Національний банк України ухвалив пакет змін до регуляторних вимог, спрямованих на активізацію банківського кредитування. Ключова ідея нововведень — зменшити оцінюваний кредитний ризик, що дозволить фінустановам вивільнити частину капіталу та спрямувати його на видачу нових позик.

Регулятор переглянув підходи до оцінки кредитного ризику, спираючись на актуальну практику банків у період воєнного стану. Зокрема, уточнено низку вимог, які безпосередньо впливають на розрахунок ризиків за активними операціями. У НБУ очікують, що такі кроки створять додаткові стимули для розширення кредитної діяльності.

Однією з ключових змін стало зниження коефіцієнтів імовірності дефолту для окремих категорій позичальників. Це стосується, зокрема, фізичних осіб за іпотечними кредитами, банків-резидентів, а також контрагентів за коштами, розміщеними в інших українських банках. Рішення базується на оновлених статистичних даних, що дозволило більш точно оцінити реальні ризики.

Окремо пом’якшено умови, за яких припиняється визнання дефолту для боржників — фізичних осіб і підприємців у разі реструктуризації їхніх боргів. Це має полегшити фінансове навантаження на позичальників та водночас знизити тиск на банківські баланси.

Також банки отримали можливість застосовувати нижчі, ніж середні, коефіцієнти ймовірності дефолту за безвідкличними фінансовими зобов’язаннями. Втім, це дозволяється лише за умови, що відповідні внутрішні підходи до оцінки кредитного ризику погоджені з Національний банк України.

За оцінками регулятора, впроваджені зміни дозволять зменшити загальний обсяг кредитного ризику приблизно на 750 млн грн. Вивільнені ресурси банки зможуть використати для нарощування кредитного портфеля, що потенційно підтримає економічну активність.

Крім цього, НБУ вніс корективи до правил управління проблемними активами та визначення кредитного ризику. Частину вимог було відтерміновано, зокрема щодо оновлення внутрішніх документів банків та впровадження нових підходів до оцінки ризиків.

Зміни закріплені постановою правління Національний банк України від 1 травня 2026 року №48 і набрали чинності вже з 2 травня. У регуляторі наголошують, що ці кроки є частиною ширшої політики розвитку кредитування, яка реалізується спільно з іншими учасниками ринку з 2024 року.

Водночас у НБУ відзначають позитивну динаміку: за підсумками 2025 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на третину. Ба більше, рівень проникнення кредитування в економіку вперше підвищився з початку повномасштабної війни, що свідчить про поступове відновлення фінансової системи.