В Україні стартує Глобальне опитування платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Запрошуємо платників податків до участі у дослідженні у формі опитування щодо витрат на дотримання податкового законодавства.
Опитування проводиться за підтримки Світового банку у співпраці з Державною податковою службою України та реалізується незалежними дослідницькими компаніями – турецькою UDA Consulting та українською Info Sapience – у рамках реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року.
Результати опитування стануть основою для вдосконалення податкового адміністрування, підвищення прозорості та покращення надання послуг.
Мета дослідження – зібрати відгуки бізнесу щодо:
- часу та витрат на дотримання податкового законодавства;
- складності податкового адміністрування;
- досвіду платників податків у взаємодії з податковою системою.
Це друга хвиля Глобального опитування в Україні. Перше опитування було проведено у травні 2024 року.
Дослідження проводиться за стандартизованою методологією опитування щодо витрат платників податків на дотримання податкового законодавства, розробленою Світовим банком.
До веб-опитування запрошуються юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Днями посилання на анкету надійде платникам у приватну частину Електронного кабінету та буде поширене на ресурсах ДПС.
Ваша участь є надзвичайно важливою, адже саме реальний досвід бізнесу стане основою для майбутніх змін.
Важливо: Опитування проводиться виключно в дослідницьких цілях. Відповіді будуть зібрані конфіденційно та анонімно і не будуть передані Державній податковій службі чи будь-якому іншому органу влади. Результати будуть оприлюднені лише в узагальненому вигляді і не використовуватимуться для проведення перевірок чи інших контрольних заходів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1002666.html

Е-аудит в дії: ДПС отримано 14 файлів SAF-T UA
під час документальних перевірок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1002853.html повідомила.
За перший квартал практичного використання Е-аудиту ДПС вже отримала 14 файлів SAF-T UA безпосередньо від платників податків на запити контролюючих органів під час документальних перевірок, які обробляються в системі Е-аудиту. Це сприяє підвищенню ефективності та оперативності аналізу фінансово-господарських операцій, а також забезпечує їх детальне дослідження на основі повного масиву облікових даних платників податків.
Е-аудит як інструмент цифрової трансформації перейшов у практичну площину, інтегрований у процес контрольно-перевірочної роботи та використовується для аналізу фінансово-господарських операцій великих платників податків.
У межах документальних перевірок застосовуються аналітичні складові Е-аудиту, в автоматизованому режимі виявляються розбіжності, невідповідності та потенційні порушення. За результатами такого аналізу платникам податків направляються запити для надання пояснень та їх документального підтвердження, триває процес комплексного дослідження даних SAF-T UA.
Е-аудит забезпечує прозору, структуровану та цифрову взаємодію між ДПС і платниками податків, що сприяє мінімізації людського фактору та підвищенню якості податкового контролю.
Використання файлу SAFT UA є важливим елементом впровадження ризик-орієнтованого підходу, за якого рішення приймаються на основі даних та аналітичних інструментів.
Е-аудит це також сучасний сервіс для сумлінного бізнесу, який допомагає завчасно ідентифікувати помилки, підвищувати якість обліку та мінімізувати податкові ризики.
ДПС і надалі забезпечуватиме розвиток Е-аудиту, розширення його функціоналу, а також поступове масштабування застосування файлів SAF-T UA у системі податкового контролю.

Плата за землю: понад 1,8 млрд грн – надходження від юридичних осіб
до бюджетів громад Дніпропетровщини

У першому кварталі 2026 року юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1 824,2 млн грн плати за землю. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж у відповідному періоді минулого року на понад 234,9 млн грн, або на 14,8 відсотків.
«Місцеві податки – важливе джерело підтримки фінансового потенціалу територіальних громад, стабільності і подальшого розвитку економіки регіону. Дякуємо платникам за результативну роботу і своєчасне наповнення бюджетів», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Якщо протягом року відбувається відчуження юридичною особою земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи – до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону № 1952.

Довідково:
1. ПКУ – Податковий кодекс України.
2. Закон № 1952 – Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями).

На Дніпропетровщині кількість платників податків
перевищила 302 тисячі осіб

Станом на 01.04.2026 на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області перебувало 302 202 юридичні і самозайняті особи (ФОПів, адвокатів та нотаріусів). Порівняно з 2025 роком кількість платників податків зросла на 10 027  осіб (станом на 01.04.2025 – 292 175 осіб).
Кількість юридичних осіб, які знаходились на обліку станом на 01.04.2026, складала 123 475 осіб, що порівняно з минулорічним показником на 2 355 осіб більше (станом на 01.04.2025 – 121 120 осіб).
Також, станом на 01.04.2026 в податковій службі Дніпропетровщини обліковувалось 178 727  ФОПів, адвокатів та нотаріусів. У порівнянні з минулим роком кількість самозайнятих осіб збільшилась на 7 672 особи (станом на 01.04.2025 – 171 055 особи).
Звертаємо увагу, що дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичної особи як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття їх на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік (п. 3.9 розд. III Порядку № 1588).
Взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України відповідно до Закону № 755.
Крім того, Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VІІІ Порядку № 1588).

Довідково:
1. Порядок № 1588 – Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями).
2. Закон № 755 – Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями)

Від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло
майже 1,9 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

З початку 2026 року ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір) поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 1,9 млн гривень. Надходження зросли на 201, 5тис. грн, або на 11,9 відс., у порівнянні з січнем – березнем минулого року.
Нагадуємо, що ставки Збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
При визначенні ставки Збору сільські, селищні, міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Ставка Збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.

Довідково: ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України.

Змінені дані, що вносяться до облікової картки
фізичної особи – платника податків (заява за ф. № 5ДР): дії платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі зміни даних, що вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків, подається заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР) та документ, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):
- до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);
- у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.
Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.
Довідково: Заява за ф. № 5ДР – додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами).

Національна стратегія доходів:
пріоритетні напрями розвитку податкової системи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Національна стратегія доходів до 2030 року (далі – НСД) визначає вектор розвитку сучасної податкової системи.
Основна мета впровадження НСД – трансформувати податкову систему в максимально зрозумілу, прозору та зручну для платників податків.
Один із ключових напрямів НСД – перехід до ефективної взаємодії з платниками, а саме: від контролю – до співпраці. При цьому, створення умов, за яких дотримання податкового законодавства стає простим і логічним – основа добровільного виконання платником своїх обов’язків.
Пріоритетні напрями розвитку податкової сфери:
- цифровізація послуг і розширення електронних сервісів;
- оптимізація податкових процедур і процесів;
- покращення комунікацій з громадянами, бізнесом і громадськістю;
- консультаційна підтримка платників.
Результат впровадження НСД – стабільна та передбачувана податкова система, як умова економічного зростання держави.

Деклараційна кампанія 2026: ключові дедлайни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026. Фізичні особи подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2025 рік.
Важливо своєчасно подати Декларацію, щоб виконати свій громадянський обов’язок перед державою та уникнути штрафів.
Отже, не пропустіть основні дедлайни подання Декларації:
- до 1 травня – при обов’язковому декларуванні (останній день подання Декларації – 30.04.2026);
- 20 днів – після місяця, в якому ФОП припиняє підприємницьку діяльність;
- 60 днів – до виїзду громадянина на постійне проживання за кордон;
- 31 грудня (включно) – для отримання права на податкову знижку.
Звертаємо увагу, що декларування доходів – це особистий внесок кожного громадянина у фінансову стійкість держави.

Щодо надання ФОПом – платником єдиного податку (друга/третя групи) в безоплатне користування за договором позички нерухомості,
загальна площа якої перевищує норми

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.
Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв метрів (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» КВЕД ДК 009:2010 включає, зокрема, надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном (багатоквартирними будівлями та житлом, нежитловими будівлями, у т. ч. виставковими залами, складськими приміщеннями, земельними ділянками) та надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати.
Відповідно до частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України від (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абзац перший ст. 762 ЦКУ).
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (частина перша ст. 827 ЦКУ).
Таким чином, основною відмінністю договорів оренди та позички є наявність/відсутність оплати за користування майном.
Враховуючи те, що обмеження, встановлені нормою п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, поширюються на ФОП, які надають житлові/нежитлові приміщення в оренду, то ФОП – платник єдиного податку другої та третьої групи, яка здійснює діяльність згідно з КВЕД 68.20, має право надавати в безоплатне користування за договором позички житлове/нежитлове приміщення, загальна площа якого перевищує норми, визначені п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з надання послуг нерезиденту на митній території України!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «б» п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання зокрема, у разі, коли після отриманого авансу на дату постачання послуг відбувається зміна їх договірної (контрактної) вартості чи зміна номенклатури – платник податку на дату фактичного постачання таких послуг складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при отримані авансу.
Перерахунок податкового зобов’язання з ПДВ здійснюється за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на дату складання розрахунку коригування.

Розрахунок суми пільги щодо непроведених коригувань
фінансового результату до оподаткування за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як розраховується сума пільги щодо непроведених коригувань фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Сума пільги, передбачена п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується таким чином:
1) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за умови незастосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
2) платником здійснюється розрахунок податкового зобов’язання із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
3) визначається позитивна різниця між сумою податкового зобов’язання, розрахованого без застосування положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та сумою податкового зобов’язання, розрахованого із застосуванням положень п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (розрахунок відповідно до пункту 1 – розрахунок відповідно до пункту 2).
Розрахунок зазначеної пільги здійснюються на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44307.

У звітному періоді відбулося звільнення працівника, якому не нараховувався та не виплачувався дохід: що у додатку 4ДФ до Розрахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п. 4 розд. IV до Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, зокрема, передбачений рядок 06, де у графі 8 «Дата звільнення з роботи» проставляється дата звільнення фізичної особи з роботи (число, порядковий номер місяця, рік).
Графа 8 заповнюється лише на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді.
Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графа 8 не заповнюється.
У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному періоді про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному періоді.
Враховуючи викладене, якщо в звітному періоді, в якому відбулося звільнення працівника, йому не нараховувався та не виплачувався дохід, то в додатку 4ДФ до Розрахунку відомості про такого звільненого працівника не вказуються та графа 8 «Дата звільнення з роботи» не заповнюється.

Видача фіскального чека, в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.

Як заповнюється розділ 3 Заяви за ф. № 20-ОПП
у разі закриття платником податків об’єкта оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Пунктом 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 визначено, що заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Платники податків можуть подати Заяву за ф. № 20-ОПП технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, Заява за ф. № 20-ОПП подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюється одним рядком наступним чином:
у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»;
графи 3-15 та 17 заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 Заяви за формою № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Заяви за ф. № 20-ОПП;
графа 16 не заповнюється.
У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, Заява за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється у випадках, зокрема:
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

З якої дати застосовується звільнення від сплати єдиного внеску за себе самозайнятих осіб та членів фермерського господарства у зв’язку із мобілізацією не з першого числа місяця?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, щ відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), визначені п.п. 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.
Отже, звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного реєстру призовників (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) – з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому особою укладено контракт, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Порядок проведення зустрічних звірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.
Під час зустрічної звірки:
здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;
забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.
Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.
Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у десятиденний строк.
Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.
Формою запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299 (із змінами), передбачено, що контролюючий орган на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 73.3, 73.5 ст. 73 ПКУ з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірки платника податків, просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків, та/або інформацію згідно з ст. 39 ПКУ за вказаний період.
Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» (із змінами) (далі – Порядок № 1232).
Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку № 1232).
Пунктом 3 Порядку № 1232 визначено, що у разі необхідності проведення зустрічної звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), до компетенції якого віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового контролю стосовно суб’єкта господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження даних, отриманих від платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин.
Зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом (ініціатором) самостійно, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб’єкта господарювання віднесено до його компетенції.
Пунктом 4 Порядку № 1232 встановлено, що контролюючий орган (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної контролюючим органом (ініціатором) інформації контролюючий орган (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб’єктів господарювання здійснюється контролюючими органами (як ініціаторами, так і виконавцями) (п. 5 Порядку № 1232).
У разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (у встановлений ПКУ строк) контролюючий орган проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку № 1232).
Згідно з п. 7 Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця).
Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і виконавця) (п. 8 Порядку № 1232).
Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) надсилаються до контролюючого органу (ініціатора) (п. 9 Порядку № 1232).
Слід зазначити, що п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).