Податківцями Дніпропетровщини з початку 2023 року проведено 1 189 перевірок

З початку 2023 року фахівцями підрозділу податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 1 189 перевірок, що майже в 2,5 рази більше ніж за звітний період минулого року (464 перевірки – у 2022 році).
За результатами контрольно – перевірочних заходів у звітному році за січень – липень 2023 року донараховано грошових зобов’язань у сумі 890,5 млн грн, що у 1,8 раза більше ніж за минулорічний відповідний період (у 2022 році – 493,7 млн грн), в т. ч. за липень п. р. – 37,0 млн гривень.

До уваги платників: оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.11.0 станом на 02.08.2023 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 р. по 02.08.2023 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.11.0) (станом на 02.08.2023):

Додано нові версії документів:
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2023 року № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»:
F/J 1201015 – Податкова накладна;
F/J 1201115 – Додаток 1 «Додаток до податкової накладної»;
F/J 1201215 – Додаток 2 «Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної».
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (зміни КОАТУУ на КАТОТТГ):
F/J 1304103 – Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів.

Податковий календар на 09 серпня 2023 року
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 09 серпня 2023 року, вівторок, останній день подання:

- податкової декларації екологічного податку за ІI квартал 2023 року;
- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2023 року платниками, віднесеними до третьої групи;
- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2023 року;
- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал 2023 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за липень 2023 року формою № 1-РС;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за липень 2023 року за формою № 2-РС;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за липень 2023 року за формою № 3-РС;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за липень 2023 року за формою № 1-ОА;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за липень 2023 року за формою № 1-ОТ;
- податковими агентами та платниками єдиного внеску податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2023 року;
- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги, за IІ квартал 2023 року
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2023 року платниками, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за ІІ квартал 2023 року;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за півріччя 2023 року для державних унітарних підприємств та їх об’єднань;
- податкової декларації з рентної плати за IІ квартал 2023 року з розрахунком:
● рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
● рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
● рентної плати за спеціальне використання води;
● рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
- податкової декларації з туристичного збору за IІ квартал 2023 року.

На Дніпропетровщині збільшився продаж тютюнових виробів із застосуванням РРО та виросли надходження акцизного податку до місцевих бюджетів

Результат роботи податківців Дніпропетровщини у ІІ кв. 2023 року – збільшення на понад 25 відс. офіційного ринку продажу тютюнових виробів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), а також позитивна динаміка сплати акцизного податку.
Відповідно до норм податкового законодавства обов’язок сплачувати 5 відсотків акцизного податку з роздрібної реалізація тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перенесено на їх виробників та імпортерів.
Щоб уникнути втрат місцевих бюджетів, затверджено відповідний Порядок (постанова Кабінету Міністрів України від 03 травня 2022 року № 515), згідно з яким частка акцизного податку для зарахування визначається як питома вага вартості реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) до загальної суми такої вартості в цілому по Україні.
Так, у І кварталі 2023 року до місцевих бюджетів територіальних громад Дніпропетровської області зараховано частку акцизного податку на суму понад 180 млн гривень.
У ІІ кв. поточного року до місцевих бюджетів територіальних громад Дніпропетровщини зараховано частку акцизного  податку на суму понад 224,6 млн гривень.
Тобто, за результатами роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у порівнянні з І кв. 2023 року, в рамках, направлених на боротьбу з незаконним обігом підакцизних товарів, динаміка II кварталу 2023 року показує збільшення на понад 25 відсотків офіційного ринку продажу тютюнових виробів з РРО/ПРРО та сплати акцизного податку.

Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
При цьому, згідно з частиною першою ст. 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Крім того, ст. 33 Земельного кодексу передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Відповідно до абзацу першого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину (абзац другий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відс. та податком на доходи фізичних осіб від першого продажу за ставкою 5 відс, від другого та наступних продажів – 18 відсотків.

Як в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця відображається операція з повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів, та будуть поверненні покупцю?
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Отже, у разі повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть повернуті покупцю, постачальник (продавець) на дату такого повернення товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів / постачання товарів. Постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі такого розрахунку коригування після його реєстрації в ЄРПН покупцем. Покупець зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося повернення товарів, незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з ст. 1 розд. І Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;
- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

Які суб’єкти господарювання відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894?
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.