Щодо особливостей формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/854624.html повідомила.
Право на податковий кредит у покупця (платника ПДВ) товарів/послуг виникає після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальником відповідної податкової накладної.
Переривання строку для визначення права на формування податкового кредиту має місце на період зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної.
Реєстрація податкової накладної вважається зупиненою з дати оформлення квитанції про зупинення реєстрації до дати настання однієї з подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.
У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої попередньо була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), покупець може включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній:
у випадку своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
у випадку несвоєчасної реєстрації в ЄРПН – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зупинення/переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, пункту 102.9 статті 102 глави 9 розділу ІІ ПКУ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Право на податковий кредит за такими податковими накладними втрачається після сплину зазначених вище термінів.
Покупець (платник ПДВ) з метою визначення податкового періоду, в якому він має право включити суми ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН постачальником податкової накладної, використовуючи інформацію, що міститься у електронному кабінеті платника податку, може визначити дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної та, відповідно, період (граничний термін), в якому має право віднести суми ПДВ до податкового кредиту.

Відеороз’яснення для платників щодо заповнення податкової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України підготувала низку відеороликів з роз’ясненнями для платників щодо заповнення податкової звітності.
Пропонуємо платникам скористатися інфографікою, в якій для зручності та легкості використання розроблені відеоролики структуровані з QR-кодом.
Також звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати.
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 350 відео, текстових та презентаційних матеріалів.
КОРИСТУЙТЕСЬ – ЦЕ ЗРУЧНО!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855030.html

Новації Закону України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України повідомила.
Закон України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113) набирає чинності з 01 січня 2025 року, крім окремих положень, що стосуються уточнення порядку сплати військового збору, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 4113, та застосовуються до періодів з дня набрання чинності Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), тобто з 1 грудня 2024 року.
Новаціями Закону № 4113 є:
- уточнено положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо застосування резидентами Дія Сіті відповідної ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) при виплаті доходів платникам податку – спеціалістам резидента Дія Сіті;
- уточнено положення Кодексу щодо порядку сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті за відповідні календарні місяці, в яких резидент Дія Сіті не відповідав відповідним вимогам профільного законодавства;
- визначений порядок сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску з доходів платників податку – спеціалістів резидента Дія Сіті, який був зареєстрований як стартап;
- уточнено порядок сплати військового збору окремими платниками збору;
- звільнено самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, від нарахування, сплати та подання звітності з військового збору на весь період їх військової служби.
На вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855077.html можна детальніше ознайомитись з новаціями, запровадженими Законом № 4113, зокрема:

► змінами в сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску резидентами Дія Сіті
► щодо законодавчих змін у справлянні військового збору:
- стосовно сплати військового збору з доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку)
- стосовно сплати військового збору фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку
- щодо відповідальності
- щодо права не сплачувати та звільнення від сплати військового збору
- щодо права не сплачувати та звільнення від сплати військового збору
- щодо врахування сум сплаченого військового збору при розрахунку мінімального податкового зобов’язання
- стосовно сплати військового збору з доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність
- стосовно нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору для військовослужбовців
- стосовно сплати військового збору фізичними особами з доходів, які підлягають річному декларуванню.

Щодо зміни ДПІ обслуговування платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України повідомила: у зв’язку зі зміною структури ДПС в областях та м. Києві відповідно до адміністративно-територіального устрою України з 01.01.2025 буде проведена зміна ДПІ або коду ДПІ обслуговування платників.
Перелік нових ДПІ у розрізі адміністративних районів кожної області та ДПІ у місті Київ наведено тут.
Також дані про ДПІ за основним та неосновним місцем обліку можна переглянути в Електронному кабінеті платника податку:
- «Дані про взяття на облік платників податку» у відкритій частині;
- «Реєстраційні дані» меню «Облікові дані платника» в приватній частині.
Пропонуємо врахувати зазначену інформацію під час подання звітності та інших електронних документів до контролюючих органів у 2025 році.
Для отримання адміністративних послуг можна звертатися до будь-якого центру обслуговування платників територіальних органів ДПС незалежно від місця реєстрації.
Актуальний перелік ЦОП за посиланням: https://tax.gov.ua/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv/.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855258.html

Єдиний внесок: з початку року платники Дніпропетровщини спрямували
до державних цільових фондів майже 33,0 млрд гривень

У січні – листопаді 2024 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло майже 33,0 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Надходження виросли порівняно з січнем – листопадом минулого року на понад 4,5 млрд грн, або на 16,1 відсоток.
Нагадуємо, що згідно з частиною десятою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Платники Дніпропетровщини поповнюють рентною платою бюджети

Протягом одинадцяти місяців поточного року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету рентної плати, зокрема: за видобування кам’яного вугілля – майже 209,5 млн грн; за видобування нафти – понад 44,4 млн гривень.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали з початку року від платників рентної плати, зокрема, за спеціальне використання води – понад 110,7 млн грн; за видобування кам’яного вугілля – понад 89,7 млн грн; за користування надрами – понад 48,7 млн гривень.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок № 520) передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати документи, зазначені у п. 5 Порядку № 520.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець).
Виходячи з вищенаведеного, діючим законодавством не передбачено можливості покупцем ініціювати подання письмових пояснень та копій документів до податкових накладних продавця, реєстрацію яких було зупинено в ЄРПН.

Митна вартість товарів не перевищує еквівалент 150 євро: порядок відображення в податковій декларації з ПДВ операцій з ввезення/вивезення товарів на/з митної території України незалежно від обраного митного режиму

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не є об’єктом оподаткування.
Пунктом 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), передбачено, що до розд. II «Податковий кредит», зокрема, включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів.
Відповідно до форми податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) у рядках 11.1, 11.2 та 11.3 та 11.4 відображаються ввезені на митну територію України товари, необоротні активи за основною ставкою, ставкою 7 відс. , ставкою 14 відс. та без ПДВ (відповідно).
Враховуючи, що при ввезенні на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, ПДВ не сплачувався, то підстав для відображення в розд. II «Податковий кредит» декларації обсягів придбання таких товарів не має.
Згідно з п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 2.1 розд. I «Податкові зобов’язання» вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування. У рядку 2.3.1 вказуються обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У рядках 2.3.2 та 2.3.3 (залежно від ставки оподаткування) вказуються дані операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що оподатковуються за основною ставкою або ставкою 14 відс. відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування, то відображенню у рядках 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2 та 2.3.3 декларації такі операції не підлягають.
Разом з тим, у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання додатка 4 (Д4).
Отже в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відображаються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 4 (Д4).

Порядок зменшення податкових зобов’язань поточного (звітного) податкового періоду на суму податкового кредиту такого (звітного) податкового періоду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п.1 розд. ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні розд. ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 п. 5 розд. V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від’ємного значення попереднього звітного періоду.
Порядком № 21 при здійсненні такого обрахунку не передбачено вимог щодо черговості врахування від’ємного значення (податкового кредиту) поточного звітного (податкового) періоду в погашення податкових зобов’язань такого звітного (податкового) періоду, водночас доцільно при такому обрахунку враховувати таке від’ємне значення у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то таке від’ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Така сума від’ємного значення відображається у рядку 21 декларації та деталізується, в тому числі у розрізі постачальників, у додатку 2 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – Додаток 2).
Звітний (податковий період), у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ, вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 у такому форматі:
дві цифри місяця (наприклад – 01, 02, 03 тощо);
чотири цифри року (наприклад – 2024 тощо).
Разом з цим у графі 4 зазначається індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника, за рахунок якого було сформоване від’ємне значення.
Період складання податкової накладної, розрахунку коригування, завдяки яким сформоване від’ємне значення, заповнюється у графі 5, а в графі 6 проставляється відповідна сума.
Від’ємне значення ПДВ підлягає відображенню у таблиці 1 додатка 2 до декларації у хронологічному порядку його виникнення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.
Сумарне значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 до декларації повинно відповідати значенню рядка 21 декларації.

За яким валютним курсом НБУ визначається вартість окремих видів товарів при складанні РК на операції з експорту таких товарів при зміні кількості товарів до початку митного оформлення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі, якщо після складання податкової накладної на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ) та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до початку оформлення митної декларації здійснюється перерахунок вартості товару, в тому числі у зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти, коригування такої податкової накладної здійснюється шляхом складання розрахунку коригування (далі – РК_1).
Таких розрахунків коригування може бути складено декілька, але тільки до початку митного оформлення операції.
Відповідно до п.п. 97.3 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких видів товарів, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.
Таким чином, при розрахунку суми операції у разі складання РК_1 валютний курс визначається з урахуванням положень п.п. 97.3 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ на дату реєстрації такого розрахунку коригування.

З якого періоду встановлюється військовий збір для ФОПів – платників єдиного податку першої – четвертої груп та юридичних осіб третьої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є зокрема:
фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 1.15 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ перший податковий (звітний) період новостворених суб’єктів господарювання, що є платниками військового збору, зазначеними у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», починається з першого числа місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація, але не раніше 1 січня 2025 року.
У разі державної реєстрації припинення платників збору, зазначених у підпунктах 2 і 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Який порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО згідно з нормами ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.
Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.
У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.

Припинення діяльності юридичної особи (її відокремлених підрозділів):
дії ліквідатора для зняття з обліку в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області
Зняття з обліку в контролюючих органах юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) визначено: ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ); розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588); ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями; розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Відповідно до п. 11.5 розд. XI Порядку № 1588 у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків датою виникнення підстав для початку проведення контролюючими органами процедур, передбачених розд. XI Порядку № 1588 та розд. IV Порядку № 1162, є дата отримання першого з таких документів (відомостей):
відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
відомостей з ЄДР про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
відомостей з ЄДР про прийняте уповноваженим органом управління (уповноваженою особою) юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, рішення про припинення відокремленого підрозділу такої юридичної особи;
судових рішень або відомостей з ЄДР, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних, зокрема, з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. XI Порядку № 1588).
Після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною чотирнадцятою ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи: заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідки архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Після завершення розрахунків з кредиторами, до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, враховуючи норми ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями, юридична особа, в особі ліквідатора, є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації (у тому числі якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду).
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 розд. IV Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).
До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідатор зобов’язаний здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідатор складає та подає до контролюючих органів податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.
Ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.
У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.
Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
Оскільки платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку, то у разі їх закриття платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, протягом 10 робочих днів після закриття.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей з ЄДР про припинення юридичної особи (закриття відокремленого підрозділу) контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). За результатами перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки (пп. 2, 3 розд. IV Порядку № 1162).
Пунктом 11.9 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що з метою забезпечення закриття рахунків/електронних гаманців юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган за основним місцем обліку на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків/електронних гаманців у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.
Інформація про відкриті/закриті у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей рахунки/електронні гаманці, які взяті на облік контролюючими органами, може бути переглянута у приватній частині Електронного кабінету.
Згідно з п. 11.10 розд. XI Порядку № 1588 та п. 4 розд. IV Порядку № 1162 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП) або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП, а також відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за ф. № 11-ЄСВ мають бути сформовані, підписані та направлені до ЄДР до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації.
Якщо спливає строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у разі отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації достатньою підставою для підписання та направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про наявність заборгованості є підтвердження наявності заборгованості хоча б в одному розділі додатка до відомостей за ф. № 30-ОПП.
Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Пунктом 11.11 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що за наявності заборгованості зі сплати податків і зборів додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 ПКУ, за їх зверненням. Додатки до відомостей за ф. № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.
Дані про зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку (п. 11.17 розд. XI Порядку № 1588 та п. 6 розд. IV Порядку № 1162).

За якою ставкою визначається військовий збір з доходів платників,
визначених п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з абзацом першим п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ річне податкове зобов’язання з військового збору з доходів платників, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відс. (крім випадків, передбачених абзацом третім п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).
Ставка військового збору у розмірі 5 відс. застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов’язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року (абзац другий п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).
Сума доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, що підлягає оподаткуванню згідно з положеннями розд. IV ПКУ, отримана платником податків після набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», оподатковується військовим збором за ставкою у розмірі 5 відс. незалежно від зазначення таких доходів у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік (абзац третій п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення»).

Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами
та цільовими фондами подається за формою «J/Fl300207»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для платників податків з 01 травня 2024 року в Електронному кабінеті реалізована можливість отримувати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

Кроки для платника податків

1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині Електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом:
для поля «період з «01» січня 20___року по «_»____20___року» Запиту:
вибору із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску» (далі - Витяг). За кожний рік Запит подається окремо;
для поля «Розрахувати суму пені у поточному бюджетному році» (пп.129.1.1 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України)*** » Запиту:
встановлення позначки для розрахунку пені, якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання Запиту. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
для поля «В розрізі  платежів   » Запиту:
встановлення позначки для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
для поля «3 підписом**** (станом на І число звітного місяця)  » Запиту:
встановлення позначки для отримання Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу (далі КЕП). Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
Отримує Витяг за формою «J/F1400207».

Зміни у класифікації доходів бюджетів:
відкриття Казначейством бюджетних рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2016 за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями), Державною казначейською службою України (Казначейство) формуються рахунки для зарахування доходів бюджетів після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів.
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається Казначейством ДПС.
ДПС протягом п'яти робочих днів з дня отримання від Казначейства інформації про сформовані рахунки за надходженнями опрацьовує таку інформацію та надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів.
Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями, не раніше десяти робочих днів від дати їх формування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».