ДПС на Фестивалі кар’єри: допомагаємо ветеранам вести бізнес і знайти роботу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На Фестивалі кар’єри, який триває з 21 до 24 травня на ВДНГ, Державна податкова служба України презентувала сервіс податкового супроводу ветеранського підприємництва та можливості працевлаштування для захисників і захисниць. Про послуги з підтримки ветеранського бізнесу розповів відвідувачам заходу заступник Голови ДПС з  питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Панченко. 
Майданчик ДПС працює на локації Міністерства у справах ветеранів України та Українського ветеранського фонду.
Тут фахівці київського Офісу податкових консультантів допомагають ветеранам, ветеранкам та членам їхніх сімей розібратися з реєстрацією підприємницької діяльності, вибором системи оподаткування, поданням звітності, використанням електронних сервісів та особливостями участі у грантових програмах для ветеранського бізнесу.
Під час фестивалю ДПС також презентує вакансії у своїх підрозділах.
«Сьогодні в органах служби вже працюють 150 ветеранів війни та 8 ветеранок. У територіальних органах ДПС ми створили 32 посади модераторів  Офісів податкових консультантів та центрів обслуговування платників, до яких запрошуємо ветеранів. Ветерани-податківці стають важливою ланкою у комунікації з ветеранами-платниками, адже допомагають вибудовувати більш довірливу та ефективну взаємодію», – розповів Ігор Панченко.
Крім консультацій, служба розвиває систему підтримки ветеранського бізнесу через тренінги, онлайн-семінари, виїзні навчання.
Також для ветеранів у ДПС діє принцип «зеленого коридору»: пріоритетний запис до електронної черги, першочергове обслуговування у ЦОП та Офісах податкових консультантів, окрема телефонна лінія у Контакт-центрі та спеціальний тематичний блок у чат-боті ДПС.
Дізнатися більше про податковий супровід та отримати консультації можна буде в наступні дні роботи Фестивалю кар’єри. Майданчик ДПС працюватиме на ВДНГ ще цими вихідними:
у суботу з 10:00 до 20:00, презентація сервісу о 13:00;
у неділю з 10:00 до 20:00, презентація сервісу о 13:00.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013630.html

До прозорого digital-ринку: ДПС долучилась
до обговорення нової моделі оподаткування платформ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013636.html повідомила.
Розвиток прозорої цифрової економіки став однією із ключових тем круглого столу «Узгодження підходів до оподаткування міжнародних посилок і цифрових платформ: спільне обговорення законопроєктів представниками влади та бізнесу». Організатори заходу – провідні бізнес–спільноти України: Українська Рада Бізнесу, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні, СІРЕ. До дискусії долучились Міністр фінансів України Сергій Марченко, заступник Голови Державної податкової служби України Сергій Лисеюк, представники митниці, Парламенту та бізнесу.
Під час обговорення сторони зосередилися на важливості врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, що є частиною адаптації податкової системи України до сучасної digital-економіки та міжнародних стандартів прозорості.
«Цифрова економіка сьогодні є одним із ключових драйверів зростання у світі, а тому її ефективне регулювання та обмін податковою інформацією є критично важливими для подальшої інтеграції України до європейського та глобального економічного простору», - зазначив Сергій Лисеюк.
Законопроєкт охоплює діяльність українських та міжнародних цифрових платформ, які працюють на ринку України або надають послуги її резидентам, таких як сервіси таксі, оренди, доставки й онлайн-торгівлі.
«Впровадження нових правил сприятиме детінізації економіки та створенню більш справедливих умов оподаткування. Запропонована модель передбачає пільгову ставку ПДФО 10% для доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, а також перекладання функції податкового агента на операторів платформ», – зазначив Сергій Лисеюк.
Важливим елементом реформи стане інтеграція України до системи міжнародного обміну, що базується на стандартах Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та багатосторонніх угодах щодо цифрових доходів.
«Ухвалення законопроєкту №15111-Д буде суттєвим кроком до модернізації податкової системи та вирівнювання конкурентних умов для бізнесу. І важливо, що нові норми активно підтримуються бізнес-спільнотою», - зазначив Сергій Лисеюк.
Він підкреслив, що запровадження нових правил також передбачає спрощення оподаткування для користувачів платформ, зниження адміністративного навантаження та автоматизацію процесів звітування через цифрові сервіси.

ДПС активно розвиває онлайн-пункти Офісів податкових консультантів. Наразі вже відкрили 19 таких пунктів в 9 областях

Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
«Запит на якісні податкові консультації колосальний. І ми це бачимо щодня по кількості звернень до Офісів податкових консультантів, які ДПС відкрила восени минулого року. Для нас важливо, щоб отримати фахову та вчасну консультацію міг би кожен платник, незважаючи на те, в якому місці живе. Тому ми активно масштабуємо онлайн-пункти Офісів податкових консультантів», – зазначила Леся Карнаух.
Загалом вже працює 20 Офісів податкових консультантів та 19 онлайн-пунктів.
Наразі такі онлайн-пункти вже відкрили в громадах Київщини, Хмельниччини, Вінниччини, Дніпропетровщини, Одещини, Буковини, Полтавщини, Кіровоградщини та Черкащини.
«Розширення мережі триває. Бо такий сервіс – це про можливість отримати консультацію без тривалих поїздок. Це про підтримку людей та бізнесу там, де вони живуть і працюють. Створюємо максимально зручні та безбар’єрні умови для платників податків у кожному регіоні. Отримати фахову допомогу можна дистанційно за допомогою відеозв’язку в онлайн-пунктах Офісів податкових консультантів», – додала очільниця ДПС.
Особливий акцент у роботі Офісів – на підтримці ветеранського підприємництва та грантоотримувачів. Це повний консультаційний супровід та допомога на кожному етапі ведення діяльності.
До речі, з моменту відкриття Офісів податкових консультантів вже надано понад 101 тисячу консультацій.
Найчастіше громадяни звертаються з базових, але критично важливих питань. Понад 40% усіх звернень – нарахування та сплата податків і єдиного внеску. Стабільно високий інтерес викликають цифрові сервіси – Електронний кабінет платника, подання звітності та питання податкового боргу.
Наразі найактивніше сервісом користуються фізичні особи – майже 70 % відвідувачів. Водночас частка самозайнятих осіб і бізнесу поступово зростає.
Є питання? Звертайтеся до Офісів податкових консультантів чи в онлайн-пункти: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013439.html

Долучайтесь до Глобального опитування платників: реальний досвід бізнесу стане основою майбутніх змін

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1013351.html повідомила.
Долучайтеся до опитування бізнесу, яке триває в Україні.
Ваша думка важлива, адже саме реальний досвід платників допоможе вдосконалити податкові сервіси, зробити адміністрування простішим та більш зрозумілим для бізнесу.
Учасників опитування просять поділитися своїм досвідом щодо:
- часу та витрат на виконання податкових вимог;
- складності податкового адміністрування;
- взаємодії з податковою системою.
До участі запрошуються юридичні особи та фізичні особи – підприємці.
Долучитися до дослідження можна за посиланням https://uda.to/tax_srvy_2026_sm.
Глобальне опитування платників податків проводиться виключно в дослідницьких цілях. Всі відповіді залишаються анонімними та конфіденційними, не передаються ДПС чи іншим органам влади.
Опитування проводиться за підтримки Світового банку у співпраці з Державною податковою службою України. Реалізують дослідження незалежні компанії UDA Consulting та Info Sapience у межах Національної стратегії доходів до 2030 року.

Податківці Дніпропетровщини провели онлайн-зустріч
з платниками щодо використання сервісів Електронного кабінету

Фахівці податкової служби провели вебінар з платниками податків, під час якого обговорили можливості та переваги використання сервісів Електронного кабінету.
У ході заходу учасникам нагадали, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками своїх прав та обов’язків шляхом доступу до інформації про платника, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами. Електронні сервіси значно спрощують процеси ведення обліку платежів та взаємодії з контролюючими органами.
Особливу увагу під час зустрічі приділили новаціям, якими затверджено Порядок документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Порядок). Документ набрав чинності 14 січня 2026 року.
Відповідно до зазначеного Порядку документом, що підтверджує стан розрахунків платника з бюджетом, є Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском. Також Порядком запроваджено стандартизовані форми запиту на отримання такого витягу із визначенням обов’язкових та додаткових реквізитів.
Під час комунікації податківці окремо зупинилися на сучасних електронних сервісах, доступних у приватній частині Електронного кабінету. Зокрема, з листопада 2024 року для підвищення рівня інформування платників щодо помилково сплачених податкових платежів та єдиного внеску запроваджено сервіс «Е-повідомлення».
Також меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає фізичним особам можливість після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплачувати податки платіжною карткою або за допомогою QR-коду. Крім того, в Електронному кабінеті реалізовано можливість подання в електронній формі заяв щодо списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та єдиного внеску.
Окремо учасники зустрічі обговорили питання цифрової безбар’єрності. Було наголошено, що Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року спрямована на забезпечення рівного доступу громадян до державних сервісів незалежно від віку, стану здоров’я чи мобільності.
Електронний кабінет платника податків є важливим елементом цифрової безбар’єрності, адже забезпечує доступ усіх категорій громадян до онлайн-сервісів ДПС, спрощує комунікацію з податковими органами та сприяє підвищенню рівня податкової культури.
Податківці наголосили, що комунікації з платниками тривають, а такі зустрічі допомагають оперативно інформувати громадськість про актуальні електронні сервіси та зміни у податковому законодавстві.

Пошкоджене майно та податкові пільги: податківці Дніпропетровщини обговорили з платниками важливі норми законодавства

Фахівці податкової служби Дніпропетровщини провели інформаційну онлайн-сесію з платниками щодо особливостей оподаткування пошкодженого та знищеного майна внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, спричинених збройною агресією росії проти України.
Під час зустрічі учасникам детально роз’яснили норми податкового законодавства у частині справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також акцентували увагу на податкових пільгах для власників пошкоджених або зруйнованих об’єктів нерухомості.
Фахівці ГУ ДПС нагадали, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової або нежитлової нерухомості чи її часток. Базою оподаткування визначено загальну площу об’єкта нерухомості, а підставою для нарахування – дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Під час комунікації окрему увагу приділили особливостям оподаткування майна, пошкодженого або знищеного через війну. Податківці підкреслили, що на період дії воєнного стану та до 31 грудня року, в якому його буде припинено або скасовано, положення Податкового кодексу застосовуються з урахуванням спеціальних норм. Так, підставою для обчислення податкових зобов’язань за такими об’єктами є дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Під час заходу учасникам повідомили, що податок на нерухоме майно не нараховується та не сплачується за:
- знищені об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, інформація про які внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
- пошкоджені об’єкти, які потребують капітального ремонту, реконструкції або реставрації.
Починаючи з 1 січня 2023 року податок не нараховується за період від місяця, у якому зафіксовано факт пошкодження майна, і до моменту, коли об’єкт буде відремонтований та визнаний придатним для проживання або використання за цільовим призначенням.
Щодо нерухомості з незначними пошкодженнями органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації можуть ухвалювати рішення про зменшення ставок податку чи повне звільнення від його сплати.
Під час спілкування окремо зупинилися на класифікації ступенів пошкодження об’єктів нерухомості відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої Міністерством розвитку громад та територій України. Йшлося про категорії пошкоджень – від незначних дефектів конструкцій до повного руйнування об’єкта та втрати ним економічної цінності.
Інформаційно-роз’яснювальна робота з платниками дозволяє вчасно інформувати громадян і бізнес про застосовування податкових норм та користуватися передбаченими державою пільгами.

Податківці Дніпропетровщини нагадали підприємцям
важливі правила господарської діяльності

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснили чергову виїзну інформаційно-просвітницьку зустріч. З суб’єктами господарювання одного з торгівельних центрів м. Дніпро обговорили актуальні питання застосування РРО/ПРРО, видачі фіскальних чеків та протидії мінімізації податків через дроблення бізнесу.
Податківці наголосили, що під час кожної розрахункової операції продавець зобов’язаний видати покупцю фіскальний чек. Це правило стосується як класичних касових апаратів, так і програмних РРО.
Фіскальний чек може надаватися як у паперовій, так і в електронній формі. Водночас простого посилання на чек у месенджері недостатньо. Продавець повинен забезпечити надсилання самого електронного чека на номер телефону або електронну пошту покупця. Інакше це може бути розцінено як невидача розрахункового документа.
Окрему увагу підприємців звернули на форму та зміст розрахункового документа. Якщо у фіскальному чеку відсутній хоча б один обов’язковий реквізит, такий документ вважається недійсним.
Фахівці ГУ ДПС підкреслили, що фіскальний чек – це не лише вимога закону, а й важливий інструмент захисту прав споживачів. Саме чек підтверджує легальність покупки, дає можливість повернути товар або скористатися гарантією.
У ході діалогу обговорили також питання тіньової торгівлі. Продаж товарів без чеків часто супроводжується реалізацією контрабандної або нелегально виготовленої продукції. Через це страждає не лише бюджет держави, а й бізнес, який працює прозоро та сплачує податки.
Йшла мова і про «дроблення бізнесу». Акцентували увагу на випадки, коли діяльність фактично одного бізнесу оформлюється на кількох ФОПів для зменшення податкового навантаження. Податкова служба постійно аналізує такі ризики та виявляє факти використання незареєстрованих РРО, неоформленої праці та інших порушень.
Податківці наголосили, що сплата податків – це підтримка економіки країни, соціальних гарантій працівників, розвитку громад та фінансування потреб держави й Збройних Сил України.

Фактичні перевірки мережі пекарень з кав’ярнею

Відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області організовано та проведено 3 фактичні перевірки пекарень з кав’ярнею, які працюють під однаковою торгівельною маркою.
Проведеними перевірками встановлено використання найманої праці (8 працівників) без належного оформлення, проведення розрахункових операцій без видачі відповідних розрахункових документів споживачам, а також ненадання всіх документів, які належать до предмету фактичних перевірок.
За наслідками проведених перевірок виявлено порушень на загальну суму 404,1 тис. гривень.
Матеріали щодо встановлених неоформлених працівників передано до територіального органу Держпраці.
Крім того, зафіксовано, що за трьома адресами мережі діяльність здійснювали різні фізичні особи – підприємці (ФОП) на спрощеній системі оподаткування.
При цьому, господарські об’єкти, що перевірялися, мали однакове: оформлення приміщень, обладнання, систему роботи, єдині ціни та асортимент товарів.
Використання таких механізмів свідчить про штучний розподіл і ведення бізнесу через інших суб’єктів господарювання, зокрема через залучення ФОПів, які сплачують єдиний податок.

За результатами Деклараційної кампанії 2026 від платників Дніпропетровщини бюджет отримає ПДФО майже на 80,0 млн грн більше ніж торік

Станом на 01.05.2026 за підсумками проведеної Деклараційної кампанії 2026 від фізичних осіб Дніпропетровщини сума податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), задекларована до сплати, складає понад 340,4 млн грн, що на 79,9 млн грн більше ніж заявлено у минулому році. Також на 82,0 млн грн збільшився показник до сплати військового збору (ВЗ) – його задекларовано у сумі понад 113,7 млн гривень.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатам декларування сплачують податкові зобов’язання до 01 серпня 2026 року.

ФОПи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування). подають Декларацію протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення такої діяльності і сплачують податкові зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації.

Фізична особа – платник ПДФО, яка зобов’язана подати Декларацію, податкові зобов’язання сплачує за такими кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Довідково:
якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем;
інформацію про реквізити банківських рахунків для сплати податків, зборів та платежів для платників Дніпропетровщини розміщено за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv

Місцеві бюджети Дніпропетровщини платники транспортного податку поповнили майже на 11,4 млн гривень

З початку поточного року від платників транспортного податку внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровської області склав майже 11,4 млн гривень. Це майже на 3,7 млн грн, або на 48,2 відс. більше ніж у січні – квітні 2025 року.
Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування п.

Довідково: п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 та п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України.

Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
надійшло понад 1,5 млрд грн рентної плати

У січні – квітні 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1 550,1 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – квітнем минулого року надходження зросли майже на 235,8 млн грн, або на 17,9 відсотка.
Повідомляємо, що інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:
- у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);
- на вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).
Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.

Мобільний застосунок «Моя податкова» -
технічне рішення доступності інформації і послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сучасні електронні сервіси податкової служби надають платникам можливість комунікувати з контролюючими органами дистанційно.

Мобільний застосунок «Моя податкова» – це швидкий спосіб переглянути власні дані, отримати послуги чи надіслати звернення безпосередньо зі смартфона. Він дозволяє платникам керувати податковими процесами у зручному форматі.

Застосунок доступний для завантаження на двох основних мобільних платформах – Android (Google Play Market) та iOS (App Store).

«Моя податкова» для користувачів пропонує зручний функціонал, який надає можливість швидко отримувати необхідну інформацію, подавати заяви та податкові декларації,а також сплачувати податки.

Інтерфейс застосунку зрозумілий і зручний та складається з чотирьох розділів:
► розділ «Реєстри» дозволяє перевіряти фіскальні чеки, акцизні марки, а також переглядати дані реєстрів платників ПДВ, єдиного податку та страхувальників;
► розділ «Мої дані» містить інформацію про адресу реєстрації, об'єкти оподаткування та наявні податкові зобов'язання;
► розділ «Послуги» надає можливість отримати відомості про суми виплачених доходів, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки, переглянути стан розрахунків з бюджетом та сплатити податки;
► розділ «Мій бізнес» надає можливість переглянути дані по собі, якщо фізична особа зареєстрована ФОПом.

Для доступу до більшості сервісів необхідна ідентифікація за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), як файлового, так і хмарного (наприклад, Дія.Підпис). Деякі функції, такі як перевірка фіскального чека або акцизної марки, доступні без авторизації.

Щоб відповідати потребам користувачів, застосунок «Моя податкова» постійно оновлюється та вдосконалюється, регулярно додаються нові функції та покращуються вже існуючі.

«Моя податкова» робить взаємодію з податковою службою більш прозорою, зручною та доступною.

Податковий комплаєнс - мінімізація ризиків
недотримання платниками податків вимог податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854  (далі – Постанова № 854) затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок реалізації експериментального проєкту).
Постанова № 854 започаткувала впровадження в ДПС нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) без залучення платників податків безпосередньо.
Метою експериментального проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків із використанням підходу, та базуються на оцінці податкових ризиків.
Порядок реалізації експериментального проєкту окреслює основні види ризиків, пов’язаних із невиконанням платниками податків обов’язків, визначених ст. 16 Податкового кодексу України, на яких буде зосереджено увагу податкового органу під час реалізації експериментального проєкту: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати, ризик декларування.
Відповідно до Постанови № 854 ДПС затверджено розпорядчі документи, якими деталізовані складові та процеси реалізації експериментального проєкту.
Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків). Така система деталізує положення Порядку реалізації експериментального проєкту, затвердженого постановою № 854,  яка інтегрується у структуру та діяльність ДПС.
Метою Державної податкової служби України під час реалізації експериментального проєкту є планування та виконання заходів, спрямованих на забезпечення виконання платниками податків своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, та мінімізація  ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, мають право на пільги з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підприємства та організації, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток.
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім:
підакцизних товарів,
послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.
Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:
у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;
фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.
Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Платникам, які виступають виконавцем
кількох програм міжнародної технічної допомоги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Згідно з п. 197.11 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції із:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (далі – Порядок № 153).
Відповідно до п. 23 Порядку № 153 виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України (далі – ДПС), в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Додаток 8). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріату Кабінету Міністрів України.
У заголовній частині Додатка 8 зазначається назва проекту МТД, дата, номер державної реєстрації такого проекту (державна реєстрація проекту підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153), найменування партнера з розвитку, найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (за наявності), індивідуальний податковий номер платника ПДВ виконавця та кошторисна вартість проекту (програми) МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД).
В табличній частині Додатка 8 зазначаються:
у графі 1 – порядковий номер;
у графі 2 – дата і номер контракту (договору) про постачання товарів, робіт і послуг;
у графах 3 – 8 – інформація стосовно продавця товарів, робіт і послуг, що отримані у пільговому режимі за кошти МТД, а саме: найменування підприємства – продавця, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, дані податкової накладної, що складена продавцем (дата і податковий номер, сума постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню/звільненню від оподаткування ПДВ).
Проєкти (програми), підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11, 12 Порядку № 153).
Подання платником Додатка 8 до Порядку № 153, де будуть зазначені реквізити контрагента – постачальника (найменування, код, місцезнаходження) та сума постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ – є інформаційним підтвердженням придбання виконавцем або субпідрядником проєкту МТД, операції з постачання яких відповідно до п. 197.11 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ.
Отже, якщо платник є виконавцем кількох програм міжнародної технічної допомоги, то за кожною такою програмою заповнюється та подається окремий Додаток 8.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44420

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (податок, ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чи має платник податку право віднести суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку на підставі податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано після спливу граничного строку подання податкової декларації?
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Відповідно до п. 3 Порядку № 520 комісії контролюючого органу приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, та надсилають його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246). Відповідно до п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з подій, зокрема, прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно з п. 25 Порядку № 1246 платник податку через електронний кабінет платника податку шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Враховуючи лист Міністерства фінансів України, реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до, зокрема, дати прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено та яку зареєстровано в ЄРПН, зокрема, на підставі рішення комісії контролюючого органу:
у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ);
у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН податкової накладної – у декларації того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Крім того, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом термінів, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому таку податкову накладну було складено – якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН, або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН – якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну (тобто за той звітний період, у якому платник податку отримав право на включення сум ПДВ за такою податковою накладною до податкового кредиту). При цьому необхідно враховувати строки давності, встановлені ПКУ.

У разі надання знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком), такий товар розглядається як безплатно наданий

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи може експортований товар нерезиденту розглядатися як безплатно наданий товар у разі надання резидентом нерезиденту кредит-ноти у вигляді знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком), повідомляє.
Чинним законодавством України не передбачено поняття «кредит-нота» та не визначено його правовий статус.
При цьому згідно з вимогами частини третьої ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що:
ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;
зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;
зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств формується виходячи з показників фінансової звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Відповідно до п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 134 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Отже, у разі надання знижки у розмірі повної вартості окремого товару (у зв’язку з браком) такий товар розглядається як безплатно наданий товар.
При цьому безоплатне надання товару нерезиденту оподатковується податком на доходи нерезидента з джерелом походження з України як інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44413.

Квитанція про надходження звітності з податку на прибуток надійшла раніше ніж була подана фінансова звітність: чи буде вважатися прийнятою податкова декларація з податку на прибуток?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року (абзац сьомий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419).
Відповідно до абзацу чотирнадцятого п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток підприємств у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ (абзац шостий п. 5 Порядку № 419).
Декларація (Звіт) вважаються прийнятими за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пункти 49.3, 49.8 ст. 49 ПКУ) у разі подання фінансової звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту), в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт), оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
При виявленні невірного заповнення позначок щодо подання додатків-форм фінансової звітності за алгоритмом Декларація (Звіт) не приймається і для користувача підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» або Електронного кабінету платника, або у квитанції № 2 повідомляється про помилку: «Документ не відповідає всім вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірність обов’язкового реквізиту інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною, а саме, не заповнено позначки щодо подання додатків-форм фінансової звітності або не подано відповідних додатків-форм фінансової звітності (перевірено на підставі п.п. 49.3, 49.8 ст. 49, п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України)».
Враховуючи зазначене, квитанція, що надійшла при поданні Декларації (Звіту) раніше ніж була подана фінансова звітність, свідчать про те, що Декларація (Звіт) вважаються не прийнятими, оскільки квитанція № 2 приходить після здійснення автоматичного контролю заповнення відміток щодо подання до Декларації (Звіту) додатків – форм фінансової звітності та наявності поданих до Декларації (Звіту) додатків – форм фінансової звітності відповідно до заповнених відміток в такій звітності, передбаченого алгоритмами заповнення зазначеної звітності, та містить інформацію про остаточне підтвердження прийняття/не прийняття Декларації (Звіту).

Чи обов’язково отримувати РНОКПП фізичній особі (у т. ч. малолітній особі),
яка не отримує доходів та не має обов’язку щодо сплати податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
До ДРФО вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. I Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), ДРФО створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до ДРФО немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у ДРФО ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

Як в контролюючих органах обліковується договір про спільну діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Взяття на облік договору про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору (далі – уповноважена особа).
Для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за формою № 1-ОПП, копію договору (контракту) про спільну діяльність, інші документи чи копії документів (залежно від складу учасників договору, типу власності нерухомого майна, яке передбачене для використання договором).
У разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах договорів про спільну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку/ДПІ обслуговування формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44407

До уваги фізичних осіб – волонтерів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з частиною першою ст. 7 Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3236) волонтер – це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Відповідно до частини другої ст. 7 Закону № 3236 волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої ст. 1 Закону № 3236.
Чи включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу кошти зібрані фізичною особою – волонтером на свій поточний рахунок та надалі перераховані благодійному фонду для їх використання на цілі, визначені п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)?
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється згідно з розділом IV ПКУ.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);
іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено згідно зі ст. 165 ПКУ.
Підпунктом «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема, сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями), для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.
Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (абзац п’ятнадцятий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, кошти зібрані фізичною особою – волонтером на свій поточний рахунок і виплачені (надані, використані) надалі на користь осіб, зазначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, безпосередньо таким особам або через установи або організації, визначені у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
У разі якщо фізична особа – волонтер здійснює збір коштів на свій поточний рахунок і перераховує їх надалі на користь благодійного фонду (тобто використовує не на користь осіб, зазначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), то положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не застосовуються до такої фізичної особи – волонтера, а отже, сума такої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу волонтера та оподатковується на загальних підставах, як інший дохід.