До державного бюджету за січень – березень 2024 року надійшло 303,7 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – березні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 303,7  млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – березні 2024 року становили 280 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 113,4 відс.
Надходження (сальдо) до державного бюджету у березні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 116,5 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у березні 2024 року становили 107,7 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 10 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 9,8 млрд гривень.
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/770704.html

Суд визнав правомірність нарахування штрафних санкцій платнику за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/770662.html повідомила.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення, яким позивачу застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Верховним Судом зазначено, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПК України).
Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» було внесено зміни до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПК України, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27.05.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1. Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (набрав чинності 03.01.2023) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених, починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини – ковідну пандемію та воєнний стан.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від  12.03.2024 у справі № 160/13661/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 залишено без змін.

Дніпропетровщина: на тристоронній зустрічі обговорили складові освітніх програм

Актуалізація компонентів освітньої програми – постійний процес для закладу вищої освіти. Якщо програма стосується податкової сфери, то цей процес безперервний.
Вчергове відбулося обговорення складових освітніх програм «Податкова справа» освітнього рівня бакалавр та «Податкове регулювання» освітнього рівня магістр, які запроваджено на спеціальності «Економіка» в Університеті митної справи та фінансів (Університет).
Врахування пропозицій стейкголдерів, розгляд найактуальніших питань оподаткування в Україні – саме так проходила зустріч.
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), яке представляла в. о. заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, долучилися активні учасники Громадської ради при ГУ ДПС (Громадська рада): перший заступник голови Громадської ради, член Ради Громадської спілки «Ліга аудиторів України» Михайло Крапивко та виконавчий директор «Дніпропетровської обласної організації роботодавців будівельної галузі» Ілона Удовиченко.
Від Університету в івенті прийняли участь декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Даценко Вікторія, яка одночасно є членом Громадської ради, та гарант однієї з освітніх програм Тараненко Вікторія.
Кожна така зустріч відкриває нові можливості для комунікацій та плідної співпраці.

Понад 1,5 млрд грн єдиного податку отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників єдиного податку надійшло понад 1,5 млрд гривень, що порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 438,1 млн грн, або майже на 40 відс., більше.
Звертаємо увагу, що 19.04.2024 – останній день сплати авансового внеску з єдиного податку за квітень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп; 30.04.2024 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за І квартал 2024 року.

Податок на прибуток підприємств: платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до загального фонду держбюджету

Протягом першого кварталу 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 1,8 млрд грн податку на прибуток підприємств. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, надходження збільшились на понад 728,9 млн грн, або майже на 66 відсотків.
Елеонора Шкода висловила вдячність платникам за роботу і своєчасне виконання податкового обов’язку.
«В умовах сьогоднішніх викликів та потреб ми не стоїмо на місці, працюємо разом з нашими платниками і забезпечуємо державу фінансами. Впевнена, що взаємодія з бізнесом і той досвід, що ми отримуємо під час комунікацій, дозволять тримати економічний фронт і надалі», – констатувала очільниця податкової служби регіону.

Електронна черга – поліпшення якості та умов надання послуг платникам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тримаючи вектор на поліпшення якості та умов надання послуг платникам, ДПС України продовжує перетворення на цифровий сервісний орган.
Так, за рахунок оновлення і модернізації програмно-апаратного комплексу Контакт-центру ДПС запроваджено дистанційний запис для отримання послуг в Центрах обслуговування платників (далі – ЦОП) – Електронну чергу. Платники податків мають можливість звернутись до Контакт-центру ДПС, щоб здійснити попередній запис до ЦОП та обрати необхідну адміністративну послугу
Для запису до Електронної черги необхідно відкрити офіційну сторінку ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/: у розділі «Е-сервіси» / банер «Контакт-центр» (https://tax.gov.ua/others/kontakt-tsentr/). 

Податковий календар на 09 квітня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 09 квітня 2024 року, вівторок, останній день подання за березень:

● звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою за № 3 - РС;
● звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА;
● звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України листом від 01.04.2024              № 9316/7/99-00-21-02-03-07 (далі – лист ДПС № 9316) повідомила, що з метою приведення наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764 «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2021 року за № 155/35777 (далі – наказ № 764), у відповідність до норм Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» – наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 709«Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 січня 2024 року за № 28/41373 (далі – наказ № 709), зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2024 року № 12 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 709», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 січня 2024 року за № 80/41425:
- внесено зміни до форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, затвердженої наказом № 764 (далі – Звіт), зокрема її викладено в новій редакції;
- затверджено Зміни до Порядку заповнення Звіту в розрізі країн МГК, затвердженого наказом № 764 (далі – Порядок).
15 лютого 2024 року в Офіційному віснику України № 14 опубліковано і набрали чинності наказ № 709 (сторінка 926) і наказ № 12 (сторінка 927).
Наказ № 709 виданий з метою реалізації положень Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» та передбачає:
- уточнення визначень термінів «материнська компанія міжнародної групи компаній», «міжнародна група компаній» (МГК), «уповноважений учасник»;
- доповнення термінами «Багатостороння угода CbC», «Угода QCAA», «учасник міжнародної групи компаній», «міжнародні договори»;
- уточнення випадків подання Звіту, зокрема:
- показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків, що дорівнює або перевищує еквівалент 750 мільйонів євро;
- обставини, за наявності однієї з яких подається Звіт, уточнений та доповнений у зв’язку з новою обставиною, що вказує на наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA при тому, що є чинний міжнародний договір, який містить положення про обмін інформацією для податкових цілей між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК;
- уточнення складової Звіту інформацією щодо кожної юрисдикції (держави, території), у якій зареєстрований учасник відповідної МГК або в якій МГК здійснює свою діяльність, та щодо кожного учасника такої МГК;
- уточнення підстав, за яких платник податків має право подати новий або уточнюючий Звіт, а також зобов’язання щодо подання уточнюючого Звіту у разі виявлення контролюючим органом помилки або отримання повідомлення про такі помилки від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі угоди QCAA;
- уточнення терміну подання Звіту та врегулювання періодів першого його подання залежно від обставин, визначених підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Податкового кодексу України.
Детальніше щодо змін до форми Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній та Змін до Порядку заповнення Звіту в розрізі країн МГК – у листі ДПС № 9316, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78874.html

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення, сплачених роботодавцем за найманих працівників?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 69 п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року      № 1909-ІХ «Про страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1909) страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Статтею 4 Закону № 1909 встановлено класи страхування іншого, ніж життя (класи з 1 по 18), та класи страхування життя (класи з 19 по 23).
Так, згідно з п. 2 ст. 4 Закону № 1909 до класів страхування життя належать:
клас 19 – страхування життя (інше, ніж передбачено класами 20, 21, 22, 23);
клас 20 – страхування життя до шлюбу та до народження дитини;
клас 21 – інвестиційне страхування життя;
клас 22 – безперервне страхування здоров’я;
клас 23 – пенсійне страхування.
Згідно з ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення – фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Пунктом 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії (п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 2 розд. ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас, внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.

За який період вперше подається Податкова декларація з туристичного збору за формою з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 20.09.2023 № 506?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2023 № 506 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.10.2023 за № 1742/40798 (далі – Наказ № 506), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).
Наказ № 506 було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 24.11.2023 № 94.
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для туристичного збору є календарний квартал, то форма Податкової декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 з урахуванням змін, внесених Наказом № 506 застосовується з 01.04.2024 та вперше подається за звітний період – І квартал 2024 року.
Наказ № 506 розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Туристичний збір/Нормативно-правові акти». Форма Декларації із змінами, внесеними Наказу № 403 зі змінами, внесеними Наказом № 506, розміщена у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Туристичний збір/Форми звітності».

Акцизний податок: визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.03.2024 набрали чинності деякі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 3603, у листі від 01.04.2024 № 9246/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 9246) щодо визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць повідомила наступне.
Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів (відповідно до обсягів понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини при виробництві тютюнових виробів) має бути здійснено:
- у Додатку 1 до Декларації по коду операції Б5, де зазначаються окремими рядками кількість/обсяг тютюнових виробів (облік яких ведеться у кілограмах), яка б могла бути виготовлена з обсягу наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 1000 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.9 );
- у Додатку 2 до Декларації по коду операції Б5, де зазначається окремими рядками кількість тютюнових виробів (облік яких ведеться у штуках), яка б могла бути виготовлена з обсягу понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми яка становить 600 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр. 10).
Також у Додатку 2 до Декларації зазначаються:
- розмір мінімального податкового зобов’язання, встановленого Кодексом (гр.17, 18 Д2);
- сума мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару (гр.19, 20 Д2);
- сума акцизного податку з обсягів товару (яка з них має більше значення) (гр. 21 Д2).
Більш детальніше щодо декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Кодексу Законом № 3603 – у Листі № 9246, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78871.html

До уваги орендарів земельних ділянок!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1. Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами)).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (постанова від 03 березня 2004 року № 220, із змінами) (абз. четвертий п.288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).
Згідно з п. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час дії воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки здійснюється за заявою орендодавця, яка складається в електронній формі, до якої додаються примірник зазначеного договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право постійного користування, емфітевзису.
Заява з доданими документами надсилається електронною поштою. Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації здійснюється протягом 5 робочих днів з дня подання заяви.
Підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.

У місці торгівлі на видному місці відсутній оригінал ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями/тютюновими виробами, або якщо наявна лише нотаріально засвідчена копія ліцензії: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно з ст. 15 Закону № 481 – роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Законом № 481 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) за відсутність розміщення на видному місці у місці торгівлі оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами).
Крім того, повідомляємо, що відповідно до п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 зі змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати, зокрема, наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів; розміщення ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог.
Джерело інформації – «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» вебпорталу ДПС України (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34725)