У 2023 році ДПС опрацьовано 2170 запитів на отримання публічної інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/745281.html повідомила.
 У січні – грудні 2023 року Державною податковою службою України опрацьовано 2018 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 259 запитів надійшло поштою, 1869 – електронною поштою, 42 – особисто від запитувача.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1272 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшло 829 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 9, від представників медіа – 60.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1116, відмовлено/відстрочено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 589, надіслано належним розпорядникам інформації – 451.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 82,7 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

У 2023 році Контакт-центром ДПС надано відповіді на 977,5 тис. звернень платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Протягом січня – грудня 2023 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 977,5 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 854,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 5,6 тис. – електронною поштою та 117,7 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, стану обробки електронної звітності.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. У 2023 році фізичні та юридичні особи здійснили 3,6 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – грудня 2023 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1310 уніфікованого запитання-відповіді та внесено 1430 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/745063.html

До уваги фізичних осіб, які виявили бажання брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
З 1 січня 2024 року Державною податковою службою України з метою мінімізації помилок, що допускаються фізичними особами, які виявили бажання брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування, під час подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в складі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – звітність з єдиного внеску), що в подальшому може призводити до проблем із зарахуванням страхового стажу таких осіб, доопрацьовано автоматизовані контролі приймання звітності з єдиного внеску.
Так, на етапі обробки звітності з єдиного внеску забезпечено можливість перевірки номеру договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування (далі  – договір) із даними, які містяться в реєстрі страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), що дає змогу виключити можливість приймання звітності з єдиного внеску за номерами договорів, що не обліковуються за цією фізичною особою, та як наслідок убезпечить фізичну особу від випадків, коли в реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру за один і той самий період буде міститися різна інформація щодо укладених договорів.
Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідності уважного заповнення поля «№ договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування» в додатку ЄСВ 2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема формат номерів догорів станом на сьогоднішній день має бути наступним:
Приклад 1 – O1926519100003;
Приклад 2 – D2326519100095.
Беручи до уваги найпоширеніші помилки під час заповнення звітності з єдиного внеску фізичними особами, які уклали договір, зазначаємо, що першим символом зазначеного номера є латинська літера «O» або «D».
Інформаія розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/745169.html

Засідання спільної тимчасової робочої групи Громадської ради: про зміни до законодавства

Співпраця консультативно-дорадчого органу з представниками податкової служби та органів місцевого самоврядування триває.
Проведено перше засідання спільної тимчасової робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівництва податкової служби області.
Розглядались пропозиції, запропоновані виконавчим комітетом Криворізької міської ради, щодо внесення змін до податкового та бюджетного законодавств з плати за землю та податку на доходи фізичних осіб.
В атмосфері обміну думками прийнято рішення про остаточне доопрацювання наданих пропозицій та їх розгляду на наступному засіданні.
Працюємо разом!

Боротьба з незаконним веденням бізнесу

Податкова служба Дніпропетровщини приділяє особливу увагу питанням державної реєстрації суб’єктів господарювання, дотримання роботодавцями законодавства про працю, обов’язкового використання належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій.
Вищезазначені питання в обов’язковому порядку досліджуються під час проведення фактичних перевірок.
Працівниками відділу фактичних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі проводиться аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання на наявність можливих ризиків невиконання працюючим бізнесом норм законодавства, контроль за яким покладено на податкову службу.
Так, за результатами проведеного аналізу здійснення господарської діяльності з надання послуг пасажирських перевезень (таксі) в м. Дніпро, виявлено випадки здійснення господарської діяльності без застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО.
Проведеною фактичною перевіркою підтверджено факт здійснення господарської діяльності без державної реєстрації суб’єкта господарювання.
З метою припинення незаконної діяльності та встановлення особистих даних винних осіб податкова служба співпрацює з Національного поліцією.
За здійснення господарської діяльності без державної реєстрації на винну особу складено адміністративний протокол за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звертаємо увагу, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації та офіційного працевлаштування призводить до економічних втрат бюджетів.
Закликаємо представників бізнесу працювати відповідно до норм законодавства!

Від платників Дніпропетровщини надходження ПДФО до бюджетів мають позитивну динаміку

Протягом 2023 року платники Дніпропетровщини сумлінно наповнювали бюджети податком на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Так, до загального фонду державного бюджету у січні – грудні 2023 року надійшло понад 8,0 млрд грн ПДФО (21%), що на понад 1,1 млрд грн, або на 16,4 відс. більше ніж у відповідному періоді 2022 року.
Спеціальний фонд державного бюджету з 01.10.2023 отримав майже 3,0 млрд грн ПДФО.
Місцеві бюджети у 2023 році поповнились ПДФО на понад 27,3 млрд грн, що на понад 1,2 млрд грн, або майже на 5 відс. більше минулорічного показника.
Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у дніпропетровській області Наталя Федаш.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Працюємо далі задля Перемоги!

Звернення громадян – ефективний механізм захисту прав

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській обсті (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи  «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у 2023 році до ГУ ДПС надійшло 510 звернень громадян, з них – 510 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
контрольно-перевірочна робота – 146 (28,6%);
інші питання – 81 (15,9%);
аграрна політика та земельні відносини – 63 (12,3%);
інформування про ухилення від сплати податків – 56 (11%);
консультації з питань податкового законодавства – 49 (9,6%);
податок на майно – 40 (7,8%);
відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 32 (6,3%);
реєстрація та облік платників податків – 19 (3,7%);
податок на доходи фізичних осіб – 12 (2,4%);
податкова звітність – 12 (2,4%),
У порівнянні з 2022 роком загальна кількість звернень платників податків у 2023 році збільшилась на 155 одиниць (2022 рік – 355 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року     № 393/96-ВР «Про звернення громадян», із змінами, в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /
Протягом січня – жовтня (на період дії воєнного стану скасовано проведення  особистих прийомів).
З 01 листопада п. р. відновлено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. У грудні 2023 року здійснено 1 запис на особистий прийом громадян, який не відбувся за ініціативою заявника.

Податковий календар на 15 січня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 15 січня 2024 року, понеділок, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за грудень 2023 року;
- довідки про використані розрахункові книжки за грудень 2023 року.

Звернулись на Комунікаційну податкову платформу – отримайте оперативно результат!

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комунікаційна податкова платформа) забезпечує ефекивний зворотний зв’язок з платниками.
Для обговорення та вирішення актуальних питань, які виникають у представників бізнесу та громадськості, необхідно звернутись на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Податківці в оперативному порядку розглянуть питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС та за  необхідності проведуть із заявниками певні заходи за визначеною тематикою.
Комунікаційна податкова платформа – це зручний і дієвий формат комунікацій платників з податковою службою!

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування  (крім електронних резидентів (е-резидентів), зокрема, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
У розд. 9 Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду відображаються самостійно визначені суми доходу з урахуванням максимальної величини та у графі 4 розраховуються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1.
Значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті  на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ Декларації.
Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких  осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.
Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.
При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 – проставляються нулі.

Які операції може здійснювати суб’єкт господарювання на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ліцензіатам, які мають ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним та здійснюють оптову торгівлю пальним з місць зберігання пального або місць оптової торгівлі пальним, користувачами яких є інші ліцензіати, слід враховувати таке.
Засади  державної політики щодо регулювання обігу пального, які визначені у Законі України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових  дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі – Закон № 481), передбачають, що ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) (далі – СГ) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
До видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема відносяться:
- оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик СГ  (у тому числі іноземним СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
- зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Згідно з визначеннями (стаття 1 Закону № 481) до місць здійснення діяльності відносяться:
- місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
- місце зберігання пального – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Для отримання ліцензії на право:
- оптової торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним СГ подають заяву для отримання зазначеної ліцензії та документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію;
- оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального СГ  разом із заявою і документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію, додатково подають завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Законом № 481 передбачено право на здійснення діяльності зі зберігання пального при отриманні відповідної ліцензії із зазначенням в ній місцезнаходження місця такого зберігання.
СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону № 481).
При цьому положення Закону № 481 не містять прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до підпункту 14.1.32  пункту 14.1 статті 14  Податкового  кодексу України відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Глави 52), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо СГ або із залученням третіх осіб, найбільш поширеними з яких при реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення, тоді як за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (стаття 936 Глави 66 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий СГ– ліцензіат може:
- передати пальне на зберігання будь-яким іншим СГ (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі СГ – ліцензіати  мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
- здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших СГ / місця оптової торгівлі пальним інших СГ, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.

До уваги платників податків, які здійснюють контрольовані операції з сировинними товарами!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
На виконання вимог абзацу сьомого п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 розділу І Податкового кодексу України розроблено та розміщено на вебпорталі ДПС Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін для цілей звітного 2024 року.
Перелік розміщено у розділі «Головна» / «Діяльність» / «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» / «Трансфертне ціноутворення» / «Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін».

Інтернет-торгівля: ПРРО/РРО – необхідний інструмент для легального ведення бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
На даний момент online-торгівля активно розвивається і при бажанні в мережі Інтернет можна придбати майже будь-який товар або замовити будь-яку послугу. Однаково ефективно продаються як будматеріали оптом, так і одяг, взуття та інша продукція в роздріб, зникає географічна прив’язаність до точки реалізації продукції.
Нагадуємо, враховуючи, що інтернет-торгівля представляє собою сучасну онлайн торгівельну мережу та є суттєвим доповненням традиційної торгівлі, ДПС з метою контролю за порядком здійснення розрахунків при продажі товарів через мережу Інтернет на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації, розміщеної на доступних сайтах, інтернет-майданчиках, платформах.

Платникам податків про деякі особливості обліку у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з певних обставин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 538 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2023 за № 1818/40874 (далі – Наказ № 538) внесено зміни до наказів Міністерства фінансів України:
- від 22 квітня 2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 503/25280 (далі – Наказ № 462);
- від 14 листопада 2014 року № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1453/26230 (далі – Наказ № 1127)
Так, Наказом № 538 виключено пункт 2 Наказу № 462 та пункти 4, 5 Наказу № 1127.
Зазначені пункти визначали особливості обліку платників податків у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, які визнані такими відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на місцезнаходження (місце проживання) в областях та місті Києві.
Податковий кодекс України не містить винятків щодо зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованих російською федерацією територій на іншу територію України.
Отже, у випадках зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей застосовуються загальні процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування відповідно до розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 із змінами.

Фіскалізація розрахунків – це працювати відкрито та чесно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО). З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.
Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й надає їм можливість підтвердити бажання працювати відкрито та чесно. Зазначене є надзвичайно важливим у відносинах України із закордонними партнерами та є запорукою успішності євроінтеграційних процесів в Україні.
На сьогодні у складний для України час повернення української економіки на довоєнний рівень можливе за умови неухильного дотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.
Зауважимо, що платникам не слід зважати на міфи щодо складності використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та фіскалізації через них отриманих доходів.
Добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.
Разом з цим, акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства податкової сфери є обов’язком кожного громадянина нашої держави, тому сподіваємося на правову свідомість суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання ними обов’язків платника податків.

Дохід, отриманий як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна громадянина, не оподатковується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Не оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» із змінами (далі – Закон № 2923).
Це передбачено п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону № 2923.
Нагадаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, зокрема, внесені зміни до ст. 165 Кодексу, а саме: п. 165.1 доповнено новим п.п. 165.1.66.

До уваги бюджетних установ – платників ПДВ, які одночасного використовують придбані товари/послуги в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з метою забезпечення окремими платниками, діяльність яких повністю або частково пов’язана із постачанням товарів/послуг (послуги освіти, медичні послуги тощо), операції з постачання яких не оподатковуються ПДВ (звільнені, не є об’єктом оподаткування ПДВ), своєчасного та в повному обсязі виконання податкових обов’язків в частині ПДВ, звертає увагу на наступне.
Якщо бюджетна установа зареєстрована платником ПДВ, то для такої установи діють загальні правила оподаткування та обліку ПДВ. Бюджетні установи можуть здійснювати діяльність, пов’язану, зокрема, з наданням платних послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, постачанням товарів/послуг, що оподатковуються ПДВ, та провадити діяльність, що фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською, оскільки спрямована не на отримання доходів, а на виконання законодавчо визначених функцій установи.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та є обов’язковими для всіх платників ПДВ незалежно від того, яку форму правління має платник (приватна, державна, комунальна) та які операції здійснює платник (звільнені від оподаткування ПДВ, оподатковувані).
Так, положеннями пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг визначається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника;
б) дата відвантаження товарів/дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.
При цьому пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ) платник податку зобов’язаний, відповідно до пунктів 201.1 та 201.3 статті 201 розділу V ПКУ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Тобто, якщо бюджетна установа – платник ПДВ здійснювала операції з придбання товарів/послуг, то незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності, чи ні, вона має дотримуватись вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту! Відповідно – суми ПДВ за отриманими та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними повинні відображатися у відповідному розділі податкової декларації з ПДВ незалежно від напрямку (операцій) використання таких придбаних товарів/послуг.
У той же час слід мати на увазі, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. База оподаткування в такому випадку визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. База оподаткування в такому випадку також визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.
При нарахуванні податкових зобов’язань згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН на суму нарахованих податкових зобов’язань окремо по кожному пункту зведені податкові накладні.
Отже, якщо платники використовують (повністю чи частково) придбані товари/послуги в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, то у них виникає обов’язок нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198/пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні у встановлений ПКУ термін.
Так, у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, то у такого платника податку (у тому числі якщо такі придбані товари/послуги оплачені за рахунок бюджетних коштів) виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Також за нормами цих статей бюджетні установи нараховують податкові зобов’язання по товарах/послугах, використаних в неоподатковуваних операціях (у діяльності, що фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською та спрямована на виконання законодавчо визначених функцій установи).
У разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, використовуються частково в оподатковуваних ПДВ (надання нерухомого майна в оренду) і частково – в звільнених від оподаткування ПДВ та тих, що не оподатковуються ПДВ, операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.
Додатково звертаємо увагу платників на таке.
При придбанні товарів/послуг, які одночасно використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, формування податкового кредиту здійснюється, виходячи з усього обсягу придбання на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
Надалі, незалежно від того сформовано платником податку – покупцем податковий кредит чи ні, у такого платника податку за наявності зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних виникає обов’язок нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (якщо такі товари/послуги використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях повністю), або відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ (якщо такі товари/послуги частково використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а частково – в оподатковуваних).
Податкові накладні, складені у зв’язку з нарахуванням таких податкових зобов’язань, підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
У разі порушення терміну реєстрації (відсутності реєстрації) в ЄРПН таких податкових накладних застосовуються штрафи, передбачені ПКУ для несвоєчасної (відсутності) реєстрації податкових накладних в ЄРПН.