В ЦОПах податкової служби Дніпропетровщини платники можуть отримати широкий спектр послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.03.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях (далі – ДПІ), мобільному ЦОПі та безпосередньо в ГУ ДПС.
Наразі ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – лютого 2024 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 57 804 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 13 290 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 25 135 звернень, або 43,5 відс. від загальної кількості, та на 9 807звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За два місяці п. р. платниками податків отримано 54 818 адміністративних послуг, що на 12 309 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 22 245 адміністративних послуг, або 40,6 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 8 696 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 415 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 148 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 257 до центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.03.2024 фахівцями мобільного ЦОП надано 816 адміністративних послуг, в т. ч. 190 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 1 580 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних  громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 1 924 громадянина, якими отримано 507 адміністративних послуг та 1 434 інші послуги.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у т. ч. Деклараційній кампанії – 2024, перевагам електронних сервісів ДПС, зокрема, Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова», тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 1 891 примірник друкованої продукції.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Податковою службою Дніпропетровщини оперативно проводиться розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Всього у січні – лютому 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 68 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс»  у 2024 році збільшилась на 12 одиниць  (січень – лютий 2023 року – 56 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) – 32 звернень (47,05%);
щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 16 звернень (23,6%);
щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 1 звернення (1,5%)
щодо роботи центрів обслуговування платників – 1 звернення (1,5%).
У січні – лютому 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 27 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 2 звернення, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика  27 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 9 (33,3%);
контрольно-перевірочна робота – 7 (26,0%);
податкова заборгованість – 2 (7,4%);
інші питання – 9 (33,3%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 2 звернення щодо проведення перевірок з питання дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування.
У січні – лютому 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 13 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 11 звернень.

Доступ до публічної інформації: до податкової служби Дніпропетровщини
з початку року надійшло 77 запитів

Протягом січня – лютого 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 77 (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року) запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 48 одиниць (у січні – лютому 2023 року – 29 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
74 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
3 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
Інформація із системи обліку публічної інформації;
Реєстр  наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується в актуальному стані.

Внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2024 № 29 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.02.2024 за № 193/41538), із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2024 № 75 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2024 року № 29» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2024 за № 238/41583), внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи.
Накази № 29 та № 75 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.03.2024 № 21 і вони набули чинності з дати опублікування, тобто 05.03.2024.

Про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – обладнання) підлягає реєстрації в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – Єдиний реєстр обладнання), ведення якого передбачено статтею 2 прим.1 Закону № 481* з урахуванням змін, внесених Законом України № 3173**, які набирають чинності з 22.01.2024.
Водночас статтею 2 прим.1 Закону № 481* передбачено, що Порядок ведення Єдиного реєстру обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України, а форми заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, затверджує Міністерство фінансів України.
На сьогодні підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства.
Отже, з урахуванням погодженої позиції з Міністерством фінансів України Єдиний реєстр обладнання розпочне функціонувати з моменту затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.
Таким чином, реєстрація обладнання у Єдиному реєстрі обладнання розпочнеться з початком функціонування цього реєстру.

*Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»

**Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Який порядок заповнення розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.
Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:
1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
6 – закриття об’єкта оподаткування.
При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад:
для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
Графи 6 – 7 «Територія територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби , які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20-ОПП.
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

За якою ознакою доходу податковий агент відображає суми компенсації невикористаної основної/додаткової відпустки, яка нарахована/виплачена звільненому працівнику в наступні місяці після дати звільнення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно з ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами (далі – КЗпП) роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений ст. 116 КЗпП строк виплатити не оспорювану ним суму.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 розд. IV ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Отже, суми компенсації невикористаної основної/додаткової відпустки, яка нарахована звільненому працівнику в наступні місяці після дати звільнення відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Що необхідно зробити ФОП – платнику ЄП (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в ІКП здійснюються нарахування авансових внесків ЄП і надходять податкові вимоги, для скасування контролюючим органом таких нарахованих сум з ЄП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Абзацами першим та другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Слід зазначити, що п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Наказ № 225).
Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ, однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).
Відповідно до абзаців першого – другого п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.
 У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені, зокрема, Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим Наказом № 225 (далі – Перелік), до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку № 225.
Пунктом 4 Переліку визначено, що з підстав, передбачених п.п. 4 п. 2 розд. II Порядку № 225, подається військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).
Крім того, після прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).
Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Враховуючи те, що положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються, у т. ч. на платників податків, які мобілізовані, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої груп, яка мобілізована протягом дії воєнного стану в Україні, та не має можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо, зокрема, сплати єдиного податку, зобов’язана виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої груп демобілізована до закінчення дії воєнного стану та у неї відновилася можливість виконання податкового обов’язку, така особа має сплатити єдиний податок протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.
Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацами першим і третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган скасовує податкову вимогу (п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ).
У випадку, визначеному п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ, податкова вимога вважається відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Враховуючи зазначене, для скасування контролюючим органом нарахованих сум з єдиного податку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої або другої групи) (далі – ФОП) має право подати заяву разом з вичерпним переліком документів до контролюючого органу відповідно до Порядку № 225. На підставі поданої Заяви з копією відповідного документа контролюючим органом скасовуються нарахування єдиного податку в інтегрованій картці платника за весь період мобілізації ФОП у період дії воєнного стану в Україні та приймається рішення про скасування податкових вимог.
Після демобілізації протягом 10 днів подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації (далі – Заява з копією відповідного документа). Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, Заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

ЗІР забезпечує платників своєчасною, достовірною та повною довідковою інформацією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Інформаційно-довідковий департамент ДПС повідомив про наступне.
У межах створення Електронної інформаційної системи (Електронного Уряду) функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР), доступ до якого здійснюється через вебпортал ДПС або безпосередньо через будь-яку пошукову систему в мережі інтернет.
Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді, зокрема, відповідей на запитання із 37 напрямів; нормативними та інформаційними документами; актуальними ставками податків; інформацією щодо останніх змін в податковому законодавстві, щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.
Крім того, користувачі ЗІР мають можливість оцінити якість відповідей на запитання, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментар чи пропозицію до них, а проведений аналіз та опрацювання таких коментарів дозволяє забезпечувати надання якісних інформаційно-довідкових послуг.

Щодо нововведень в частині плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) роз’яснення щодо нововведень в частині плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи були розміщені на вебпорталі ДПС (інформація щодо розміщення матеріалів наведена у Додатку 1).
Разом з цим, з метою більшої обізнаності платників з нововведеннями Закону № 3050, зокрема, стосовно реалізації прав та можливих дій для вирішення проблемних питань, пов’язаних зі справлянням податків на територіях, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресій Російської Федерації, доводимо до відома інформацію щодо можливості/необхідності надання заяв до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, здійснення заходів щодо внесення до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна) даних про власні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Щодо плати за землю.
Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено підстави для ненарахування плати за землю не тільки за земельні ділянки, що знаходяться на території активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
Не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 283 прим.1.2 статті 283 прим.1, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).
Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (пункт 283 прим.1.2 статті 283 прим.1 Кодексу).
Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено в Законі України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII (далі – Закон № 2642). Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону № 2642 оператори протимінної діяльності – це уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення обліку операторів протимінної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1150, облік операторів протимінної діяльності ведеться секретаріатом Національного органу з питань протимінної діяльності.
Згідно з частиною другою статті 28 Закону № 2642 виконавці заходів у сфері протимінної діяльності набувають статусу операторів протимінної діяльності з моменту отримання відповідно до чинного законодавства сертифіката відповідності процесів з протимінної діяльності, які здійснює оператор протимінної діяльності.
За повідомленням Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України (https://armyinform.com.ua/2023/09/27/v-ukrayini-projshly-sertyfikacziyu-18-operatoriv-protyminnoyi-diyalnosti-oleg-shuvarskyj/) в Україні вже сертифіковано 18 операторів протимінної діяльності.
Заявка для розмінування території подається до Міноборони.
Також для того, щоб подати заявку на гуманітарне розмінування (про замінування або підозру замінування полів, а також у разі виявлення підбитої або покинутої техніки, снарядів, які не розірвались, або їхніх уламків тощо) потрібно зайти на сайт Military.feodal.online та авторизуватися за номером телефону.
Звертаємо увагу, що визнання земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами Кодексом передбачено у т. ч. для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Для таких земельних ділянок інший порядок визнання їх забрудненими вибухонебезпечними предметами – з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території, за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією та/або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац четвертий пункту 283 прим.1.2 статті 283 прим.1 Кодексу).
У разі наявності таких земельних ділянок, для реалізації свого права на звільнення від сплати плати за землю суб’єкт господарювання має надати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.
На підставі такої заяви орган місцевого самоврядування, військова адміністрація або військово-цивільна адміністрація має прийняти рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки (далі – Рішення) (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).
Зазначаємо, що в частині земельного податку за такі земельні ділянки пунктом 283 прим.1.2 статті 283 прим.1 Кодексу визначено, що підставою для ненарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок № 1051).
Також не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (пункт 283.2 статті 283, пункт 283 прим.1.3 статті 283 прим.1, пункт 288.8 статті 288 Кодексу). Для таких земельних ділянок підставою для звільнення від оподаткування є Рішення, що приймається на підставі заяви платника податків.
Тобто у разі наявності таких земельних ділянок до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації має бути подана заява платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.
Період, протягом якого плата за землю не нараховується – з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття Рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що настає раніше, або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого Рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого Рішення), або дата скасування відповідного Рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
Водночас повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1333 затверджено Порядок подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок).
Згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за знищені та пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, Податок не нараховується та не сплачується на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна).
Порядок ведення Реєстру майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.
Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – інформаційне повідомлення), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 (зі змінами) (далі – Порядок № 380).
Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру майна:
1) самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи:
- засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія) у порядку, визначеному пунктами 6 і 7 Порядку № 380;
- з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 380;
2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 Порядку № 380.
Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.
У пункту 5 Порядку № 380 наведений перелік даних, які мають бути у інформаційному повідомленні.
Стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхніх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, на підставі повноважень, наданих підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:
1) встановлювати ставки Податку в розмірі, меншому за розмір Податку, встановленого рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати Податку.
Платники Податку можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових/військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки Податку для власних об’єктів нерухомості.
Щодо єдиного податку четвертої групи.
Особливості визначення об’єкту та бази оподаткування платників єдиного податку четвертої групи передбачено у статті 292 прим.1 Кодексу.
Площі земельних ділянок, що забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами (абзац третій пункту 292 прим.1.1 статті 292 прим.1 Кодексу).
Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац сьомий пункту 292 прим.1.1 статті 292 прим.1 Кодексу).
Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац восьмий пункту 292 прим.1.1 статті 292 прим.1 Кодексу).
Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання (абзац десятий пункту 292 прим.1.1 статті 292 прим.1 Кодексу).
Таким чином, з метою виключення з об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельних ділянок, які були забруднені/визнані потенційно забрудненими  вибухонебезпечними предметами платнику податків необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та отримати від такого органу прийнятого рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки та відповідно звернутися до оператора протимінної діяльності, яким буде розпочато обстеження земельної ділянки.
У Додатку 2 наведена Орієнтовна схема дій юридичних осіб щодо отримання підстав для ненарахування та несплати плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
 Додаток 1 та Додаток 2 розміщені за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/763052.html