Декларування доходів громадян у 2024 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З початку 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року.
Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян та для зручності при поданні декларації в Електронному кабінеті платника створено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи»  дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
Часткове автоматичне предзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання цього електронного сервісу:
- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
- мінімізує помилки при заповненні декларації;
- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.
Слід зазначити, що протягом 2023 року подали декларації в електронній формі через електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» 55,6 відс. громадян з загальної кількості громадян, які декларували доходи.
Граничні строки подання декларації:
фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність,  та громадяни – до 01 травня року, наступного за звітним;
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним.
фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;
фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу декларації, встановлені розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс). До таких випадків відносяться:
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
- іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Це стосується платників, які отримали:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/745841.html

Результати щорічного дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податковими органами – 2023

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/745898.html повідомила.
Державною податковою службою України з 07 листопада 2023 року до 07 грудня 2023 року проведено щорічне дослідження з оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування податкових органів.
Опитування проводилося на платформі вебпорталу ДПС шляхом заповнення респондентами опитувальників та було покликано ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС, що потребують особливої уваги і втручання з метою їх усунення, а також визначити ті аспекти діяльності, якими платники навпаки задоволені.
Оцінки різним аспектам співпраці платників податків із органами ДПС респонденти давали за шестибальною шкалою, де 6 означає «Дуже добре», а 1 – «Дуже погано». Також респонденти могли викласти «Свій варіант».
Платники податків оцінювали свою задоволеність різними аспектами, які було згруповано за такими напрямками:
електронні сервіси;
центри обслуговування платників (ЦОП);
інформативність;
оцінка роботи органів ДПС у цілому.
Всього в опитуванні взяли участь 7007 респондентів з усіх областей України, із них 1356 – від представників юридичних осіб (19,35 відс. від загальної кількості); 2977 – фізичних осіб – підприємців (самозайнятих осіб) (42,49 відс.) та 2674 від фізичних осіб, які не ведуть господарської діяльності (38,16 відс.).
94,76 відс. платників отримували електронні послуги за останній рік.
Для отримання електронних сервісів платники найчастіше використовують такий інформаційний ресурс, як ІКС «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (65,53 відс.), 15,26 відс. використовують вебпортал ДПС, та 7,02 відс. використовують чат-боти.
Слід відмітити, що для 78,87 відс. респондентів необхідність отримання електронних послуг у період воєнного стану збільшилась.
Загалом готовність звертатися до органів ДПС у разі потреби та оцінка роботи органів ДПС у цілому достатньо високі. Платники оцінюють готовність звертатися на 5,32 бала із 6 (у 2022 році цей показник складав 4,56 бала), що відображає рівень довіри платників до органів ДПС (ріст склав 16,7 відс.).
Загальна оцінка органів ДПС в цілому становить 5,31 бала із 6 (в 2022 році цей показник складав 5,05 бала) (ріст склав 5,1 відс.).

Уточнення показників додатків 3 та 4 до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у разі виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, в результаті чого збільшується/зменшується сума бюджетного відшкодування, або помилок, які не впливають на суму бюджетного відшкодування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне.
Платники податку, які відповідно до статті 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (далі – додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (далі – додаток 4), форми та порядок заповнення яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу та пункту 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 50.2 статті 50 Кодексу визначено, що платник податків не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення).
Крім цього, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Порядок заповнення уточнюючого розрахунку врегульовано розділом VI Порядку № 21.
Так, пунктами 2 – 4 розділу VI Порядку № 21 передбачено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (пункт 5 розділу VI Порядку № 21).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6 розділу VI Порядку № 21).
Згідно з п. 8 розд. VІ Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Уточнення показників у додатках може здійснюватися у такому порядку: у рядку додатка, що уточнюється, – зазначаються показники зі знаком «–»; в наступному рядку – зазначаються правильні показники.
Враховуючи викладене, виправлення помилок проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого у разі заповнення даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з відміткою «уточнюючий». Зазначені додатки містять вартісні показники, які відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку. У разі якщо колонка 6 уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких повинні додаватися додатки, не заповнена, то відповідно додатки до таких рядків уточнюючого розрахунку платником податку не додаються.
Отже, у випадку виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше декларації, в результаті чого збільшується/зменшується сума бюджетного відшкодування, у додатку 3 та додатку 4, які подаються у складі уточнюючого розрахунку, відображаються вартісні показники (сума збільшення/зменшення), які відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку (рядок 20.2).
Виправлення помилки, допущеної у додатку 3 та/або додатку 4 до декларації, яка не вплинула на суму бюджетного відшкодування (наприклад, неправильно вказані індивідуальний податковий номер, звітний податковий період) здійснюється наступним чином: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (показуються зі знаком «–»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.
У випадку виявлення помилки у додатку 4 до декларації в реквізитах банківського рахунку, платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок, графи 4 та 5 якого повинні мати однакові показники, графа 6 – відповідно нульове значення показника, до якого додати додаток 4, в якому заповнюються виправлені реквізити банківського рахунку, період та задекларована сума бюджетного відшкодування.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/746026.html

Для користувачів E-кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Понад 130 електронних послуг та сервісів для суб’єктів господарювання та громадян реалізовано в Електронному кабінеті (E-кабінет), який залишається найпопулярнішим електронним сервісом.
Cервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на  популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).
Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.
Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету можливо за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи  «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує, що у 2023 році до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 437 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з 2022 роком загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 143 одиниці (2022 рік – 294 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
щодо роботи  структурних підрозділів ГУ ДПС – 212 звернень (48,5%);
щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 121 звернень  (27,7%);
щодо системи електронного адміністрування реалізації пального –12 звернень (2,75 %);
щодо роботи центрів обслуговування платників - 13 звернень (2,98%).
У 2023 році ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 212 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 25 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика  212 письмових звернень, які надійшли на розгляд від ержавної установи «Урядовий контактний центр» це:
питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 79 (37,2%);
про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –58 (27,4%);
контрольно-перевірочна робота – 36 (17,0%);
інші питання – 26 (12,3%);
податкова знижка – 7 (3,3%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 6 (2,8%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 25 звернень.
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 7 (28,0%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 3 (12,0%);
щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (8,0%);
щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (4,0%);
інші питання – 12 (48,0%).
У 2022 році від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 176 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 20 звернень.

Протягом 2023 року податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 325 запитів на отримання публічної інформації

Протягом 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 325 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з 2022 роком кількість запитів збільшилась на 141 одиницю (у 2022 році – 184 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 298 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 13 – відмовлено;
- 1 – надіслано за належністю до ДПС України;
- 9 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року    № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 4 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
Інформація із системи обліку публічної інформації;
Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується в актуальному стані.

Внесено зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом ДПС України від 10.01.2024 № 19 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/78682.html) внесено зміни до наказу ДПС від 21.12.2020 №744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» із змінами.
Нагадуємо, що остання редакція Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій містить перелік РРО, які дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 209 моделей.

Закон України № 3474: новації для банків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу , що Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон №3474) змінено підходи до оподаткування прибутку банків, зокрема переглянуто ставки податку на прибуток банків.
Новацією Закону № 3474 є:
- встановлення за 2023 рік підвищеної базової ставки податку на прибуток у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів), а починаючи зі звітних періодів 2024 року та у подальші роки базової ставки у розмірі – 25 відсотків (замість діючої на сьогодні базової ставки у розмірі 18 відсотків);
- заборона на врахування у 2023 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2024 року до повного їх погашення.
Більше розглянутих питань, що можуть виникнути у банків з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3474 – в Інформаційному листі ДПС України «Банки: зміна ставок, податок на прибуток», який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/740671.html.
Довідково: Закон № 3474 набрав чинності 08.12.2023.

Платникам податку на прибуток підприємств про методи амортизації основних засобів/нематеріальних активів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу (далі – ПКУ) розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Зокрема, згідно з п. 26 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:
– прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;
– зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;
– прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;
– кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
– виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
Відповідно до п. 27 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з НП(С)БО 7.
Слід зазначити, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.
При цьому п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.
Отже, амортизація основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності нараховується із застосуванням методів, передбачених НП(С)БО 7 та НП(С)БО 8:
- прямолінійного;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного;
- виробничого.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями). Тому, з питання щодо застосування методів нарахування амортизації основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Як оперативно отримати відомості про доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що стартувала кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2023 році.
Застосунок «Моя податкова» дає можливість отримати відомості про доходи просто та зручно.
Для цього необхідно завантажити в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуватися онлайн з використанням КЕП або хмарного підпису.
У розділі «Послуги» обирається «Отримати відомості про суми виплачених доходів» і вказується необхідний період* – результат за 5 хвилин.
*Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з І кварталу 1998 року за  будь-які п’ять років (по квартально), з І кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Також нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.
У трудовому договорі зазначається інформація про умови праці, наявність/відсутність на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також визначаються встановлені законом права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах.
Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність/відсутність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору.
При цьому варто врахувати, що відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів Державної податкової служби України про прийняття працівника на роботу.
Таким чином, укладення трудового договору, в тому числі при спрощеному режимі регулювання трудових відносин, оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, і подається повідомлення до органів Державної податкової служби України.

Про граничні обсяги доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2024 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 7100 гривень.
Згідно з Податковим кодексом України граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, у 2024 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:
- першої групи платників єдиного податку –  1 185 700 грн;
- другої групи платників єдиного податку – 5 921 400 грн;
- третьої групи платників єдиного податку – 8 285 700 гривень.

Які функції старшого касира при використанні ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання.
На даний час на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) дозволяється здійснювати вхід та працювати тільки тим касирам, яких суб’єкт господарювання зазначив у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802.
У разі відкриття зміни на ПРРО одним касиром, інший касир не може здійснити вхід на такий ПРРО. Функція старшого касира полягає у тому, щоб у разі не закриття зміни касиром та/або неможливістю виконати закриття зміни на такому ПРРО, зайти у вже відкриту зміну іншим касиром та здійснити її закриття.