Представникам аграрного бізнесу розповіли про переваги проєкту Територія високого рівня податкової довіри
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про новий проєкт, спрямований на підтримку доброчесного бізнесу, говорили представники Державної податкової служби України та Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як відзначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, Територія високого рівня податкової довіри – це кардинально новий підхід у комунікації ДПС та бізнесу.
«Сьогодні доброчесний бізнес отримав підтримку від держави. Працюєте сумлінно, чесно сплачуєте податки – користуйтеся податковими перевагами. Це прозорі та відкриті відносини між бізнесом та державою, в яких перший отримує спрощені процедури та доступ до професійної допомоги, друга – стабільні податкові надходження та відповідно розвиток економіки», – підкреслив Євгеній Сокур.
За його словами, платники, які відповідатимуть встановленим критеріям будуть включені за їх згодою до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Перший такий перелік буде сформовано вже наприкінці листопада цього року за результатами четвертого кварталу 2023 року та трьох звітних кварталів 2024 року.
Платники – учасники Переліку отримають мораторій на проведення низки документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. Також вони матимуть можливість швидше отримувати бюджетне відшкодування, оскільки будуть скорочені строки проведення камеральних та документальних перевірок. Терміни надання індивідуальних податкових консультацій теж скорочені.
«Для представників аграрного сектору дуже важливим є питання бюджетного відшкодування та відповідно залучення обігових коштів у подальшу діяльність. Саме тому скорочення термінів перевірок для відшкодування ПДВ є значною перевагою платників – учасників Території високого рівня податкової довіри», – наголосив Євгеній Сокур.
За його словами, кожний такий платник отримає комплаєнс-менеджера. Це – персональний професійний помічник, який відстежуватиме можливі податкові ризики у діяльності платника, надаватиме консультації щодо їх усунення, сповіщатиме про наближення строків податкових зобовʼязань та допомагатиме у виправленні помилок у звітності тощо.
Важливо, що саме платник обиратиме спосіб комунікації зі своїм комплаєнс-менеджером, одним з яких є відеоконференція. Тобто отримувати відповіді на свої запитання платник – учасник Території високого рівня податкової довіри зможе оперативно та зручно.
Євгеній Сокур закликав представників аграрного бізнесу долучатися до Території високого рівня податкової довіри та користуватися всіма перевагами, які надає держава.
Вся інформації про проєкт розміщена на субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/839661.html
Понад 2,0 млрд грн на обороноздатність країни – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету
З початку 2024 року на підтримку Збройних Сил України платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,0 млрд грн військового збору. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року, надходження виросли майже на 166,6 млн грн, темп росту – 108,8 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасно сплачені податки і збори та зазначила, що наразі забезпечення дотримання платниками податків законодавства – важливий етап у діяльності податкової служби.
«Податкова служба за прозорі та відкриті взаємовідносини з бізнесом-спільнотою. В межах Національної програми доходів спрощення податкових процедур і доступ до фахової допомоги – це посилення доброчесності і підвищення рівня дотримання платниками податкового законодавства, що в свою чергу є запорукою стабільних податкових надходжень, а отже і стабільної української економіки», – підкреслила Наталя Федаш.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 894,3 млн гривень
Протягом січня – жовтня 2024 року від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 894,3 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 114,0 млн грн, або на 14,6 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За видобування природного газу від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 36,6 млн гривень
Впродовж десяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло за видобування природного газу понад 36,6 млн гривень. Сума надходжень збільшилась на понад 3,6 млн грн, або на 11,0 відсотків.
Звертаємо увагу, що 19.11.2024 – останній день сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІIІ квартал 2024 року.
У якому вигляді подаються письмові пояснення у разі зупинення реєстрації зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок прийняття рішень).
Відповідно до п. 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень (п. 11 Порядку зупинення).
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.
Водночас, Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Враховуючи вищевикладене, письмові пояснення платник податку може подати за формою J/F13126 «Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» скориставшись підменю «Заяви, запит на отримання інформації» меню «Додатково» приватної частини Електронного кабінету. У якому вигляді подаються письмові пояснення у разі зупинення реєстрації зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування?
Орендарем відшкодована сума комунальних платежів: чи включаються ця сума до доходу ФОПа – платника єдиного податку другої/третьої груп?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 810 глави 59 розд. III книги п’ятої Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – це власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 глави 59 розд. III книги п’ятої ЦКУ).
Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі –ПКУ).
Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПКУ.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи або фізичної особи – підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Водночас до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:
- дохід, отриманий таким платником як додаткове бліго (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
- інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, у разі якщо орендарем (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) виплачується на користь фізичної особи сума відшкодованих комунальних послуг, то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з відповідним оподаткуванням.
Чи можуть платники бути виключені з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним п.п. «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, такий платник податків виключається з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у день виявлення такого факту.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).
Платники в Електронному кабінеті мають можливість отримувати
електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
У формі Е-повідомлення про помилкову сплату платежів зазначається:
► податковий номер платника;
► назва та код територіального органу ДПС;
► код території;
► отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].
У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Порядок заповнення таблиці 1 додатка 2» до податкової декларації з ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Подання додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» є обов’язковим при заповненні рядка 19 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація).
У таблиці 1 додатка 2 здійснюється повна деталізація (розшифровка) від’ємного значення, зазначеного у рядку 19 декларації, а саме:
у графах 2, 3 зазначається звітний податковий період, у якому виникло від’ємне значення (заповнюється у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом). У графі 2 зазначаються дві цифри місяця (наприклад «03»); у графі 3 – чотири цифри року (наприклад «2024»);
у графі 4 вказується індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника залежно від причини формування від’ємного значення, а саме:
у разі формування від’ємного значення за рахунок:
– ввезення товарів на митну територію України – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника;
– отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «500000000000»;
– коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»;
– залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року – зазначається умовний індивідуальний податковий номер «900000000000» (при цьому у графі 2 зазначається «07», в графі 3 – «2015», графи 5 та 7 не заповнюються);
– за рахунок коригування (зменшення) податкових зобов’язань попередніх періодів при заповненні графи 4 додатка 2 – зазначається власний індивідуальний податковий номер платника (аналогічно відображенню від’ємного значення при здійсненні імпортних операцій);
у графі 5 вказується період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа;
у графі 6 відображається загальна сума від’ємного значення (з подальшою її деталізацією у графах 8-10);
у графі 7 проставляється ознака (+) від’ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку;
у графах 8–10 зазначаються суми від’ємного значення (з графи 6) відповідно до напрямку їх спрямування, а саме:
у графі 8 – сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації);
у графі 9 – сума, задекларована до бюджетного відшкодування у декларації за поточний звітний (податковий) період, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (рядок 20.2 декларації).
У разі декларування у графі 9 суми від’ємного значення, яка сформована за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (умовний індивідуальний податковий номер «300000000000»), обов’язковій розшифровці у таблиці 1.1 додатку 2 підлягає сума податку, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України за операціями з придбання та яку враховано у зменшення податкових зобов’язань, визначених на підставі підпункту «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
у графі 10 – сума, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).
За який період розраховуються галузеві показники, які беруться до уваги при формуванні Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для розрахунку всіх середніх показників використовуються дані податкової звітності за останні 4 повні квартали (сумарно за 12 місяців). Лише заробітна плата розділяється на чотири квартали.
Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).
Шановні платники!
Запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску Державною податковою службою України запроваджено новий сервіс «Е-повідомлення».
Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.
В інформаційному повідомленні про помилкову сплату платежів за формою J/F14900 зазначаються реквізити платіжної інструкції, а саме код територіального органу ДПС, код територіальної громади, код та назва платежу, дата, номер та сума платіжної інструкції, бюджетний або не бюджетний рахунок IBAN.
Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».
Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.
Повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
- на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
- на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
- для юридичних осіб шаблон «J1302002»,
- для фізичних осіб шаблон «F1302002».
Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Електронний кабінет - удосконалення процесів ведення обліку платежів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 42 прим.1.2 статті 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35 прим.1 «Єдиний рахунок» ПКУ;
перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:
J13002002 – для юридичних осіб; F13002002 – для фізичних осіб.