Підбили підсумки року та окреслили плани на майбутнє: на Полтавщині відбулась робоча нарада з керівниками територіальних органів ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У Головному управлінні ДПС у Полтавській області відбулась робоча нарада з керівниками територіальних органів ДПС Харківської, Чернігівської, Сумської, Полтавської областей та Північного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків під головуванням очільниці ДПС Тетяни Кірієнко. 
Під час наради було підбито підсумки роботи податківців окремих територіальних органів ДПС протягом минулого року. 
«Стабільне наповнення державного бюджету стосується не лише підтримки економіки країни, але також забезпечує обороноздатність та посилення Збройних Сил України, а сумлінна сплата податків та їх якісне адміністрування – запорука успішного розвитку нашої держави», – відзначила Тетяна Кірієнко. 
Учасники обговорили концептуальні підходи та рішення на 2024 рік, окреслили напрями роботи задля покращення ефективності адміністрування податків.
Також під час візиту на Полтавщину в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко обговорила з Начальником Полтавської військової адміністрації Філіпом Проніним питання пошуку резервів для наповнення бюджетів.
Так, найближчим часом у Полтавській області стартує пілотний проєкт, який передбачає надходження податків від газовидобувних компаній незалежно від місця реєстрації.
Під час зустрічі порушувались й питання, які стосуються інвентаризації та оподаткування «тіньової» землі. Цей процес дозволяє не лише отримувати додаткові надходження, а й контролювати походження зерна.
Разом до Перемоги!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/759689.html

Інформаційний лист № 1/2024: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/759471.html повідомила про Інформаційний лист № 1/2024: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті.

В інформаційному листі № 1/2024 розглянуті питання, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті, особливості оподаткування, подання та заповнення звітності, зокрема, Додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств тощо.
Ви дізнаєтеся відповіді на найпоширеніші питання щодо заповнення Додатку ДІЯ до декларації з податку на прибуток підприємств.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/638/759467/InfoList1_2024.pdf

На часі – легалізація трудових відносин

Фахівці управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області разом з Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийняли участь в онлайн засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації спільних дій щодо зменшення рівня незадекларованої праці, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань.
Детінізація заробітної плати та легалізація трудових відносин – найактуальніше питання сьогодення. Лише легальне працевлаштування гарантує людині її конституційні права, захист соціальних інтересів, права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення.
Учасники засідання обговорили важливість легалізації зайнятості населення, спілкувались про шляхи та порядок виконання положень Національного плану спільних заходів на 2024 рік.
В умовах сучасних викликів підтримка держави у вигляді сплачених податків та єдиного внеску є життєво необхідною. Адже вони також спрямовуються і на підтримку та забезпечення обороноздатності країни, вирішення соціальних проблем громадян, реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.
Своєчасна і повна сплата податків та платежів, забезпечення заробітною платою не нижче встановленого державою розміру – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників!
Легалізація ринку праці – гідні стандарти життя в Україні!

Співпраця податкової Дніпропетровщини з органами місцевого самоврядування регіону – у дії

Днями податківці регіону на чолі з в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталею зустрілись з Кам’янським міським головою Білоусовим Андрієм.
Під час зустрічі – широке коло тем для обговорення.
Аналіз надходжень до місцевих бюджетів Кам’янської міської тергромади за минулий рік та січень 2024 року; актуалізація договорів оренди земельних ділянок та проведення інвентаризації земель; користування Електронним кабінетом; легалізація трудових відносин; застосування РРО/ПРРО; протидія незаконній реалізації підакцизних товарів; деклараційна кампанія – 2024; подання річної податкової звітності та проведення камеральних перевірок; погашення податкового боргу.
Сумлінна сплата податків – це запорука функціонування надійного економічного фронту, як країни, так і регіону та територіальних громад області.
Наша сила – в єдності, яка перемагає найскладніші обставини.

Податковий календар на 29 лютого 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 29 лютого 2024 року, четвер, останній день сплати - авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за лютий 2024 року;

останній день подання:

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2023 рік;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік;
- звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2023 рік;
- звіту про контрольовані іноземні компанії за 2022 та 2023 звітні роки;
- звіту про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою за 2023 рік;
- податкової декларації платника єдиного податку для платників І та ІІ груп за 2023 рік.

За використання лісових і рибних ресурсів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 175 тис. грн рентної плати

У січні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за використання рибних і лісових ресурсів надійшло майже 175 тис. грн рентної плати, а саме: за використання лісових ресурсів платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів 24,1 тис. грн, а за використання рибних ресурсі місцеві бюджети отримали 150,8 тис. гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року спостерігається значна позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини рентної плати за використання вищезазначеними ресурсами.
Звертаємо увагу, що рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України.

ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини збором за місця для паркування транспортних засобів на 493,7 тис. гривень

Протягом січня 2024 року фізичні особи – підприємці (ФОП) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області 493,7 тис. грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з січнем 2023 року на 99,6 тис. грн, або на 25,3 відсотки.
Нагадуємо, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради про встановлення збору.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I Податкового кодексу України.

До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про одну з поширених помилок, яку допускають платники податків під час складання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), а саме: невірне застосування розміру мінімальної заробітної плати під час декларування «нового» об’єкту нерухомого майна.
Наслідком такої помилки є завищення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так як в Україні зберігається тенденція із збільшення розміру мінімальної заробітної плати протягом календарного року.
Зауважуємо, що Декларація заповнюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації та додатків до неї, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408 із змінами.
Так, у колонці 15 додатків І та ІІ Декларації зазначається розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом про Державний бюджет України на 01 січня звітного (податкового) року.
Отже, у разі набуття права на об’єкт нерухомого майна протягом календарного року або ж декларування таких об’єктів за попередні звітні роки, розмір мінімальної заробітної плати зазначається в Декларації виключно у розмірі, який встановлено на 01 січня звітного (податкового) року, а не на момент складання (подання) Декларації платником податків.

До уваги господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09 лютого 2024 року № 129 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» (далі – Постанова № 129), з метою належного адміністрування дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками діяльності у 2023 році, що сплачуються у 2024 році, листом від 26.02.2024 № 5205/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 5205) повідомила наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на контролюючі органи, зокрема, покладено функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (підпункт 19 прим.1.1.52 пункт 19 прим.1.1 статті 19 прим.1 Кодексу), надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 19 прим.1.1.28 пункт 19 прим.1.1 статті 19 Кодексу).
Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21 вересня 2006 року № 185–V «Про управління об’єктами державної власності» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 185).
Згідно з абзацами четвертим та п’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, якщо інше не встановлено законом, та сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, якщо інше не встановлено законом (абзац шостий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Абзацом першим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Положеннями Постанови № 129 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.
Пунктом 1 Постанови № 129 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році.
Так, для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, базовий норматив відрахування визначено у розмірі 80 відсотків.
Також пунктом 1 Постанови № 129 встановлений базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році індивідуально для окремих господарських товариств, зокрема для:
акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» встановлений базовий норматив відрахування у розмірі 30 відсотків;
акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» базовий норматив – 95 відсотків.
Водночас положеннями пункту 1 Постанови № 129 для окремих  господарських товариств визначено умови, при дотриманні яких вони зможуть застосувати базовий норматив у зменшеному розмірі при виплаті дивідендів до бюджету, а саме для:
публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у розмірі 30 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у фінансовому плані на 2024 рік);
приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у розмірі 30 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на оновлення флоту та розвиток виробничих потужностей Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу);
акціонерного товариства «Українська залізниця» у розмірі 50 відсотків (за умови спрямування 30 відсотків чистого прибутку на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у консолідованому фінансовому плані на 2024 рік, реконструкцію критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу);
приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» у розмірі 50 відсотків (за умови спрямування 30 відсотків чистого прибутку на фінансування відновлення зруйнованого та пошкодженого майна внаслідок ракетних ударів, будівництва захисних споруд, протидронового захисту, виконання інших інженерно-технічних заходів для протидії агресії Російської Федерації).
Отже, у разі невиконання визначених умов такі господарські товариства за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році мають спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 80 відсотків чистого прибутку.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 129 базовий норматив відрахування у розмірі 80 відсотків також застосовується державними банками (крім акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», якому норматив відрахування визначено окремо).
Крім того, слід зазначити, що з урахуванням положень пункту 2 Постанови № 129 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, можуть приймати рішення щодо відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами їх фінансово-господарської діяльності у 2023 році, у розмірі більшому, ніж визначено пунктом 1 цієї постанови.
Звертаємо також увагу, що абзацами першим та другим статті 20 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що:
господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 01 липня року, що настає за звітним періодом;
господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 01 липня року, що настає за звітним періодом.
Також пунктом 6 Постанови № 129 суб’єктам господарювання (крім державних банків, за виключенням акціонерного товариства «Державний ощадний банк України») рекомендовано здійснити до 29 лютого 2024 року авансове перерахування до державного бюджету у розмірі не менш як 50 відсотків суми річних дивідендів та з урахуванням базового нормативу, визначеного пунктом 1 цієї постанови, виходячи з розміру прибутку, розрахованого за прогнозними показниками результатів фінансово-господарської діяльності у 2023 році (за виключенням публічного акціонерного товариства «Укрнафта», якому рекомендується сплатити не менше ніж 3,9 млрд гривень).
Нагадуємо, що для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом із фінансовою звітністю до 01 липня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.7 пункт 49.18 статті 48, абзаци три, чотири пункту 49.19 статті 49 Кодексу).
Крім того, слід зазначити, що відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави, є Мінекономіки.
Так, згідно з пунктом 3 Постанови № 129 Мінекономіки зобов’язано довести базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2023 році, до суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств.
Лист № 5205 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78791.html

Про складання звітності з податку на прибуток підприємств за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: яким чином складає та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2023 року платник, який перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування з 09.05.2022 та відновлює сплату податку на прибуток підприємств з 01.08.2023, якщо річний дохід за звітний період – 2022 рік перевищує 40 млн грн, повідомляє наступне.
Платник заповнює та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди – 9 місяців 2023 року та за 2023 рік. У цих деклараціях:
 - у першому рядку зазначається обсяг доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислений за весь звітний період, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку,
- у другому рядку ‒ фінансовий результат до оподаткування обчислений згідно з правилами бухгалтерського обліку за період з 01.08.23 до 01.10.23 (у декларації за 9 місяців 2023 року) та за період з 01.08.23 до 01.01.24 (у декларації за 2023 рік).
У складі зазначених декларацій подається фінансова звітність відповідно за 9 місяців 2023 року та за 2023 рік.
Для визначення вартісного критерію 40 млн грн., обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислюється за весь 2022 рік, у т. ч. з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Про деякі особливості сплати єдиного податку ФОПами – платниками єдиного податку першої або другої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основні принципи податкового законодавства України встановлені ст. 4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені ПКУ, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями ПКУ.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Пунктом 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік № 309).
Відповідно до Переліку № 309 визначаються дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації.
Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є знаходження податкової адреси таких платників єдиного податку на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації.
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ відомості щодо податкової адреси суб’єкта господарювання та дати реєстрації вносяться до реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право фізичні особи – підприємці, які зареєстровані платниками єдиного податку першої та другої групи (відомості про яких внесені до реєстру платників єдиного податку) на територіях бойових дій або тимчасової окупації до дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації, визначених Переліком № 309.
У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої або другої групи, яка перейшла з третьої групи платника єдиного податку, податкова адреса якої вже під час перебування на третій групі була визнана територією бойових дій або тимчасово окупованою російською федерацією територією України, згідно з Переліком № 309, повинна сплачувати єдиний податок з 01.08.2023.

В які строки підзвітна особа подає Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць.
Згідно з п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:
а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
У разі якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, Звіт не складається і не подається.
Форма Звіту та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями.

Працівники, крім основного трудового договору, мають право додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
- постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
- постанову Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 102 прим.1 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.