ДПС напрацьовує зміни до законодавства щодо податкової медіації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Команда Державної податкової служби провела першу офіційну зустріч із бізнес-омбудсменкою Анкою Фельдгузен після її призначення. Разом з тим, сторони вже неодноразово взаємодіяли на професійних майданчиках, обговорюючи ключові виклики для бізнесу.
Як зазначила очільниця ДПС Леся Карнаух, під час зустрічі були обговорена низка важливих питань.
Одне з них – податкова медіація.
Леся Карнаух наголосила, що для  ДПС це вкрай важливий напрям роботи. Бо це економить час, ресурси як платників, так і податкової. За її словами, чимало спорів можна вирішити без суду.
ДПС вже активно співпрацює в цьому напрямі з Радою бізнес-омбудсмена та Українською академією медіації. Завдяки спільній співпраці вже є кілька успішних кейсів вирішення спорів, не звертаючись до суду. В роботі ще кілька.
«Разом з тим маємо своє бачення щодо змін до законодавства і вже напрацьовуємо свої пропозиції. Найближчим часом презентуємо їх», – наголосила Леся Карнаух.
Ще одне важливе питання – податкові перевірки.
З моменту запровадження мораторію ДПС вже майже на третину скоротила кількість фактичних перевірок. Наразі ДПС проводить перевірки виключно із застосуванням ризико-орієнтованого підходу. Водночас скорочення кількості перевірок не зменшили надходження до бюджету.
Представники Ради бізнес-омбудсмена звернули увагу на низку звернень бізнесу про повторні перевірки. Тож ДПС наразі готує аналітику і над кожним кейсом працюватиме окремо.
У фокусі розмови – також питання дроблення бізнесу, зокрема в сферах продажу техніки та електроніки, ресторанному та ювелірному бізнесі.
Постійні зустрічі ДПС з бізнесом вже мають позитивний результат – низка суб'єктів вже відмовляються від дроблення і переходять на загальну систему оподаткування.
«Чи працюватиме бізнес чесно і прозоро залежить насамперед від нього самого. Бо це досягається не лише фіскальними методами, а бажанням бізнесу працювати відкрито і розуміти, що ухилення від податків – це недофінансування оборони, зарплат і соцвиплат. Завдання ДПС – щоб ті, хто працюють, були в межах комплаєнсу і справедливо сплачували державі податки. Спільними зусиллями ми можемо продемонструвати те, що рівень підприємництва в Україні зростатиме тоді, коли підприємництво не буде перекладати на державу відповідальність за свій фінансовий результат», – додала очільниця ДПС.
Окремо обговорили питання реєстрації податкових накладних, виконання судових рішень.
«Для нас спільно з РБО важливо вибудовувати сталі механізми взаємодії з бізнесом. Це партнерство, яке має працювати щодня», – зазначила Леся Карнаух.
Вона також наголосила, що з Радою бізнес-омбудсмена у ДПС  завжди тісна і ефективна співпраця. Вона подякувала всій команді РБО і колишньому її очільнику Роману Ващуку за роботу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007490.html

Глобальне опитування платників податків продовжується: долучайтеся!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007380.html повідомила.
В Україні триває Глобальне опитування платників податків – і саме зараз найкращий момент долучитися тим, хто ще не взяв у ньому участь.
Якщо ви фізична особа – підприємець або юридична особа, запрошуємо поділитися реальним досвідом взаємодії з податковою системою. Це не формальність: результати опитування реально вплинуть на те, як змінюватимуться податкові процедури та сервіси.
Заповнення вебанкети може допомогти зробити комунікацію з податковою простішою та зрозумілішою для всіх.
Пройти опитування можна через Електронний кабінет, перейшовши за посиланням, яке надійшло у приватну частину.
Також це можна зробити за лінком: https://uda.to/tax_srvy_2026_sm
Дослідження охоплює ключові речі, з якими стикається бізнес щодня: скільки часу і ресурсів забирає виконання податкових вимог, наскільки складним є адміністрування та як виглядає практична взаємодія з податковими органами.
Опитування проводиться за підтримки Світового банку разом із ДПС та реалізується незалежними дослідницькими компаніями – UDA Consulting та Info Sapience. Воно є частиною заходів Національної стратегії доходів до 2030 року.
Усі відповіді – анонімні та конфіденційні. Дані використовуються лише в узагальненому вигляді, без передачі будь-якої персональної інформації.

Податкова соціальна пільга для одиноких матері чи батька: як отримати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платники податків, які мають статус одинокої матері чи батька, мають право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги (ПСП). Це дозволяє зменшити базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб і, відповідно, збільшити суму доходу «на руки».
Розмір пільги
Відповідно до Податкового кодексу України одинока мати (батько), вдова (вдівець), опікун чи піклувальник мають право на пільгу у розмірі 150 % від розміру пільги на кожну дитину віком до 18 років, у 2026 році – 2 496 грн.
Умови отримання – граничний дохід
Пільга застосовується до доходу у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує встановлений поріг. У 2026 році граничний дохід становить 4 660 грн на одну дитину.
Важливо: Для одиноких батьків цей поріг збільшується пропорційно кількості дітей. Наприклад, якщо мати виховує двох дітей, граничний розмір доходу для неї складе: 4 660 грн × 2 дітей = 9 320 гривень.
Порядок подання документів
Для отримання пільги необхідно подати роботодавцю:
1. Заяву про обрання місця застосування ПСП – пільга надається лише за одним місцем роботи.
2. Копію свідоцтва про народження дитини (дітей).
3. Документи, що підтверджують статус (копія свідоцтва про шлюб із відміткою про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав батька, свідоцтво про смерть тощо).
Правило однієї пільги
Нагадуємо, якщо платник має право на пільгу за кількома підставами, застосовується лише одна – найбільша за розміром.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007600.html

Платники Дніпропетровщини сплатили
до загального фонду держбюджету понад 4,3 млрд грн ПДФО

У січні – квітні поточного року від платників Дніпропетровщини надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до загального фонду державного бюджету перевищили 4 345,5 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року ПДФО надійшло майже на 744,0 млн грн, або на 20,7 відс., більше. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Офіційно оформлені трудові відносини забезпечують не тільки стабільне наповнення бюджетів, а й соціальні гарантії найманим працівникам та комфортну роботу бізнесу. Дякуємо платникам за податкову дисципліну», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що з 01.01.2026 змінено строки подання інформації про прийняття на роботу або звільнення фізичних осіб податковими агентами – ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Інформація подається щокварталу протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

Також змінено строки подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом № 4 (далі – податковий розрахунок) ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність та мають статус податкових агентів. Податковий розрахунок подається щокварталу з розбивкою по місяцях протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу та лише у разі нарахування доходу фізичній особі.

Довідково:
п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 та п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України;
Наказ № 4 – наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами та доповненнями).

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали
майже 15,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Протягом чотирьох місяців 2026 року від платників збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір) місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже15,8 млн гривень. Це порівняно з січнем – квітнем 2025 року на 199,4 тис. грн більше, темп росту – 101,3 відсотки.
Нагадуємо, що форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (із змінами), передбачає подання платниками Збору до контролюючого органу щокварталу звітності зі Збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини надходження плати за землю
від фізичних осіб склали майже 163,0 млн гривень

У січні – квітні 2026 року фізичні особи – платники плати за землю сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 163,0 млн гривень. Це на понад 12,2 млн грн , або на 8,1 відс. більше ніж у січні – квітні минулого року.
Повідомляємо, що заява про застосування пільги із земельного податку (разом з документами, що посвідчують право пільгу) подається до контролюючого органу ДПС за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС).
Водночас, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, кожна з яких у межах граничних норм, а загальна їх площа перевищує граничні норми, подає Заяву про застосування пільги (разом з документами, що посвідчують право на пільгу), до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки (у т. ч., якщо такі ділянки знаходяться на території різних територіальних громад, які обслуговуються різними органами ДПС), в якій зазначає інформацію про обрані земельні ділянки для застосування пільги. При цьому період дії пільги до обраних земельних ділянок з 01 січня року, в якому подано Заяву про застосування пільги, до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви про застосування пільги (у разі зміни фізичною особою земельних ділянок для застосування пільги).
Також, якщо фізична особа, яка належить до пільгових категорій, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає Заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Дніпропетровщина: результати роботи комісії
з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує про підсумки роботи регіональної Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія).

У січні – квітні 2026 року Комісією:

▼ розглянуто 15 434 повідомлення щодо податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК), у тому числі:
- по 14 186 ПН\РК на загальну суму ПДВ 1 144,2 млн грн прийнято рішення щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН);
- по 1 248 ПН\РК на загальну суму ПДВ 11,8 млн грн прийнято рішення щодо відмови у реєстрації в ЄРПН;

▼ розглянуто 628 таблиць даних платника податку на додану вартість (далі – ТПП), за результатами розгляду яких:
- по 238 ТПП прийнято рішення щодо врахування ГУ ДПС, із них скасовано ДПС України 27 ТПП;
- по 390 ТПП прийнято рішення про неврахування ТПП;

▼ 152 суб’єкта господарювання (СГ) подали документи щодо невідповідності критеріям ризиковості, з них прийнято рішення про відповідність по 99 СГ, невідповідність – по 53 СГ;

▼ 275 СГ внесено до переліку ризикових платників податків.

У січні – квітні 2026 року підприємствами, які виключені з переліку ризикових:
- сплачено до бюджету майже 77,3 млн грн;
- поповнено СЕА ПДВ на 7,3 млн грн;
- нараховано умовний продаж на 57,0 млн грн;
- зменшено від’ємне значення майже на 9,7 млн гривень.

Як здійснюється проставлення апостиля на офіційних документах,
що видаються податковими органами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються ДПС України (ДПС) та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав (далі – Правила).
Хто може звертатися щодо надання послуги
Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників).
Для проставлення апостиля необхідно подати:
- оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його засвідчену в установленому порядку копію;
- документ про оплату послуги з проставлення апостиля або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копію, засвідчену в установленому порядку;
- заяву від особи, яка подає такі документи.
Враховуючи положення абзацу першого ст. 1 та абзацу другого ст. 11 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі – Конвенція) у заяві щодо проставлення апостиля необхідно зазначити назву документа (документів), що надсилається до ДПС для проставлення апостиля, та країну призначення використання такого документа (документів).
Актуальний перелік держав-учасниць Конвенції знаходиться на сайті Гаазької конвенції з міжнародного приватного права (абревіатура англійською мовою – HCCH) (https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/status-table/print/?cid=41).
Пунктом 3 Правил визначено перелік документів, на яких апостиль не проставляється.
Подача документів
З метою отримання послуги з проставлення апостиля документи подаються в установленому законом порядку до ДПС України за адресою: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053.
Плата за надання послуги з проставлення апостиля
За надання послуги із проставлення апостиля на документах, що видаються ДПС та її територіальними органами і призначені для використання на території інших держав, встановлено плату у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – 51 гривень).

Рахунок для зарахування плати за надання послуг з проставлення апостиля ДПС:
Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22012500.
Код за ЄДРПОУ: 37993783.
Рахунок отримувача: UA598999980313080165031026001.
Надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.).
Призначення платежу:
Код виду сплати: 101.
Додаткова інформація запису: за надання послуг з проставлення апостиля.
Проставлення апостиля або відмова в його проставленні здійснюються ДПС у строк до 20 робочих днів з дня отримання ДПС заяви та документів, необхідних для отримання послуги з проставлення апостиля.

Довідково:
1. Правила – Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (із змінами);
2. Наказ Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 54 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля».

Єдиний рахунок: механізм сплати грошових зобов’язань
та/або податкового боргу з податків, зборів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами).
Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка у розрізі окремого платника ДПС керується нормами пп. 35 прим. 1.5, 35 прим. 1.7 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим. 1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41707

Платникам податку на прибуток підприємств
про деякі особливості заповнення звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами), передбачає обов’язкове заповнення поля 10 «Особливі відмітки», шляхом проставлення відмітки зокрема:
у рядку «суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка обрала спрощену систему оподаткування» – юридичною особою – платником єдиного податку у випадках передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
у рядку «іноземної компанії» – іноземною компанією, визначеною п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;
у рядку «учасника індустріального парку» – платником податку, який застосовує передбачені п. 142.4 ст. 142 розд. III ПКУ особливості оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44364.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  інформує.
Відповідно до п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах та п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 доступ користувачів відповідно до повноважень, визначених Законом України від 18 листопада 2021 року № 1907-IX «Про публічні електронні реєстри», до відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) та Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр пального) здійснюється для:
фізичних та юридичних осіб, які здійснюють перегляд інформації у порядку загального доступу, – програмно-апаратними (зокрема мобільними) засобами через вебпортал ДПС та/або Єдиний державний вебпортал відкритих даних;
фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб – ліцензіатів, що користуються інформацією, що міститься у Єдиному реєстрі ліцензіатів/Єдиному реєстрі пального, у порядку спеціального доступу, – засобами електронного кабінету платника податків в установленому законодавством порядку;
посадових осіб ДПС та її територіальних органів – засобами Єдиного реєстру ліцензіатів/Єдиного реєстру пального у відповідно до їх функціональних повноважень;
посадових осіб державних органів – на підставі спільних рішень ДПС та відповідного державного органу (протоколів) для надання публічних (електронних публічних) послуг та здійснення повноважень відповідно до покладених на органи державної влади завдань.
Згідно з вимогами ст. 34 та ст. 35 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Єдиного реєстру ліцензіатів/Єдиного реєстру пального, з технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, технічні та технологічні заходи з надання доступу до зазначених реєстрів здійснюються адміністратором відповідно до законів України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» та від 05 липня 1994 року № 80/94-ВР «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
При цьому, відповідно до п. 26 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 у період дії воєнного стану в Україні, доступ до даних реєстрів, визначених Законом № 3817, обмежується, крім:
доступу центрального органу виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави;
оприлюднення інформації з Єдиному реєстрі пального в частині суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;
з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

До уваги платників податку на прибуток підприємств,
які мають земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як заповнюються графи 16 – 17 Додатка МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі якщо земельна ділянка, віднесена до сільськогосподарських угідь, перебуває у власності або користуванні платника податку на прибуток неповний рік та сума мінімального податкового зобов’язання з 1 гектара становить менше суми, визначеної п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі ФОПу, є загальним МПЗ.
Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 141.9 ст. 141 розд. III ПКУ.
Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ.
При визначенні платником податку МПЗ відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд. I ПКУ застосовуються формули, наведені у зазначених підпунктах, з урахуванням кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису).
Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд I ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 від., – 1400 грн з 1 гектара.
Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, розраховується з урахуванням кількості календарних місяців фактичного володіння/коригування земельними ділянками, які враховуються при визначені суми МПЗ відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Разом з тим, дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
У Додатку МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) Декларації (далі – Додаток МПЗ-З) передбачено Розрахунок мінімального податкового зобов’язання, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь і розраховується щодо кожної земельної ділянки.
Зокрема, у графі 12 відображається кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису).
У графах 13 та 14 відображається розрахунок МПЗ земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена (е проведена).
У графах 16 та 17 відображається сума МПЗ по кожній земельній ділянці, розрахована відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), яка не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн з 1 гектара, з урахуванням кількості місяців перебування у власності, оренді, користуванні на інших умовах відповідних земельних ділянок за формулою:
графа 16 = графа 3 (площа земельної ділянки) х 1400 х графа 12 (кількість календарних місяців)/12;
графа 17 = графа 3 (площа земельної ділянки) х 700 х графа 12 (кількість календарних місяців)/12.
У графі 18 відображається сума МПЗ, яка має найбільше значення (або за розрахунком згідно з підпунктами 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 розд. I ПКУ або відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податковий агент виплатив фізичній особі забезпечувальну суму за попереднім (не основним) договором купівлі-продажу нерухомого майна:
чи є об’єкт оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.
При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

Декларація з податку на нерухомість за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, не була подана: що зі строком давності для нарахування податкового зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Підпунктом 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (п.п. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПКУ).
Водночас, граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником за письмовим запитом посадової особи юридичної особи (п. 102.6 ст. 102 ПКУ), у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність (п.п. 102.7.2 п. 102.7 ст. 102 ПКУ).
Отже, Декларація, яка не була подана суб’єктом господарювання за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, враховуючи норми п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Про строк служби РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 (із змінами і доповненнями), строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.
Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити продаж транспортного засобу, який обліковується на її балансі.
При цьому юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники екологічного податку (податок) застосовують ставки податку, передбачені за здійснення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.
Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екологічного податку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, платник екологічного податку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку.
При цьому, до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті невірно застосованої суб’єктом господарювання ставки екологічного податку.

Умови, за яких здійснюється зняття
з обліку платників податків за неосновним місцем обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Відповідно до п. 7.4 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), платники податків, у яких відсутні об’єкти, закриті відокремлені підрозділи, у зв’язку з чим такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку, знімаються з обліку за неосновним місцем обліку у разі надходження (наявності) відповідних підтвердних документів або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.

З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля
з метою оподаткування транспортним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 01 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані до 01 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Новий транспортний засіб – це транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (із змінами).
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 01 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Яка інформація відображається в реєстрі платників єдиного податку,
що розміщується в Електронному кабінеті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);
дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.
Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.