ДПС та ОТД Казначейства США узгодили подальші кроки цифрової трансформації податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Спільне проєктування нової моделі податкової служби – з чіткими кроками на 2026 – 2027 роки обговорили під час зустрічей в. о. Голови ДПС Леся Карнаух з командою Офісу технічної допомоги Казначейства США (ОТД), а саме з заступницею Директора ОТД Парвіною Шамсієвою-Коен, проектним менеджером ОТД Філіпом Брендом та представниками Посольства США в Україні.
Як зазначила Леся Карнаух, Державна податкова служба у січні цього року поновила співпрацю з ОТД на наступні два роки для реалізації масштабних змін.
Протягом декількох днів команда ДПС разом з міжнародними партнерами детально розглянули процеси та конкретні рішення, як вже реалізовані, так і заплановані на найближчу перспективу. Зокрема: реєстрація платників, робота аудиту, адміністрування боргу, обслуговування платників та податкові сервіси.
«Співпраця максимально практична. У центрі уваги – підтримка системних реформ у податковому адмініструванні, цифровізація процесів та впровадження сучасних підходів до управління ризиками і сервісами для платників», – підкреслила очільниця ДПС.
Напрям цифрової трансформації.
За словами Лесі Карнаух, йдеться не лише про впровадження сучасних           ІТ-рішень, а й комплексну зміну підходів до адміністрування податків. Всі процеси мають бути прозорі, керовані та орієнтовані на потреби платника.
За підтримки міжнародних партнерів ДПС уже впровадила сучасні інструменти управління проєктами та змінами, що дозволило перейти до більш структурованої та масштабованої трансформації.
Картографування бізнес-процесів ДПС.
«Пріоритет надаватиметься насамперед ключовим робочим потокам. Ми вже розпочали детальний аналіз процедур реєстрації платників, аудиту, стягнення податкового боргу та надання послуг», – наголосила в. о. Голови ДПС.
Окремий напрям – картографування та оптимізація процесів реєстрації платників податків, а також підготовка технічних рішень для модернізації Електронного кабінету.
Ще один важливий напрям взаємодії – розвиток аналітичних інструментів. Зокрема, триває розробка ІТ-платформи ITARIS для автоматизованого аналізу податкових ризиків у сфері міжнародного оподаткування. Система суттєво скоротить час обробки даних та підвищить ефективність контролю за міжнародними фінансовими операціями.
Значну увагу учасники зустрічей приділили впровадженню ризик-орієнтованих підходів (CRM), розвитку електронних сервісів, антикорупційних механізмів, кадрового потенціалу, застосуванню сучасних аналітичних інструментів, зокрема із використанням технологій штучного інтелекту.
«Розвиток CRM – це ключ до побудови довірчої моделі взаємодії з платниками. Ми прагнемо, щоб контроль базувався на ризиках і аналітиці, а сумлінний бізнес отримував максимум сервісу та мінімум втручання», – зазначила Леся Карнаух.
У межах співпраці ДПС та ОТД триває й розвиток напряму управління податковим боргом: вже впроваджено електронне направлення платіжних інструкцій та підготовлено рішення для автоматизації процесів стягнення.
Делегація ОТД Департаменту казначейства США також ознайомилась з роботою Офісу податкових консультантів в Києві. Загалом цей сервіс стає все більш затребуваним серед користувачів – на сьогодні фахівцями Офісів вже надано понад 85 тисяч консультацій платникам.
«Ми високо цінуємо експертну підтримку ОТД та роль міжнародних партнерів у впровадженні сучасних підходів до податкового адміністрування. Наша співпраця є структурованою, змістовною та чітко орієнтованою на практичний результат», – підкреслила Леся Карнаух.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/999946.html

Військовий збір зріс на понад чверть:
до бюджету надійшло 43,5 млрд грн за квартал

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/999877.html повідомила.
У січні – березні 2026 року надходження військового збору до бюджету склали 43,5 млрд грн. Це на 27,5 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік надійшло 34,1 млрд грн військового збору.
Лідери за обсягами надходжень:
- місто Київ – 14,2 млрд грн;
- Дніпропетровська область – 4,6 млрд грн;
- Львівська область – 3,4 млрд грн;
- Харківська область – 2,8 млрд грн.
Зростання надходжень свідчить про відповідальну позицію платників, адже військовий збір залишається одним із ключових джерел фінансової підтримки сектору безпеки і оборони.
Довідково.
Ставка військового збору для фізичних осіб становить 5 % від доходу, що підлягає оподаткуванню:
- заробітна плата;
- доходи від оренди нерухомості;
- виграші;
- відсотки за банківськими депозитами;
- інші оподатковувані доходи.
Не оподатковуються військовим збором:
- соціальні виплати;
- пенсії;
- стипендії;
- доходи від облігацій внутрішньої державної позики;
- інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО.
Ставки військового збору для ФОП:
- І, ІІ та IV груп – 10 % від мінімальної заробітної плати (864,70 грн);
- ІІІ групи (юридичні та фізичні особи, що сплачують єдиний податок) – 1% від доходу за підсумками кварталу.

Декларування іноземних доходів 2026: що варто знати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
В Україні триває деклараційна кампанія. Якщо ви працюєте на іноземну компанію, отримуєте дивіденди чи дохід від фрилансу за кордоном – це відео для вас.
У ролику ви дізнаєтесь:
- Які саме доходи підлягають декларуванню?
- Які податкові ставки діють у 2026 році?
- Як уникнути подвійного оподаткування?
- Ключові дедлайни: подання декларації – до 1 травня, сплата податку – до 1 серпня.
Важливо: Якщо на момент подання звітності у вас немає офіційних паперів від іноземної держави про суму отриманого доходу або сплачених там податків:
- ви маєте право звернутися до податкової служби за своєю адресою із заявою про перенесення строку;
- у разі подання такої заяви термін подання декларації подовжується до 31 грудня.
Дивіться коротку інструкцію та дізнавайтеся, як виконати свій обов'язок онлайн за кілька хвилин!

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/999590.html

Фактична перевірка магазину з реалізації рибної продукції

Фахівці управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюють аналіз проведення суб’єктами господарювання підприємницької діяльності.
Застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО та видача відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) споживачам при проведенні розрахункових операцій – під особливою увагою.
На території м. Дніпро проведено фактичну перевірку рибного магазину, в якому здійснює діяльність ФОП.
Відповідно до інформації з баз даних податкової служби та документів, наданих під час проведення фактичної перевірки ФОПа, встановлено факти продажу товарів без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО та без видачі споживачам розрахункових документів встановленої форми.
За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушень на загальну суму 3,7 млн гривень.

Понад 1,9 млрд грн плати за землю – внесок платників
у фінансовий потенціал Дніпропетровщини

Протягом січня – березня 2026 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 1 940,4 млн грн плати за землю. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за підсумками відповідного періоду 2025 року майже на 242,4 млн, або на 14,3 відсотки.
«Дякуємо платникам за важливий внесок у підтримку економіки регіону. Адже місцеві податки та збори забезпечують необхідний фінансовий ресурс для стабільної роботи інфраструктури, лікарень, навчальних закладів області», – підкреслив очільник податкової служби Дніпропетровщини.
Нагадуємо, що 20.04.2026 – останній день подання за березень 2026 року:
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2026 рік;
- податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим.1 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України у разі неподання податкової декларації на 2026 рік.

Транспортний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
від юридичних осіб надійшло понад 3,1 млн гривень

У січні – березні 2026 року юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,1 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – березнем минулого року надходження зросли на 13,4 тис. гривень.
Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини
спрямували понад 5,9 млн грн частини чистого прибутку

Упродовж першого кварталу поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини сплатили понад 5,9 млн грн частини чистого прибутку. Надходження зросли на понад 2,1 млн грн, або на 54,8 відсотків.
Повідомляємо, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 46.1 ст. 46 ПКУ розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, який подається до контролюючого органу відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації.
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Електронний кабінет – доступний і комфортний податковий сервіс

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Електронний кабінет (Е-кабінет) – найпопулярніший електронний сервіс, в меню якого для суб’єктів господарювання та громадян реалізована велика кількість електронних послуг.

Сервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Вхід до приватної частини Е-кабінету здійснюється, зокрема за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua та шляхом онлайн-ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Застосування платниками Е-кабінету при взаємодії з контролюючими органами має низку переваг, а саме:
- відсутність помилок в обов'язкових реквізитах поданої декларації, оскільки під час формування звітності такі реквізити автоматично заповнюються на підставі даних платника, наявних у базах даних органів ДПС;
- запобігання поданню звітності не в повному обсязі, адже звітність приймається пакетом (декларація разом з усіма додатками);
- можливість перевірки звіту на наявність арифметичних помилок;
- отримання квитанції про прийняття або неприйняття надісланого звіту органами ДПС;
- доступ до повної інформації щодо розрахунків з бюджетом;
- податковий календар, який нагадує про строки подання звітності та сплати податків і зборів;
- оперативне отримання інформації щодо особистих реєстраційних даних, наявних у базах даних органів ДПС;
- можливість електронного листування з ДПС;
- доступність сервісу 24/7/365.

З повною інструкцією щодо функціоналу Е-кабінету, можливостями режимів та сервісів, відповідями на популярні запитання тощо можна ознайомитись за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Крім того, доступно та просто про сервіси Е-кабінету та Е-кабінету для громадян – в інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).

Також переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Податковий сервіс без бар’єрів: отримуйте державні послуги
у максимально зручному та доступному форматі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до принципів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору податкова служба спрямовує свою діяльність на забезпечення отримання державних послуг у максимально зручному, зрозумілому та доступному форматі для кожної людини, незалежно від її фізичних можливостей чи обставин.
У Центрах обслуговування платників платники мають можливість отримати необхідні послуги у максимально зручному і доступному форматі.
Фізична доступність:
- входи до ЦОП обладнані зручними пандусами та кнопками виклику персоналу.
- у залах очікування та обслуговування передбачено достатньо простору для вільного пересування людей на кріслах колісних.
Цифрова доступність та інклюзивність:
- розвиток дистанційних сервісів: будь-яку заяву можна подати через Електронний кабінет або портал Дія, не виходячи з дому;
- вебпортал ДПС адаптований для людей з порушеннями зору;
Інформаційна підтримка:
- фахівці надають консультативну та практичну допомогу кожному, хто її потребує;
- інформаційні матеріали у ЦОПах стають більш зрозумілими та структурованими, щоб кожен міг легко розібратися в алгоритмах отримання послуг.
Спеціальний супровід:
- для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) діє спрощений порядок отримання довідок та реєстраційних номерів за місцем фактичного перебування;
- впроваджено та активно використовується відеозв’язок для людей із порушеннями слуху.
Обирайте зручний варіант та користуйтеся ресурсами податкової служби!

Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій,
пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133 (далі – Наказ № 133) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом (далі – УПК).
В УПК розглянуто 10 питань, зокрема щодо визначення категорії окремих операцій для цілей оподаткування ПДВ, а також об’єкта оподаткування ПДВ за певних умов.
Детально ознайомитись з УПК, затвердженою Наказом № 133, можна на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi- konsultatsii/80024.htm

Про подання Розрахунку юридичною особою –
податковим агентом за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого контролюючого органу подається Розрахунок з додатками 4ДФ ЮО – податковим агентом, яка нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі ФО за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, повідомляє.
Відповідно до п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів, або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (зі змінами) (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п.п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) (далі – Порядок).
Пунктом 3 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 заголовної частини Розрахунку, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
У рядку 032 Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку (далі – додаток 4ДФ), який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок) (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.
Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.
Отже, якщо юридична особа – податковий агент нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі фізичним особам за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, та у разі відсутності найманих працівників за місцезнаходженням таких земельних ділянок, земельних часток (паїв), то такий податковий агент подає Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку, в додатку 4ДФ якого зазначає ознаки доходів до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати та орендної плати.

Виправлення помилки суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі
у звітності з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Якщо у звітній декларації з акцизного податку (далі – Декларація), платником помилково зазначено невірний Код території, до уточнюючої Декларації він має подати Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» з правильним Кодом території та два Додатки 7 – до помилкового Коду території (зі зменшенням податкового зобов’язання) та до уточненого (правильного) Коду території (зі збільшенням податкового зобов’язання).
При виправленні помилки у разі зазначення невірного Коду території у розділі Д Декларації, у додатку 7 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» (далі – Додаток 7), зокрема, зазначаються:
у рядку 4 Додатка 7, що подається до помилкового Коду території – суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється;
у рядку 3 Додатка 7, що подається до уточненого (правильного) Коду території – суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзаців першого та третього п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Згідно з абзацами першим та другим п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь, зокрема, нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505) (далі – Перелік № 1045).
Вимоги підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат / доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (абзац шостий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, абзац п’ятий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (абзац сьомий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації (абзац шостий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
У випадку незастосування вимог підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на підставі абзацу шостого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та/або абзацу п’ятого п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до ст. 39 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та абзацом шостим п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції (абзац восьмий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, абзац сьомий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
Підпунктом «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.
Таким чином, платник податку при здійснені операцій з нерезидентами – фізичними особами (у т. ч. фізичними особами – підприємцями) зобов’язаний проводити коригування фінансового результату до оподаткування згідно з підпунктами 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо одночасно виконуються такі умови:
операції визнаються неконтрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ;
нерезидент є резидентом держави (території), що включена до Переліку № 1045 держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
не підтверджено суму таких витрат/доходів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ.

Протягом якого терміну приймається до розгляду
Реєстраційна картка для отримання КЕП в КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України необхідно, зокрема, надати заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи або Реєстраційну картку для фізичної особи (далі – Реєстраційна картка).
Формою Реєстраційної картки, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» (у редакції наказу Державної податкової служби України від 04.09.2025 № 897), передбачено, що Реєстраційна картка приймається до розгляду протягом п’яти робочих днів із дня її підписання.

Як визначається вартість успадкованого (подарованого)
інвестиційного активу з метою оподаткування ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно абзацу десятого п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Щодо подання ФОПом при зміні групи платника ЄП заяви,
у якій зазначається новий вид господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Чи має право ФОП, яка з 01.04.2026 змінює групу платника ЄП з першої на другу, подати у березні 2026 року заяву про внесення змін до реєстру платників ЄП щодо видів господарської діяльності та додати КВЕД, які відповідають умовам перебування на другій групі платників ЄП?
Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання (далі – СГ) подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ) та відомості про зміну видів господарської діяльності (п.п. 4 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про ставку єдиного податку та групу платника податку і види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи зазначене фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи повинна подати заяву щодо внесення змін до реєстру платників єдиного податку про:
зміну ставки і групи єдиного податку – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;
зміну видів господарської діяльності – не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Водночас нормами ПКУ платнику єдиного податку першої групи не заборонено одночасне внесення змін до реєстру платників єдиного податку як про зміну ставки і групи єдиного податку, так і видів господарської діяльності шляхом подання заяви за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування та/або не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Перехід в середині року юридичної особи із спрощеної системи оподаткування (третя група) на загальну систему оподаткування:
подання додатка з розрахунком загального МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які з середини поточного року переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація № 897).
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
При цьому, порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу.
Таким чином, юридична особа, яка переходить зі спрощеної системи оподаткування (третьої групи платників єдиного податку) на загальну систему оподаткування в середині року зобов’язана подавати додаток з розрахунком загального МПЗ з визначеними показниками за податковий (звітний) рік у складі Декларації № 897, яка подається за річний податковий (звітний) період, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої:
про відображення у чеках РРО/ПРРО цифрового значення
штрихового коду марки акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (зі змінам и та доповненнями) (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (далі – фіскальний чек), наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9 фіскального чека).
Рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком (п. 3 розд. ІІ Положення № 13).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів» внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються виключно наявності з 01.10.2021 у фіскальних чеках (які формуються всіма без виключення РРО/ПРРО) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в фіскальних чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
З метою дотримання вимог чинного законодавства пропонуємо суб’єктам господарювання здійснювати продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному подарунковому наборі), з дотриманням вимог Закону № 265 та Положення № 13, яким визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів для розрахункового документу, шляхом відображення в ньому цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) або унікального ідентифікатора електронної марки акцизного податку, або серійного номера електронної марки акцизного податку кожної пляшки алкогольного напою, які є в подарунковому наборі.