У 2026 році Україна повністю забезпечить внутрішні потреби в основних зернових культурах, а загальний обсяг врожаю очікується на рівні близько 60,4 млн тонн. Такий показник майже не відрізняється від результатів попереднього року та свідчить про стабільність аграрного сектору, пише AgroNews.

Окремо підкреслюється, що ринок пшениці матиме значний профіцит. При внутрішній потребі на рівні приблизно 6,4 млн тонн загальна пропозиція з урахуванням перехідних запасів сягне близько 26,6 млн тонн. Це дозволяє одночасно гарантувати продовольчу безпеку країни та зберігати високий експортний потенціал.

Такі оцінки озвучив заступник міністра економіки Taras Vysotskyi під час форуму «Хлібна індустрія 2026». Захід уже четвертий рік поспіль об’єднує державні органи та бізнес для координації дій перед початком нового маркетингового сезону.

За словами посадовця, весняна посівна кампанія цього року проходить у складніших умовах через прохолодну весну та перезволоження ґрунтів. Це призвело до затримки сівби пізніх культур, що створює додаткові ризики для частини врожаю.

Найбільше погодні виклики стосуються кукурудзи, яка є найбільш чутливою до строків посіву, температурного режиму та рівня вологи під час вегетації. Водночас, як зазначив Taras Vysotskyi, прогнози щодо пшениці та ячменю залишаються стабільними та достатніми для забезпечення внутрішнього продовольчого балансу.

Згідно з попередніми оцінками, у 2026 році Україна може зібрати близько 22,4 млн тонн пшениці, приблизно 4,7 млн тонн ячменю та близько 31,6 млн тонн кукурудзи. Сукупні показники дозволяють зберігати як внутрішню продовольчу стабільність, так і експортні можливості агросектору.

Окрему увагу на форумі приділили якості продовольчої пшениці, яка використовується для виробництва борошна. Її обсяг прогнозується на рівні близько 9,1 млн тонн, а з урахуванням перехідних залишків загальна пропозиція може становити близько 11,7 млн тонн.

У зв’язку з цим держава має забезпечити баланс між експортом та внутрішнім споживанням, щоб переробна галузь була стабільно забезпечена якісною сировиною. Для цього необхідні постійний моніторинг зернового балансу, координація з учасниками ринку та формування достатніх резервів для безперебійної роботи хлібопекарської промисловості.

Водночас український агросектор поступово змінює структуру розвитку, зменшуючи залежність від експорту сировини та нарощуючи виробництво продукції з більшою доданою вартістю. Зростає переробка зерна всередині країни, а також експорт борошна, хлібобулочних виробів, замороженої продукції та напівфабрикатів.

Додатково активно розвиваються сегменти HoReCa та Bake-off, що охоплюють постачання заморожених хлібобулочних виробів і напівготової продукції для ресторанів, готелів, кафе та роздрібних мереж. Такі формати демонструють стабільний попит як в Україні, так і на зовнішніх ринках.

Учасники галузевого форуму відзначили, що за останні роки український агросектор значно підвищив свою стійкість. Підприємства адаптували логістичні процеси, інвестували в автономні рішення та навчилися швидко реагувати на ринкові зміни, що дозволяє не лише утримувати стабільність, а й розширювати виробництво продукції з високою доданою вартістю.