Державна податкова служба запустила новий інтерактивний дашборд Аналітика РРО/ПРРО в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1008064.html повідомила.
ДПС розширює перелік цифрових інструментів. Сьогодні запустили ще один інтерактивний дашборд «Аналітика РРО/ПРРО в України: ключові показники».
Новий інструмент презентувала очільниця ДПС Леся Карнаух під час зустрічі з представниками бізнес-асоціацій.
Дашборд вже розміщений на вебпорталі ДПС – https://surl.li/hzmgyp
Інструмент – результат спільної роботи ДПС з Fiscal Policy Research Center (FPRC) та Міжнародним фондом «Відродження».
«Це, по суті, відкриті дані про те, як насправді працює економіка країни», – розповіла Леся Карнаух.
Що показує дашборд:
- використання РРО та ПРРО за даними фіскальних чеків;
- ринкову активність бізнесу;
- масштаби та структуру розрахункових операцій;
- фактичний економічний «пульс» держави.
Для кого корисна ця інформація:
- бізнесу – бачити ринкову активність,
- медіа та експертів – працювати з об’єктивними економічними індикаторами,
- суспільства – розуміти структуру розрахунків,
- органів влади – аналізувати фіскалізацію по регіонах.
Дашборд використовує знеособлені та агреговані дані з 2025 року по перший квартал 2026 року і щомісячно буде оновлюватися даними за попередній період.
Дані знеособлені і доступні кожному.
Дашборд складається з 4 розділів:
Аналітика показує узагальнену картину:
- скільки бізнесів працюють з РРО/ПРРО;
- скільки РРО/ПРРО зареєстровано та реально використовується;
- який загальний обсяг операцій, у тому числі, окремо підакцизних товарів;
- яка форма розрахунків.
Динаміка вказує як змінюються показники з місяця в місяць:
- співвідношення готівкових і безготівкових розрахунків;
- динаміку продажу підакцизних товарів.
Таблиця дає деталізацію по регіонах кількості:
- зареєстрованих РРО/ПРРО;
- обсягів розрахунків;
- обсягів продажу підакцизних товарів.
Карта, яка візуально показує економічну активність по всій країні:
- де зосереджено найбільше розрахунків через РРО/ПРРО;
- де активність нижча.
Дашборд постійно будемо модернізовувати!
Наступні етапи:
- розширення порівняльної аналітики, зокрема можливість аналізу змін у часі та порівняння показників з попередніми періодами;
- поглиблення аналітичних зрізів за регіонами, типами бізнесу та формами розрахунків;
- підвищення зрозумілості подання даних через узагальнені висновки та візуальні індикатори.
«ДПС робить черговий крок до системи, де рішення приймаються на основі фактів та аналітики, а не припущень», – наголосила очільниця ДПС.

Податкові пільги для мобілізованих ФОП:
як скористатися можливостями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Самозайняті особи (ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які стали на захист України, мають право на податкові пільги.
Такі пільги надаються підприємцям, які були призвані під час мобілізації або проходять військову службу за контрактом. Важливо, щоб вони були зареєстровані як ФОП або самозайняті особи ще до моменту призову чи укладення контракту.
Від чого саме звільняються захисники?
На весь період військової служби (але не раніше 24 лютого 2022 року) такі особи звільняються від обов’язку:
- нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок за себе;
- подавати податкову звітність із цих податків.
Пільга діє навіть якщо у вас є наймані працівники або ви продовжуєте отримувати дохід від господарської діяльності під час служби.
Терміни дії пільги:
Звільнення починається з 1-го числа місяця, в якому вас призвали або ви підписали контракт, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулася демобілізація (звільнення зі служби).
Як скористатися правом на звільнення від податків?
Надати до податкової служби зі місцем реєстрації:
Копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (за умови відсутності у контролюючому органі відомостей про мобілізацію або укладення контракту).
Потрібна допомога? Ми на зв'язку!
Для підтримки захисників-підприємців у територіальних органах ДПС створені спеціальні тимчасові робочі групи та працюють окремі «гарячі лінії».
Якщо у вас виникли запитання, ви або ваш представник (за довіреністю) можете звернутися безпосередньо до податкового органу, де ви перебуваєте на обліку.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007818.html

Податкова без бар’єрів: студентській молоді про податкову знижку та електронні сервіси служби

Податківці Дніпропетровщини провели вебінар для студентів Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Теми для обговорення: податкова знижка за навчання, сучасні електронні сервіси служби та принципи безбар’єрності у наданні послуг платникам.
У заході взяли участь очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін та ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський.
«Знати свої права, користуватися сервісами – це сьогодні конкурентна перевага освіченої молоді. Чим раніше людина отримає практичні знання про податки, тим відповідальніше і впевненіше вона діє у дорослому житті», – акцентував в. о. начальника податкової Дніпропетровщини.
Фахівці податкової служби не лише пояснили, хто має право на податкову знижку, а й показали на конкретних прикладах, як правильно її оформити та повернути із бюджету частину коштів, витрачених на навчання у вітчизняних закладах освіти. Студенти дізналися про всі ключові кроки – від підготовки документів до подання декларації – і отримали практичні поради.
Окрема увага електронним сервісам служби: учасникам розповіли про можливості Електронного кабінету, який дозволяє вирішувати більшість податкових питань онлайн. Присутні переконалися, що спілкування з податковою може бути швидким, зручним і без черг.
Важливою частиною зустрічі стала тема безбар’єрності. Йшлося як про розвиток онлайн-послуг, так і про створення комфортних умов для відвідувачів центрів обслуговування платників незалежно від віку, фізичних можливостей чи рівня цифрових навичок.
Наступне – сучасні формати спілкування з податковою службою Дніпропетровщини, що поєднують дистанційні сервіси та особисте спілкування. Основна мета інформаційної взаємодії – це оперативне роз’яснення податкового законодавства. Нагадали, зокрема, про джерела інформації податкової служби в інтернет-просторі, роботу комунікаційної податкової платформи та номери телефонів «гарячих ліній».
Студенти цікавилися нюансами законодавства та активно ставили ситуативні запитання, податківці ж відповідали доступно й відверто, що створило атмосферу довіри та взаєморозуміння.
Захід надав не лише нові знання, а й відчуття реальної взаємодії між податковою службою Дніпропетровщини та студентською спільнотою регіону. Учасники домовилися підтримувати зв’язок і надалі проводити подібні івенти.

Дніпропетровщина: платники податку на прибуток поповнили
загальний фонд держбюджету на понад 2,4 млрд гривень

З початку 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 2 439,5 млн грн податку на прибуток підприємств. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження порівняно з січнем – квітнем минулого року зросли майже на 35,4 млн гривень.
«Завдяки відповідальному виконанню суб’єктами господарювання своїх зобов’язань забезпечується фінансова підтримка економіки країни. Висловлюємо вдячність платникам за роботу та сумлінно сплачені податки і збори», – підсумував керівник податкової служби області.
Звертаємо увагу, що у разі переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
При цьому, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник разом з Декларацією зобов’язаний подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Майже 486,1 млн грн рентної плати за видобування залізних руд
спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня 2026 року від платників рентної плати за видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже 486,1 млн гривень. У порівнянні з січнем – квітнем минулого року це на понад 4,4 млн грн більше.
Нагадуємо, що:
- 11.05.2026 – останній день подання за І квартал 2026 року податкової декларації з рентної плати з розрахунком, зокрема рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
- 20.05.2026 – останній день сплати за І квартал 2026 року рентної плати, зокрема за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини.

Від фізичних осіб надходження податку на нерухоме майно
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли на 23,4 %

У січні – квітні поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 136,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 26,0 млн грн, або на 23,4 відс., більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
Акцентуємо увагу, що при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.
При цьому, загальна площа такого об’єкта враховується при обчисленні (розрахунок сумарної загальної площі, визначення питомої ваги) бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб.

Звернення громадян: з початку року
до податкової служби Дніпропетровщини надійшло 418 заяв

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та  сервісу «Пульс».
Так, у січні – квітні 2026 року до ГУ ДПС надійшло 418 звернень громадян, з них – 418 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
інформування про ухилення від сплати податків – 228 звернень (54,5%);
 податок на майно – 104 звернення (24,9%);
аграрна політика та земельні відносини – 24 звернення (5,7%);
контрольно-перевірочна робота – 8 звернень (1,9%);
єдиний соціальний внесок – 7 звернень (1,7%);
- інші питання – 47 звернень (11,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року загальна кількість звернень платників податків у 2026 році збільшилась на 125 одиниць (січень – квітень 2025 – 293 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
Протягом січня – квітня 2026 року посадовими особами ГУ ДПС особистих прийомів громадян не проводилось.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України,
сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр»
та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Фахівцями Головного управління ДПЧС у Дніпропетровській області змінюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Протягом січня – квітня 2026 року на сервіс «Пульс» надійшло на розгляд 35 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
 щодо нарахувань в ІКП – 16 звернень (45,7%);
щодо не надання відповіді на усні або письмові звернення – 8 звернень (22,8%);
щодо отримання адміністративної послуги – 4 звернення (11,4 %);
 невідповідність даних Витягу – 1 звернення (2,85%);
 відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (5,7%);
 щодо обліку платників податків – 3 звернення (8,57%);
 щодо режиму і порядку роботи – 1 звернення  (2,85%)
У січні – квітні 2026 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 75 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика:
питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 34 (45,3%);
контрольно-перевірочна робота – 17 (22,7%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 10 (13,3%);
податкова знижка – 4 (5,3%);
надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 3 (4,0%);
податкова заборгованість – 1 (1,3%);
подяка – 1 (1,3%);
інші питання – 5 (6,8%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» впродовж січня – квітня 2026 року надійшло 9 звернень. Загальна тематика:
питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 7 звернень (77,8%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 1 (11,1%);
отримання довідки про доходи – 1 (11,1%).
Протягом січня – квітня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 9 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Доступ до публічної інформації:
податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 102 запити

Протягом січня – квітня 2026 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 102 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість запитів зменшилась на 23 одиниці (січень – квітень 2025 року – 125 запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
99– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2025 року).
3– знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС оприлюднення публічної інформації у формі 5 наборів відкритих даних здійснюється на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» (data.gov.ua) та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», а саме:
Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
Звіти, зокрема щодо задоволення запитів на інформацію;
Інформація із системи обліку публічної інформації;
Переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб), відповідальних за оприлюднення відкритих даних;
Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Облік платників, подання звітності, реєстрація РРО/ПРРО та надання послуг фахівцями податкової служби Дніпропетровщини: підсумки січня – квітня

На податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.05.2026 року перебуває 303 352 платника податків, що на 10 684 платника більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року.
За період з 01.01.2026 по 30.04.2026 року ДПІ ГУ ДПС:
- зареєстровано та взято на податковий облік новостворених юридичних осіб – 1 102 платника, що на 32 платника більше ніж за 4 місяці 2025 року,
- новостворених ФОП, а також самозайнятих осіб, що провадять незалежну професійну діяльність – 8 924, що на 821 платника більше ніж за 4 місяці 2025 року;
- припинено діяльність 158 юридичних осіб, що на 209 платників менше ніж у такому ж періоді 2025 року;
- припинено діяльність 6 370 ФОП, що на 2 703 менше, у порівнянні з таким же періодом 2025 року.
Протягом січня – квітня 2026 року зареєстровано 35 волонтерів (станом на 01.05.2026 року в Реєстрі перебуває 931 волонтер).
Станом на 01.05.2026 року зареєстровано 84 666 РРО/ПРРО, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 6,5 тисяч.
Протягом січня – квітня 2026 року зареєстровано 192 платника ПДВ, анульовано реєстрацію 813 платникам ПДВ. В Реєстрі платників ПДВ станом на 01.05.2026 року перебуває 20 486 платників, у тому числі 18 404 юридичних та 2 082 фізичних осіб.
Протягом січня – квітня 2026 року платниками податків було подано 727 501 документів податкової звітності, з яких 723 870 документів (99,5%) надійшло в електронному форматі. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився на 0,3 %.
Упродовж січня – квітня 2026 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 129 978 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 11 847 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року.
Протягом поточного року платниками податків отримано 124 765 адміністративних послуг, що на 12 991 послугу більше ніж у відповідний період минулого року.
З початку року здійснено 576 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям. З них – 215 адресних виїздів до маломобільних груп населення. Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, надано 4 190 адміністративних послуг, в тому числі 999 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуги – 29 114 (інші послуги – 2 267, примірники друкованої продукції – 18 024, роз’яснення – 8 823).
У межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською ОДА та ГУ ДПС з метою підвищення якості сервісного обслуговування платників податків здійснено 315 виїздів фахівців ГУ ДПС до Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області для приймання відвідувачів та надання адміністративних послуг.

Трансфертне ціноутворення:
результати діяльності податківців Дніпропетровщини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує.
Протягом січня – квітня 2026 року фахівцями управління трансферного ціноутворення (управління) проведено 35 документальних планових/позапланових перевірок з питань трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування, складено 33 податкових повідомлення-рішення (ППР) на загальну суму 12 924,92 тис. грн, за якими сплачено до бюджету 7 776,68 тис.гривень.
За результатами проведеної роботи:
- 2 платника податків здійснили самостійне коригування ціни КО на загальну суму 14 273,48 тис. гривень.
- 2 платниками податків здійснено самостійне коригування виплат доходів нерезиденту, добровільно задекларовано та додатково сплачено до бюджету 6 169,88 тис. гривень.
З початку року ініційовано 20 спеціальних запитів до ІКО. Отримано 8 відповідей по раніше направленим запитам ІКО. Направлено 8 звітів про використання інформації, отриманої від ІКО.
На обліку в ГУ ДПС перебуває 1 413 контролерів.
Під контролем резидентів України знаходиться 1 935 іноземних компаній.
Фахівцями управління на постійній основі відпрацьовуються ризики заниження контролюючими особами податкових зобов’язань по КІК та ризики неподачі звітності по КІК.
За результатами проведених заходів до державного бюджету додатково надійшло 4 675,9 тис. грн (ПДФО 4 007,9 тис. грн та воєнного збору 668,0 тис. гривень).

Організація роботи щодо надання послуг платникам податків
в ЦОПах Дніпропетровщини

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.05.2026 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В ЦОПах при ДПІ ГУ ДПС податківці здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників, незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 61 адміністративних послуг, 46 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – квітня 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 129 978 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 11 847 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 82 401 звернення, або 63,4 відс. від загальної кількості, та на 20 513 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
У січні – квітні 2026 року платниками податків отримано 124 765 адміністративних послуг, що на 12 991 послугу більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 78 179 адміністративних послуг, або 62,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 22 397 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
З початку року здійснено 576 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 215 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 315 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.05.2026 фахівцями мобільного ЦОП надано 4 190 адміністративних послуг, з яких 999 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 2 267 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 9 528 громадянина, якими отримано 3 191 адміністративних послуг та 1 973 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 18 024 примірників друкованої продукції.

Єдиний рахунок: коли та за якою формою платником
визначається напрям використання сплачених коштів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (із змінами та доповненнями) (Порядок № 321).

Що в єдиній картці платника, який використовує єдиний рахунок?
ДПС засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка.

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

За якими сумами платник має право визначити напрям їх використання?
Платник має право через Електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені, наявних на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника, які повинні враховуватися під час формування такого реєстру.

Як платнику повідомити про визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок?
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/ Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено повідомлення «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)»:
за ідентифікатором форми J1307402 (для юридичних осіб);
за ідентифікатором форми F1307402 (для фізичних осіб).

Довідково: п. 8 та п.19 Порядку № 321.

Про терміни зберігання контролюючими органами
поданої податкової звітності в облікових справах платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (далі – Перелік).
Пунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.
Відповідно до Переліку строк зберігання 5 років мають, зокрема, наступна податкова звітність, а саме:
- звіти суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, річні (крім квартальних, строк зберігання яких 3 роки) (ст. 273 розд. 1 Переліку);
- документи (довідки, звіти, розрахунки) про суми виплачених доходів і утриманих з них податків і зборів (обов’язкових платежів) на користь фізичних осіб юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (ст. 279 розд. 1 Переліку);
- декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них (ст. 283 розд. 1 Переліку);
- декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 284 розд. 1 Переліку).
Отже, термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена, становить 5 років, крім звітів суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку строки зберігання яких визначені ст. 273 розд. 1 Переліку.

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Пунктом 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – ФОП за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій) Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ФОП на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Тобто ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи втрачають право не сплачувати єдиний податок з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ФОП на територію України, що не включена до Переліку територій.
Таким чином, ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, які не сплачували єдиний податок на підставі п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі зміни податкової адреси в межах територій, включених до Переліку територій, не втрачають право не сплачувати єдиний податок.

Фінансова звітність за міжнародними стандартами: які форми платники податку на прибуток подають за квартал, півріччя, три квартали, рік?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом), подають до органів ДПС разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) проміжну та річну фінансову звітність:
за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати));
за річний податковий (звітний) період – повний комплект.
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС разом з Декларацією:
за податкові (звітні) періоди (квартал, півріччя, три квартали) – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати);
за податковий (звітний) період рік – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Річна фінансова звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком подається до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, яка включає: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати); звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки до річної фінансової звітності.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44366.

Яким чином проводяться розрахунки на АЗС у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС або відключення електроенергії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Пунктом 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами) передбачено, що після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати    Z-звіт.
Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 (із змінами), умовою включення моделі РРО до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій є її відповідність встановленим фіскальним вимогам.
Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 (далі – Вимоги) до складу спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату (далі – ЕККА) для автозаправних станцій (далі – АЗС) повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно-роздавальними колонками (далі – ПРК) та фіскальний блок.
Фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі (п. 5 Вимог).
Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися:
всіма ПРК – у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;
окремим роздавальним краном ПРК – у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.
Отже, норми Вимог передбачають керування відпусканням пального з ПРК одним спеціалізованим ЕККА для АЗС.
Враховуючи викладене вище, у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.

Про термін сплати грошового зобов’язання (основного платежу, штрафу),
визначеного у ППР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розд. V ПКУ;
заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розд. IV ПКУ;
наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПКУ.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Чи мають право ФОПи отримувати кошти від своєї підприємницької діяльності на рахунки відкриті в іноземних банках?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями фізичних осіб – підприємців (ФОП) (спрощена або загальна система оподаткування), зокрема, з експорту товарів (послуг) підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Слід зазначити, що у разі якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу ФОПа (спрощена або загальна система оподаткування), але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фізичних осіб. Тобто, такі кошти включаються до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40662.

Порядок та терміни продовження строків проведення перевірок
та зупинення розпочатої перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу другого п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим п. 82.4 ст. 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ст. 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 40 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених ст. 82 ПКУ.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Чи відновлено перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) з 01.08.2023 внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.
Зокрема, Законом № 3219 виключено п. 102.9 ст. 102 ПКУ відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Також визначено, що п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
Тобто, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

З якої дати починається перебіг 1095-денного строку давності, після спливу якого податковий борг може бути визнаний безнадійним?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків визначається календарною датою.
Пунктом 31.3 ст. 31 ПКУ визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Отже, дата виникнення податкового боргу – це гранична дата, до якої включно платник має погасити своє податкове (або грошове) зобов’язання, і саме з цієї дати починається перебіг строку давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів).

Одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню МАП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронна сигарета – це виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п.п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).
Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (із змінами та доповненнями) для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах,  у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.
Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.

Користувач втратив (пошкодив) особистий ключ КЕП
чи печатки або забув пароль до нього: які дії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо користувач втратив (пошкодив) особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки або забув пароль до нього, йому необхідно звернутись до найближчого представництва Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).

Самостійне виявлення платником заниження
суми податкового зобов’язання: нарахування пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ.
При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ встановлено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.