Заповнення податкової декларації з транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для зручності та допомоги платникам при складанні податкової декларації Державна податкова служба України розробила навчальний відеоролик з питання заповнення податкової декларації з транспортного податку.
Відеоролик розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/754047.html

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/754134.html повідомила.
Триває Деклараційна кампанія – 2024. Прозвітувати про доходи, отримані протягом минулого року, громадяни та фізичні особи – підприємці мають у визначені законодавством строки.
Так, граничні строки подання декларації:
- до 01 травня року, наступного за звітним – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність,  та громадян.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним;
- протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності.
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
- не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду, – для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання;
- до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним, – для фізичних осіб, у яких є право на податкову знижку.
Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.

У січні 2024 року ДПС опрацьовано 210 запитів на отримання публічної інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
У січні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 210 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 17 запитів надійшло поштою, 193 – електронною поштою.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 107 запитів. Від юридичних осіб у січні поточного року надійшло 89 запитів на отримання публічної інформації, від представників медіа – 14.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 87, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 74, надіслано належним розпорядникам інформації – 29.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 74 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/753523.html

У січні громадяни подали майже 10,6 тис. декларацій про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/753773.html повідомила.

За підсумками кампанії декларування доходів, отриманих у 2023 році,  протягом січня 2024 року громадянами подано 10 585 декларацій про майновий стан і доходи, в тому числі у зв’язку із використанням права на податкову знижку – 3 250 декларацій.
Сума задекларованого доходу склала 13,96 млрд гривень.
Податкові зобов’язання до сплати в бюджет з податку на доходи фізичних осіб громадянами визначені у сумі 141,28 млн грн. З військового збору задекларовані податкові зобов’язання становлять 27,81 млн гривень.
Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у зв’язку із використанням права на податкову знижку становить 27,6 млн гривень.

Процедура попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (APA)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
В Україні вже 10 років діють норми трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ), які були запроваджені з 1 вересня 2013 року та стали важливим інструментом протидії ухиленню від оподаткування та забезпечення стабільності дохідної частини бюджету.
Процес встановлення законодавчих правил з ТЦ супроводжується імплементацією до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) настанов ОЕСР, кроків Плану дій BEPS, правил GAAR, приєднанням до обміну за стандартами CRS/CbC та загальним активним рухом до Євроінтеграції.
Зокрема, крок 14 Плану дій BEPS запроваджує Механізми вирішення спорів у рамках двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування (Mutual Agreement Procedure), які передбачають право платника податків на звернення до компетентних органів країн-учасниць конвенції з метою вирішення спорів між платником податку та податковим органом.
Процедура попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (АРА – від англ. «Advance pricing arrangement») до введення правил ТЦ була відсутня у вітчизняному податковому законодавстві.
Нормативно-правовими актами, які регламентують попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях в Україні, є:
Податковий кодекс України (пункт 39.6 «Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях» статті 39 «Трансфертне ціноутворення» Розділу І);
постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114 «Про затвердження Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення».
Відповідно до підпункту 39.6.1 пункту 39.6 статті 39 Розділу І Кодексу: «Попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях є процедурою між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час якої узгоджуються критерії для визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені великим платником податків, принципу «витягнутої руки» на підставі договору на обмежений строк».
Процедурою попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях може скористатися лише великий платник податків.
Згідно з підпунктом 39.6.1.1 підпункту 39.6.1 пункту 39.6 статті 39 Розділу І Кодексу предметом попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях можуть бути, зокрема, але не виключно:
- види та/або перелік товарів (робіт, послуг), що є предметом контрольованих операцій;
- методи або комбінація методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
- перелік джерел інформації, які передбачається використати для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
- строк, на який узгоджуються ціни у контрольованих операціях;
- допустиме відхилення від встановленого рівня економічних умов здійснення контрольованих операцій;
- порядок, строки подання та перелік документів, які підтверджують дотримання узгоджених цін у контрольованих операціях.
Інші умови попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях визначаються за згодою сторін.
За результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях укладається договір, який підписується керівником великого платника податків або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (далі – ДПС) (підпункт 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 Розділу І Кодексу).
Такий договір має односторонній характер.
У разі залучення до процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори в державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції (за умови наявності міжнародного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такою державою), договір, укладений за результатами такого узгодження між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має двосторонній характер.
У разі залучення до процедури попереднього узгодження ціноутворення двох і більше державних органів, уповноважених адмініструвати податки і збори в державі, резидентом якої є сторона (сторони) контрольованої операції (за умови наявності міжнародних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такими державами), договір, укладений за результатами такого узгодження між великим платником податків та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має багатосторонній характер.
На сьогодні у міжнародній практиці прослідковується тенденція щодо зростання частки договорів, що мають двосторонній характер або багатосторонній характер з процедур попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, що порівняно з договором, який має односторонній характер, значно зменшує потенційні ризики подальшого оскарження договорів попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, у т. ч. з боку іноземних компетентних органів.
Відповідно до підпункту 39.6.2.4 підпункту 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 Розділу І Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114 затверджено Порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення (далі – Порядок), який визначає:
- процедуру подання та розгляду заявки про проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;
- перелік документів, подання яких є необхідним для проведення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;
- підстави для внесення змін до чинного договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, продовження строку його дії або дострокового припинення;
- підстави для припинення процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях;
- підстави для припинення або продовження строку дії договору.
За результатами проведеної процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях у разі досягнення згоди щодо предмета такої процедури, критеріїв визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», інших умов, обставин та особливостей контрольованих операцій, укладається договір, який набирає чинності з дати, узгодженої ДПС та платником податків.
Строк дії договору визначається сторонами і не може перевищувати п'яти календарних років (пункт 27 Порядку).
За згодою ДПС та платника податків дія договору може бути поширена на весь звітний період, в якому його укладено, та/або на звітні періоди, які передують набранню ним чинності, якщо стосовно таких звітних періодів не проведена та не проводиться перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
У разі дотримання умов договору про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях контролюючі органи не мають права приймати рішення про донарахування податкових зобов'язань, штрафів, пені щодо контрольованих операцій, які є предметом такого договору.
У разі недотримання умов договору про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях платником податків такий договір втрачає силу з дати набрання ним чинності. Контролюючі органи мають право приймати рішення про донарахування податкових зобов'язань, штрафів, пені щодо контрольованих операцій, які є предметом такого договору, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки». (підпункт 39.6.2.5 підпункту 39.6.2 пункту 39.6 статті 39 Розділу І Кодексу).
У разі дотримання платником умов договору та за умови незмінності узгоджених критеріїв для визначення відповідності умов контрольованих операцій дія договору може бути подовжена на узгоджений сторонами строк.
Важливим юридичним підґрунтям для великих платників податків є стабільність умов договору, укладеного за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях (підпункт 39.6.3 пункту 39.6 статті 39 Розділу І Кодексу):
- умови договору залишаються незмінними у разі зміни податкового законодавства в частині регулювання відносин, що виникають при укладанні такого договору, внесення до нього змін, припинення його дії або втрати платником податків статусу великого платника податків;
- у разі внесення до податкового законодавства змін, що впливають на діяльність великого платника податків та/або на критерії для визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», сторони договору мають право внести до його тексту відповідні зміни.
У разі незгоди однієї із сторін із запропонованими змінами дія договору припиняється.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/753969.html

Дніпропетровщина: організація роботи щодо надання послуг в центрах обслуговування платників

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.02.2024, адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП)  при ДПІ, мобільному ЦОП та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПи забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 27 111 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 6 189 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 12 595 звернень, або 46,5 відс. від загальної кількості, та на 5 038 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
У січні 2024 року платниками податків отримано 25 600 адміністративних послуг, що на 5 654 послуги більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 11 112 адміністративних послуг, або 43,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 4 407 послуг більше ніж у 2023 році.
З початку року  здійснено 222 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 85 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 132 виїзди мобільного ЦОП до центрів надання адміністративних послуг(ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.02.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано                                                 374 адміністративні послуги, у тому числі 106 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних  громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 863 громадянина, якими отримано 209 адміністративних послуг та 627 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, у тому числі актуальним питанням щодо  Деклараційної кампанії 2024, популяризації електронних сервісів ДПС, зокрема, Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова»,  тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 1 300 примірників друкованої продукції.

Туристичний збір: понад 809 тис. грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні поточного року

У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників туристичного збору надійшло 809,4 тис. гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровські області Наталя Федаш, надходження збільшились на 227,3 тис. грн, або на 39,1 відс. у порівнянні з січнем 2023 року.
Очільниця податкової служби регіону нагадала, що збір розраховується для кожного проживаючого з базою оподаткування – одна доба, та звернула увагу, що платники сплачують туристичний збір за ІV квартал 2023 року не пізніше 19.02.2024.
Дякуємо платникам за сумлінність!

Комунікації податківців з молоддю продовжуються

Податківці на постійній основі співпрацюють з учбовими закладами; комунікації зі студентами – особливий вектор роботи, адже за молоддю наше майбутнє.
У форматі онлайн відбулась зустріч податківців зі студентами Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу. Захід пройшов за участю керівництва податкової служби регіону.
Молоді розповіли про роботу податкової служби, її структуру і функції та працевлаштування до податкової служби Дніпропетровщини.
В ході зустрічі увагу приділено питанням здійснення розрахункових операцій. Акцент – на проведенні розрахунків з обов’язковою видачею фіскального чека.

Боротьба з нелегальним обігом підакцизних товарів: на Дніпропетровщині проведено чергову нараду

На Дніпропетровщині посилено роботу державних органів у напрямку забезпечення надходжень акцизного податку.
У Дніпровській районній військовій адміністрації відбулась нарада за вищезазначеною тематикою.
У заході взяв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.
Основні напрями комунікацій – боротьба із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.
Під час обговорення сторони визначили спільні шляхи вирішення нагальних питань, спрямовані на забезпечення позитивної динаміки надходжень акцизного податку.

Контроль за дотриманням норм законодавства – важливий вектор роботи податкової служби

Легалізація трудових відносин і заробітних плат, ліквідація незаконної господарської діяльності, контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведення розрахункових операцій – важливі вектори роботи податкової служби.
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено фактичні перевірки 2 ФОПів, які здійснюють діяльність в магазинах з продажу м’яса.
При проведенні перевірки одного з ФОПів підтверджено факти використання найманої праці 6 фізичних осіб без належного оформлення.
Матеріали фактичної перевірки ФОПа для відповідного реагування направлені до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
При проведенні перевірки іншого ФОПа – платника єдиного податку другої групи, – виявлено факт проведення розрахункових операцій на незареєстрованому у встановленому порядку РРО на загальну суму 907 тис. гривень.
За вчиненні ФОПами порушення, які зафіксовані матеріалами фактичної перевірки, передбачена відповідальність у вигляді штрафних фінансових санкцій на загальну суму 453 тис. гривень.
Закликаємо платників працювати відповідно до норм діючого законодавства!

Податковий борг не перевищує 3060 грн – податкова вимога не надсилається!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень), контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У якому розмірі встановлюються ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.
Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено, що у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Як оподатковується ПДФО сума матеріальної допомоги, яка надається працедавцем працівникам і має систематичний характер?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п.163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня звітного податкового року, тобто у 2022 році – 3470,00 грн., у 2023 році – 3760,00 грн., у 2024 році – 4240,00 гривень.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Особливості справляння туристичного збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковими агентами.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника туристичного збору у місцях проживання (ночівлі), що належить такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним збору.
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звіту (податкового) періоду строк або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно).

В яких випадках СГ (торговці) зобов’язані починаючи з 01.01.2023 забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно через Інтернет – магазин (сайт)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894) визначено умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. Поетапне запровадження такого обов’язку передбачено з 01.01.2023 року і складається з чотирьох етапів.
Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- комунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII із змінами та доповненнями, п. 1 ст. 13 якого передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Визначення можливих способів здійснення безготівкових розрахунків повинно відбуватись з дотриманням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591).
Відповідно до пп. 57 та 58 ст. 1 Закону № 1591:
- платіжна послуга – передбачена Законом № 1591 діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій;
- платіжна операція – будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
При цьому, згідно з вимогами Постанови № 894, суб’єкти господарювання сфери роздрібної торгівлі, починаючи з 01.01.2023, в населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. чоловік, повинні забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків, платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Враховуючи викладене, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги), що були замовлені через сайт Інтернет-магазину здійснюється у місці отримання товарів (послуг), суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), у всіх без виключення випадках, починаючи з 01.01.2023, за умови, що чисельність населення у населеному пункті де здійснюється оплата товарів (послуг) перевищує 25 тис. чоловік.
Водночас, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку та може приймати оплату за товари, роботи та послуги за договором з покупцем лише в безготівковій формі, що по своїй суті і є виконанням вимог Постанови № 894, в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків.

Задекларована праця має значні переваги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Маєте власний бізнес? Укладаючи трудові договори з працівниками, ви отримуєте безліч переваг: імідж соціально відповідальної компанії чи підприємця, можливість залучати інвестиції та кращих фахівців, виходити на нові ринки та чесно конкурувати за якістю послуг і ціною.
Задекларовані працівники задоволені та мотивовані. Вони працюють краще, рідше змінюють роботу, більш ініціативні, ніж незадекларовані працівники.
Обов’язок забезпечити гідні умови праці – у ваших інтересах. Адже ви уникаєте витрат та збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Враховуйте й непрямі витрати: шкоду для репутації у разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.

Яким чином та в які строки сплачується транспортний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.