«Податок на Google» приніс Україні понад 6,9 млрд грн за чотири місяці 2026 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Світові цифрові гіганти продовжують працювати на українську економіку.
За перші чотири місяці 2026 року компанії – нерезиденти, які надають електронні послуги українським користувачам, сплатили до держбюджету понад 6,9 млрд гривень так званого «податку на Google». Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.   
У валютному еквіваленті це:
- 52 млн євро;
- 97,6 млн доларів США.
«Надходження зросли на 1,5 млрд грн порівняно з відповідним періодом минулого року. Серед найбільших платників: Apple, Google, Meta, Netflix, Sony, Valve, Etsy, Epic Games, Wargaming. Сервісами цих компаній ми користуємося щодня. Йдеться про рекламу, стримінгові платформи, онлайн-ігри, застосунки, маркетплейси», – розповіла Леся Карнаух.
До речі, з початку цього року ще 9 компаній – нерезидентів зареєструвалися платниками ПДВ в Україні.
Загалом на сьогодні – вже 154 міжнародні компанії, які офіційно сплачують «податок на Google».
«Рівні правила для всіх учасників ринку – це те, що активно впроваджуємо. Незалежно від того, чи це локальна компанія, чи глобальна корпорація», – додала очільниця ДПС.
За чинним законодавством, іноземна компанія зобов’язана зареєструватися платником ПДВ в Україні, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг її електронних послуг для українських користувачів перевищив суму еквівалентну 1 000 000 гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1010116.html

Податковий супровід грантоотримувачів: вже надано понад 300 консультацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1010228.html  повідомила.
310 консультацій надали фахівці Офісів податкових консультантів грантоотримувачам зі старту роботи сервісу комплексного супроводу у лютому цього року.
Офіси стали майданчиком для активної комунікації з майбутніми та діючими підприємцями: у 254 інформаційно-навчальних заходах взяли участь більше 3,8 тис. осіб. Учасники мали можливість отримати фахові відповіді на актуальні запитання, дізнатися про доступні сервіси ДПС та практичні аспекти ведення власної справи.
Сервіс ДПС реалізовано спільно з Державною службою зайнятості для підтримки тих, хто відкриває власний бізнес.
Мікрогранти – безповоротна державна допомога для фізичних осіб – підприємців та малих підприємств. Це інструмент, що дозволяє запустити бізнес з нуля або масштабувати існуючий, створюючи нові робочі місця.
Щоб платники не залишалися сам на сам із складними питаннями обліку  допомога підприємцям надається на всіх етапах розвитку:
1. На етапі бізнес-плану: допомога в отриманні довідок про доходи та відсутність заборгованості для подачі заявки.
2. Одразу після отримання гранту: консультації щодо вибору форми господарської діяльності та системи оподаткування.
3. На старті діяльності: навчальні програми з податкової грамотності.
4. Постійна підтримка: консультування з усіх податкових питань.
Для держави гранти – це не просто видатки, а інвестиція, яка повертається у вигляді податків від новостворених підприємств.
Чи потрібно сплачувати податки?
● Не оподатковуються ПДФО та ВЗ (0 % податків):
- Бюджетні мікрогранти, якщо кошти надані за актами Кабміну виключно з бюджетів або Фонду соцстрахування;
- Гранти від Фонду розвитку інновацій;
- Гранти, що виплачуються (надаються) в рамках фінансування наукових (науково-технічних) проектів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та які зареєстровані відповідно до ст. 66 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
● Гранти від організацій: допомога від міжнародних фондів чи вітчизняних організацій (не з бюджету) вважається доходом фізичної особи – резидента та оподатковується на загальних підставах.
● Важливо для ФОП: грант не є результатом безпосередньої господарської діяльності (продажу товарів), тому він оподатковується як дохід звичайної фізичної особи згідно з Податковим кодексом України, навіть якщо фізична особа має статус підприємця.
Канали отримання допомоги та консультацій
Якщо ви стали учасником грантової програми або лише плануєте подачу, ви можете скористатися такими інструментами підтримки:
- Офіси податкових консультантів – звернутися особисто;
- Контакт-центр ДПС – зателефонувати та натиснути кнопку «8» – «Мікрогранти на власну справу» або скористатися чат-ботом.
Нагадуємо: бюджетні гранти фінансуються з таких джерел:
- Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
-  державного бюджету;
- коштів, що надходять на рахунок Міністерства економіки України «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Пройдіть Глобальне опитування платників податків –
це можливість вплинути на зміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Ви фізична особа – підприємець або представник юридичної особи? Поділіться своїм досвідом взаємодії із податковою у Глобальному опитуванні платників податків.
Ваші відповіді допоможуть вдосконалити податкові сервіси та спростити процедури.
Опитування проводиться за методологією Світового банку та має на меті виміряти реальні витрати часу та ресурсів бізнесу на виконання податкового законодавства.
Участь анонімна, жодна відповідь не буде передана ДПС або іншому органу влади. Всі дані використовуються тільки в узагальненому вигляді.
Долучитися до дослідження можна за посиланням  https://uda.to/tax_srvy_2026_sm.
Опитування проводиться за підтримки Світового банку разом із ДПС та реалізується незалежними дослідницькими компаніями – UDA Consulting та Info Sapience.
Більше інформації про дослідження, дотримання конфіденційності та інші деталі – тут.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1010309.html

Податковий супровід як інструмент розвитку підприємництва

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує формувати нову культуру взаємодії з платниками – відкриту, зрозумілу та орієнтовану на потреби бізнесу. У центрі цієї трансформації – Офіс податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Офіс), який став не лише майданчиком для консультацій, а й повноцінною освітньою платформою для підприємців.
Черговим кроком у цьому напрямі стало проведення онлайн-навчання для учасників і кандидатів державних грантових програм, зокрема «Власна справа». Нова просвітницька сесія відбулася у межах системного податкового супроводу грантоотримувачів – від старту бізнесу до його масштабування, яка відбулася за участю заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова.
Під час навчання податківці зосередилися на практичних питаннях, з якими стикаються підприємці щодня: вибір системи оподаткування, використання сучасної касової техніки (РРО/ПРРО), розширенні функціоналу Електронного кабінету тощо. Окрему увагу приділили підставам та порядку проведення фактичної перевірки. Такий прикладний формат дозволяє підприємцям отримати знання на старті підприємницької діяльності.
Системна підтримка бізнесу – ключовий принцип роботи податкової служби регіону. Вона охоплює всі етапи підприємницької діяльності: від реєстрації та оформлення працівників до звітності та сплати податків.
Учасникам діалогу нагадали, що Офіс працює за принципами партнерства, відкритості та інклюзивності. Його головна мета – не лише реагувати на запити, а й попереджати можливі помилки через роз’яснення законодавства та підвищення податкової грамотності.
Податкова служба продовжує розвивати сучасні сервіси і комунікаційні інструменти, щоб кожен платник відчував, що держава – поруч.

Плата за землю: находження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
зросли на 21,7 відсотка

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини місцеві бюджети отримали майже 2 834,4 млн грн плати за землю. Надходження зросли майже на 505,1 млн грн, або на 21,7 відсотка. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Плата за землю – одне з основних джерел фінансування місцевих бюджетів. Ці кошти спрямовуються на підтримку потреб громад, забезпечуючи їх життєдіяльність. Дякуємо платникам за чесно виконані податкові зобов’язання», – зазначив очільник обласної податкової служби.

Нагадуємо, що землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування або на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Рентна плата: до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини за користування надрами надійшло понад 17,0 млн гривень

Протягом чотирьох місяців 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів за користування надрами понад 17,0 млн грн рентної плати. Це на понад 7,1 млн грн, або на 71,6 відс., більше порівняно з минулим роком.
Звертаємо увагу, що 20.05.2026 – останній день сплати за І квартал 2026 року рентної плати за: користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; спеціальне використання води та спеціальне використання лісових ресурсів.

До загального фонду держбюджету за видобування залізних руд платники Дніпропетровщини сплатили понад 1,1 млрд грн рентної плати

Протягом січня – квітня 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1 134,1 млн грн рентної плати. Це більш ніж на 10,3 млн грн у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Нагадуємо, що на Дніпропетровщині в Офісі податкових консультантів суб’єкти звернень можуть отримати усну консультацію з наступних питань:
- оподаткування фізичних осіб;
- оподаткування ФОПів;
- оподаткування юридичних осіб;
- електронних сервісів та звітності;
- податкового аудиту, фактичних перевірок та законодавства щодо застосування РРО/ПРРО;
- підакцизних товарів;
- зупинення реєстрації ПН/РК;
- погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;
- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Дніпропетровщина: результати діяльності податківців
у січні – квітні 2026 року за напрямом оподаткування фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  (далі – ГУ ДПС) інформує.
Однією зі складовою в структурі надходжень по Дніпропетровській області є  податок на доходи з фізичних осіб (далі – ПДФО) та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Так, за січень – квітень 2026 року ГУ ДПС забезпечено надходжень до зведеного бюджету України ПДФО у сумі 19 202,6 млн грн, що на 3 157,3 млн грн  більше ніж за попередній рік (16 045,3 млн грн) «+» 119,7 відсотків.
Надходження єдиного внеску за січень – квітень 2026 року складають                             17 030,8 млн грн, «+» 3 181,3 млн грн по відношенню до відповідного періоду попереднього року (13 849,5 млн гривень).
Протягом 2026 року за рахунок проведення відповідної роботи з  «мінімізаторами» по заробітній платі, та боржниками (районні комісії, співбесіди) збільшили рівень зарплати 2 375 суб’єктів господарювання та 25 розрахувались по боргам, при цьому додатково до бюджету надійшло понад 10,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб.
За результатами постійної взаємодії з 86 територіальними громадами області по розширенню бази оподаткування та кола платників майнових податків (у т. ч. плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) за січень – квітень 2026 року надходження склали 312,2 млн грн, що більше на 42,2 млн грн, ніж за попередній рік («+» 115,6 відсотків).
Протягом січня – квітня 2026 року:
- по платі за землю сформовано 362 847 податкових повідомлень – рішень (далі – ППР) на загальну суму 419,9 млн грн, до бюджету надійшло 162,9 млн грн (на 12,2 млн грн більше ніж за попередній рік);
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 43 235 ППР на загальну суму 164,3 млн грн, до бюджету надійшло 136,9 млн грн. (що на 26 млн грн більше ніж за попередній рік);
- по транспортному податку 556 ППР на загальну суму 5,4 млн грн, до бюджету надійшло 6,9 млн грн (що на 3,4 млн грн більше ніж за попередній рік).
Також платниками задекларовано та сплачено до бюджету 2,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, та 2,9 млн грн туристичного збору.
Упродовж січня – квітня 2026 року сформовано 2 266 ППР з мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) фізичних осіб (крім фізичних осіб – підприємців) – власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь на суму 15,807 млн грн  за 2022 – 2024 роки, з них вручено ППР – 1 151 на суму 7,536 млн гривень. Крім того, сформовано 2 571 ППР з МПЗ за 2025 рік на суму 15,807 млн гривень. До бюджету надійшло МПЗ 51,022 млн грн з урахуванням погашення податкового боргу минулих років.
Протягом І кварталу 2026 року 1 605 фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі (платниками єдиного податку) задекларовано суму МПЗ у податкових деклараціях з єдиного податку за 2025 рік у сумі 147,3 млн гривень.
Кількість основних платників ФОПів по Дніпропетровській області  станом на 01.05.2026 складає 165 605 осіб, що на 2 286 осіб більше ніж станом на 01.01.2026. Кількість ФОПів – платників єдиного податку складає 137 788 осіб, що на 1 974 особи більше, ніж станом на 01.01.2026.
Надходження єдиного податку від ФОПів у січні – квітні 2026 року складають 2 136,5 млн грн «+» 195,4 млн грн по відношенню до відповідного періоду попереднього року (1941,1 млн гривень).
Залучено до декларування 406 ФОПів – платників єдиного податку (у яких встановлено заниження податкового зобов’язання під час проведення камеральних перевірок), додатково до бюджету надійшло 1 140,0 тис. грн єдиного податку; та 13 ФОПів – платників єдиного податку (у яких встановлено розбіжності між задекларованим доходом і отриманим доходом по 157 ознаці за 2024 рік), додатково до бюджету надійшло 123,1 тис. грн єдиного податку.
Протягом січня – квітня 2026 року до декларування доходів громадян отриманих у 2025 році залучено 12 873 фізичні особи, ними подано на 1 014 декларацій більше ніж за попередній рік.
Задекларована сума доходу становить 27 847,1 млн грн, що на 2 793,4 млн грн більше ніж у 2025 році. Також зросла задекларована до сплати сума ПДФО: задекларовано до сплати 341,3 млн грн що на 80,8 млн грн більше; військового збору 114,1 млн грн, що більше на 82,4 млн грн ніж за аналогічний період 2025 року.
Крім того, спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення поданих податкових декларацій із задекларованою сумою доходу понад 1,0 млн гривень.
Так, протягом січня – квітня 2026 року отриманий у 2025 році дохід понад 1,0 млн грн задекларували 2 729 громадян, що на 631 громадянина більше ніж за попередній рік, загальна сума задекларованого доходу склала 25 204,3 млн гривень. Сума до сплати:  ПДФО – 274,7 млн гривень (що на 74,2 млн грн більше ніж за попередній рік), військового збору – 75,8 млн грн (що на 55,8 млн грн більше ніж за попередній рік).
Збільшилась і кількість громадян, які надали податкові декларації із використанням права на отримання податкової знижки. Надано 3 297 декларацій (більше на 362 декларації), сума на повернення ПДФО становить 21,7 млн гривень. Повернуто коштів на рахунки платників 1 944 фізичним особам на суму 10,8 млн гривень.
Протягом січня – квітня 2026 року проведено 681 документальну планову та позапланову перевірку платників податків (фізичних осіб та юридичних осіб), встановлено порушень по 635 суб’єктам господарювання. За результатами контрольно – перевірочної роботи донараховано 215,4 млн грн, з них узгоджено 128,8 млн грн, та сплачено 14,5 млн гривень.
Протягом січня – квітня 2026 року прийнято рішення щодо недоцільності проведення перевірок по 3 150 суб’єктам господарювання.

Центри обслуговування платників – безбар’єрний податковий простір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у рамках забезпечення безбар’єрного доступу до публічної інформації у Центрах обслуговування платників (ЦОП) Дніпропетровщини для відвідувачів забезпечена фізична доступність до стендів з інформацією, тобто можливість наблизитися до розміщеної інформації без перешкод. Оформлення та розміщення інформації здійснюється з урахуванням вимог інклюзивності будівель і споруд.
Усі інформаційні таблички та покажчики в приміщеннях ЦОПів викладені доступною мовою, надруковані чітким шрифтом, що є легким для читання. У більшості ЦОПів також використовуються монітори для відображення актуальної інформації, у тому числі – з системи електронного керування чергою.
Також для осіб з порушеннями слуху доступна послуга перекладу жестовою мовою із застосуванням Web-системи «сервіс УТОГ-24/7»
Роздатковий матеріал (пам’ятки, брошури тощо) у місцях прийому платників відповідає формату простої мови та легкого читання.
Забезпечення безбар’єрного простору у ЦОПах здійснюється у межах виконання Плану заходів на 2025 – 2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 374-р.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 35 прим.1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148).
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35 прим.1.3 статті 35 прим.1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Податковий календар на 15 травня 2026 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

15 травня 2026 року, п’ятниця, останній день подання за квітень 2026:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);
- довідки про використані розрахункові книжки за квітень 2026 року.

Звертаємо увагу, що реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

КОРО реєструється на кожний РРО, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Перша КОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО в контролюючому органі є подання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку № 547) (ідентифікатор J/F1311305).

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Довідково: Порядок № 547 – Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями).

Податковий сервіс: цифрові рішення – доступність і комфорт платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України послідовно створює умови, за яких громадяни та суб’єкти господарювання можуть отримувати податкові сервіси зручно – незалежно від фізичних можливостей, соціального статусу чи формату взаємодії.
Сьогодні ДПС пропонує широкий спектр безоплатних адміністративних та електронних послуг, орієнтованих на комфорт платників податків.
- Адміністративні послуги в ЦОП: весь перелік адміністративних послуг в ЦОП є безкоштовним.
- Офіси податкових консультантів: бізнес, ФОП та громадянин особисто можуть отримати фахову пораду, допомогу з податкових питань.
- Консультації Контакт-центру: підтримка та консультації з податкового законодавства.
- Комунікаційна податкова платформа: зручний механізм взаємодії між ДПС та бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу.
- Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР): велика база даних роз’яснень, консультацій та нормативних документів у відкритому доступі.
- Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг: безкоштовне надання електронного підпису для органів влади, бізнесу та громадян.
- ПРРО ДПС: зручне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
- «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до "Єдиного вікна подання електронної звітності"»: безкоштовне спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання електронних документів.
- Електронний кабінет: онлайн-доступ до податкової інформації, подання звітності, сплати податків, реєстрації податкових накладних тощо.
- Мобільний застосунок «Моя податкова»: дозволяє фізичним особам отримати послуги, надіслати повідомлення до ДПС, а також надає доступ до деяких реєстрів.
- Розділ «Онлайн-навчання»: інструмент для підвищення комфортності платників при виконанні податкових обовʼязків та рівня добровільної сплати податків.
Усі ці сервіси – не лише про цифрові рішення, а й про реальні кроки до економічної безбар’єрності, коли податкові послуги стають доступними, зрозумілими та зручними для кожного громадянина і бізнесу.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
На період включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства передбачені такі особливості податкового адміністрування:
1. Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер.
2. З дня, наступного за днем оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), ДПС не розпочинаються такі перевірки (крім перевірок, щодо яких до дня оприлюднення такого Переліку платнику податків направлено та/або вручено копію наказу про проведення перевірки):
фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
- що проводяться виключно на звернення платника податків;
- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.
3. Зменшення строків проведення перевірок.
4. Особливості надання консультацій.
5. Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44379
Відповідні роз’яснення також наведені в Інформаційному листі № 2/2026 «Щодо формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у 2026 році», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна / Законодавство / Податки, збори, платежі / Інформаційні листи (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/1006065.html).

За якими ідентифікаторами форм формуються електронні форми
Запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників (далі – Запит) визначається Порядком надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21 липня 2017 року № 16-1 (далі – Порядок) (абзац третій п. 2 розд. І Порядку).
Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку Запит подається за формою № 1-ЗРС (додаток 1 до Порядку) одним із таких способів:
особисто платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу Державної податкової служби України (далі – контролюючий орган) за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платники єдиного внеску, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, та/або застраховані особи можуть подати Запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) та від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Запиту, які формуються за ідентифікаторами форм:
- F1303801 (для фізичних осіб),
- J1303801 (для юридичних осіб).

Трудові відносини: офіційне працевлаштування
захищає права вагітних і працівників із дітьми

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тільки за умови офіційного (задекларованого) працевлаштування, яке передбачає сплату до бюджету ПДФО, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, для вагітних жінок, матерів та працівників із дітьми діють соціальні гарантії.
Так, оформлений трудовий договір гарантує не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:
- оплачуваними відпустками,
- лікарняними,
- допомогою по вагітності та пологах,
- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.

Основні гарантії для вагітних та працівників із дітьми, якщо праця задекларована:
- захист при прийомі на роботу – відмова можлива лише з об’єктивних причин у письмовій формі;
- безпечні умови праці – заборона на підземні, нічні, понаднормові роботи без згоди працівника;
- гнучкий графік – право на неповний робочий час за бажанням працівника;
- заборона звільнення з ініціативи роботодавця – навіть у разі ліквідації підприємства передбачено обов’язкове працевлаштування;
- соціальна підтримка – можливість отримання путівок, матеріальної допомоги;
- перерви для годування дитини – кожні три години (для матерів дітей до 1,5 року).
Ці гарантії поширюються на:
- вагітних;
- жінок з дітьми до 3 років (до 6 – якщо дитина потребує догляду);
- одиноких матерів із дітьми до 14 років або з інвалідністю;
- осіб, які виховують дітей без матері (в тому числі опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо).

Наголошуємо, що незадекларована праця – це втрата прав і майбутніх виплат.
Оформлюйте трудові відносини відповідно до законодавства!

Виплати нерезиденту за послуги з виробництва та/або розповсюдження реклами про резидента: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у редакції чинній на 31.12.2021, резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Згідно з п.п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в редакції чинній на 31.12.2021, резиденти, у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відс. суми таких виплат за власний рахунок.
Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до ПКУ, зокрема, п.п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ виключено. Зазначені зміни діють з 01.01.2022.
Таким чином, починаючи з 01.01.2022 резиденти України, які здійснюють на користь нерезидентів виплати за виробництво/розповсюдження реклами керуються вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, не є доходами нерезидента з джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Отже, починаючи з 01.01.2022 виплати нерезидентам доходів у вигляді компенсації послуг з виробництва та/або розповсюдження реклами не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента з джерелом походження з України.

До уваги ФОП – платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік.
Згідно з абзацом сьомим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.
Крім того, відповідно до п.п. 295.9.1 п.295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи – підприємці) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) враховуючи положення абзаців другого і п’ятого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подається на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням.
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578. Невід’ємною частиною Декларації є:
додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок»;
додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 та п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (п.п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, у разі неподання фізичною особою – підприємцем Декларації у визначені терміни п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ такий платник може самостійно відмовиться від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку буде анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Чи включаються до складу доходу юридичної особи платника єдиного податку суми гарантійних внесків від орендарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ.
Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Підпунктом 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначено, що до складу доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються, зокрема платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі отриманням коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди (гарантійних внесків) від орендарів, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому вони були отримані.
При цьому після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного внеску, у платника єдиного податку не має підстав зменшити свій дохід, оскільки такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги).

Які дії іноземця з метою набуття статусу електронного резидента
(е-резидента) та підстави скасування такого статусу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що іноземець набуває статусу електронного резидента (е-резидента) після подання через інформаційну систему «Е-резидент» заяви про набуття статусу електронного резидента (е-резидента), його ідентифікації та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.
На підставі відомостей, отриманих від інформаційної системи «Е-резидент» контролюючим органом здійснюється взяття на облік електронного резидента (е-резидента).
Підставами для скасування статусу електронного резидента (е-резидента) є:
а) подання іноземцем заяви про скасування статусу електронного резидента (е-резидента) за власним бажанням;
б) анулювання статусу електронного резидента (е-резидента);
в) закінчення строку дії документа про відповідність засобу кваліфікованого електронного підпису або позитивного експертного висновку за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації засобу кваліфікованого електронного підпису, який використовує електронний резидент (е-резидент).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40080.

Про розрахунок мінімальних
роздрібних цін на алкогольні напої

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно із ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) мінімальна роздрібна ціна на алкогольний напій – мінімальна ціна на одиницю товару (алкогольної продукції), визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для роздрібного продажу такого товару (алкогольної продукції) кінцевим споживачам.
Відповідно до ст. 68 Закону № 3817 мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої встановлюються Кабінетом Міністрів України. Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої переглядаються Кабінетом Міністрів України щороку, до 25 грудня поточного календарного року, з урахуванням індексу цін виробників на готову алкогольну продукцію за поточний календарний рік. Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої переглядаються Кабінетом Міністрів України також у разі зміни ставок акцизного податку.
Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 957).
Крім того, відповідно до п. 32 розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 у період починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений Постановою № 957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 68 Закону № 3817 з урахуванням 50-відсоткового збільшення, передбаченого п. 32 розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817.

Фіскальний чек РРО/ПРРО: як зазначається назва товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13).
Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).
Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частини комплектуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, що будуть свідчити про походження таких товарів.
Враховуючи викладене, назва товару в фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.