Європейський Союз розглядає можливість формування кризових запасів добрив, аби мінімізувати ризики зриву посівної кампанії через стрімке зростання цін. Відповідний план дій був представлений Європейською комісією у вівторок, 19 травня, й передбачає комплекс заходів для стабілізації аграрного сектору.

Основною причиною занепокоєння у Брюсселі є загострення міжнародної ситуації, зокрема війна між США та Іраном і блокування Ормузької протоки. Саме через цей стратегічний маршрут раніше проходила приблизно третина світового ринку добрив. З огляду на високу залежність ЄС від імпорту, різке подорожчання сировини може вдарити не лише по фермерах, а й спричинити зростання цін на продукти харчування для споживачів.

У рамках антикризових заходів Європейська комісія пропонує збільшити фінансування спеціального екстреного резерву для підтримки сільського господарства. Загальні витрати на ці цілі здійснюватимуться в межах Спільної аграрної політики ЄС (CAP), бюджет якої становить 387 млрд євро.

Окрім цього, країнам-членам ЄС планують дозволити запроваджувати прямі короткострокові виплати для фермерів. Ця фінансова підтримка має стимулювати аграріїв до переходу на альтернативні види добрив і зменшити залежність від імпортної продукції.

Серед запропонованих альтернатив особливу увагу приділяють біодобривам, зокрема переробленому коров’ячому гною, який може частково замінити мінеральні добрива. Також розглядається використання дигестату — побічного продукту виробництва біогазу. Наразі його застосування обмежене екологічними нормами щодо викидів азоту, однак у кризових умовах ці правила можуть бути переглянуті, попри заперечення екологічних організацій.

Крім стимулювання альтернативних рішень, Єврокомісія планує створення та поповнення стратегічних запасів мінеральних добрив. Це передбачається здійснювати через механізм спільних централізованих закупівель, що має підвищити стійкість ринку та знизити ризики дефіциту в майбутньому.