Продаж ювелірних виробів «в тіні»: під час перевірки виявлено порушення на сотні тисяч гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Понад 800 тис. грн штрафу за результатами перевірки загрожує підприємцю, який продавав ювелірні вироби з порушенням вимог законодавства.
Під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, який займається виготовленням та реалізацією ювелірних виробів із дорогоцінних металів і каміння, встановлено одразу кілька порушень. Зокрема, продаж здійснювався без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), а частина товару взагалі не була відображена в обліку.
Нагадуємо: фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку, не зареєстровані платниками податку на додану вартість та провадять діяльність:
- з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
- лікарських засобів та виробів медичного призначення,
- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів та каміння,
зобов’язані використовувати РРО або програмні РРО, вести облік товарних запасів і реалізовувати лише ті товари, які відображені у такому обліку.
Звертаємо увагу платників податків, що лише неухильне дотримання вимог чинного законодавства України захистить їх від негативних наслідків
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1004082.html

Як отримати податкову знижку: правила для ЕКЗ та усиновлення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1004126.html повідомила.
В Україні громадяни можуть повернути частину коштів, витрачених на лікування безпліддя або усиновлення дитини, скориставшись податковою знижкою. Держава фактично компенсує частину податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який утримувався із заробітної плати.
До податкової знижки можна включити витрати на допоміжні репродуктивні технології – зокрема екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), обстеження та супутні медичні послуги.
Також враховуються деякі витрати, пов’язані з усиновленням, наприклад сплата державного мита.
Водночас діють чіткі правила. Податкова знижка застосовується лише до офіційної зарплати, а не до інших доходів. Загальна сума витрат, яку можна врахувати, не повинна перевищувати третину річної заробітної плати.
Скористатися цим правом можуть ті, хто:
- отримував офіційну заробітну плату;
- самостійно оплачував медичні послуги або витрати на усиновлення;
- має всі необхідні підтвердні документи.
Щоб отримати знижку, потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це можна протягом року, що настає після звітного. Тобто, якщо витрати були у 2025 році, подати декларацію можна у 2026-му.
Серед обов’язкових документів:
Податкова знижка за ЕКЗ
- договір із медичним закладом;
- платіжні документи: чеки, квитанції, банківські виписки;
- прибуткові касові ордери (за наявності);
- копії медичних документів або підтвердження надання послуг.
Податкова знижка за усиновлення
- рішення суду про усиновлення (або інший документ, що підтверджує факт усиновлення);
- документи про сплату державного мита або інших обов’язкових платежів;
- квитанції, банківські виписки, чеки про оплату послуг;
- за наявності – інші документи, що підтверджують витрати, пов’язані з процедурою.
Радимо не втрачати документи та зберігати всі платіжні підтвердження, адже саме вони є підставою для повернення коштів.
Податкова знижка допомагає частково покрити витрати на лікування безпліддя чи усиновлення. Вона робить ці процеси трохи доступнішими та дає можливість сім’ям краще планувати свої фінанси у важливі моменти життя.
Як швидко подати декларацію онлайн через сервіси Електронного кабінету та застосунок «Моя податкова» – за посиланням: https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2026/informatsiyni-povidomlennya/988306.html.

11,6 млрд грн за землю: місцеві бюджети
отримали на 1,3 млрд більше, ніж торік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1004270.html повідомила.
За перші три місяці 2026 року власники та орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності поповнили місцеві бюджети майже на 11,6 млрд грн плати за землю. Це на 13,1 % більше, ніж за аналогічний період минулого року – додатково бюджети отримали 1,3 млрд гривень.
Найбільші суми надійшли з регіонів із активним використанням земельних ресурсів:
- Дніпропетровщина – 2,1 млрд грн;
- Київ – 1,7 млрд грн;
- Одещина – 1 млрд грн;
- Львівщина – 0,9 млрд грн.
Нагадуємо: фізичні особи мають право перевірити правильність нарахування земельного податку або орендної плати за ділянки державної та комунальної власності.
Для цього достатньо звернутися до податкового органу:
- за місцем своєї реєстрації;
- або за місцем розташування земельної ділянки.
Подати звернення можна у зручний спосіб:
- письмово;
- онлайн через Електронний кабінет (розділ «Листування з ДПС»).
Під час звірки даних платники можуть уточнити:
- площу та кількість земельних ділянок або паїв, що перебувають у власності та/або користуванні;
- наявність права на пільги;
- розмір ставки земельного податку;
- нараховану суму плати за землю.
У разі виявлення невідповідностей платник має право надати документи, що підтверджують право власності чи користування землею, а також право на пільги. Після цього податкова служба протягом десяти робочих днів здійснює перерахунок та надсилає нове податкове повідомлення-рішення. Попередній документ вважається скасованим (відкликаним).
Громадяни, які володіють кількома земельними ділянками або паями, можуть звернутися для звірки даних як за місцем реєстрації, так і за місцем розташування будь-якої зі своїх ділянок.

Дніпропетровщина: податківці зустрілись з бізнес-спільнотою регіону

Фахівці профільних підрозділів податкової служби Дніпропетровщини за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова зустрілися з власниками малого та середнього підприємництва регіону – представниками бізнес-клубу LEAD business club.
Спілкувались про те, що дійсно хвилює суб’єктів господарювання (СГ). Обговорювали питання, з якими бізнес звернувся до податкової служби області.
«Довіра є ключовим елементом у відносинах між державою та бізнесом. Саме тому для нас побудова партнерської моделі взаємодії є пріоритетом, де податкова служба виступає не лише контролюючим органом, а й сервісною інституцією, відкритою до діалогу та співпраці», – акцентував заступник начальника податкової Дніпропетровщини.
Основна тема івенту – дії платників податків у разі прийняття ними рішення про зміну організаційно-правової форми господарювання, практичні аспекти такого переходу, зокрема, податкові наслідки, деякі особливості реєстрації платником податку на додану вартість (ПДВ), адміністрування ПДВ, ведення обліку, а також можливі ризики та типові помилки, яких припускаються СГ під час зміни форми ведення бізнесу.
Важливе питання – штучне «дроблення бізнесу». Наразі – це найпоширеніша схема ухилення СГ від сплати податків. Присутнім звернули увагу, що податковою службою сформовані ключові ознаки мінімізації платниками податкових зобов’язань та виявляються такі схеми. При цьому, не просто фіксуються порушення, а проводяться інформаційно-роз’яснювальні заходи, спрямовані на попередження ризиків.
Наступне – сучасні формати спілкування з Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), що поєднують дистанційні сервіси та особисте спілкування. Основна мета інформаційної взаємодії – це оперативне роз’яснення податкового законодавства та проактивна допомога бізнесу. Нагадали, зокрема, про джерела інформації податкової служби в інтернет-просторі; можливості Електронного кабінету; роботу комунікаційної податкової платформи, консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Офісу податкових консультантів.
Говорили про безбрар’єрність у податковій службі, спрямовану на створення рівних можливостей доступу до послуг кожної людини, незалежно від її фізичних можливостей, стану здоров’я, віку чи місця перебування. Реалізація безбар’єрності у податковій – це, насамперед, розвиток цифрових сервісів; фізична доступність до послуг; адаптація інформації для людей з порушенням зору чи слуху. Наголосили, що в Офісі податкових консультантів ГУ ДПС створені комфортні умови для усіх категорій відвідувачів з урахуванням принципів безбар’єрності та інклюзії.
Спілкування конструктивне: представники бізнесу мали можливість поставити запитання та отримати роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, а також висловити свої пропозиції щодо спрощення відповідних процедур.
За результатами заходу сторони домовилися продовжити співпрацю та підтримувати обмін інформацією з актуальних питань оподаткування.

Дніпропетровщина: на 18 % зросли надходження
податку на нерухоме майно від юридичних осіб

Упродовж січня – березня поточного року від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 186,5 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли майже на 28,4 млн грн, або на 18,0 відсотків. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Сплата податку на нерухоме майно – це важливий внесок у фінансування благоустрою і важливих потреб громад, у підтримку соціальних проєктів, у забезпечення стабільної роботи місцевої інфраструктури. Висловлюємо вдячність платникам за своєчасне і у повному обсязі виконання своїх податкових зобов’язань», – зазначив очільник податкової служби регіону.
Нагадуємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

За видобування газового конденсату надходження рентної плати
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли на 56,2 відсотки

З початку 2026 року платники рентної плати за видобування газового конденсату сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області 177,4 тис. гривень. Це порівняно з січнем – березнем 2025 року на 56,2 відс. більше.
Інформуємо, що обсяг видобутої вуглеводневої сировини для цілей розділу IX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це обсяг нафти, природного газу (у тому числі супутнього (нафтового) газу), газового конденсату у значенні, наведеному в п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що у порядку визначеному в правилах видобування вуглеводневої сировини, взятий на облік безпосередньо після пунктів їх підготовки із застосуванням засобів приладового обліку (п.п. «а» п.п. 14.1.126 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 69,2 млн грн екологічного податку

У першому кварталі 2026 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 69,2 млн грн екологічного податку.
Нагадуємо, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Незадекларована праця – відсутні соціальні гарантії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це обов’язок роботодавця. Недотримання законодавства про працю тягне за собою фінансові та адміністративні наслідки.
Нагадуємо, що незадекларована праця – це оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. Це робота без укладення трудового договору, що позбавляє працівника соціальних гарантій (лікарняні, відпустки, пенсійний стаж), а також ухилення недоброчесним роботодавцем від сплати податків. І така праця має серйозні ризики.
Ризики незадекларованої праці:
▼ для працівника: відсутність права на пенсію, допомоги по безробіттю, оплачуваних лікарняних, соціального страхування, безпечних умов праці та захисту від незаконного звільнення;
▼ для роботодавця: штрафні санкції за порушення трудового законодавства;
▼ для держави: зменшення надходжень до бюджетів.
Звертаємо увагу, що найманий працівник у разі, якщо його робота незадекларована, може вимагати від роботодавця укласти з ним трудовий договір відповідно до законодавства.
Також, у разі наявності інформації щодо ймовірних порушень суб’єктами господарювання трудового законодавства можна звернутись до податкової служби та подати звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Не погоджуйтеся на заробітну плату «у конверті», бо це втрата ваших прав і можливостей.
Наголошуємо, що офіційно оформлені трудові відносини – це ваша самоповага і ваше гідне майбутнє!

«Територія високого рівня податкової довіри» –
новий формат відносин між бізнесом та державою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державною податковою службою України 31.03.2026 затверджено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), який оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі «Територія високого рівня податкової довіри» (https://tpd.tax.gov.ua).
Усім суб’єктам господарювання, які включено до Переліку, 01 квітня 2026 року направлено відповідні інформаційні повідомлення в Електронний кабінет. Якщо платник бажає відмовитись від оприлюднення своїх даних на вебпорталі ДПС, він може подати до ДПС відповідне повідомлення в електронній формі.
Для суб’єктів господарювання в Електронному кабінеті у розділі «Критерії добровільного дотримання законодавства» розміщено показники відповідності критеріям та вимогам для включення платника податків до Переліку залежно від системи оподаткування.
Проект «Територія високого рівня податкової довіри» - це стратегічна ініціатива, впроваджена в межах податкової реформи України. Основна мета проекту полягає у побудові середовища, де чесний бізнес отримує максимальну підтримку від держави. Адже платники податків, які відповідають критеріям високого рівня довіри, отримують низку привілеїв: скорочення термінів перевірок, персональний комплаєнс-менеджер, надання індивідуальних консультацій у стислі терміни тощо.
Метою реалізації проекту є збільшення надходжень до бюджету за рахунок детінізації та покращення інвестиційного клімату в країні.

На момент подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою:
куди подається декларація?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» із змінами внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року № 3054-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (п. 2 ст. 5 Закону № 1871).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (п. 3 ст. 5 Закону № 1871).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (п. 4 ст. 5 Закону № 1871).
Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (п. 5 ст. 5 Закону № 1871).
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (п. 6 ст. 5 Закону № 1871).
У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (п. 9 ст. 5 Закону № 1871).
Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну Декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Чи має право на ПСП нерезидент,
який офіційно працевлаштований на підприємстві?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Надання фізичною особою в оренду рухомого майна юридичній особі (ФОПу):
оподаткування ПДФО доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі –  ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої ст. 762 глави 58 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 глави 52 ЦКУ).
Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцію.
Таким чином, договори оренди нерухомого (рухомого) майна відносяться до договорів цивільно-правового характеру.
Водночас, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав. Так, предметом договору найму є неспоживна річ (ст. 760 ЦКУ), а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ).
Отже, договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.
Таким чином, відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями), суми орендних платежів, які отримуються фізичною особою, відображаються податковим агентом у Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) за ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.
Враховуючи викладене вище, юридична особа (ФОП) – орендар при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю зобов’язана нарахувати, утримати та сплатити до бюджету ПДФО за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відс.) та відобразити дану виплату у Розрахунку за ознакою доходу «127».

ФОПами, у тому числі платниками єдиного податку другої – четвертої груп надаються виключно послуги, у тому числі посередницькі (дропшипінгу):
що з обліком товарних запасів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП), у тому числі платники єдиного податку, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі (дропшипінг), з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за формою обліку, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Форма обліку) з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.
При цьому, якщо при наданні послуг ФОПи не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОПів не виникає.
Водночас, не зобов’язані вести Форму обліку ФОПи, які є платниками єдиного податку, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість та не провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

СГ використовує паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального: що з ліцензію на зберігання пального на такий транспортний засіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини першої ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Згідно з п. 32 частини першої ст. 1 Закону № 3817 зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Місце зберігання пального – об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування (п. 48 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання (п. 49 частини першої ст. 1 Закону № 3817).
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст. 28 Закону № 3817).
Частиною третьою ст. 28 Закону № 3817 встановлено, що суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Згідно з частиною четвертою ст. 28 Закону № 3817 ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
Відповідно до п.п. 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є акцизним складом пересувним:
транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;
паливний бак транспортного засобу.
Таким чином, суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб – паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону № 3817.
На період здійснення перевезень транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального за виключенням транспортного засобу, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

З якого часу мають право зареєструватись платниками єдиного податку четвертої групи новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Протягом року укладено новий договір оренди на ту саму земельну ділянку
без змін/зі змінами умов договору:
яку податкову декларацію з плати за землю подавати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Згідно з п. 286.4 ст. 286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Отже, у разі укладання протягом року нового договору оренди на ту саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна Декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу Декларацію з урахуванням показників останньої Декларації за рік, що уточнюється або подавати щомісяця звітну Декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі.

Чи може фізична особа, яка раніше була зареєстрована
в ДРФО за РНОКПП, відмовитися від РНОКПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з ст. 70 Податкового кодексу України та розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.
Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822) (далі – Повідомлення), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).
Відповідно до п. 10 розд. VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.
Отже, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про РНОКПП така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

Уповноважена особа може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що  відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають до контролюючого органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Статтею 244 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ).
Згідно з ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (із змінами та доповненнями) однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Отже, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

До якого бюджету сплачується ПДФО спадкоємцями, які сплачують цей податок до нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються відповідно до правил, встановлених розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою 18 відс., визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларації) крім: спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено п. 168.4 ст. 168 ПКУ.
Так, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) його до бюджету, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам, – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв) (п.п. «б» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Згідно з п. 179.1 ст.179 ПКУ платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник ПДФО отримував, зокрема:
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;
доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
У разі якщо платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Враховуючи викладене, спадкоємцям/обдарованим – резидентам України ПДФО потрібно сплачувати через банківські установи до бюджету за місцем нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину/договору дарування.

Чи може користувач зробити копію кваліфікованого електронного підпису з файлового носія на захищений носій ключової інформації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згенерований особистий ключ користувача захищається паролем та записується на захищеному носії ключової інформації відповідно до п.п. 5.1 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Настанова), яка розміщена на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (http://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Детальна інформація щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом при переході з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації (далі – ЗНКІ) наведена в п. 7 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка розміщена на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом з незахищеного носія ключової інформації на ЗНКІ можна здійснити за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:
чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Враховуючи наведене, користувач не може зробити копію КЕП з файлового носія на захищений носій ключової інформації. Сформувати новий кваліфікований сертифікат за електронним запитом можна з незахищеного носія ключової інформації на ЗНКІ. При цьому старий кваліфікований сертифікат втратить чинність.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 діє система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.
Відповідно до вимог вищевказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденній основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.
Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державною казначейською службою України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.
Так, загалом за січень – грудень 2025 року по юридичним особам – боржникам Дніпропетровської області сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 331,4 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 126,9 млн гривень. При цьому кількість направлених електронних платіжних інструкцій в 2025 році склала 300,9 тис. шт, сума стягнутих ними коштів склала 46,3 млн гривень.
З 01.01.2026 по 13.04.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 1 058,1 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 60,1 млн гривень.
Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.
Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечує більш оперативне виконання рішень щодо примусового стягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.