Про реалізацію вимог законодавства щодо особливостей податкового адміністрування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/839020.html повідомила.
Міністерством фінансів України затверджено Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Відповідний наказ ухвалено на виконання Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Документом визначено порядок розрахунку критеріїв для включення платників до переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі  – Перелік).
Платники, які увійдуть до Переліку, отримуватимуть низку переваг у податковому адмініструванні на час воєнного стану. Це, зокрема, мораторій на проведення документальних перевірок, окрім деяких їх видів, скорочення строків камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування, строків надання індивідуальних податкових консультацій тощо.
Для таких платників також спрощується механізм взаємодії з податковою службою, оскільки за кожним з них буде закріплений комплаєнс-менеджер з метою підвищення якості обслуговування.
Ознайомитися з Порядком формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства можна на сайті Міністерства фінансів України.
Для забезпечення порядку взаємодії комплаєнс-менеджера з платниками, включеними до Переліку, ДПС видано наказ від 31 жовтня 2024 року № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Цим документом затверджено порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера, особливості його взаємодії з платником та відповідальність. Також наказом чітко визначені способи комунікацій платника з комплаєнс-менеджером та порядок проведення онлайн-комунікації в режимі відеоконференції.
Ознайомитися з наказом ДПС від 31 жовтня 2024 року № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» можна на вебпорталі ДПС.

ДПС взяла участь у форумі IOTA з управління людськими ресурсами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Представники Державної податкової служби України взяли участь у форумі Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) з управління людськими ресурсами на тему «Створення орієнтованої на людей організації, готової до майбутнього», який відбувся в місті Будапешт (Угорщина).
У межах заходу ДПС презентувала свій досвід у розвитку корпоративної культури та визначенні основних цінностей на підставі проведених опитувань, затвердження основних правил корпоративної культури ДПС.
Також було представлено модель адаптації нових співробітників, їх навчання та проведення відповідних інструктажів, оцінки діяльності та залучення до колективу.
Представники ДПС ознайомилися з передовим досвідом колег щодо форм роботи, безперервного навчання, різноманітності та інклюзивності, безпеки та добробуту, впливу ефективної організації, орієнтованої на людей, успішних стратегій брендингу роботодавця, програми онбордингу та наставництва, заохочення колективної відповідальності, підвищення корпоративних цінностей та культури в податкових адміністраціях – членів ІОТА.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/838798.html

Дніпропетровщина: у рамках регіональної платформи
«Діалог влади та бізнесу» відбулись комунікації з бізнесом

Під керівництвом голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Сергія Лисака за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Наталі Федаш, заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сергія Бланка та фахівців податкової служби регіону на базі Дніпропетровської облдержадміністрації у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулась чергова онлайн зустріч з бізнес-спільнотою.
Легалізація трудових відносин, особливості застосування РРО/ПРРО, проведення фактичних перевірок – черговий пакет питань інформаційного податкового блоку, яким присвячено діалог.
Особливу увагу під час спілкування приділено реалізації норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» у частині оподаткування податком на прибуток підприємств» («Клуб білого бізнесу»).
Учасникам нагадали про інформаційні ресурси податкової служби Дніпропетровщини (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook; сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі) та сучасним оперативним форматом спілкування органів податкової служби з платниками – комунікаційною податковою платформою.
Під час заходу податківці надали платникам відповіді на запитання і практичні рекомендації щодо окремих норм законодавства.
Проведена зустріч була продуктивною для всіх її учасників, а набутий досвід у подальшому сприятиме вдосконаленню взаємовідносин між бізнесом і податковою службою у напрямку підвищення рівня дотримання податкового законодавства.
Відновлення і розвиток нашої держави – це та мета, яка нас об’єднує, працюємо далі!

На Дніпропетровщині у ЦОПах платникам надається широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.11.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) при державних податкових інспекціях, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Наразі податківці у ЦОПах при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.
Платники мають можливість отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. У ЦОПах забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – жовтня 2024 року до ЦОПів надійшло 289 220 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 16 577 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 121 447 звернень, або 41,9 відс. від загальної кількості, та на 4 953 звернення більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом десяти місяців п. р. платниками отримано 271 879 адміністративних  послуг, що на 12 265 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 106 969 адміністративних послуг, або 39,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 5 426 послуг більше ніжу відповідному періоді2023 року.
З початку року здійснено 2 104 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснено 745 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 1 270 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.11.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано                                         6 813 адміністративних послуг, в тому числі 1 332 адміністративні послуги під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 24 455 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 11 145 громадян, якими отримано 3 113 адміністративних послуг та 13 965 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.
Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад                                      22 912 примірників друкованої продукції за податковою тематикою.

Електронний кабінет – сучасний сервіс від ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою впровадження Національної стратегії доходів на 2024 – 2030 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, Державною податковою службою здійснюються заходи, направлені на удосконалення процедур податкового адміністрування. Важливим аспектом виконання завдань, визначених Стратегією для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.
Сервіс Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС, створений для взаємодії бізнесу та громадян з податковими органами в електронному вигляді. Електронний кабінет пропонує понад 130 сервісів, які постійно оновлюються та удосконалюються з урахуванням змін законодавства. Він працює цілодобово, на комп’ютері або      смарт-пристрої через мережу Інтернет та не потребує встановлення додаткового програмного забезпечення.
Функціонал Електронного кабінету включає:
- Кабінет для бізнесу;
- Кабінет громадянина;
- Кабінет особи-нерезидента;
- Кабінет посадової особи ЦОВВ.
Електронний кабінет функціонує за принципом автоматизованості – максимальної автоматизації процесів створення, прийняття, реєстрації, оброблення, зберігання документів, оброблення та відображення даних (показників) документів та інших облікових даних платника податків.
Платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.
Е-кабінет надає можливість отримувати необхідну інформацію, подавати звітність, реєструвати/коригувати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, проводити звірку розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, надсилати листи та запити, отримувати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, подавати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі, сплачувати податки (для фізичних осіб) тощо.
З повним переліком сервісів можна ознайомитись, скориставшись Картою Електронного кабінету, що розміщена за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/map. Електронний кабінет – простий та зрозумілий сервіс для всіх. Інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на  популярні запитання розміщено за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Крім того, для зручності платників на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/) розміщені презентаційні та інформаційні матеріали стосовно можливостей Е-кабінету.

Чи підлягає обов’язковому заповненню у податковій накладній, складеній за операціями з вивезення товарів за межі митної території України інформація щодо дати та номеру договору (контракту)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у пп. «а» - «л» п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
У разі складання платником податку податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, у податковій накладній зазначаються, зокрема, дата та номер договору (контракту), а також відповідна відмітка про форвардний контракт, якщо вивезення товарів за межі митної території України здійснюється на підставі форвардного контракту (п.п. «л» п. 201.1 ст. 201 ПКУ).
Згідно з п. 12 Порядку № 1307, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зі змінами), які набрали чинності 01.10.2024, у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у верхній лівій частині податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X».
Отже, у податкових накладних, складених за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, які з 01.10.2024 подаються на реєстрацію до ЄРПН, дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, а також відмітка про форвардний контракт (у разі вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту), підлягають обов’язковому заповненню.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.

Чи є об’єктом оподаткування, для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, операція з придбання у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію), враховуючи, що платіж за таку програмну продукцію не є роялті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
Згідно з п.п. 135.2.1.9.4 п.п. 135.2.1.9 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума коштів та/або вартості майна (в тому числі необоротних активів), сплачених (переказаних) та/або наданого (наданих) нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні), у зв’язку з придбанням робіт (послуг), за винятком:
а) придбання робіт (послуг), якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах отримує результати робіт (послуг) до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів, або в інші строки, передбачені висновком центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, про перевищення строків розрахунків, визначених законодавством, з дня перерахування коштів (у тому числі отриманих за договором комісії, доручення або з інших аналогічних підстав) за кордон в оплату придбання робіт (послуг);
б) придбання робіт (послуг) з метою їх подальшого продажу за кордоном виключно за умови, що зарахування коштів від такого подальшого продажу на рахунки, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів за кордон в оплату придбання робіт (послуг);
в) придбання електронних послуг (у тому числі за моделями хмарних послуг IaaS, PaaS, SaaS), оплата яких здійснюється у вигляді фіксованого платежу за надання таких послуг на умовах передплати (підписки). У разі якщо придбання робіт (послуг) передбачає їх поетапне надання/виконання, строки розраховуються для кожного етапу окремо.
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (абзац перший п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об’єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.
Абзацом першим п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.
До таких послуг, зокрема, належить постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання (п.п. «е» п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи норми підпунктів 14.1.185, 14.1.203 і п.п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ операції з придбання у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію) розцінюються як операції з придбанням послуг (у т. ч. електронних).
Тому, операція з придбання резидентом Дія Сіті – платника податку на особливих умовах у нерезидента програмної продукції (без передачі майнових прав на таку програмну продукцію) є об’єктом оподаткування для такого резидента, за винятком випадків передбачених підпунктами «а», «б», «в» п.п. 135.2.1.9.4 п.п. 135.2.1.9 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Воєнний стан: нерухоме майно фізичної особи пошкоджено або знищено. Що з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), визначено ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку визначеному п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Підпунктом «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.
За наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку.
Сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості (п.п. «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до положень п. 2 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується зокрема за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна).
Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.
Підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Реєстру пошкодженого та знищеного майна та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами та доповненнями.
Враховуючи зазначене, об’єкти житлової нерухомості, дані про знищення яких внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, враховуються при обчисленні бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, (їх часток), що перебувають у власності фізичної особи, при цьому податок не нараховується та не сплачується за такі об’єкти житлової нерухомості.

Суб’єкт господарювання змінив місце торгівлі: чи можливо внести зміни до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Згідно з п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817 ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою. Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону № 481).
Водночас, згідно з ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 грн. а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 грн – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн. на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і, зокрема, м. Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 грн. на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 грн. на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Місце торгівлі визначено ст. 1 Закону № 481 як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Таким чином, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв (тютюнових виробів) за визначеним місцем торгівлі. При цьому передбачено здійснення плати за таку ліцензію за весь період її дії на одному місці торгівлі.
На нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.

Чи подає ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, заяву за ф. № 8-ОПП у випадку припинення лише незалежної професійної діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 65 Податкового кодексу України та п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Згідно з п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – Заява за ф. № 8-ОПП).
Якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація фізичної особи – підприємця, у такому випадку йде мова про зміни в облікових даних платника.
Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП, копію документу, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності та повернути довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП.
Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє лише незалежну професійну діяльність, та, при цьому, продовжує залишатися на обліку у контролюючих органах як фізична особа – підприємець, то Заява за ф. № 8-ОПП не подається.

Платники під час сплати податкових платежів використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:
«Код платника»;
«Код фактичного платника»;
«Призначення платежу».
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ,  фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
 юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
 громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

Єдиний рахунок: особливості сплати платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 35 прим.1.3 статті 35 прим.1 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством (Державною казначейською службою України) для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.