Важливо для ФОПів: встигніть відзвітувати до 11 травня

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1008157.html повідомила.
Триває звітний період для подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2026 року.
Як звітуємо: Поки що використовуємо чинну місячну форму. Оскільки нову квартальну форму ще не затвердили, подаємо звіти окремо за січень, лютий та березень.
Хто подає: ФОП та самозайняті особи, які мають найманих працівників або виплачували кошти фізособам.
Коли не треба: Якщо виплат чи нарахувань протягом кварталу не було — звіт не подається.
Дедлайн: 11 травня 2026 року.
За неподання або запізнення передбачена відповідальність, тому не відкладайте на останній день.
Звертаємо увагу, оскільки звіт поки що подається за місячною формою може приходити попередження (квитанція № 2) про несвоєчасне подання звіту за січень, лютий та березень 2026 року в термін до 11 травня 2026 року (включно). Таке попередження має інформаційний характер, передбачене для звіту за місячною формою і не передбачає застосування штрафних санкцій.
Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1005925.html

Податкові надходження, цифровізація та податкова медіація:
ключові теми зустрічі Лесі Карнаух та бізнес-спільноти

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Про податкові надходження, цифрові рішення, ПДВ, міжнародні підходи та підтримку підприємництва в умовах війни говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та понад 60 представників бізнес-спільнот.
«Зустрічі з бізнес-асоціаціями – це завжди про діалог. Запит на відкритість роботи ДПС у бізнесу колосальний. Підприємцям важливо розуміти логіку ухвалених рішень, які сервіси впроваджуються і як реагувати на ті чи інші виклики. Нам же важливо розуміти реальні проблеми, які турбують бізнес і чим конкретно ми можемо допомогти», – відзначила Леся Карнаух.
Очільниця ДПС поінформувала про основні зміни, над якими зараз активно працюють у ДПС, та що очікувати бізнесу від реформування податкового адміністрування.
Глобальне опитування платників податків
Опитування щодо витрат на дотримання податкового законодавства проводиться за підтримки Світового банку і реалізується незалежними дослідницькими компаніями.
Леся Карнаух закликала бізнес-асоціації максимально залучати своїх представників, щоб мати повну картину.
Податкові надходження
Попри складну ситуацію в низці галузей через постійну ворожу агресію, ДПС наразі вдається виконувати план надходжень. До бюджету за січень – квітень 2026 року надійшло 663,1 млрд грн. Це +11,4 % або 68 млрд грн до показника минулого року.
Очільниця ДПС подякувала всім платникам за стійкість. 
Цифрові інструменти
ДПС розширює перелік цифрових інструментів. Розпочав роботу ще один інтерактивний дашборд «Аналітика РРО/ПРРО в України: ключові показники».
Дашборд вже розміщений на вебпорталі ДПС – https://surl.li/hzmgyp.
Податкова медіація
ДПС вже активно співпрацює з Українською академією медіації над розробкою законопроєкту щодо податкової медіації. Найближчим часом він буде презентований.
Удосконалення реєстрації податкових накладних
ДПС підготовлено пропозиції щодо змін, які передбачають врахування ознаки попередньої оплати при автоматизованому моніторингу ПН/РК. Це має мінімізувати ризики безпідставного зупинення їх реєстрації та зробити систему більш прогнозованою для бізнесу.
Учасники також обговорили питання детінізації економіки, зокрема протидію схемам дроблення бізнесу, маніпулювання з фіскальними чеками та взаємодію ДПС із правоохоронними органами у цьому напрямі.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1008412.html

Податкові пільги: що важливо знати волонтерам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1008390.html повідомила.
В Україні волонтерська діяльність має чітке правове підґрунтя: вона визначена законом як добровільна, неприбуткова та соціально спрямована.
Держава передбачає податкові пільги для волонтерів – зібрані кошти або отримане майно зазвичай не підлягають оподаткуванню. Однак усе залежить від того, як саме ці кошти використовуються.
Згідно із законодавством, благодійна допомога не оподатковується, якщо її отримує фізична особа-волонтер, яка включена до офіційного Реєстру волонтерів.
Ключова умова – кошти або придбане майно мають бути спрямовані безпосередньо на допомогу визначеним категоріям: військовослужбовцям, правоохоронцям, учасникам бойових дій, постраждалим від війни чи їхнім родинам. Передача може здійснюватися як безпосередньо, так і через державні структури – наприклад, Міноборони, Нацгвардію, СБУ, поліцію та інші військові формування.
Не оподатковується лише та сума, яка фактично використана на благодійність, а також документально підтверджені витрати волонтера, пов’язані з наданням цієї допомоги.
Водночас важливо пам’ятати: якщо волонтер збирає кошти на власний рахунок і спрямовує їх не безпосередньо на користь таких осіб, а, наприклад, перераховує благодійному фонду або купує транспортний засіб і передає його фонду, податкові пільги не застосовуються.
У такому випадку сума зібраних коштів вважається доходом фізичної особи та включається до її загального річного оподатковуваного доходу. Відповідно вона підлягає оподаткуванню на загальних підставах як інший дохід.
Таким чином, для застосування податкових пільг ключовим є цільове використання благодійних коштів – безпосередньо на користь визначених законодавством отримувачів.
Такі законодавчі норми діють протягом усього періоду проведення заходів із забезпечення оборони держави та до кінця року, наступного за роком їх завершення або скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Системна підтримка: тривають зустрічі
податківців Дніпропетровщини з захисниками

Нове життя після служби – про це йшла мова під час зустрічі податківців Дніпропетровщини із захисниками у Просторі турботи про ветерана обласного госпіталю ветеранів війни.
Діалог відбувся за участю заступника начальника обласної податкової служби Федіра Терханова, очільника обласного госпіталю ветеранів війни Олексія Григорука, фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб управління ветеранської політики Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
На заході зазначалося, що соціалізація та адаптація військових у цивільному житті через розвиток власної справи є стратегічним завданням держави. Аби шлях у бізнесі був максимально простим і комфортним, за ініціативою Державної податкової служби України та при підтримці Міністерства у справах ветеранів України, запроваджено новий сервіс «Податковий супровід ветеранського підприємництва». Він є важливим кроком у підтримці ветеранів, розвитку їхнього підприємницького потенціалу та реінтеграції у цивільне життя.
«Наше завдання – зробити весь шлях максимально простим і зрозумілим, щоб ветеран прийшов у податкову і отримав відповіді на усі питання, що його хвилюють. Щоб максимально зосередитися на розвитку власної справи, не витрачаючи зайвих ресурсів на вирішення податкових питань», – зазначив Федір Терханов.
«Зелений коридор» для ветеранів і ветеранок у питаннях податкового супроводу підприємництва передбачає пріоритетне обслуговування та комплексну допомогу: від визначення системи оподаткування до правильного оформлення найманих працівників, сплати податків та подання звітності.
У ході спілкування податківці наголосили на безбар’єрності у наданні податкових послуг. Інклюзивний простір для ветеранів забезпечує рівний доступ до сервісів, повагу до гідності та врахування їхніх потреб.
Важливим кроком у реалізації політики безбар’єрності у податковій службі Дніпропетровщини є робота мобільного Центру обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Це зручна і швидка податкова допомога тим, хто не має можливості відвідати стаціонарний ЦОП. Мобільний ЦОП ГУ ДПС уже майже 6 років (з 24.07.2020) здійснює виїзди до територіальних громад регіону для надання адміністративних та інших послуг, консультацій та сервісів у віддалених куточках нашої області.
Тільки з початку цього року здійснено 576 виїздів мобільного ЦОПу, під час яких надано 4 190 адміністративних послуг. Ветеранам розповіли як можна скористатися послугами мобільного ЦОПу.
Така взаємодія податківців з військовими – це відкритий діалог, підтримка та практична допомога, які дають можливість захисникам впевнено адаптуватися до цивільного життя, реалізувати себе, зокрема в підприємництві та відчути реальну підтримку держави.

Дніпропетровщина: надходження акцизного податку з ввезених товарів
до загального фонду держбюджету від платників зросли на 67,3 %

Упродовж січня – квітня 2026 року платники Дніпропетровщини з ввезених на митну територію України товарів спрямували до загального фонду державного бюджету майже 136,6 млн грн акцизного податку. У порівнянні з минулорічним аналогічним періодом, надходження зросли майже на 55,0 млн грн, або на 67,3 відсотки.
Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що сплата акцизного податку у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином:
- податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;
- у разі ввезення маркованої підакцизної продукції (крім тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованих тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється подання митної декларації на ввезення таких тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України.

Платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Довідково: п. 222.2 ст. 222 ПКУ (Податковий кодекс України).

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники сплатили понад 446,4 млн грн єдиного податку

Протягом чотирьох місяців 2026 року від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 446,4 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2025 року це на понад 31,6 млн грн, або на 7,6 відс., більше.
Повідомляємо, що для фізичних осіб, які відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) та Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) оформили передачу сільськогосподарських угідь в оренду, суборенду, емфітевзис, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається орендарем – юридичною особою у податковій декларації, починаючи з 01 числа місяця, в якому юридична особа набула права оренди земельною ділянкою на підставі реєстрації такого права (право власності або право користування або інше користування) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно..

Від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
надійшло понад 2,9 млн грн туристичного збору

У січні – квітні поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 2,932.7 тис. грн туристичного збору (далі – Збір). У порівняні з січнем – квітнем минулого року це на 198,0 тис. грн, або на 7,2 відс., більше.
Звертаємо увагу, що особи з інвалідністю – нерезиденти та діти – нерезиденти віком до 18 років не є платниками Збору за умови підтвердження правомірності надання пільги зі Збору відповідними документами, що свідчать про належність такої особи до пільгової категорії.
З метою визначення осіб з інвалідністю – нерезидентів та дітей – нерезидентів віком до 18 років, які не є платниками Збору відповідно до п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України, податковому агенту необхідно отримати від таких осіб підтверджуючі документи про належність їх до певної категорії у вигляді, зокрема, відповідних довідок та/або посвідчення щодо встановлення інвалідності, свідоцтво про народження дитини – нерезидента віком до 18 років, інші документи в залежності від категорії.

Дніпропетровщина: результати роботи податківців за напрямом контроль
за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує.
У січні – квітні 2026 році до загального фонду державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло 233,6 млн грн акцизного податку, що становить 119,3 відс. доведених планових показників, тобто загальні додаткові надходження складають 37,7 млн. гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року складає 133,7 відсотків
З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у січні – квітні 2026 року загальний фонд держбюджету отримав 97,1 млн грн акцизного податку, що становить 118,5 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 15,2 млн гривень.
З ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) у січні – квітні 2026 року до загального фонду держбюджету спрямовано 136,6 млн грн акцизного податку, що становить 119,8 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 55,0 млн гривень.
Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області у січні – квітні 2026 року, то вони склали 188,6 млн грн, це 101,8 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 3,4 млн. гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року складає 99,4 відсотки.
Зниження темпу росту надходжень обумовлено скороченням обсягів декларування акцизного податку з роздрібної реалізації, яке пов’язано із припиненням роздрібної реалізації у прифронтових громадах, зокрема Покровській та Межівській ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області.
Так, якщо у січні – березні 2025 року нарахування роздрібного акцизного податку по Покровській ТГ складали 1348,3 тис. грн, то у січні – березні п. р. – 19,4 тис. гривень. Аналогічна ситуація по Межівській ТГ – у січні – березні 2025 року нарахування складали 1115,1 тис. гр., то у січні – березні п. р – 47,0 тис. гривень.
У січні – квітні 2026 року видано 3 431 ліцензію на оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального.
Припинено дію ліцензій за порушення вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) та за заявами суб’єктів господарювання у січні – квітні 2026 року по 4 006 ліцензіям на оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального.
Також протягом січня – квітня 2026 року фахівцями ГУ ДПС:
- проведення 579 фактичних перевірок з питань дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 14,7 млн грн, у т. ч. 4,7 млн грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 6,1 млн грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами, 3,9 млн грн – у сфері обігу пального;
- припинено дію 882 ліцензій на право роздрібної торгівлі, в т. ч. 621 ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, 248 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 13 ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі.
В ході спільних дій у рамках Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.10.2023 № Р-417/0/3-23 «Про створення регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території Дніпропетровської області»,  Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 13.12.2023 №445/0/527-23 «Про введення в дію рішення ради оборони Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року» та Розпорядження Дніпровського міського голови від 04.01.2024 року №2-4/1-р «Про створення робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території м. Дніпра» (із змінами та доповненнями) на території м. Дніпро проведено спільні комісійні виїзні засідання, за результатами яких встановлені порушення правил торгівлі підакцизними товарами і до таких суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції та складені адміністративні протоколи.

Податковий календар на 11 травня 2026 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що

11 травня 2026 року, понеділок,

▼ останній день сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначених у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік фізичними особами – підприємцями, крім тих що обрали спрощену систему оподаткування;

▼ останній день подання:

► за квітень 2026 року:

- звіту про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу за формою № 1-ВП;
- звіту про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах за формою № 1-ОП;

► за І квартал 2026 року:

- податкової декларації екологічного податку;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця платниками віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи);
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за І квартал 2026 року;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, податковими агентами та платниками єдиного внеску – фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств платниками, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку;
- податкової декларації з туристичного збору;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
▪ рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
▪ рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
▪ рентної плати за спеціальне використання води;
▪ рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Як платник податків може повернути з єдиного рахунку помилково
та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до розділу II Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.
Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи мають право платники податку на додану вартість (податок, ПДВ) заявити до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення з ПДВ, що виникла в результаті придбання товарів/послуг з ПДВ, які в подальшому використані в операціях платників податків, які не є постачанням товарів та послуг згідно з абзацом четвертим п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 ПКУ.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим.1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а у разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов’язаннями (п. 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ).
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами документальної перевірки (абзац другий п. 200.10 ст. 200 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
До наведених у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.
Отже, платники податку мають право заявити до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення ПДВ, що утворилась у зв’язку із не застосуванням п. 198.5 ст. 198 ПКУ відповідно до п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, за придбаними товарами та послугами з ПДВ, які в подальшому використанні в операціях платників податків, що не є постачанням товарів та послуг згідно з абзацом четвертим п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що платники податку мають право заявити до бюджетного відшкодування суму ПДВ, за умови фактичної її сплати постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
При цьому, правомірність декларування бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до норм ПКУ.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44356

Як подається заява про перехід на оподаткування
як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями)) з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб розміщено електронну форму Заяви про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за ідентифікатором форми J1309001.
Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Фізична особа розмістила кошти на депозитному рахунку:
оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою 18 відсотків, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Вищезазначені доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені вище, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою ПДФО 18 відсотків.

Порядок сплати податкового зобов’язання особою-нерезидентом,
яка зареєстрована як платник ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Особа-нерезидент сплачує суму податкового зобов’язання в іноземній валюті (євро або долар США) на валютний рахунок.
Інформація про реквізити валютного рахунку доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.
Особа-нерезидент сплачує податкові зобов’язання з ПДВ у іноземній валюті, зазначеній у заяві про реєстрацію як платника податку (євро або долар США).
При сплаті податкового зобов’язання з ПДВ просимо зазначати індивідуальний податковий номер особи-нерезидента платника ПДВ, присвоєний ДПС України у полі 72 «Sender to Receiver information» розрахункового документу.
Особі-нерезиденту платнику ПДВ інформація про його індивідуальний податковий номер доступна в Кабінеті особи – нерезидента – платника ПДВ спеціального портального рішення при отриманні повідомлення (квитанції) про його реєстрацію як платника ПДВ.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40050.

Як ФОП на загальній системі оподаткування обчислює різницю між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ФОП на загальній системі оподаткування різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислює шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з чистого оподаткованого доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
рентна плата за спеціальне використання води;
20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

Чи може приватний нотаріус включити до складу витрат сплачену за свій рахунок суму страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185).
Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.
Отже, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.
Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Чи виникає дохід у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від продажу іноземної валюти, отриманої від здійснення операцій з експорту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), продається до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), до кінця кварталу (до дати звітного балансу) обліковується на рахунку, то на дату закінчення звітного кварталу платник має здійснити перерахунок такої іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку з відповідним врахуванням у складі доходу тільки позитивної різниці від здійснення такого перерахунку.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.

Способи подання заяви про повернення надміру
та/або помилково сплачених сум єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
надсилається поштою;
в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

ФОП – платник єдиного податку (першої, другої та четвертої груп) не сплатив авансовий платіж з військового збору: чи нараховується пеня?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі платниками військового збору, зазначеними у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, авансових внесків з військового збору в порядку та строки, визначені п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки військового збору, визначеної п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або сплати (перерахування) не в повному обсязі авансового платежу з військового збору фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи, контролюючим органом нараховується пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

Роздрукування чи створення в електронному вигляді Z-звіту,
в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відсутність обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку).
За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.