До місцевих бюджетів у січні – лютому 2024 року надійшло 65,1 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні – лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 65,1 млрд гривень.
Місцеві бюджети у лютому 2024 року отримали 35,5 млрд гривень, що на 3 відс. (+1,0 млрд гривень) більше ніж у лютому 2023 року.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/763198.html

29 лютого 2024 року завершилася кампанія декларування податку на прибуток підприємств за 2023 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/763291.html повідомила.
За 2023 рік декларацію з податку на прибуток підприємств подали 241 232 суб’єкти господарювання.
У цілому по Україні такими суб’єктами господарювання задекларовано 13 407,3 млрд грн доходу, що на 2 243,9 млрд грн (або на 16,7 відс.) більше  порівняно із задекларованою сумою доходу у 2022 році (11 163,4 млрд гривень).
При цьому сума податку на прибуток за 2023 рік склала 217 млрд грн, що, в свою чергу, на 48,2 відс. (або на 104,6 млрд грн) більше порівняно з попереднім звітним роком.
Нарахований податок на прибуток до сплати за IV квартал 2023 року склав 110,1 млрд грн, що майже в 3 рази більше показника аналогічного періоду попереднього звітного року.
Водночас звертаємо увагу на декларування податкових зобов’язань з податку на прибуток окремими категоріями платників цього податку.
Так, завдяки прийняттю Закону України від 21.11.2023 №3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» банківськими установами за 2023 рік задекларовано 70 млрд грн, що майже у 19 разів (або на 66,3 млрд грн) більше порівняно з 2022 роком. При цьому за IV квартал 2023 року банками було нараховано 59,3 млрд грн, що більше показника за IV квартал 2022 року (1,6 млрд грн) у 37 разів (або на 57,7  млрд гривень).
Ще однією категорією суб’єктів господарювання є платники податку, що визначають податок на прибуток з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2023 рік. Такі суб’єкти задекларували податок на прибуток з урахуванням позитивного значення мінімального податкового зобов’язання у сумі 255,4 млн грн, що лише на 24,2 млн грн (або на 9,5 відс.) менше відповідного показника за 2022 рік (279,6 млн грн), з урахуванням того, що значна частина земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташована на територіях активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях.
Дякуємо за сумлінне виконання податкового обов’язку!

Місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились податком на прибуток підприємств на понад 43,6 млн гривень

Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств надійшло понад 43,6 млн грн, що порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 8,0 млн грн, або на 22,6 відс. більше. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Очільниця податкової служби області подякувала платникам за важливий внесок в економічну безпеку країни і нагадала, що 29.03.2024 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за березень 2024 року.

Адміністративні послуги мобільного ЦОПу для мешканців Дніпропетровщини

Мобільний ЦОП – постійно діючий робочий орган Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), під час діяльності якого відвідувачам надаються адміністративні послуги, консультації, приймається податкова звітність.
З початку року здійснено 415 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання їх мешканцям адміністративних послуг.
За два місяці 2024 року фахівцями ГУ ДПС, які брали участь у роботі мобільного ЦОПу, надано 816 адміністративних послуг, в тому числі 190 – під час адресних виїздів до маломобільних груп населення, та 1 580 інших послуг.
Для підвищенні доступності та якості сервісного обслуговування платників у лютому 2024 року продовжено чергування співробітників ГУ ДПС в приміщеннях Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області (далі – ЦНАП).
Фахівці державних податкових інспекцій ГУ ДПС чергували в 15 ЦНАПах Дніпровського району; в 12 – Синельниківського району; в                        8 – Криворізького району; в 7 – Кам’янського району; в 7  – Новомосковського району; в 6 – Павлоградського району та в 5 – Нікопольського району.
Під час чергування відвідувачам ЦНАПів надано 507 адміністративних та 187 інших послуг, 1 214 роз’яснень з питань податкового та іншого законодавства, розповсюджено майже 1 700 примірників друкованої продукції.
В ході роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненням актуальних питань податкового та іншого законодавства, зокрема: Деклараційній кампанії – 2024, перевагам електронних сервісів ДПС (Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова»), тощо. Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 1 890 примірників друкованої продукції.
Крім того, працівниками податкової служби області здійснено 148 адресних виїздів до маломобільної групи населення для видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Так, фахівці Придніпровської ДПІ ГУ ДПС здійснили плановий виїзд до Комунального закладу «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги», працівники Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС відвідали Комунальну установу «Будинок милосердя», в якій надаються послуги догляду особам похилого віку та особам з інвалідністю із забезпеченням проживання.
Також фахівці ГУ ДПС на постійній основі відвідують Центр тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю, евакуйованих з гарячих точок. У 2024 року здійснено 6 виїздів до зазначеного центру і видано картку платника податків 27 особам.
Створення умов, які гарантують якісне обслуговування громадян, є пріоритетним напрямом діяльності для органів державної податкової служби.
Продовжуємо працювати.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Режим Дія Сіті: чи включаються витрати на придбання програмного забезпечення у рядок 22.3.5 Додатку Дія?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Якщо придбане програмне забезпечення є нематеріальним активом, вкладеним в об’єкти інвестицій за кордоном, та за нього кошти сплачені нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні). Вартість такого вкладення в об’єкти інвестицій відображається у рядку 22.3.5 Додатку ДІЯ та, відповідно, враховується у рядках 22, 22.3 та 23 цього додатку.
Більше розглянутих питань щодо звітності в режимі Дія Сіті в Інформаційному листі ДПС № 1/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html.

До уваги ФОПів на загальній системі оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Кампанія декларування – 2024.
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих фізичною особою неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

Чи має право суб’єкт господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00.
Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Водночас, відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Разом з тим, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 15 прим. 3 Закону № 481, якою встановлені обмеження обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Враховуючи викладене, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

До уваги юридичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України повідомила наступне.
У 2023 році платники єдиного податку четвертої групи в рамках п.п. 298.8.7 п. 298.7 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мали право самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування, а саме, статусу платника єдиного податку четвертої групи.
Разом з тим, в ході камеральних перевірок податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи контролюючим органом виявляються обставини, які впливають на винесення рішення щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.
Відповідно до п. 297 прим.1. 1 ст. 297 прим.1  Кодексу платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ (п.п. 14.1.114 прим.2 ст. 14 Кодексу).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим.1. 1.4 п. З8 прим.1.1 ст. 38 прим.1 Кодексу).
При цьому з урахуванням п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають, зокрема, не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» є невід'ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.
Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзаців другого і третього п. 297 прим.1.7 ст. 297 прим.1 Кодексу платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Тобто, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2022 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2023 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається – у складі Декларації на 2024 рік.
Таким чином, якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (переходять на сплату інших податків і зборів) або контролюючі органи за результатами камеральних перевірок приймають рішення про не підтвердження статусу платника єдиного податку, то такі суб’єкти господарювання мають обов’язок визначити МПЗ за 2023 рік.
На сьогодні, Державною податковою службою України доопрацьовано програмне забезпечення, яке надає можливість платникам єдиного податку четвертої групи (юридичним особам) при подачі Декларації сформувати Додаток 3 за два різних податкових періоди.
Враховуючи особливості декларування єдиного податку четвертої групи щодо подання Декларації на поточний рік, в якому визначається податкове зобов’язання з єдиного податку на поточний рік, а подання Додатку 3 (з розрахунком МПЗ) здійснюється за попередній рік відносно поточного, то рекомендуємо платникам, які самостійно відмовилися від статусу або платникам, яким не підтверджено статус платника контролюючими органами, задекларувати МПЗ шляхом подання уточнюючого Додатку 3 до Декларації на 2023 рік.
При цьому повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.38 п.69 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.