Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – квітні отримали майже 225,4 тис. користувачів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/786097.html повідомила.
Протягом січня – квітня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались майже 225,4 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 568 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Майже 135,4 тис. фізичних осіб протягом січня – квітня 2024 року отримали 277,5 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Протягом вказаного періоду 90 тис. юридичних осіб отримали майже 290,5 тис. кваліфікованих сертифікатів.
Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. платників, з яких 21,2 тис. – юридичних та майже 29,3 тис. – фізичних осіб.
Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.
За електронними запитами сформовано майже 141,8 тис. сертифікатів, у тому числі майже 14,3 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Всього з початку діяльності надавача видано майже 13,9 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.
У ДПС обговорили перспективи проєкту USAID PFM
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Перспективи проєкту USAID PFM та участь ДПС у цьому проєкті обговорили під час зустрічі представники ДПС та представники Місії Агентства США з міжнародного розвитку в Україні (USAID).
«Ми вдячні за ініціативу у налагодженні співпраці в частині надання допомоги з імплементації заходів, передбачених Національною стратегією доходів України до 2030 року. Цифровізація, удосконалення податкового адміністрування, запровадження системи управління ризиками, підвищення прозорості в діяльності податкової служби та довіри платників податків до ДПС – це все є стратегічними напрямами Служби», – наголосила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.
У ході зустрічі Тетяна Кірієнко акцентувала увагу на стратегічних цілях ДПС і необхідних заходах для реалізації Національної стратегії доходів.
Окремо вона зазначила, що для успішного досягнення індикаторів НСД ДПС потребує міжнародної допомоги з реалізації окремих заходів розділу податкового адміністрування. Зокрема, йдеться про посилення доброчесності, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, удосконалення процесів адміністрування податкового боргу, організаційного та кадрового забезпечення ДПС, реалізацію ІТ-проєктів на підтримку реформ.
За результатами зустрічі досягнуто домовленостей щодо детального розгляду можливих форм розвитку співпраці ДПС та USAID.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/786121.html
Комунікаційна податкова платформа: порядок зміни основного КВЕД
За зверненням керівника підприємства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківцями проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Леонова Валерія.
Розглянули порядок зміни основного КВЕД в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Додатково нагадали про умови звільнення від нарахування та сплати штрафних санкцій, під час дії воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення помилок або уточненні показників податкової звітності.
Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!
Платники податку на прибуток підприємств поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 232,5 млн гривень
Протягом січня – квітня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 232,5 млн грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з минулорічним показником аналогічного періода надходження збільшились на понад 76,5 млн грн, або на 49,1 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби області, сумлінно сплачені податки і збори наразі мають особливо важливе значення для підтримки економіки країни. Адже за рахунок своєчасної сплати податкових зобов’язань сьогодні відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність. Більшість платників відповідально ставиться до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами.
Дякуємо платникам за підтримку економічного фронту!
Фізичні особи – власники елітних авто спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 4,2 млн грн транспортного податку
З початку 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області від платників транспортного податку – фізичних осіб отримали понад 4,2 млн гривень. Порівняно з січнем – квітнем 2023 року надходження збільшились майже на 3,2 млн грн, темп росту склав 397,1 відсотків.
Нагадуємо, що базою оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Особливості заповнення показників рядків 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за певних умов
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Як розраховуються показники рядків 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо в першому кварталі звітного року відображено збільшення фінансового результату на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ, а в наступних звітних періодах звітного року є/немає такої суми перевищення?
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., враховуючи положення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.
У п. 140.1 ст. 140 ПКУ наведені різниці, які виникають при здійсненні операцій з борговими зобов’язаннями (в тому числі процентів за борговими зобов’язаннями), та умови, за якими здійснюється відповідне коригування фінансового результату до оподаткування.
Під борговими зобов’язаннями для цілей п. 140.1 ст. 140 ПКУ слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (абзац другий п. 140.1 ст. 140 ПКУ).
Згідно з п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.
Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.
Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу, крім:
- від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
- різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого п. 140.2 ст. 140 ПКУ, має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.
Пунктом 140.3 ст. 140 ПКУ встановлено, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відс. від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ.
Згідно з частиною першою ст. 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.
Отже, відображення різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 140.2, 140.3 ст. 140 ПКУ, здійснюється у рядках 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – додаток РІ до Декларації):
- у рядку 3.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відс. суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду (п. 140.2 ст. 140 ПКУ);
- у рядку 3.2.1 додатка РІ до Декларації відображається сума процентів, зменшена щорічно на 5 відс., яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів (п. 140.3 ст. 140 ПКУ).
При цьому показники рядків 3.1.1 та 3.2.1 додатка РІ до Декларації щодо коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пунктів 140.2, 140.3 ст. 140 ПКУ розраховуються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності першого кварталу, півріччя, трьох кварталів, року.
Щодо відображення роботодавцем у звітності суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, нарахованої та виплаченої працівнику в наступні місяці після дати звільнення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (із змінами) (далі – КЗпП) роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений ст. 116 КЗпП строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
При цьому, згідно з п. 3.2 розд. III Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (із змінами), допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів інші доходи відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Враховуючи викладене, суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), нараховані та виплачені працівнику в наступні місяці після дати звільнення, відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Податковий календар на 28 травня 2024 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 28 травня 2024 року, вівторок, останній день сплати:
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за квітень 2024 року.
Чи повинні ФОПи – платники єдиного податку третьої групи та ПДВ зберігати первинні документи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацом другим – четвертим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Вимоги п. 296.1 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац шостий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 405 зі змінами та доповненнями.
Крім того, п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) (далі – Закон № 265) встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків, зокрема, документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Отже, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами.
Слід зауважити, що п. 69.36 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлено, що для контролюючого органу та платників податків зупиняється відлік строку давності щодо документальних планових та позапланових перевірок, які не проводяться згідно з підпунктами 69.2 прим. 2, 69.35 прим.1 та 69.35 прим. 2 п. 69.36 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Для платників податків продовжуються строки зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, на період зупинення відліку строку давності, передбаченого абзацом першим п. 69.36 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
За незберігання первинних документів, на підставі яких здійснювався облік доходів, та первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи – платників ПДВ (незалежно від здійснюваних видів господарської діяльності) застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Водночас, відповідно до п.п. 69.28. п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Які додатки подаються з податковою декларацією екологічного податку у разі виправлення показників в окремих додатках?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, із змінами (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.
Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єктом господарювання подається:
- до настання граничного терміну подання звітної Декларації – звітна нова Декларація разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;
- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнююча Декларація разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.
При цьому згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України (далі – ДПС) 03 листопада 2022 року, як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода MCAA CbC). Відповідне інформаційне повідомлення розміщене на вебпорталі ДПС за посиланням:
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини»: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/629223.html.
Станом на 24.01.2023 Україна була зазначена в числі юрисдикцій-підписантів Багатосторонньої угоди MCAA CbC – https://www.oecd.org/tax/beps/CbC-MCAA-Signatories.pdf.
При цьому, дата підписання заяви про приєднання до Багатосторонньої угоди MCAA CbC не є автоматично датою набуття нею чинності (текст Багатосторонньої угоди MCAA CbC розміщений на вебсайті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за посиланням: https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-mcaa.pdf
або https://web-archive.oecd.org/2020-05-29/385805-cbc-mcaa.pdf.
Відповідно до положень п. 2 розд. 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC передбачено, що Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності на пізнішу з наступних дат: (i) дату, на яку другий із двох Компетентних органів направив повідомлення Секретаріату координаційного органу згідно з п. 1, що включає Юрисдикцію іншого Компетентного органу відповідно до п.п. 1e), та (ii) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу набрала чинності та стала чинною для обох Юрисдикцій. Отже, Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності для України, зокрема, в останню з таких дат:
– або в дату надсилання другим Компетентним органом повідомлення Секретаріату ОЕСР Координаційного органу Угоди, яке міститиме інформацію, передбачену п. 1 розд. 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC (йдеться про перелік юрисдикцій, щодо яких Україна має намір ввести в дію Багатосторонню угоду MCAA і, відповідно, з якими бажає здійснювати автоматичний обмін Звітами МГК),
– або в дату набрання чинності Конвенції про адміністративну допомогу для обох юрисдикцій (для України Конвенція про адміністративну допомогу набрала чинності з 01.07.2009, а загалом (станом на 13.09.2023) її підписали 147 юрисдикцій (https://www.oecd.org/ctp/exchange-of-tax-information//Status_of_convention.pdf).
Тобто для того, щоб Багатостороння угода MCAA CbC набула чинності як для України, так і для кожної юрисдикції, з якою Україна бажає автоматично обмінюватися інформацією, обидва компетентні органи (ДПС та компетентний орган кожної такої юрисдикції) мають заявити про свій намір здійснювати автоматичний обмін один з одним, подавши повідомлення до Багатосторонньої угоди MCAA CbC, про яке йдеться вище.
Слід зазначити, що повідомлення, яке містить інформацію про перелік юрисдикцій, щодо яких Україна має намір ввести в дію Багатосторонню угоду MCAA CbC і, відповідно, з якими бажає здійснювати автоматичний обмін Звітами МГК (передбачену п. 1 розд. 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC), лише одне із п’яти, які ДПС, як Компетентний орган, має надати Секретаріату ОЕСР Координаційного органу та, які є обов’язковими для подання під час підписання Багатосторонньої угоди MCAA CbC або якомога швидше після цього, а також інформують Секретаріат ОЕСР Координаційного органу про :
- наявність у України необхідних законів і вимог, згідно з якими платники податків мають подавати Звіти МГК;
- необхідність включення України до переліку юрисдикцій, з якими здійснюється «невзаємний обмін»;
- один або декілька способів електронної передачі даних, включно із шифруванням;
- наявність правової бази та інфраструктури для забезпечення необхідних стандартів конфіденційності та захисту даних відповідно до ст. 22 Конвенції про взаємну допомогу та п. 1 розд. 5 Багатосторонньої угоди MCAA CbC, а також належного використання інформації у Звітах МГК.
Станом на травень 2024 року зазначені повідомлення Україною ще не подані, отже, Багатостороння угода MCAA CbC для України не набула чинності.
Після того як Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією, відповідне інформаційне повідомлення буде розміщене на:
- вебпорталі ДПС за посиланням: в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/#);
- вебсайті ОЕСР за посиланням: https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/country-by-country-exchange-relationships.htm.
Додатково повідомляємо, що з метою інформування платників податків щодо подачі Звітів МГК, на вебпорталі ДПС розміщено матеріали:
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/665595.html) – щодо першого подання Звіту МГК (до набрання чинності Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки»);
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/691730.html) – зміни в законодавстві щодо Звіту МГК (після набрання чинності Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX);
- в рубриці: «Головна»/«Діяльність»/«Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування»/«Трансфертне ціноутворення/Презентаційні матеріали з трансфертного ціноутворення»/«Алгоритм заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/prezentatsiyni-materiali/717077.html) – щодо заповнення Звіту МГК;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/718654.html) – щодо першого подання та першого звітного періоду для подачі Звіту МГК;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/745570.html) – щодо першого подання Звіту МГК материнськими компаніями;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/766096.html) – щодо оновленої форми та Порядку заповнення Звіту МГК;
- в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/778445.html) – щодо подання Звіту МГК за оновленою формою.
