• Главная
  • ЛЕНТА НОВОСТЕЙ
  • АРХИВ
  • Финансисту
  • Бухгалтеру
  • Малому бизнесу
  • Аналитика
  • Реклама
  • Контакты
  • RSS feed
  • Издается с 9 сентября 2005 года
  • Макрофінансовий звіт НБУ: рекордне падіння економіки, стабільність банків і втрати бізнесу
    Опубликовано: 2022-06-22 13:30:06

    Національний банк опублікував звіт про фінансову стабільність — це сталося вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії. 

    ВВП України рекордно обвалиться, але поки незрозуміло, наскільки сильно. Реальні доходи населення падають, ціни зростають, а безробіття збільшується. Однак після перших шоків економіка потроху відновлюється. 

    Банківська система України витримала удар, залишається стабільною і продовжує працювати. Водночас вперше з 2017 року банки отримали чистий збиток. Вони продовжують кредитувати, але здебільшого завдяки державним програмам. 

    Дефіцит бюджету безпрецедентний, але допомога іноземних партнерів дозволяє хоча б частково його покривати. 

    Головні висновки зі звіту НБУ переказуємо у матеріалі LIGA.net. 

    Макроекономічна ситуація
    Повномасштабна війна спричинила безпрецедентне падіння економіки України. Так, за підсумками 2022 року ми втратимо щонайменше третину ВВП. Одна з визначальних ознак нинішньої кризи — вкрай висока невизначеність.

    "Темпи відновлення економіки України залежатимуть від тривалості війни, швидкості деокупації територій та від міжнародної підтримки", — йдеться у звіті НБУ.

    Ситуація може стати ще гіршою, і ВВП може впасти на понад третину, однак проти початку вторгнення ситуація зараз краща. Так, якщо після початку масштабної війни з боку Росії бойові дії тривали на території, яка генерувала близько половини ВВП, то тепер йдеться про 20%.

    "З квітня економіка поволі відновлюється від шоку перших тижнів війни", — кажуть у Нацбанку.

    Водночас регулятор наголошує, що ключові проблеми досі актуальні: заблоковано морські порти, за виключенням дунайських, порушена логістика, дефіцит пального, знижено внутрішній попит.

    Крім зниження поточного виробництва, війна суттєво скорочує потенціал економіки. За оцінками НБУ, втрати фізичного капіталу від руйнувань підприємств, житла та інфраструктури на початок травня сягнули $100 млрд — це еквівалент 50% ВВП 2021 року. Загибель людей та міграція завдають суттєвих втрат людському капіталу. 

    "З огляду на високу невизначеність, фактично призупинено інвестиційну діяльність. Для відновлення від наслідків війни економіці може знадобитися дуже тривалий період та допомога з боку міжнародних партнерів", — йдеться у звіті. 

    Рівень життя погіршився
    Екстремальна безпекова ситуація призвела до масової міграції, реальні доходи населення впали, багато хто ще й втратив майно. Бізнес був змушений скорочувати персонал, тож безробіття зросло.

    "Через зниження ділової активності попит на робочу силу все ще значно нижчий за її пропозицію. За даними сайтів із пошуку роботи, у травні кількість вакансій була понад удвічі нижчою за довоєнний рівень, а кількість резюме – помітно зростала", — йдеться у звіті.

    Згідно з опитуванням Європейської бізнес асоціації станом на кінець квітня, лише 3% компаній планують збільшувати кількість працівників. 

    Доходи людей також знижуються. Травневе опитування НБУ свідчить, що доходи найманих працівників були майже на чверть меншими, ніж до війни.

    "Реагуючи на падіння доходів та невизначеність, населення обмежило споживання. Індекс доцільності великих купівель стрімко впав у березні та залишається значно нижчим, ніж до війни", — зазначають у Нацбанку.

    Банківський сектор
    Загалом банківська система продовжує працювати, залишається високоліквідною і має високий запас стійкості. Довіра клієнтів до банків збереглася. 

    В НБУ зазначають, що їхня допомога, як і під час коронакризи, банкам не знадобилась — попит на рефінансування був обмежений: "Банки в очікуванні відпливу коштів швидко отримали близько 25 млрд грн таких кредитів. Проте вони вже за два тижні почали їх повертати".

    Ризик ліквідності не реалізувався, населення зберегло довіру до банків, наголошує регулятор: "Банківське фондування, навпаки, зросло, передусім, завдяки припливу гривневих коштів на рахунки населення".

    Ба більше, у червні вільна ліквідність банків є найвищою за десятиріччя. Це пов’язано з припливом коштів у банківську систему та обмеженістю напрямів їхнього розміщення. Тобто у банків достатньо грошей, але не дуже є куди їх вкладати. 

    Проте через кризу, спричинену війною, банки втратять щонайменше 20% кредитного портфеля, прогнозує Нацбанк. 

    "Звичайно це чинитиме досить вагомий вплив на достатність капіталу банків", — зазначив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Попри це, понад половина з першої двадцятки банків залишатимуться операційно прибутковими, що має дозволити їм самостійно відновлювати капітал після кризи. 

    Вперше з 2017 року банківська система отримала збиток — за січень-травень 2022 року банки отримали 1,3 млрд чистого збитку, тоді як за аналогічний період 2021 року було 23,8 млрд грн чистого прибутку.

    З початком війни попит бізнесу на кредитування знизився, а банки, зі свого боку, посилили стандарти кредитування для бізнесу. Кредитування у валюті обвалилося, а обсяг гривневих кредитів збільшувався в рази повільніше, ніж торік. 

    "Гривневий чистий корпоративний кредитний портфель із початку повномасштабної війни зріс на 8%. Потребу в нових залученнях мали переважно підприємства критичної інфраструктури, оборонної промисловості та аграрії для проведення посівної кампанії", — йдеться у звіті. 

    Доступ клієнтів до фінансування забезпечують державні програми підтримки кредитування.

    Реальний сектор
    Після глибокого падіння компанії реального сектору поступово відновлюють операційну діяльність, адаптуючись до роботи в умовах війни та невизначеності, вказує НБУ. Станом на середину березня понад половина підприємств не працювала або скоротила виробництво понад удвічі. Після звільнення північних областей ситуація покращилась.

    Наприкінці травня 14% повністю зупинили виробництво, 22% — скоротили виробництво на понад половину. На довоєнному рівні працює майже чверть компаній, які переважно розташовані на заході України. 

    Причини масштабного спаду — проблеми з логістикою та втрати ринків збуту, тоді як внутрішній попит серйозно знижений. 

    "Доступ до зовнішніх ринків збуту обмежено. До початку війни понад 62% усього експорту та 98% зернових культур транспортувалося морем. Блокування морської інфраструктури України та обмежена пропускна спроможність залізниці спричинили логістичний колапс і розірвали виробничі ланцюги", — пише НБУ.

    Ба більше, налагодження логістики стримується дефіцитом пального та зростанням його вартості. Загалом високі ціни на енергоресурси тиснуть на всі галузі економіки.

    Найбільше від війни постраждали підприємства, розташовані у зоні бойових дій, зокрема, металургійні заводи та нафтопереробна інфраструктура. Металургійні потужності скоротилися приблизно на третину.

    Найшвидше відновлюються сільське господарство, торгівля, харчова та легка промисловість. Водночас Нацбанк очікує скорочення врожаю зернових майже вдвічі, переповненість елеваторів ставить під загрозу зберігання нового врожаю. 

    "Для відновлення виробництва потрібне припинення бойових дій, відведення російських військ з України та інвестиції на відбудову", — підсумовують у Нацбанку. 

    Що з бюджетом
    НБУ вкотре зазначив, що Мінфіну варто підняти ставки за ОВДП, аби банки могли "без шкоди для бізнес-моделей" збільшити частку державних цінних паперів на балансах. Таким чином Мінфін залучив би більше коштів для фінансування дефіциту бюджету. 

    Зараз же рекордний дефіцит частково покриває емісія НБУ — регулятор викупає ОВДП у Міністерства фінансів. 

    "Такий підхід є тимчасовим, і поступово обсяги монетизації Національним банком дефіциту бюджету мають бути мінімізовані та заміщені ринковими залученнями", — наголошується у звіті. Проте Мінфін ставки за ОВДП піднімати не хоче. 

    Детальніше про цю суперечку: НБУ надрукував рекордну кількість гривень. Держбюджет зовсім порожній?

    На виручку з покриттям витрат бюджету прийшли міжнародні партнери України. Фінансова допомога від них переважно надходить у вигляді довгострокових позик за низькими ставками та меншою мірою грантів.  

    Так, Україна вже отримала $7,4 млрд, а загалом міжнародні партнери заявили про $30 млрд допомоги. 

    Відновлення України після війни також потребуватиме масштабної допомоги від інших країн, зазначили в НБУ. 

    ЛIГАБiзнесIнформ

    Внимание!!! При перепечатке материалов с E-FINANCE.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Финансовые новости E-FINANCE.COM.UA" обязательна.

    E-FINANCE.COM.UA
    Электронная почта проекта: info@e-finance.com.ua
    Тел.: +380-50-441-7388

    bigmir)net TOP 100
    Яндекс.Метрика

    Яндекс цитирования
    © E-FINANCE.COM.UA. Все права защищены.
    При использовании информации в электронном виде активная ссылка на e-finance.com.ua обязательна. Мнения авторов могут не совпадать с позицией редакции. За содержание рекламы ответственность несет рекламодатель. Права на информацию принадлежат e-finance.com.ua.