Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної, складеної відповідно до умов, визначених пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, які мають поденний строк складання/реєстрації, встановлений пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.
Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених починаючи з 16 січня 2023 року, становлять:
для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Разом з цим, Кодексом передбачено складання зведених податкових накладних, зокрема в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статті 188 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (абзац одинадцятий пункту 201.4 статті 201 Кодексу).
Так, у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг (абзац перший пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (зі змінами)).
Тобто, особливості складання/реєстрації зведених податкових накладних мають відмінності від податкових накладних, що складаються за кожною операцією з постачання товарів/послуг, у зв’язку з чим норми, визначені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не охоплюють таку категорію як зведені податкові накладні.
Отже, за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, якщо вона складена після 16.01.2023, штрафи застосовуються у розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.
Зокрема, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації зведеної податкової накладної (згідно з пунктом 198.5 статті 198, пунктом 199.1. статті 199, пунктом 201.4 статті 201 Кодексу) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

До відома платників податків

стосовно надання звітності про обсяги виробництва та/або обігу окремих видів продукції малими виробництвами виноробної продукції та малими виробництвами спиртових дистилятів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Верховною Радою України прийнято закони України:
- від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва», який набрав чинності з 23 листопада 2023 року;
- від 9 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», який набрав чинності з 03 вересня 2023 року.
Відповідно до цих законів внесені зміни до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», згідно яких встановлено, що:
- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;
- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом;
- суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом.
Таким чином запроваджено річну звітність – для малих виробництв виноробної продукції та квартальну звітність (в частині алкогольних напоїв) – для малих виробництв дистилятів, одночасно для малих виробництв дистилятів залишено щомісячну звітність про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів.
На сьогодні наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» затверджено зокрема форми звітів:
№ 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»;
№ 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв».
З метою приведення у відповідність форм звітності про обсяги виробництва та обігу продукції, які подаються малими виробництвами спиртових дистилятів та малими виробництвами виноробної продукції та відповідних порядків їх подання, ДПС підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства, тому до набуття чинності таких змін  суб’єкти господарювання можуть скористатися діючими формами звітності та подати їх у встановлені строки:
- звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком за формою № 2-РС – малі виробництва виноробної продукції;
- звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом за формою № 2-РС – малі виробництва дистилятів;
звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів до 10 числа наступного місяця за формою № 1-РС – суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції,  у тому числі малі виробництва дистилятів.

До уваги платників, які надають послуги з перевезень пасажирів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/755649.html повідомила.
Відповідно до пункту 89 частини 1 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591), торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
Частиною 28 статті 38 Закону № 1591 визначено, що торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Разом з цим, торговцям забороняється у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті (пункт 1 частини 29 статі 38 Закону № 1591).
Також підпунктом 2 пункту 1 постанови КМУ від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» встановлено, що з 1 січня 2024 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 тис. осіб, повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Таким чином, суб’єкти господарювання при наданні послуги перевезення пасажирів повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв під час оплати за проїзд, безпосередньо в салоні автотранспортних засобів таксі, маршрутних міських та міжміських перевезень.
Також окремо звертаємо увагу платників податків, що надають послуги з перевезень пасажирів, на необхідність дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час здійснення розрахунків за надані послуги та необхідність надати споживачу в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту.
Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.

За ввезені товари від платників Дніпропетровщини надійшло до загального фонду держбюджету понад 25,5 млн грн акцизного податку

Протягом січня 2024 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 25,5 млн грн акцизного податку, що на понад 24,6 млн грн більше ніж у січні 2023 року.
Звертаємо увагу, що суми акцизного податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.
Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 прим.1 Податкового кодексу України.

Електронна трудова книжка – удосконалення обліку трудової діяльності громадян

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Павлоградський регіон) нагадує, що електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду.
Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).  

Круглий стіл з представниками Васильківської селищної ради

Днями в Васильківській громаді відбулось засідання «круглого столу» в якому прийняла участь  начальниця Васильківської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Маргарита Бондаренко.
В ході засідання обговорено основні зміни у податковому законодавстві. Також йшлося про початок деклараційної кампанії 2024, застосування РРО/ПРРО, недопущення росту податкового боргу, комунікаційну податкову платформу. Обговорено шляхи наповнення місцевого бюджету, в т.ч. за рахунок погашення податкового боргу. Проаналізовано боржників ОТГ та механізми погашення боргів.
Маргарита Бондаренко надала інформацію щодо реалізації права на податкову знижку, про порядок оподаткування благодійної допомоги, наданої внутрішньо переміщеним особам.                  
Під час заходу Маргарита Бондаренко нагадала, що в рамках підписаної угоди про співпрацю з Центром надання адміністративних та консультаційних послуг організовано мобільний центр обслуговування платників. Тепер мешканці громад зможуть отримати такі адміністративні послуги: видача картки платника податків, видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору; реєстрація реєстратора розрахункових операцій; реєстрація книг обліку розрахункових операцій; реєстрація розрахункових книжок; видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію); видача довідки про доходи; реєстрація платника єдиного податку; надання витягу з реєстру платників єдиного податку та багато інших послуг.
Також, звернула увагу присутніх, що в умовах воєнного стану пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів. Маргарита Бондаренко прокоментувала, що на базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua на яку можна звернутись з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням покладено на органи ДПС.
Всім представникам колегії була надана друкована продукція.
Сторони домовились про дієву комунікацію та окреслили основні напрями роботи на найближчий період.

Транспортний податок: у січні 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 2,7 млн гривень

У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку надійшло понад 2,7 млн грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,5 млн грн, або на 123,1 відс. більше. Про це повідомила в. о. начальна Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівник податкової служби області висловила вдячність платникам за сумлінне виконання обов’язків та зазначила, що своєчасна сплата податків сьогодні – це значна фінансова підтримка країни.
Наталя Федаш нагадала, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, транспортний податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Підстави для проведення документальних позапланових перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Нагадуємо про законодавчі акти, якими внесено зміни до податкового законодавства у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні:
- Закон України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності з 07.03.2022);
- Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17.03.2022);
- Закон України від 24.03.2022 № 2142- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 05.04.2022);
- Закон України від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності з 16.04.2022);
- Закон України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», набув чинності 27.05.2022;
- Закон України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану», набрав чинності 01.08.2023.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) нагадує, що 01 грудня 2023 року завершився перехідний період, протягом якого заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску було можливе у неструктурованому форматі.
У разі здійснення платіжної операції на рахунки, відкриті в Казначействі, код ID НБУ якого відповідає значенню «899998», інформація про призначення платежу платіжної інструкції з 01.12.2023 має зазначатися виключно у структурованій формі в блоці реквізитів «Структурована форма» («Structured») платіжної інструкції.
Додатково акцентуємо увагу на заповненні реквізитів для коректної ідентифікації платників податків та зборів, а саме:
під час сплати податків та зборів платником через касу та/або термінали самообслуговування надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 повинен зазначити інформацію саме про платника податків у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor»);
під час сплати податків та зборів юридичною особою за свої дочірні підрозділи надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повинен зазначити інформацію саме про дочірню компанію як платника податків.
Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», які розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва.
Національного банку https://bank.gov.ua/ua/payments/project-iso20022.
Національним банком України повідомлено, що дата впровадження (01 грудня 2023 року) виключно структурованої форми призначення платіжної інструкції під час сплати податків і зборів є кінцевою та такою, що змінюватись не буде.
 

Чи зобов’язані СГ, які не є виробниками чи імпортерами, але мають діючі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подавати декларацію з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 49.2 прим.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 2 розділу I Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.05.2015 № 14, із змінами, декларацію з акцизного податку складають та подають особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку.
Статтею 212 ПКУ визначено вичерпний перелік осіб, які є платниками акцизного податку. Відповідно до ст. 212 ПКУ суб’єкти господарювання, які здійснюють виключно оптовий продаж алкогольними напоями, не є платниками акцизного податку. Отже обов’язок подавати декларацію з акцизного податку суб’єктами господарювання, які здійснюють оптову торгівлю алкогольними напоями та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах відсутня.

Хто повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Павлоградський регіон) інформує.
З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати декларацію про майновий стан і доходи та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:
окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 
Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки. 

Щодо забезпечення єдиного механізму (підходу) відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у ППР за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою забезпечення єдиного механізму (підходу) відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки, листом від 13.02.2024 № 3770/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 3770), проінформувала про окремі особливості заповнення такої декларації.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, зокрема, у випадку, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення від'ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПКУ. Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (із змінами і доповненнями).
Правила оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 ПКУ. Прийняте контролюючим органом ППР, може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПКУ).
У випадку оскарження ППР в адміністративному порядку, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 статті 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у ППР, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пункт 56.15 статті 56 ПКУ).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 1081.2.2 пункту 108 прим.1.2 статті 108 прим.1 ПКУ (пункт 56.17 статті 56 ПКУ).
У випадку оскарження ППР у судовому порядку, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування ППР грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПКУ).
Порядок набрання судовим рішенням законної сили визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).
Таким чином узгодженим відповідно до статті 56 ПКУ, вважається ППР, по якому закінчилась процедура адміністративного оскарження або судове рішення у відповідності до вимог КАСУ набрало законної сили.
Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів та внесення змін до такої декларації встановлено статтями 49 і 50 ПКУ.
Порядок подання до контролюючого органу податкової декларації з ПДВ встановлено статтею 203 ПКУ. Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 21).
Сума від'ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ), відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та переноситься до рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду (підпункт 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21).
У рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення ПДВ, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 ПКУ. У разі заповнення рядка 16.3 податкової декларації з ПДВ обов'язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі ППР та/або уточнюючого розрахунку» (підпункт 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21).
З огляду на викладене, суму, визначену у ППР за формою «В4», зокрема, суму зменшення від'ємного значення ПДВ, узгоджену за результатами перевірки контролюючого органу, необхідно відображати у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного та судового оскарження відповідно до статті 56 ПКУ, а саме:
день закінчення процедури адміністративного оскарження (за умови, що не подано позовну заяву (позов) до суду);
або
день набрання судовим рішенням законної сили (незалежно від того, чи здійснюється (або буде здійснюватися) подальше оскарження ППР у судовому органі касаційної інстанції, чи ні).
Одночасно з цим у такій податковій декларації з ПДВ необхідно заповнити дані відповідної таблиці, а саме: дату ППР, номер ППР та суму (грн.), визначену у ППР, із знаком «-».
Водночас, до дня узгодження ППР, сума, визначена у такій ППР, не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ.
Детальніше з прикладами відображення у податковій декларації з ПДВ суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) за формою «В4», сформованому за результатами проведення контролюючим органом перевірки, можливо ознайомитись у Листі № 3770, який розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням
 
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78762.html