У країнах єврозони зафіксовано нове прискорення інфляції, яке вивело показники на найвищий рівень за тривалий період. За підсумками березня річний темп зростання цін досяг 2,6%, що стало максимальним значенням із липня 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Ще у лютому ситуація виглядала значно спокійніше: інфляція становила 1,9% у річному вимірі. Крім того, фактичні показники перевищили ринкові очікування, які на кінець березня оцінювалися на рівні 2,5%. Така динаміка свідчить про посилення цінового тиску швидшими темпами, ніж прогнозували аналітики.

Ключовим драйвером зростання стали енергоносії. У березні інфляція в цьому сегменті досягла 5,1%, перевищивши попередні оцінки у 4,9%. Для порівняння, ще у лютому енергоресурси були дешевшими на 3,1% у річному вимірі, що підкреслює різкість зміни тенденції.

Водночас базова інфляція, яка не враховує ціни на енергію та продукти харчування, залишилася стабільною на рівні 2,3%. Це свідчить про те, що фундаментальний ціновий тиск поки не зазнав різких змін, хоча ризики його посилення зберігаються.

Економісти пов’язують стрибок цін передусім із геополітичними чинниками. Зокрема, ситуація на Близькому Сході, включаючи воєнні дії та обмеження судноплавства через Ормузьку протоку, спричинила подорожчання енергоресурсів. Це безпосередньо вплинуло на загальний рівень інфляції в регіоні.

Головний економіст Pantheon Macroeconomics з питань єврозони Клаус Вістесен вважає, що інфляція найближчим часом може утримуватися поблизу позначки 3%. За його словами, навіть за помірного розвитку вторинних ефектів, пов’язаних із цінами на продовольство та базові товари, економіка ще відчує наслідки потужного інфляційного шоку.

Центральні банки наразі схильні розглядати зростання вартості енергії як тимчасове явище. Однак існує ризик, що підвищення цін може поширитися на інші сектори економіки, формуючи більш стійку інфляцію, яка вимагатиме жорсткішої монетарної політики.

На тлі цих процесів Міжнародний валютний фонд вже переглянув свій прогноз економічного зростання єврозони у бік зниження — з 1,3% до 1,1%. Це свідчить про те, що інфляційний тиск та геополітичні ризики продовжують негативно впливати на перспективи розвитку регіону.