Бюджети територіальних громад Дніпропетровщини отримали у 2023 році понад 41,9 млрд гривень

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники протягом січня – грудня минулого року спрямували понад 41,9 млрд гривень. У 2023 році скарбниці територіальних громад отримали на понад 2,3 млрд грн більше надходжень 2022 року. Темп росту – 105,9 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя. Зазначила, що важливою складовою стабільного наповнення місцевих бюджетів є плідна співпраця податкової служби регіону з органами місцевого самоврядування.
Стабільне надходження до місцевих бюджетів – це підвищення фінансової спроможності територіальних громад для вирішення ними у такий нелегкий для країни час економічних та соціальних питань.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала усім платникам, хто сьогодні працює та сумлінно сплачує податки і збори!

Особливості здійснення господарської діяльності малими виробниками виноробної продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробників виноробної продукції» (далі – Закон № 3303) (набрав чинності 03.09.2023) внесені зміни, зокрема до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481).
Відповідно до цих змін встановлені особливості здійснення господарської діяльності малими виробниками виноробної продукції, а саме:
- здійснення малими виробництвами виноробної продукції виробництва та розливу у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки, не тільки з самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду, а також з придбаних за умови, що вони мають виключно українське походження;
- спрощення вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції щодо наявності обладнання (відсутня обов’язкова необхідність наявності обладнання для зважування плодів, ягід, винограду, меду, обробки виноматеріалів, контролю температури на етапах виробництва та зберігання) та одночасно уточнено вимоги використання обладнання та технологічних ємностей, виготовлених із корозійностійких матеріалів, відповідно до вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
- провадження оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту, виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду українського походження, для малих виробництв виноробної продукції, здійснюється за наявності такої ліцензії, річна плата за неї становить 30000 гривень, тоді як така діяльність при торгівлі алкогольними напоями, які вироблені з виноматеріалів виключно власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду, як і раніше, здійснюється без наявності ліцензії на таку торгівлю;
- подання заяви для отримання ліцензії на право виробництва виноробної продукції такими виробниками, здійснюється виключно в електронному вигляді;
- обов’язок подання малими виробниками виноробної продукції, які отримали ліцензії на право виробництва та/або оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (імпорт/експорт), щорічного звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;
- встановлення відповідальності у разі не подання чи несвоєчасного подання такого звіту або подання його з недостовірними відомостями (штрафна санкція становить 1020 гривень);
- надання можливості подати уточнений звіт до кінця такого кварталу у разі якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання (малий виробник виноробної продукції) самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, без застосування штрафної санкції до такого суб’єкта господарювання.

Податковий календар на 09 січня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 09.01.2024, вівторок, граничний термін подання за грудень 2023 року:

● звіту за формою № 1-РС про обсяги виробництва та реалізації спирту;
● звіту за формою № 2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв;
● звіту за формою № 3-РС про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів;
● звіту за формою № 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі;
● звіту за формою № 1-ОТ про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі.

* Малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв. Малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком (ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»).

Декларування доходів: граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2024 розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.
Податковим кодексом України (далі – Кодекс) передбачено, що податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подають:
- фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність – до 01 травня року, наступного за звітним;
- громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання податкової декларації до 01 травня року, наступного за звітним;

До уваги!
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
 
Важливо!
За умови якщо у платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2  п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

- фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням;

Важливо!
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;.
 
- резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
- фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року.

Про відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» із змінами (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.
Законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.
Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Просимо платників податків користуватися офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями:
https://zir.tax.gov.ua/
та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/

або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ щодо реалізації їх права на адміністративне оскарження окремих рішень комісій регіонального рівня щодо неврахування таблиць даних платника податку та відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, у звʼязку з набранням чинності норм постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165» (далі – Постанова № 1165)  з 08 липня 2023 року затверджено Порядок розгляду скарг, зокрема, щодо рішень комісій регіонального рівня про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість та про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
До запровадження вищезазначених змін норми Постанови № 1165 передбачали оскарження в адміністративному порядку тільки рішень комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Наразі запроваджено механізм, який дозволяє платникам податку реалізувати право на оскарження всіх рішень комісій регіонального рівня в адміністративному порядку.
Звертаємо увагу, що скарга подається платником податку на додану вартість протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає рішення про задоволення скарги та скасовує рішення комісії регіонального рівня або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Таким чином, запровадження наявного механізму адміністративного оскарження, який функціонує при законодавчо встановлених термінах, повністю нівелює кількість тривалих судових процесів з даного приводу.  
Закликаємо платників більш активно використовувати відповідні механізми, водночас, звертаючи увагу на певні особливості їх реалізації. Слід мати на увазі, що, наприклад, процедура оскарження рішення комісії регіонального рівня щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника, в разі негативного рішення комісії центрального рівня змусить платника звертатися до суду (адже іншого шляху для виключення з ризикових не передбачено).
Тобто, важливим є максимальне використання процедур на регіональному рівні і тільки після їх вичерпання рішення про ризиковість слід оскаржувати до комісії центрального рівня. Щодо таблиць даних: після негативного рішення комісії центрального рівня платник податків може повторно подати таблицю даних на розгляд комісії регіонального рівня з поясненням та детальним описом господарської діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність. Таким чином, підприємства можуть використовувати адміністративне оскарження рішень про відмову у врахуванні таблиці даних без побоювання загрузнути в судових процесах.
Радимо платникам податків:
1) для оперативної комунікації звертатись на комунікаційні податкові платформи, які діють в органах ДПС; отримати розʼяснення за телефонами «гарячих ліній»; у розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya ознайомитись з інформаційними матеріалами щодо правильності заповнення таблиць даних платника податку, дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо;
2) уважно вивчати рішення комісій регіонального рівня та вести постійний діалог з податковими органами щодо сумнівів у підставах їх прийняття;
3) надсилати запити безпосередньо до податкових органів (в основному на регіональному рівні).

Електронна трудова книжка – удосконалення обліку трудової діяльності громадян

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду.
Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).

Благодійним фондом (громадською організацією) на користь ФОПа надається грант: оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Доходом для ФОПа – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Крім того, до складу доходу ФОПа – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Зауважуємо, що умовами договору про надання гранту, укладеного між ФОПом та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організації, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проекту.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності ФОПа, то такий дохід, незалежно від обраної ФОПом системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
Згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді гранту, який виплачується благодійним фондом або громадською організацією – резидентами України на користь фізичних осіб – підприємців, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується юридичною особою як податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Чи може ФОП на загальній системі оподаткування отримати довідку про доходи за будь-який інший ніж річний податковий період?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підрозділом 2.3 розд. ІІ Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП», визначено перелік адміністративних послуг, за отриманням яких платники можуть звернутись до центру обслуговування платників, зокрема, щодо надання адміністративної послуги «Видача довідки про доходи».
Типова інформаційна картка адміністративної послуги «Видача довідки про доходи» затверджена наказом Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 446 зі змінами та доповненнями, відповідно до якої строк надання такої адміністративної послуги – 10 календарних днів з дня отримання заяви. Довідка про доходи видається на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Податкова декларація).
Форма Податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 зі змінами та доповненнями.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до норм ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу Податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають Податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подають Податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Поряд з цим, з урахуванням примітки 1 до Податкової декларації не передбачено її подання з позначкою «довідкова» для отримання довідки про доходи.
Отже, звітним (податковим) періодом є календарний рік, за результатами якого фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування може отримати в контролюючому органі за основним місцем обліку (податковою адресою) довідку про доходи на підставі заяви, поданої у довільній формі та Податкової(их) декларації(ій).
Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не може отримати в контролюючому органі довідку про доходи за будь-який інший, ніж річний податковий період.