До уваги контролерів КІК!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Державна податкова служба України акцентує увагу контролерів контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) на необхідності відображення повної інформації в звітах про КІК.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, зареєстрованим у Мін’юсті 11.10.2022 за № 1219/38555, затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК), Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.
Пунктом 392.5 статті 392 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК, зокрема, визначено, що Звіт про КІК подається до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
В Електронному кабінеті платника податків наявна форма Звіту про КІК з ідентифікатором форми: J0108701 – для юридичних осіб та F0108701 – для фізичних осіб.
Підпунктом 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу визначено перелік інформації, яку необхідно зазначити в звіті про КІК.
Водночас норми пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу передбачають перелік умов, у разі дотримання яких скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
При цьому згідно з підпунктом 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК.
Звертаємо увагу, що Кодексом не встановлено окремих правил або виключень для платника податку – контролюючої особи щодо невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної, зокрема, підпунктами «е», «є», «ж», «и» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу, а отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту про КІК (графи 29 – 34).
Таким чином, у випадку звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог пункту 392.4 статті 392 Кодексу, відсутні правові підстави для невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної підпунктами «е», «є», «ж», «и» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу.
При цьому відповідальність за порушення вимог Кодексу щодо невідображення інформації у Звіті про КІК визначена пунктом 120.7 статті 120 Кодексу.
Окремо зазначаємо, що стаття 50 Кодексу надає право контролюючій особі подати звітний новий або уточнюючий звіт про КІК.
Детальна інформація – на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/774227.html

Триває Деклараційна кампанія – 2024

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/774179.html повідомила наступне.
Триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року.
З початку року станом на 01.04.2024 вже більше ніж 88 тис. громадян подали декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік, що на 17 відс., або на 13 тис. декларацій більше ніж за аналогічний період минулого року.
За даними поданих декларацій задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 753,7 млн грн, що на 40 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року (станом на 01.04.2023 – 535,2 млн грн). Військового збору задекларовано до сплати у сумі 131,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Нагадаємо, що у 2024 році останній день подання декларації для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та громадян – 30 квітня.

Представники ДПС вивчають світову практику з відновлення роботи у сфері податкового боргу після відміни воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
У рамках виконання Робочого плану на 2023 – 2024 роки за ініціативою Міністерства фінансів (Казначейства) США Офісу технічної допомоги представники Державної податкової служби України взяли участь у робочих зустрічах, які тривали  протягом 8 – 12 квітня 2024 року.
Метою заходів стало вивчення світової практики з відновлення роботи у сфері стягнення податкового боргу після відміни воєнного стану. Участь у цій програмі сприяє покращенню та вдосконаленню стягнення боргу з платників податків у процедурі банкрутства.
Офісом технічної допомоги запропоновано продовжити на 2025 – 2026 роки загальну концепцію діяльності (CONOPS), яка визначить бажаний майбутній стан управління податковим боргом ДПС.
У свою чергу в ДПС відзначили важливість співпраці з Офісом технічної допомоги, оскільки на сьогодні увага податківців, зокрема, зосереджена на розробці рекомендацій по роботі з податковим боргом, особливо його стягнення у процедурі банкрутства.
Завдяки таким заходам ДПС удосконалює та збільшує свої можливості для покращення діяльності зі стягнення податкового боргу, забезпечуючи корисні шляхи для переходу від поточного до передбачуваного майбутнього стану.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/774062.html

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами у першому кварталі 2024 року спрямовано понад 1,4 млрд грн плати за землю

Суб’єктами господарювання – юридичними особами впродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону сплачено понад 1,4 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя, це на понад 72,9 млн грн, або 5,2 відсотки, більше аналогічного періоду 2023 року.
За словами очільниці податкової служби області, у першому кварталі 2024 року надходження плати за землю від платників Дніпропетровщини склали майже 17,1 відс. загальних надходжень до місцевих скарбниць регіону.
Федаш Наталя подякувала усім платникам, які дотримуються фінансової дисципліни та сумлінно сплачують податки, допомагаючи армії, економіці та країні в цілому.

Дніпропетровщина: місцеві кошики у січні – березні поточного року отримали понад 5,6 млн грн транспортного податку

Платниками Дніпропетровської області впродовж трьох місяців 2024 року до місцевих бюджетів регіону спрямовано понад 5,6 млн грн транспортного податку. Керівниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя повідомила, що у порівнянні з першим кварталом минулого року надходження з цього податку збільшились майже на 3,2 млн грн, або в 2,3 рази.
Федаш Наталя нагадала, що транспортний податок сплачується у такі строки (п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України):
- фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
- юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за наступним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Дякуємо суб’єктам господарювання за відповідальність і своєчасну сплату податків.

Дніпропетровщина: мобільний ЦОП продовжує надавати послуги платникам

Мешканців сіл Григорівка, Воскресенівка та Шевченкове Синельниківського району Дніпропетровської області з послугами та сервісами відвідав мобільний Центр обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Роботу мобільного ЦОПу забезпечили фахівці Васильківської ДПІ ГУ ДПС під керівництвом заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія (у режимі відеозв’язку).
Спілкувались про електронні сервіси ДПС України, зокрема, щодо користування «Електронним кабінетом», мобільним застосунком «Моя податкова», а також про створення централізованої електронної черги для запису до ЦОПу.
Не залишились без уваги податківців питання платників стосовно особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, мінімального податкового зобов’язання, плати за землю, деклараційної кампанії 2024, актуальності реєстраційних даних громадян у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Відвідувачі мобільного ЦОПу отримали 32 адміністративні та 118 інших послуг.
Мобільний ЦОП – це формат податкової допомоги, яку платники мають можливість отримати швидко та у зручний спосіб.
Не зупиняємось!

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
На запитання платників податків відповіла головний державний інспектор відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Білоусова.

Питання 1. Добрий день.
Чи потрібно до таблиці даних платника податку на додану вартість, крім пояснення, подавати копії документів і які саме?

Відповідь. Вітаємо!
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Крім пояснення, платники податку мають можливість надавати копії документів для підтвердження достовірності інформації, зазначеної в таблиці даних. Зокрема, проте не виключно, платник податку може надати копії документів щодо наявності основних фондів, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження, документальне підтвердження придбання/оренди, тощо.

Питання 2. Добрий день.
Ми отримали Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Потрібно повторно надавати всі копії документів або тільки ті, які зазначено у вищезазначеному Повідомленні?

Відповідь. Вітаємо!
Не потрібно повторно надавати копії документів, треба надати лише ті, які зазначені у Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Питання 3. Добрий день.
Чи можна подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо минуло більше 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній?

Відповідь. Вітаємо!
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023 року, виключено норму 102.9 статті 102 Податкового Кодексу України, та доповнено підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» положенням щодо встановленням терміну дії зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме до 01.08.2023.
Тобто, починаючи з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених Податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зі змінами) (далі – Порядок № 520) передбачено що строки подання Письмових пояснень та копій документів, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
З урахуванням зазначеного вище, для податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких передує даті введення воєнного стану в Україні (до 24.02.2022) та реєстрацію яких зупинено, перебіг строку згідно з пунктом 6 Порядку № 520 починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість календарних днів, протягом яких платник податку мав право подати Пояснення станом на дату введення воєнного стану на території України.
Для податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період дії воєнного стану в Україні (з 24.02.2022) та реєстрацію яких зупинено, відлік строку згідно з пунктом 6 Порядку № 520 починається з 01.08.2023 року, тобто на 365 днів (до 01.08.2024).

Питання 4. Добрий день.
У нас зупинено реєстрацію податкової накладної на реалізацію товару власного виробництва, які документи необхідно подати разом з Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

Відповідь. Вітаємо!
З урахуванням специфіки діяльності вашого підприємства, крім документів, зазначених у пункті 5 Порядку № 520, доцільно також надати копії документів щодо наявності виробничого приміщення, обладнання, інструменту; ТУ/ДСТУ; виробничі звіти/виробничу калькуляцію, тощо.

Хто повинен подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2023 року, триває.
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:
- окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
- доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
- іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
- доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
- доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).
Також зобов’язані подати декларації:
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

Обрахування обсягу господарських операцій платника податків для визнання операцій контрольованими

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Термін сплати оскаржених у судовому порядку донарахованих згідно з актом перевірки сум грошового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Рентні платежі, які необхідно сплачувати суб’єкту господарювання за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Таким чином, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

Документи, що необхідно подати для отримання ліцензії на виробництво пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:
- копії засновницьких документів;
- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Для отримання ліцензії на право виробництва пального додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;
- документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
- технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;
- технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Про подання реєстраційної заяву за ф. № 1-ПРРО суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).