Податкова служба Дніпропетровщини: обговорення актуальних питань з податку на прибуток та єдиного податку
У березні поточного року фахівці податкової служби Дніпропетровської області провели цикл інформаційно-роз’яснювальних заходів для інститутів громадянського суспільства, профільних асоціацій та бізнесу за тематикою: податок на прибуток підприємств та єдиний податок для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої і четвертої груп.
За участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Леонова Валерія у рамках комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулась онлайн зустріч з представниками бізнесу, зокрема, з членами Спілки українських підприємців, Дніпропетровської обласної громадської організації «Спілка підприємців Дніпропетровщини» та Асоціації «Союз ювелірів України».
Під час заходу обговорили низку важливих питань.
Мова йшла, зокрема, про порядок виправлення помилок, самостійно виявлених платником у раніше поданій декларації з податку на прибуток підприємств, та податкові наслідки такого виправлення; уточнену фінансову звітність; податкові різниці; збитки минулих періодів. Акцентували увагу на особливостях та нюансах звітування юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи.
Учасникам онлайн заходу запропоновані до перегляду візуальні матеріали, підготовлені фахівцями ГУ ДПС, зокрема щодо: легалізації трудових відносин з найманими працівниками; порядку отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; можливостей та роботи комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.
Інформаційно-роз’яснювальна робота для бізнесу та громадськості – у пріоритеті діяльності податкової служби Дніпропетровщини.
Тож ефективно комунікуємо і надалі.
Плата за землю – важливе джерело наповнення місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Протягом січня – лютого 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 988,2 млн грн плати за землю, що на понад 107,5 млн грн, або на 12,2 відс. більше ніж у січні лютому 2023 року. Фізичні особи поповнили місцеві скарбниці майже на 66,3 млн грн, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,3 млн грн, або на 16,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.
Керівниця податкової служби області подякувала платникам за фінансову підтримку громад і нагадала, що орендна плата – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди і платники мають своєчасно сплачувати орендну плату до бюджетів. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Транспортний податок: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 1,6 млн гривень
У січні – лютому 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,6 млн грн транспортного податку сума надходжень виросла порівняно з січнем – лютим 2023 року на 393,3 тис. грн, або на 30,4 відсотків.
Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору
Протягом двох місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло майже 1,6 млн грн туристичного збору, це на 525,7 тис. грн, або на 49,4 відс. більше ніж у аналогічному періоді минулого року.
Нагадуємо, що з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі.
Особа, яка не надала відповідних документів, що засвідчують її належність до пільгової категорії, є платником туристичного збору.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до положень статті 48 Податкового кодексу України 6(далі – Кодекс) форма податкової декларації повинна містити обов'язкові реквізити – інформацію, за відсутності якої документ втрачає визначений Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, які передбачені пунктом 48.3 статті 48 Кодексу.
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до обов’язкових реквізитів відноситься, зокрема, код виду економічної діяльності (КВЕД).
Звертаємо увагу, що з 01 січня 2014 року використовується національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД ДК 009:2010).
Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 № 375 (далі – КВЕД ДК 009:2005), втратив чинність у зв’язку із закінченням строку його дії (до 01.01.2014).
Тому рекомендуємо платникам, які не змінили з 01.01.2014 види економічної діяльності на основі КВЕД ДК 009:2005 на аналогічні види діяльності на основі КВЕД ДК 009:2010, внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.
Податковий календар на 01 квітня 2024 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01 квітня 2024 року, понеділок, останній день сплати за лютий 2024:
- рентної плати за:
• користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• користування радіочастотним ресурсом України;
• транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);
- податку на додану вартість;
- акцизного податку;
- плати за землю фізичними особами - підприємцями - власниками та землекористувачами земельних ділянок;
- податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:
• процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;
• процентів на вклади члена кредитної спилки;
- податковим агентом податку на доходи фізичних осіб, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку;
- податковим агентом військового збору, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом № 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).
Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону № 161).
Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону № 161, ст. 125 Земельного кодексу України).
Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (частина друга ст. 126¹ Земельного кодексу України).
Враховуюче викладене, якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.
При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.
Оформляйте земельні відносини відповідно до закону: орендуєте земельну ділянку – заключіть договір!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 1. Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами) оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
▼ згідно з п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ не може бути меншою за розмір земельного податку:
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
▼ не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п.288.5 ст. 288 ПКУ);
▼ може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
▼ для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Обіг підакцизних товарів: повнота обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, забезпечує повноту надходжень до бюджетів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції у готівковій/безготівковій формі під час торгівлі підакцизними товарами зобов’язані дотримуватись вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, відповідно до яких такі суб'єкти зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО. Для підакцизних товарів використовується режим програмування РРО/ПРРО, при якому зазначається код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, ціни товарів та облік їх кількості. При роздрібній торгівлі алкогольними напоями також необхідно зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серію та номер).
Звертаємо увагу, що повнота обсягів розрахункових операцій (виторгів), проведених через РРО/ПРРО, є важливим чинником повноти декларування обсягів отриманих доходів суб’єктами господарювання, а відтак і реальністю задекларованих та сплачених ними податків, зокрема, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку тощо.
Детінізація торгівлі, фіскалізація розрахунків, сумлінність окремих платників податків щодо добровільного декларування отриманих доходів, проведена контролюючими органами масово-роз’яснювальна кампанія та контрольно-перевірочні заходи – все це обумовлює зростання сум розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО.
Зауважуємо, що ДПС застосовує виключно ризикоорієнтовний підхід при організації фактичних перевірок, зосереджуючись на діяльності платників податків, які ухиляються від виконання своїх податкових обов’язків, зокрема, щодо використання РРО або ПРРО при проведенні розрахунків.
Акцентуємо, що в отриманні фіскального чеку має бути зацікавлений і пересічний споживач, адже без цього фіскального документу на продукцію не поширюється гарантія якості, неможливо притягнути до відповідальності недобросовісного продавця.
Підкреслюємо, від повноти обсягу розрахункових операцій, проведених через РРО/ПРРО, та повноти сплати залежить обсяг надходжень до бюджету, адже для країни наразі важлива кожна сплачена до бюджету гривня.
Дякуємо сумлінним платникам за повноту декларування розрахункових операцій!
Закликаємо суб’єктів господарювання у разі здійснення розрахунків зі споживачами за товари/послуги проводити такі розрахунки через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи на повну суму проданих товарів/наданих послуг з видачею відповідних розрахункових документів!
Які терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 183.3 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).
Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.
Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).
Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дня, наступного за днем їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.
