зокрема, вона дозволяє:
- аналізувати розподіл прибутків між юрисдикціями;
- виявляти потенційні випадки розмивання податкової бази;
- ідентифікувати ризики трансфертного ціноутворення;
- формувати ризик-орієнтований підхід до податкового контролю.
У разі виявлення невідповідностей у звітах CbC платнику надсилається повідомлення. Протягом 30 календарних днів необхідно подати уточнений звіт та пояснення. Невиконання цієї вимоги вважається несвоєчасним поданням і тягне за собою штрафні санкції за кожен день затримки.
Запровадження таких механізмів є частиною системної роботи України з імплементації міжнародних стандартів, зокрема ініціативи BEPS. Це підвищує ефективність податкового контролю та зміцнює довіру міжнародних партнерів до української податкової системи.
Понад 4,8 млрд грн ПДВ – внесок від платників Дніпропетровщини
до загального фонду держбюджету
Упродовж січня – березня 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 4 801,5 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). Порівняно з минулорічним відповідним періодом надходження збільшились майже на 14,6 млн гривень.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Бізнес продовжує працювати, відповідально сплачувати податки, інвестувати в економічну стійкість країни і здійснювати свій важливий внесок в її обороноздатність. Дякуємо кожному, хто сьогодні сумлінно виконує свої фінансові обов’язки і робить економіку держави сильнішою», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ» інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку надійшло понад 84,6 млн гривень
У січні – березні поточного року платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 84,6 млн грн екологічного податку.
Повідомляємо, що до інтегрованої картки платника (ІКП) переносяться грошові зобов’язання по екологічному податку, зазначені у додатку(ах) до податкової декларації екологічного податку:
податкове зобов’язання за звітний період;
податкове зобов’язання, що збільшується;
податкове зобов’язання, що зменшується;
сума штрафу.
Водночас, до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Податок на нерухоме майно: фізичні особи поповнили
місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 89,3 млн гривень
Протягом січня – березня 2026 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 89,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок). Надходження зросли на понад 14,4 млн грн, або на 19,3 відс., порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
До уваги платників акцизного податку – виробників та імпортерів сигарет!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 01.04.2026 по 31.12.2026 виробники та імпортери сигарет зобов’язані застосовувати коефіцієнт 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання, оскільки за підсумками декларування за 2025 рік частка загальної суми акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні сигарет становить 58,8 %, що є менше 60 %.
На вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/diyalnist-/kontrol-virobnitstva-i-obigu-pidaktsiznih-tovariv/985114.html) оприлюднено інформацію щодо:
- загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети;
- середньозваженої роздрібної ціни продажу сигарет;
- частки акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні.
Розрахунок здійснено на підставі декларацій з акцизного податку всіх виробників та імпортерів сигарет за січень – грудень 2025 року.
Норма поширюється на всіх виробників та імпортерів тютюнових виробів за кодами УКТЗЕД:
- 2402 20 90 10 – сигарети без фільтра;
- 2402 20 90 20 – сигарети з фільтром.
Коефіцієнт 1,1 застосовується:
- при розрахунку акцизного податку за марки (з 1 листопада 2026 року – унікальні ідентифікатори), отримані з 01 квітня по 31 грудня 2026 року;
- при визначенні податкових зобов’язань у деклараціях з акцизного податку за звітні періоди квітень – грудень 2026 року;
- при визначенні максимальних роздрібних цін (МРЦ) у декларації про МРЦ та при здійсненні роздрібного продажу сигарет – з урахуванням коефіцієнта 1,1 та коефіцієнта 1,45.
Довідково: п.п. 14.1.602 п. 14.1 ст. 14 та п. 221.6 ст. 221 Податкового кодексу України.
Деклараційна кампанія 2026: щоб правильно заповнити податкову декларацію, отримайте відомості про доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2025 році.
Щоб правильно заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи та уникнути помилок, важливо мати достовірну інформацію про отримані доходи, яка міститься в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Отримати такі відомості можна кількома дистанційними способами, не виходячи з дому, а також у ЦОП.
Через Електронний кабінет платника податків
Легкий та зручний спосіб. Для цього:
- Увійдіть до Електронного кабінету (за допомогою файлового ключа, апаратного ключа, хмарного сховища, id.gov.ua або Дія.Підпис).
- У меню зліва оберіть розділ «ЕК для громадян».
- Натисніть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «Створити».
- Вкажіть період та підпишіть запит.
- Відповідь надійде у розділ «Вхідні/вихідні документи» протягом декількох хвилин.
Мобільний додаток «Моя податкова»
Додаток доступний в App Store та Google Play:
- Увійдіть у додаток за допомогою електронного ключа або хмарного сховища.
- У розділі «Послуги» оберіть «Запит про суми виплачених доходів» та оберіть «+».
- Вкажіть період та підпишіть запит.
- Відповідь надійде у розділ «Запит про суми виплачених доходів» протягом декількох хвилин.
У Центрі обслуговування платників
Для отримання відомостей про доходи можна звернутися до Центру обслуговування платників. Громадяни з порушенням слуху мають можливість безперешкодно спілкуватися з працівниками ДПС за допомогою послуги перекладу жестовою мовою у форматі відеозв’язку.
Необхідні документи:
- Документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця тощо).
- РНОКПП.
- Заява (заповнюється на місці за формою № 10ДР).
- Якщо за відомостями звертається представник, то до заяви додається довіреність, засвідчена в нотаріальному порядку.
Відомості надаються протягом 3 робочих днів з дня звернення особисто фізичній особі або її представнику.
У разі звільнення від оподаткування прибутку контролююча особа заповнює
Додаток «КІК» до податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи подається Додаток «КІК» до декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) та чи заповнюється рядок 10.14 розд. ІІ Декларації, якщо загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду, та у платника податку є обов’язок із подання декларації з інших підстав, інформує.
Пунктом 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК). Так, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
В той же час, норми п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачають перелік умов, у разі дотримання яких, скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
Так, незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи, у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов, зокрема, загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).
Згідно з приміткою 8 до Декларації рядок 10.14 «Частина прибутку контрольованої іноземної компанії (додаток(и) «КІК»)» розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації заповнюється відповідно до пунктів 170.13 та 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та проставляється кількість поданих додатків КІК за їх наявності.
Відповідно до п. 9 розд. ІV Інструкції у Додатку «КІК» до Декларації «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» зазначаються данні платниками податку – резидентами України, що визнаються контролюючою особою щодо КІК.
Додаток «КІК» заповнюється окремо по кожній КІК.
У разі якщо прибуток КІК підлягає звільненню від оподаткування у розумінні п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ, Додаток «КІК» підлягає заповненню в частині даних контрольованої іноземної компанії, при цьому в рядках розд. I «Показники» та розд. II «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору» ставляться прочерки.
Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку КІК, розраховуються відповідно до положень ст. 39 прим. 2 розд. II ПКУ та пп. 170.13, 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. IV ПКУ.
Таким чином, у разі звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог, визначених п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК, але Додаток «КІК» до Декларації підлягає заповненню в частині даних контрольованої іноземної компанії, при цьому в рядках розд. I «Показники» та розд. II «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору» ставляться прочерки.
(ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44197).
ФОП – платник єдиного податку (перша, друга та четверта групи) не сплатив або сплатив не в повному обсязі авансовий платіж з військового збору:
чи нараховується пеня?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є ФОПи – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі платниками військового збору, зазначеними у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, авансових внесків з військового збору в порядку та строки, визначені п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки військового збору, визначеної п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Отже, у разі несплати (неперерахування) або сплати (перерахування) не в повному обсязі авансового платежу з військового збору ФОПами – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи, контролюючим органом нараховується пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
Електронний кабінет:режим «Бланки звітності» надає можливість перегляду та вивантаження файлів електронних документів звітності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – четвертого п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
Пунктом 49.4 ст. 49 ПКУ встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Закону № 851 та закону № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та закону № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених, зокрема, ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, в тому числі, шляхом, забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).
Режим «Бланки звітності» відкритої та приватної частин Електронного кабінету надає можливість перегляду та вивантаження файлів електронних документів звітності та інших електронних документів у форматі pdf.
Чи звільняється від сплати єдиного внеску за себе ФОП,
яка отримує пенсію по втраті годувальника?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з абзацом двадцять другим ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1058) пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого Законом № 1058 пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених Законом № 1058.
Відповідно до Закону № 1058 в солідарній системі призначаються: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника (частина перша ст. 9 Закону № 1058).
При цьому, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша ст. 10 Закону № 1058).
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
З врахуванням положень Закону № 1058 та частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника не звільняє ФОПа від сплати єдиного внеску за себе. Проте, на таку особу поширюється право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску, якщо вона досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058.
Як користувачу скасувати кваліфікований сертифікат
відкритого ключа, отриманого у КНЕДП ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Скасування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа – це дострокове припинення чинності кваліфікованого сертифіката. Скасовані кваліфіковані сертифікати поновленню не підлягають.
Користувач має можливість скасувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, отриманий у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), яку можливо завантажити на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна / «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» / «Програмне забезпечення» / «Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1» / «Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).
Детальна інструкція щодо скасування кваліфікованого сертифікату відкритого ключа отриманого у Надавача наведено у п.п. 5.11 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна / «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» / «Програмне забезпечення» / «Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1» / «Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Додатково усім клієнтам Надавача рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по скасуванню кваліфікованого сертифікат відкритого ключа за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=QAMORtAcNso.
Національна стратегія доходів: принципи реформування податкової сфери
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Заходи реформування, зокрема податкової політики та податкового адміністрування, викладені Національній стратегії доходів до 2030 року, ґрунтуються на принципах:
− стабільності: збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету;
− нейтральності: політика та адміністрування повинні сприяти досягненню рівності та справедливості оподаткування у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платників податків. Політика повинна реагувати на внутрішні та глобальні економічні виклики і конкуренцію, яка породжується тінізацією економіки.
− справедливості: політика повинна бути спрямована на мінімізацію регресивності та сприяння горизонтальної та вертикальної справедливості платниками податків.
Важливим є досягнення принципу справедливості через використання розподільної ролі податків, враховуючи фіскальну спроможність платників податків. Критичним є недопущення запровадження економічно необґрунтованих пільг та преференцій, які не передбачають забезпечення соціальної справедливості або економічного зростання;
− доброчесності: політика повинна бути спрямована на забезпечення дотримання контролюючими органами принципу доброчесності, посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до податкових та митних органів з боку суспільства. Безумовним пріоритетом є забезпечення конфіденційності та захисту даних в системах контролюючих органів;
− інтегрованості: максимальне наближення політики і адміністрування до вимог міжнародних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України у міжнародних організаціях є запорукою тісної інтеграції України у світову економіку.
− ефективності: при розробці політики слід враховувати спроможність органів влади щодо забезпечення збирання надходжень та адміністрування доходів. Це має досягатися шляхом вдосконаленням управління процесами адміністрування, їх цифровізацію, підвищенням якості використання даних контролюючими органами;
− розвитку: політика та стратегії повинні забезпечувати підтримку відбудови, післявоєнної реконструкції та відновлення економіки України, стимулювання розвитку її виробничого та експортного потенціалу. Політика має передбачати запровадження необхідних інструментів для підтримки інвестицій з урахуванням тих, які використовуються в країнах ЄС.
Платники єдиного внеску можуть подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату заробітної плати в електронній формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;
недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ««Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями).
Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.
Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.
Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).
Для внесення змін до реєстру платників єдиного податку
щодо відомостей ФОПу необхідно подати заяву
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
податкова адреса суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
ставка єдиного податку та група платника податку;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
дата реєстрації;
види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)»;
дата анулювання реєстрації.
Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).
У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).
У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:
платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;
платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;
платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями), затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):
11010100 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
11010400 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
11010500 – ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
11010600 – фіксований ПДФО від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;
11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати ПДФО;
11010800 – ПДФО із доходу у вигляді процентів;
11011200 – ПДФО із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;
11011300 – ПДФО у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами;
11011500 – авансовий внесок з ПДФО, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:
11010101 – ПДФО, що сплачується податковими агентами – резидентами Дефенс Сіті, які подали до Міністерства оборони України заяву про релокацію або заяву про реалізацію заходів з підвищення захищеності виробничих потужностей, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
11010201 – ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;
11010401 – ПДФО, що сплачується податковими агентами – резидентами Дефенс Сіті, які подали до Міністерства оборони України заяву про релокацію або заяву про реалізацію заходів з підвищення захищеності виробничих потужностей, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
11010501 – ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До уваги платників рентної плати за користування
радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в Україні підприємства, які користуються радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом), повинні щомісяця подавати податкову декларацію з рентної плати із розрахунком з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом до неї. Звітний період – календарний місяць, а подати звітність потрібно протягом 20 календарних днів після його завершення.
Декларація (розрахунок) може бути трьох типів:
- звітна – подається вперше за місяць;
- звітна нова – якщо виправляється помилка до граничного терміну її подання;
- уточнююча – якщо виправляється помилка після настання граничного терміну її подання для уточнення показників попередніх звітних періодів.
У декларації зазначаються:
- дані платника (назва, код згідно з ЄДРПОУ, податкова та електронна адреси, телефон);
- контролюючий орган, до якого подається декларація;
- звітний період;
- сума податкових зобов’язань з рентної плати;
кількість додатків (розрахунків), що подаються до неї, та додаткові пояснення (за потреби).
Сума рентної плати обчислюється окремо за кожним документом дозвільного характеру на користування радіочастотами (ліцензія, дозвіл, витяг із реєстру присвоєнь) окремо по кожному регіону, зазначеному у такому документі. Зазначається номер документа, дата видачі, строк дії, кількість днів користування у місяці, регіон, вид зв’язку та ширина радіочастоти.
Формула розрахунку проста:
ширина смуги радіочастоти × ставка рентної плати × коефіцієнт = податкове зобов’язання.
Усі суми рентної плати за окремими документами додаються – це і є загальна сума податкових зобов’язань з рентної плати за звітний період. Усі величини вказуються у гривнях з двома десятковими знаками.
Якщо платником самостійно виявлено помилки при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати у попередній звітності, складається уточнюючий розрахунок. Якщо при уточненні податкових зобов’язань сума рентної плати збільшується – нараховуються штрафні санкції:
- 3 % суми недоплати – при складанні уточнюючої звітності,
- 5 % суми недоплати – при складанні звітної або звітної нової.
(на період дії воєнного стану платники від зазначених вище штрафів звільняються).
Головне – подавати звітність вчасно та уважно заповнювати розрахунок, щоб уникнути штрафів.
Детальніше про порядок заповнення розрахунку з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/rentna-plata/rentna-plata-za-koristuvannya-radiochastotnim-resursom-ukraini/osoblivosti-spravlyannya-podatku/994577.html.
Транспортний засіб придбано у місяці, який не співпадає з місяцем,
в якому його зареєстровано: нарахування транспортного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
При оформленні правочину про набуття права власності необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Отже, за транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу.
Тобто, у разі, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

