До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичні особи)!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 297 прим.1.1 ст. 297 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ (пп. 14.1.114 прим.2 ст.14 Кодексу).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим.1.1.4 п. 38 прим.1.1 ст. 38 прим.1 Кодексу).
При цьому з урахуванням пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають, зокрема, не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Зокрема, додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» є невід'ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації, так і до загальної Декларації.
Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзаців другого і третього п. 297 прим.1.7 ст. 297 прим.1 Кодексу платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Тобто Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2022 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2023 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається у складі Декларації на
2024 рік.
Разом з тим, якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік (переходять на сплату інших податків і зборів) або  контролюючі органи не підтверджують статус платника єдиного податку четвертої групи, то вони мають обов’язок визначити МПЗ за 2023 рік.
Таким чином, у суб'єктів господарювання, які у 2023 році подавали Декларації, у зв’язку з втратою (самостійною відмовою) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік виникає обов’язок задекларувати МПЗ за 2023 рік.
На сьогодні Державною податковою службою України доопрацьовано програмне забезпечення, яке надає можливість таким платникам при подачі Декларації сформувати Додаток 3 за два попередніх податкових періоди.
Враховуючи особливості декларування єдиного податку четвертої групи щодо подання Декларації на поточний рік, в якому визначається податкове зобов’язання з єдиного податку на поточний рік, а подання Додатку 3 (з розрахунком МПЗ) здійснюється за попередній рік відносно поточного, то рекомендуємо платникам, які самостійно відмовилися від  статусу, або платникам, яким не підтверджено статус платника контролюючими  органами, задекларувати МПЗ шляхом подання уточнюючого Додатку 3 до Декларації на 2023 рік.
При цьому повідомляємо, що відповідно до пп. 69.38 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50  Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50  Кодексу, та пені.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/763921.html

Єдиний податок четвертої групи: податківці Дніпропетровщини комунікували з аграріями з актуальних питань

Очільниця податкової служби області Шкода Елеонора прийняла участь в онлайн івенті з юридичними особами – аграріями – членами Спілки українських підприємців, у межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Спектр розглянутих питань: умови перебування юридичних осіб на єдиному податку четвертої групи, порядок та особливості заповнення звітності, зокрема розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання.
Важливі запитання від бізнесу, актуальна інформація та фахові відповіді від податківців – атмосфера конструктивного діалогу впродовж усього заходу.
Податкова служба Дніпропетровщини продовжує надавати перевагу інформаційно-роз’яснювальній роботі для бізнесу та громадськості.
Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.
Тож ефективно комунікуємо і надалі.

Майже 55 млн грн екологічного податку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у січні – лютому 2024 року

Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 55,0 млн грн екологічного податку, що майже на 24,4 млн грн, або майже на 80 відс. більше ніж у січні – лютому минулого року.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Акцизний податок з вироблених товарів: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету майже на 44 млн гривень

У січні – лютому 2024 року за вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету майже 44,0 млн грн акцизного податку. Порівняно з минулорічним відповідним періодом надходження збільшились на понад 14,1 млн грн, або на 47,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Керівниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за сумлінне виконання податкових обов’язків та нагадала, що Законом України від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва» (набрав чинності з 23.11.2023) внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України, якими поширено на суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, обов’язкові вимоги щомісячного, до 10 числа наступного місяця, подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів, алкогольних напоїв до контролюючого органу та відповідно поширено на таких суб’єктів господарювання відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема:
- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1ст. 20 ПКУ);
- проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

У 2023 році платник податку продав один легковий автомобіль. Чи необхідно подавати декларацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, у разі отримання доходів від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.
Пунктом 173.2 ст. 173 Кодексу передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Отже, в даному випадку платник податку звільнений від подання декларації за наслідками 2023 року за умови відсутності інших доходів, які передбачають виникнення обов’язку щодо її подання.

Податковий календар на 18 березня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 18 березня 2024 року, понеділок, останній день подання:

- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІI кварталу 2024 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з IІ кварталу 2024 року.

Якими документами підтверджуються фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) з метою визначення його вартості для розрахунку інвестиційного прибутку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Згідно з п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.
Пунктом 176.1 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
Статтею 1 розд. І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996.
Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг затверджена постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163.
Таким чином, фактично понесені фізичною особою витрати на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) підтверджуються документами, що засвідчують факт здійснення розрахункових операцій.
Водночас, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинна включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну Декларацію у встановленому порядку.

Як здійснюється надання ДПС інформації з ДРФО - платників податків на запит органу соціального захисту населення про доходи ФО, які звернулись за призначенням державної допомоги, тощо?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Порядок надання Державною податковою службою України відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи (відсутність доходів) фізичних осіб, які звернулись за призначенням державної допомоги затверджений наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 01.02.2022 № 53/49 (далі – Порядок № 53/49).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 53/49 інформаційна взаємодія між органами соціального захисту населення та ДПС здійснюється на центральному рівні засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та ДПС.
Органи соціального захисту населення формують запит із використанням інформаційних систем Мінсоцполітики та подають його до ДПС. Запит може стосуватись інформації щодо однієї або декількох фізичних осіб (п. 1 глави 1 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
ДПС надає відповідь на запит органу соціального захисту населення, що надіслав запит, у п’ятиденний строк з дня його отримання (п. 1 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Пунктом 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 визначено, що відповідь на запит обов’язково має містити такі відомості:
- реєстраційний номер запиту і дата (число, місяць, рік) відправлення відповіді;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті) фізичної особи;
- результати опрацювання запиту.
Якщо фізичну особу ідентифіковано і в Державному реєстрі наявна інформація про її доходи за запитуваний період, у відповіді на запит зазначаються такі відомості:
- сума нарахованого кожній окремій фізичній особі доходу у розрізі джерел та ознак доходу,
- сума доходу, отриманого фізичною особою від здійснення підприємницької або провадження незалежної професійної діяльності, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також група платника єдиного податку, до якої належить фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування;
- період, за який надається інформація.
Відповідь на запит може містити інші відомості, що не стосуються відомостей про особу та визначаються спільно Мінсоцполітики та ДПС відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49 (п. 3 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).
Згідно з п. 4 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 інформація з ДРФО про доходи окремої фізичної особи не надається, якщо:
- відомості про отримані доходи за вказаний період відсутні у ДРФО;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків закрито або фізичну особу за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта знято з обліку у ДРФО;
- у запиті вказано недійсний (помилковий) реєстраційний номер облікової картки платника податків або за вказаними у запиті серією (за наявності) та номером паспорта фізична особа не перебуває на обліку у ДРФО;
- реквізити, зазначені у запиті, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності),
- не відповідають інформації, яка наявна у ДРФО;
- не заповнені або некоректно заповнені поля;
- неправильно вказано період, за який запитується інформація;
- запит містить більше ніж один запис щодо однієї фізичної особи;
- некоректно заповнені поля про відповідального співробітника, який сформував запит.
Відповідно до п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49 суб’єкти інформаційного обміну перевіряють отримані запити/відповіді на запити на відповідність вимогам щодо їх наповнення інформацією, установленим п. 2 глави 1/п. 2 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, вимогам щодо формату і структури, які визначено договорами/протоколами інформаційної взаємодії відповідно до п. 4 розд. I Порядку № 53/49.
Запити і відповіді на запити, які за результатами перевірки, проведеної згідно з абзацом першим п. 5 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49, не відповідають визначеним вимогам, а також запити, подані повторно (після надання на них відповіді), вважаються неприйнятими та не опрацьовуються.
Про виявлені в запиті/відповіді на запит помилки суб’єкти інформаційного обміну протягом одного робочого дня інформують один одного за допомогою електронного повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит із зазначенням причин.
У разі отримання повідомлення про неприйняття запиту/відповіді на запит до опрацювання суб’єкти інформаційного обміну зобов’язані не пізніше ніж наступного робочого дня подати коректно сформовані запити/відповіді на запити замість раніше поданих (п. 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку № 53/49).

Яким чином проводити через ПРРО розрахункові операції «накладений платіж» та/або «післяплата»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у ПРРО від ДПС надано користувачу можливість, після виконання дії «Сформувати чек», обрати відповідну умову оплати за товар (послугу). У вікні «Умови оплати» користувач обирає одну з умов оплати за товар (послугу): передплата, чергова сплата, остаточний розрахунок.
При обранні умови оплати «Передплата» зазначається інформація про суму часткової оплати, яку буде отримано за товар (послугу).
При обранні оплати «Чергова сплата» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму чергової сплати у гривневому виразі, яку буде отримано за товар (послугу), фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).
При обранні умови оплати «Остаточний розрахунок» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму остаточного розрахунку, фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).

Зміна видів господарської діяльності у ФОПа – платника єдиного податку третьої групи: подання заяви про внесення змін до реєстру платників ЄП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
- податкова адреса суб’єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- ставка єдиного податку та група платника податку;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- дата реєстрації;
- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- дата анулювання реєстрації.
Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Деклараційна кампанія 2024: декларування та оподаткування іноземних доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2023 році.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Усі громадяни відповідно до порядку, встановленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік.
Нормами п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовим збором у резидентів України є, зокрема, іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України.
Дохід, отриманий з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентом,  у тому числі від будь-якого виду діяльності за межами митної території України, включаючи доходи від виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами та трудовими договорами, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або на території, непідконтрольній контролюючим органам (п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Оподаткування іноземних доходів регулюється пунктом 170.11 ст.170 ПКУ.
Згідно з п.п 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п. 167.5 ст.167 ПКУ;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п.170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 170.11 прим.1 ст. 170 ПКУ.
Підпунктом 170.11.2 п. 170 ст. 170 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, то суму такого зменшення із зазначенням підстав він визначає у річній податковій декларації.
Якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Нормами п.п. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 ПКУ встановлено, що у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку не зараховуються:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків, або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку, відповідно до законодавства України.