Виїзна нарада ДПС на Київщині: підсумки роботи та першочергові завдання на поточний рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Під головуванням очільниці ДПС Тетяни Кірієнко на базі ГУ ДПС у Київській області відбулась виїзна нарада з керівним складом територіальних органів ДПС столичного регіону, міста Києва та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Під час наради підбили підсумки роботи територіальних підрозділів за 2023 рік, обговорили стратегічні напрями та окреслили спектр першочергових завдань на поточний рік.
У контексті оцінки перспектив виконання доведених показників доходів у березні поточного року, Тетяна Кірієнко наголосила, що наразі метою є  безумовне виконання всіх завдань, що стоять перед ДПС, тому пріоритетом є ретельний аналіз поточної ситуації, активізація роботи щодо ефективного забезпечення наповнення бюджету тощо.
Тетяна Кірієнко підкреслила, що у центрі уваги ДПС залишається максимальна підтримка бізнесу, впровадження нових та удосконалення наявних електронних сервісів, які спрощують взаємодію платників податків з податковими органами, створюючи для них комфортні умови як у веденні діяльності, так і у виконанні своїх податкових обов’язків.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/762852.html

Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та УСПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/762961.html повідомила.
Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко та Президент Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» Анатолій Кінах підписали Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та УСПП.
Метою укладання Меморандуму є забезпечення захисту законних прав та інтересів платників податків, підвищення їх соціальної відповідальності, поліпшення підприємницького клімату в країні, розвитку партнерських відносин між владою та бізнесом.
 «Цей Меморандум наголошує на важливості відповідальності як держави, так і бізнесу, який не лише адаптувався до умов військового часу, але й демонструє готовність забезпечити свою безперебійну роботу, сплачувати податки та підтримувати економіку країни», – зазначила Тетяна Кірієнко.
Також керівник податкової служби підкреслила, що спільні зусилля бізнесу та держави, спрямовані на підтримку України під час війни та на подальше відновлення, допоможуть країні вистояти перед викликами, що постають у сучасних реаліях.
З-поміж інших напрямів документом, зокрема, передбачено забезпечення дотримання при взаємовідносинах між платниками податків та органами ДПС принципів справедливості, обов’язковості, прозорості та неупередженості; розгляд проблемних ситуацій, що виникають у платників у сегменті податкового адміністрування; формування єдиної позиції з питань застосування норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС тощо.

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 339,1 млн гривень

У січні – лютому 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 339,1 млн грн податку на прибуток підприємств. Надходження виросли у порівнянні з січнем – лютим 2023 року на понад 68,7 млн грн, або на 25,4 відсотки.
Нагадуємо, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:
 - юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Понад 91 млн грн спрямували платники акцизного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 91,0 млн грн акцизного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, надходження збільшились у порівнянні з січнем – лютим 2023 року на понад 10,7 млн грн, або на 13,4 відсотки.
Керівниця податкової служби висловила подяку бізнесу за роботу та своєчасну сплату податків і звернула увагу, що суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати декларацію акцизного податку до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів. Такий суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі сплачує акцизний податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України.

Яка відповідальність передбачена до ФОП – платника єдиного податку другої – третьої груп за несплату (несвоєчасну сплату) позитивного значення МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі – підприємцю є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку.
Пунктом 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно) сплаченого грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, стосовно річного звітного періоду – строків сплати за 2021 рік, для місячного звітного періоду – за січень – травень 2022 року за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (абзац дев’ятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Іншого звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання строків сплати податків та зборів ПКУ не передбачено.
Отже, враховуючи те, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік, у разі несплати (несвоєчасної сплати) задекларованого позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яке є частиною зобов’язань з єдиного податку, до фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку другої – третьої груп, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов’язок, контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 124 ПКУ.

В якому розмірі та в якому порядку здійснюється списання суми податкового боргу платників податків, що обліковувалася станом на 01.11.2020?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 4.
Відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 «Списання безнадійного податкового боргу» ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.

Чи може СГ, у зв’язку з припиненням діяльності з продажу алкогольних напоїв, за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю, здійснити реалізацію залишків алкогольних напоїв іншому СГ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Оптова торгівля алкогольними напоями здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Статтею 1 Закону № 481 визначено, що роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Під оптовою торгівлею слід розуміти діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Враховуючи викладене, для здійснення суб’єктом господарювання реалізації залишків алкогольних напоїв іншому суб’єкту господарювання, що проводиться в зв’язку з припиненням діяльності з продажу алкогольних напоїв, такий суб’єкт господарювання повинен придбати ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями або на підставі наявної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольним напоями здійснити реалізацію алкогольної продукції кінцевому споживачу.

Чи можливо одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої.
Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.
При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Як здійснюється взяття на облік в контролюючому органі іноземних юридичних осіб – виконавців проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 4.8 розд. ІV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), облік іноземних юридичних осіб – виконавців проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – виконавці)/представництв донорських установ в Україні, зареєстрованих відповідно до Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 153), здійснюється шляхом внесення відповідних записів та відміток до Єдиного банку даних юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.
Взяття на облік виконавця/представництва донорської установи в Україні здійснюється контролюючим органом за адресою виконавця/представництва донорської установи в Україні із присвоєнням податкового номера.
Підставою для взяття на облік є:
1) лист-звернення та копія свідоцтва про акредитацію виконавця (юридичної особи – нерезидента) проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги, подані виконавцем, або відомості про державну реєстрацію проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги та/або копія реєстраційної картки проєкту (програми) міжнародної технічної допомоги, отримані відповідно до Порядку № 153, – для виконавця;
2) копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, отримана відповідно до Порядку № 153, або лист-звернення, в якому зазначається адреса представництва в Україні, та копія посвідчення про реєстрацію представництва донорської установи в Україні, подані представництвом, – для представництва донорської установи в Україні.
У разі отримання відповідно до Порядку № 153 інформації про наявність податкових пільг, передбачених законодавством та міжнародними договорами України в рамках реалізації проєктів (програм) та представництв донорських установ в Україні, до реєстру платників податків – нерезидентів вноситься ознака «має право на податкові пільги». Якщо виконавець/представництво донорської установи в Україні звільнений від сплати всіх видів податків на території України, такий виконавець/представництво донорської установи в Україні обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків».

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році – 3470,00 грн, у 2023 році – 3760,00 грн, у 2024 році – 4240,00 гривень).
При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.
Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2024 році не перевищує 4240,00 грн, а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.