Позиція Верховного Суду: документи про товарні запаси мають бути надані на початку перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Суб’єкти господарювання зобов'язані на початок перевірки надавати контролюючим органам документи, що підтверджують облік і походження товарних запасів. Таку позицію підтвердив Верховний Суд.
Якщо такі документи не будуть надані, то це стане підставою для штрафів.
Йдеться про правозастосування норм Закону № 265, які зобов’язують суб’єктів господарювання вести облік товарних запасів і продавати лише ті товари, що відображені у цьому обліку. Бізнес повинен надати підтвердні документи одразу після початку перевірки – у паперовій або в електронній формі.
У постанові від 3 березня 2026 року (справа № 140/6980/24) суд підкреслив: якщо раніше документи можна було подати в ході перевірки, то після змін у законодавстві цей обов’язок має бути виконаний на її початку. Такий підхід вже викладений і в низці попередніх висновків суду.
Таким чином відповідно до статті 20 Закону № 265, за реалізацію необлікованих товарів або ненадання підтвердних документів після початку перевірки застосовується штраф у розмірі вартості таких товарів (але не менше встановленого мінімуму).
Звертаємо увагу, що відповідальність може наставати як за продаж необлікованих товарів, так і окремо – за ненадання документів. Зазначене стосується лише окремих категорій ФОП – платників єдиного податку, а саме тих, хто торгує технічно складними товарами, ліками чи ювелірними виробами.
Довідково.
До 1 січня 2022 року суб`єкт господарювання зобов`язаний був надати документи, що підтверджують облік і походження товарних запасів, під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов`язок має бути виконаним саме на початок її проведення.
Висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22, від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22, від 30.09.2025 у справі № 520/22949/24.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007069.html

Індивідуальна податкова консультація:
правила та порядок оформлення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007228.html повідомила.
Кожен платник податків має право на індивідуальну податкову консультацію (ІПК). Це персональна «дорожня карта», яка допоможе вам правильно застосовувати норми закону саме у вашій ситуації.
Як можна отримати консультацію?
Обирайте формат, який зручний саме вам:
- у паперовому вигляді (поштою);
- в електронній формі (через Електронний кабінет);
- на електронну поштову скриньку.
Скільки часу чекати на відповідь?
Податкова надає письмову або електронну консультацію протягом 25 календарних днів після отримання вашого звернення. Це абсолютно безоплатно.
Примітка: Якщо питання вимагає додаткового вивчення, термін може бути продовжений ще на 15 днів, про що обов'язково буде повідомлено заздалегідь.
Як правильно оформити звернення, щоб отримати відповідь?
Ваш запит обов'язково має містити:
- персональні дані: ПІБ (для громадян) або назва компанії (для юросіб);
- податкову адресу, телефон та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- податковий номер: РНОКПП / паспорті дані (для громадян) або ЄДРПОУ (для юросіб);
- суть питання: детальний опис наведених фактичних обставини;
- підпис: звичайний підпис (для паперових листів) або КЕП/ЕЦП (для електронних звернень);
- дату звернення.
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk.
 
Детальніше:
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40574
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40406

Онлайн-продажі та застосування РРО/ПРРО: вимоги законодавства,
які необхідно враховувати суб’єктам господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Чек – обов’язковий не лише у магазині
У сучасних умовах електронна комерція є одним із найдинамічніших напрямів розвитку бізнесу. Продаж товарів через інтернет-магазини, маркетплейси, соціальні мережі (Instagram, ТікТок тощо) та месенджери став звичним форматом діяльності для багатьох суб’єктів господарювання.
Здійснення продажів у мережі Інтернет не звільняє платників податків від обов’язку дотримуватися вимог законодавства щодо проведення розрахункових операцій.
Одним із ключових обов’язків суб’єктів господарювання є застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та надання покупцю розрахункового документа встановленої форми.
Станом на 01 травня 2026 року у Дніпропетровській області на обліку знаходиться 12 583 РРО та 72 083 ПРРО. Тільки упродовж квітня зареєстровано 249 РРО і 2 117 ПРРО.
Законодавчі підстави
Правові засади застосування РРО/ПРРО визначені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 265).
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи замовлення чи оплату яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Отже, вимоги Закону № 265 поширюються також на дистанційну торгівлю та продаж товарів через мережу Інтернет.
 Чесний бізнес – це не лише якісний товар, а й правильно оформлений чек
 Отже, одним із головних обов’язків бізнесу є видача покупцю розрахункового документа встановленої форми, тобто фіскального чека для будь-яких продажів через Інтернет.
Якщо покупець здійснює оплату товару будь-яким способом, що підпадає під визначення розрахункової операції, продавець зобов’язаний провести таку операцію через зареєстрований РРО або ПРРО та надати покупцю фіскальний чек у паперовій або електронній формі.
Це стосується, зокрема:
- оплати банківською карткою на сайті;
- оплати через платіжні сервіси;
- післяплати при отриманні товару;
- розрахунків через мобільні додатки;
Суб’єкти господарювання також повинні враховувати, що вимоги щодо застосування РРО/ПРРО поширюються не лише на продаж товару, а й на операції з повернення коштів покупцю.
У разі повернення товару або скасування замовлення покупцю має бути сформований відповідний розрахунковий документ згідно з установленими правилами.
Форма та зміст розрахункових документів визначені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2026 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № 3ВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (із змінами).
Найбільш поширеними формами є фіскальний касовий чек за формою № ФКЧ-1. Він застосовується у більшості випадків при роздрібному продажу товарів.
Фіскальний касовий чек за формою № ФКЧ-3 застосовується за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу.
Зокрема, така форма використовується фінансовими посередниками або операторами, які приймають кошти від покупця з подальшим переказом продавцю. У такому документі зазначаються реквізити отримувача коштів.
Як приклад, отримані кошти за відправлені та продані посилки відображаються у фіскальних чеках посередника який надає послуги з доставки посилок та переведення коштів продавцю.
На що варто звернути увагу підприємцям
Продаж товарів через мережу Інтернет є повноцінною господарською діяльністю, на яку поширюються загальні вимоги щодо застосування РРО/ПРРО.
Для належної організації онлайн-торгівлі рекомендується:
- використовувати зареєстрований РРО або ПРРО;
- проводити через нього всі розрахункові операції;
- забезпечувати видачу чеків покупцям;
- оформлювати документи при поверненні товару або коштів;
- вести облік доходів відповідно до вимог законодавства;
- контролювати правильність реквізитів у чеках.
Управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з початку 2026 року проведено 16 фактичних перевірок об’єктів торгівлі, в яких також здійснювалася реалізація товарів через Інтернет. За результатами таких заходів виявлено порушень на 9,2 млн гривень.
Дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО/ПРРО та видачі фіскальних документів є запорукою прозорої діяльності бізнесу та захисту прав споживачів.

Консультаційний центр податкової Дніпропетровщини:
індивідуальний і комплексний підхід до кожного звернення

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбулися чергові онлайн-зустрічі та практичне опрацювання актуальних питань розблокування податкових накладних, а також пошуку дієвих рішень.
До діалогу на базі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області долучилися суб’єкти господарювання (СГ) Дніпровського району.
Підприємства здійснюють господарську діяльність у сферi iнжинiрингу, геологiї та геодезiї, надання послуг технiчного консультування у цих сферах, а також у сфері сільськогосподарського виробництва.
Під час зустрічей, які проходили у тому числі за участю заступника начальника обласної податкової служби Максима Яіцького, розглянуто нагальні питання у діяльності платників. З урахуванням галузевої специфіки податківці звернули увагу на необхідність відображення у звітності всіх наявних об’єктів оподаткування, а також забезпечення достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.
Фахівці податкової служби надали роз’яснення щодо механізму зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційних та процедурних засад діяльності. Окремо зупинилися на ознаках безумовної реєстрації, показниках позитивної податкової історії та критеріях ризиковості платника податку на додану вартість (ПДВ).
За результатами зустрічей запропоновано практичні шляхи вирішення порушених питань, зокрема шляхом подання таблиці даних платника ПДВ (таблиця). Платникам окреслили основні вимоги до її заповнення та формування пакету, який необхідно подавати разом з таблицею.
СГ надано детальні роз’яснення та відповіді у межах компетенції контролюючого органу та розроблено «дорожні карти» для виходу з категорії ризикових.

Черговий тиждень інформаційної підтримки
платників Дніпропетровщини шляхом відкритого діалогу

Упродовж минулого тижня фахівці податкової служби Дніпропетровщини провели низку зустрічей, семінарів та засідань «круглого столу» з платниками.
У містах Самар, Кам’янське та Кривий Ріг відбулися зустрічі. Учасників проінформували про цифровий сервіс Державної податкової служби України (ДПС) «TAX Control» та один із сучасних форматів комунікації з платниками – Офіс податкових консультантів. Не оминули й питання декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2025 року, наголошуючи на своєчасному поданні податкової декларації про майновий стан і доходи. Також фахівці закликали контролювати свої розрахунки з бюджетами самостійно, і у разі наявності податкового боргу, зокрема який не перевищує 3 060 грн, обов’язково сплатити його та не допускати заборгованості з податків та зборів у подальшому.
У місті Кам’янське проведено семінар на тему: «Новації податкового законодавства в умовах воєнного стану». З-поміж іншого, увагу приділили основним аспектам Національної стратегії доходів до 2030 року. Акцентували на темі реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС.
У містах Самар, Нікополь та Апостолове організовано засідання «круглих столів» для підприємців-грантоотримувачів. Основна мета заходів: інформаційна підтримка малого бізнесу, у тому числі підприємців, які започаткували або розвивають власну справу завдяки державним грантовим програмам. Учасники отримали роз’яснення щодо ведення підприємницької діяльності, оподаткування та використання сучасних сервісів ДПС.
Затребуваним в області залишається мобільний Центр обслуговування платників. Під час виїздів у селища Лихівка, Чаплине та Кринички фахівці надали адміністративні та консультаційні послуги. Опрацьовано заяви за формами № 5ДР та № 10ДР. Окрім того, відвідувачам розповіли про особливості роботи застосунку «Моя податкова» та переваги Електронного кабінету.
Відбулися зустрічі з учнями Гімназії № 5 Павлоградської міської ради, Нікопольського природничо-математичного ліцею № 26 Нікопольської міської ради та студентами Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету». Під час спілкування молодь ознайомилася з основами  Податкового кодексу України та розглянули й порівняли податкові системи різних країн світу з українською моделлю. Окремо наголосили на ролі податкової служби у формуванні бюджету та підтримці економіки.
Постійна робота фахівців податкової Дніпропетровщини забезпечує сталий діалог з платниками та підвищує їхню обізнаність щодо актуальних питань податкового законодавства.

Від військового збору до звітності ФОП:
що варто знати кожному платнику

Під час чергової онлайн-пресконференції журналісти газети «Зоря» поспілкувалися із заступником начальника управління – начальником відділу супроводження судових спорів за позаплановими перевірками управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анастасією Горбань. У центрі уваги – актуальні зміни податкового законодавства, які вже впливають на бізнес, підприємців та громадян.
Журналіст: Розпочнемо зі сплати військового збору. Що важливо знати платникам?
Анастасія Горбань: Підтримка армії залишається пріоритетом. Підвищені ставки, запроваджені наприкінці 2024 року, продовжать діяти ще протягом трьох років після завершення або скасування воєнного стану.
Наразі встановлено такі ставки:
- 5% – для фізичних осіб;
- 1,5% – для окремих категорій доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців;
- 10% від мінімальної заробітної плати – для ФОП 1, 2 та 4 груп;
- 1% від доходу – для платників єдиного податку 3 групи.
Усі надходження спрямовуються до спеціального фонду державного бюджету для забезпечення потреб Збройних Сил України.
Журналіст. Чи є зміни у порядку подання об’єднаної податкової звітності фізичним особами-підприємцями?
Анастасія Горбань: Так, для підприємців – повернулася квартальна звітність. З 1 січня цього року для фізичних осіб-підприємців запроваджено квартальний звітний період щодо подання об’єднаної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску.
Подавати звітність необхідно протягом 40 календарних днів після завершення кварталу. Для юридичних осіб при цьому зберігається місячний звітний період. Це означає, що вже за результатами першого кварталу підприємцям слід звітувати за новими правилами.
Журналіст. Чи передбачені новації у справлянні єдиного соціального внеску?
Анастасія Горбань: Хочу звернути увагу, що визначено органи, які нараховують та сплачують ЄСВ за осіб, що перебувають у відпустці за доглядом за дитиною, а також за осіб, стосовно яких встановлено факт  позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Законом України від 5 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю», який набрав чинності з 1 січня 2026 року, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у частині адміністрування ЄСВ для сімей з дітьми.
Статтю 4 вказаного Закону доповнено новим пунктом 18, яким передбачено, що орган, який призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, є платником ЄСВ за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трирічного віку, а також за непрацюючих осіб, які доглядають дитину віком від одного до трьох років.
Також з 1 січня 2026 року діють зміни, внесені Законом України від 27 лютого 2025 року № 4280 «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України» до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до частини першої статті 4 Закону (вказану норму доповнено пунктом 17).
Ця норма встановлює, що Пенсійний фонд України є платником ЄСВ за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та членів їхніх сімей» (за виключенням військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, в тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов’язок і військову службу", та отримують грошове забезпечення).
Нарахування та сплата ЄСВ за цими особами здійснюється Пенсійним фондом України за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Журналіст: Чи є новації у правилах оформлення первинних документів?
Анастасія Горбань: З 1 квітня 2026 року запрацювали нові правила оформлення первинних документів.
Відтепер у визначених законодавством випадках їх можна складати без окремих реквізитів замовника послуг чи орендаря, зокрема без зазначення посади, прізвища чи підпису.
Таке спрощення можливе, якщо це передбачено письмовим договором, а господарська операція належним чином відображена в бухгалтерському обліку.
Водночас законодавство встановлює чіткі винятки. Спрощення не застосовується до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Сучасні правила звітності, цифровізація процесів, соціальна підтримка громадян і спрощення ведення господарської діяльності – це кроки до більш ефективної та прозорої податкової системи України.
https://zorya.org.ua/bez-rubriki/vid-vijskovoho-zboru-do-zvitnosti-fop-shcho-varto-znaty-kozhnomu-platnyku/

Понад 3,3 млрд грн військового збору
направили платники Дніпропетровщини на підтримку армії

Впродовж січня – квітня 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3 361,0 млн грн військового збору (далі – ВЗ). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли на понад 701,4 млн грн, або на 26,4 відс., у порівнянні з минулорічним аналогічним періодом.
«Сплата військового збору – це особистий внесок кожного українця у захист держави. Дякуємо платникам за відповідальну громадянську позицію і сумлінно виконані податкові зобов’язання», – підкреслив очільник обласної податкової служби.
Звертаємо увагу, що платники ВЗ – ФОПи – платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати ВЗ протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів, що підтверджується витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

Довідково: п. п. 1.13 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло
понад 87,6 млн грн екологічного податку

Впродовж чотирьох місяців поточного року від платників екологічного податку місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 87,6 млн гривень.
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Надходження частини чистого прибутку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – майже 3,4 млн гривень

У січні – квітні 2026 року платники частини чистого прибутку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 3,4 млн гривень.
Повідомляємо, що починаючи з 27.05.2022 та у період дії воєнного стану в Україні платники податків не звільняються від відповідальності щодо сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток при виплаті дивідендів (авансового внеску із податку на прибуток) та від застосування до них штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Отже, до платників податків, які прийняли рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), за порушення вимог законодавства в частині ненарахування та/або неутримання, та/або несплати (неперерахування), та/або нарахування, сплати (перерахування) не в повному обсязі суми авансових внесків при виплаті дивідендів застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Така відповідальність за порушення вимог законодавства, зокрема за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) авансового з податку на прибуток, застосовується, починаючи з 27.05.2022 року.

Громадяни мають право звернутися до податкової
для звірки даних щодо плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове ППР разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).
Також, якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані ППР щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Довідково: п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, пункти 281.4 і 281.5 ст. 281, п. 286.5 ст. 286 ПКУ (Податковий кодекс України).

Дніпропетровщина: за 4 місяці платникам податків
надано 1 663 усних консультацій з питань отримання ЕДП

Управлінням реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – управління) відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) забезпечено надання електронних довірчих послуг (ЕДП) юридичним особам всіх форм власності, фізичним особам та фізичним особам – підприємцям.
Так, у січні – квітні 2026 року працівниками управління сформовано понад 12 тисяч кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки усім заявникам, які звернулися до відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) у Дніпропетровській області, що розташовані в приміщеннях державних податкових інспекцій у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь. Скасовано близько 2 тисяч кваліфікованих сертифікатів електронного підпису чи печатки заявникам, які звернулися до ВПР.
У центрах обслуговування платників (ЦОП) державних податкових інспекцій розміщено актуальну інформацію з питань надання ЕДП. Крім того, фахівці управління, у межах компетенції, надають консультації платникам податків щодо отримання ЕДП, а також з питань скасування, блокування, продовження терміну дії сертифікатів тощо, у тому числі, і у телефонному режимі.
У складі робочої групи «Офісу податкових консультантів» за 4 місяці 2026 року надано 1 663 усних консультацій платникам податків з питань отримання ЕДП працівниками ВПР, який знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Б.Хмельницького, буд. 25.
Начальником першого відділу управління проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань з отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Також організовано роботу по залученню платників податків до використання функціональних можливостей здійснення листування з органами ДПС в електронному вигляді через ІКС «Електронний кабінет» шляхом подання заяв (майже 1 300 станом на 01.05.2026 року) про приєднання до електронного спілкування з податковими органами.

Податковий супровід для грантоотримувачів –
міжвідомча взаємодія ДПС та Центру зайнятості

Державною податковою службою України при взаємодії з Державною службою зайнятості започатковано сервіс податкової підтримки для учасників грантової програми «Власна справа», яка є одним із інструментів всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні». Програма «Власна справа» націлена на підтримку підприємницьких ініціатив, стимулювання розвитку мікро- та малого бізнесу, створення нових робочих місць та зміцнення економіки України в умовах воєнного часу. Новий сервіс від податкової пропонує учасникам та кандидатам на участь у програмі фаховий супровід та підтримку в податкових питаннях.
У межах реалізації програми «Власна справа» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області налагоджено тісну міжвідомчу взаємодію з Дніпропетровським обласним центром зайнятості. Спільна робота спрямована на підвищення рівня обізнаності новостворених підприємців, надання консультацій та створення сприятливих умов для відкриття та розвитку бізнесу в регіоні.
Протягом квітня поточного року фахівцями управління податкових сервісів та державних податкових інспекцій ГУ ДПС спільно з представниками центрів зайнятості проведено 21 зустріч з грантоотримувачами, що спрямовані на підвищення фінансової та податкової грамотності. Основна увага під час заходів була приділена практичним аспектам підприємницької діяльності: реєстрація бізнесу, вибір системи оподаткування, особливості подання звітності тощо. Зі свого боку, представниками центрів зайнятості надані роз’яснення щодо умов отримання грантів та механізму використання коштів, визначених законодавством.
Ключову роль в системі підтримки майбутніх та вже працюючих підприємців відіграє Дніпропетровський Офіс податкових консультантів, на базі якого учасники програми можуть отримати персоналізовану допомогу з податкових питань. Консультантами офісу надаються експертні роз’яснення щодо адміністрування податків та здійснюється повний супровід – від подання заявки на отримання гранту до ведення бізнесу. Крім того, для учасників грантової програми на базі офісу щомісячно проводяться онлайн навчання з найбільш актуальних питань податкового законодавства. У квітні цього року проведено тематичне навчання, на якому розглядались питання управління податковими ризиками.
Майбутні та діючі бізнесмени в ході зустрічей позитивно оцінили формат відкритого діалогу з представниками державних структур та відзначали важливість таких заходів. Висока оцінка від учасників програми «Власна справа» підтверджує ефективність стратегії ДПС щодо сервісного супроводу грантоотримувачів.
Ефективна взаємодія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Дніпропетровського обласного центру зайнятості є дієвим механізмом підтримки малого бізнесу. Комплексний підхід до супроводу грантоотримувачів дозволяє мінімізувати ризики для новостворених суб’єктів господарювання та сприяє формуванню культури чесного бізнесу, що є ключовим фактором економічної стабільності регіону.

Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції для зарахування коштів на єдиний рахунок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, до обов’язкових реквізитів платіжної інструкції належать, зокрема, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, призначення платежу.
При перерахуванні коштів на єдиний рахунок отримувачем є Державна податкова служба України, на ім’я якої в Державній казначейської служби України відкрито єдиний рахунок.
Інформація щодо реквізитів єдиного рахунку (найменування, код та номер рахунку отримувача) повідомляється ДПС платнику через електронний кабінет у день включення такого платника до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 148)
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної п. 35 прим. 1.5 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України;
2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Номер рахунку»;
«Сума податку»;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;
у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.
При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до п.п. 2 п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 за кожним таким платежем.

До уваги платників податку на прибуток підприємств,
які мають відокремлені підрозділи з окремими кодами ЄДРПОУ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 133.1.1 ст. 133 ПКУ).
Юридична особа, яка має у складі відокремлені структурні підрозділи, визначає податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у податковій звітності в цілому по платнику податку – юридичній особі з урахуванням показників діяльності філій (відокремлених підрозділів).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закону № 996).
Абзацом шостим частини п’ятої ст. 8 Закону № 996 визначено, що підприємство самостійно, зокрема, може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Згідно з п. 1.4 розд. І Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 № 635, обрана підприємством облікова політика застосовується всіма філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами незалежно від їх місцезнаходження.
Згідно з п. 6 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – НП(С)БО 1), до фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.
Пунктом 7 НП(С)БО 1 визначено, що у балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства.
Питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал розглядається у Методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності».
Формою Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація), передбачено, зокрема, заповнення рядків 01 Декларації, в якому відображається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, та 02 Декларації, в якому відображаються показники фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (із змінами) (далі – Порядок № 419).
Згідно з частиною другою Порядку № 419 платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжна (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ (частина п’ята Порядку № 419).
При цьому формою Декларації передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.
У формі Декларації передбачено відображення поданих до декларації форм фінансової звітності:
Баланс (Звіт про фінансовий стан);
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
Звіт про рух грошових коштів;
Звіт про власний капітал;
Примітки до річної фінансової звітності.
Враховуючи вищезазначене, платниками податку на прибуток разом з відповідною Декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності                 (форми №№ 1-5).
Підтвердженням подання фінансової звітності, разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» графи «ФЗ»:
у графі «НП(С)БО» – у разі складення за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
у графі «МСФЗ» – у разі складання за міжнародними стандартами фінансової звітності.
Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.
Отже, платником податку на прибуток, який має відокремлені підрозділи у рядках 01 та 02 Декларації відображаються дані на підставі показників фінансової звітності підприємства – юридичної особи з урахуванням показників всіх філій (відокремлених підрозділів).
При цьому разом з Декларацією до контролюючого органу подаються форми фінансової звітності, складені підприємством - юридичною особою з урахуванням показників філій (відокремлених підрозділів).

Щодо зарахування в ІКП від’ємного значення з ПДВ, що підлягає
бюджетному відшкодуванню, у разі відсутності податкового боргу з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який порядок зарахування в ІКП суми від’ємного значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2), у разі відсутності податкового боргу з ПДВ, інформує.
Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податку визначено в ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. «в» п. 87.1 ст. 87 ПКУ суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ) (на підставі відповідної заяви платника) включено до переліку джерел сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків до Державного бюджету України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у ст. 200 ПКУ.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр заяв) протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження (п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – Порядок № 21).
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від’ємного значення, зокрема, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, відображається у рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.
При цьому, платники податку здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ (Д2) (додаток 2) та (Д3) (додаток 3).
Згідно з абзацом другим п. 200.10 ст. 200 ПКУ платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПКУ на підставі даних Реєстру заяв орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів.
Підпунктом 1 п. 1 розд. II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943, зі змінами, передбачено, що для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в інформаційно-комунікаційній системі ДПС відкриваються інтегровані картки платника (ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади.
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП облікових показників.
Отже, зарахування суми від’ємного значення з ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, здійснюється протягом п’яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування в хронологічному порядку: у першу чергу – у рахунок податкового зобов’язання, у наступну чергу – у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Додатково зазначаємо, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).
Склад доходів загального фонду Державного бюджету України визначено в ст. 29 глави 5 розд. ІІ БКУ.
У ст. 9 ПКУ визначено виключний перелік встановлених в Україні загальнодержавних податків і зборів, які регулюються згідно з ПКУ.
Тож нормами ПКУ передбачено право на зарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ лише на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів, які повністю сплачуються до Державного бюджету України.

Про заповнення заяв за ф. № 1-ОПП, ф. № 1-ОПН та ф. № 5-ОПП
у паперовому вигляді, якщо платник подає їх особисто або направляє поштовим відправленням

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), документи, зокрема, заява за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-ОПН (далі – заява за ф. № 1-ОПН), заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. № 5-ОПП), які подаються до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, або у разі внесення змін стосовно особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, можуть бути подані до контролюючого органу:
особисто;
через уповноважену особу (з пред’явленням примірника оригіналу документа, що засвідчує його повноваження, або копії такого документа, засвідченої нотаріально або державною установою);
направлені поштовим відправленням.
При цьому, п. 4.10 розд. IV та абзацом дев’ятим п.п. 1 п. 6.7 розд. VІ Порядку № 1588 встановлено, що у разі подання документів поштовим відправленням копії документів, що подаються разом із такими заявами відповідно до вимог Порядку № 1588, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.
Якщо платник податків подає до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 1-ОПН та ф. № 5 ОПП у паперовому вигляді, то поля в Заявах заповнюються розбірливо кульковою ручкою з використанням пасти синього або чорного кольорів. Внесення виправлень не допускається.
В заявах мають бути зазначені обов’язкові реквізити, надані достовірні та повні дані. Форми заяв містять примітки з рекомендаціями щодо заповнення відповідних розділів заяви. Під час подання заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1, 2, 4 та 10 розділи заяви, інформація про засновників не подається.
Під час подання заяви за ф. № 1-ОПН з такою позначкою заповнюються розділи І, ІІІ, ІV, VІІ та/або VІІІ заяви за ф. № 1-ОПН. В заяві за ф. № 5-ОПП може бути зазначено інформацію про адресу робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність. У цьому випадку особа звільняється від обов’язку подання заяви за ф. № 20-ОПП про такий об’єкт.
Заява підписується відповідальною особою платника податків (ф. № 1-ОПП, № 1-ОПН), платником податків (ф. № 5-ОПП) чи особою, яка має документальне підтвердження повноваження від платника податку щодо підпису заяви (з пред’явленням оригіналу або нотаріально засвідченої копії документа, що підтверджує такі повноваження).

До уваги роботодавців!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що  згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінам) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку під час заповнення додатка 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку графа 7 «Дата прийняття на роботу» заповнюється лише на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді.
Враховуючи викладене, якщо працівника було прийнято на роботу в звітному періоді (наприклад 31 березня), а дохід нараховано і виплачено у наступному (наприклад 01 квітня), то дата прийняття на роботу (31 березня) не відображається при заповненні додатка 4ДФ до Розрахунку за той звітний період, в якому нараховано дохід працівнику.

Особливості нарахування, утримання та сплати (перерахування)
військового збору деякими категоріями платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, а саме:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п.  1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Починаючи з 01 січня року, наступного за третім календарним роком після року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац шостий п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Що означають показники, які розміщуються в меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного кабінету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» в Електронному кабінеті містить два розділи:
- «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;
- «Відповідність критеріям (згідно з обраною системою оподаткування) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
У зазначених розділах відповідність критеріям/вимогам, визначеним п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відображається із позначкою «Так», у разі невідповідності – «Ні».
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44363.

Чи має право суб’єкт господарювання проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі алкогольними напоями у готівковій формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 19 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.
При цьому, не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 Закону № 3817 непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між суб’єктами господарювання (частина друга ст. 19 Закону № 3817).

Електронна черга: плануйте візит до податкової
у сучасному і зручному форматі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Електронна черга – це сучасний і комфортний інструмент, що дозволяє планувати візити до центрів обслуговування платників (ЦОП) та Офісу податкових консультантів (ОПК).
До електронної черги можна записатись онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за посиланням zir.tax.gov.ua/main/queue.
Також попередній запис на отримання послуг доступний через Контакт-центр ДПС за номером телефону 0 800 501 007.
Основні переваги: онлайн-реєстрація дозволяє обрати точну дату, час та необхідну послугу, уникаючи тривалого очікування, забезпечуючи зручність платнику.
Економте свій час – плануйте візит до податкової завчасно!

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків,
зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.