Незадекларована праця – погано для всіх

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України га головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/789434.html повідомила наступне.
Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців. Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню й існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:
- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
- у разі перевірки – істотні штрафи за порушення трудового законодавства тощо.

Щодо обовʼязку застосування РРО суб’єктами господарювання, які здійснюють продаж ювелірних виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України (ДПС) на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/789494.html) повідомила, що територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки із споживачами за товари (послуги).
Станом на 01.05.2024 на території України налічувалося понад 1,3 тис. суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж ювелірних виробів, у яких зареєстровано понад 2,4 тис. реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО.
Наразі для суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції при продажу товарів, у тому числі ювелірних виробів, є законодавчо встановлений обов’язок застосовувати РРО/програмні РРО та видавати фіскальні чеки.
Підрозділами податкового аудиту ДПС здійснюється систематичний аналіз податкової інформації щодо можливих порушень порядку проведення розрахунків, у тому числі стосовно суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж ювелірних виробів.
За результатами організованих у 2024 році контрольно-перевірочних заходів, проведених у місцях роздрібного продажу ювелірних виробів, встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, за які територіальними органами ДПС застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 270 млн гривень.
ДПС звертає увагу всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, на необхідності та обов’язку повноти декларування розрахунків (виторгів), проведених через РРО/програмні РРО.
У випадках виявлення фактів відсутності електронної копії чека на вебпорталі ДПС просимо інформувати податкові органи у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram» для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» із змінами (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Так, пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який  надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до  01.01.2022), який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт  господарювання,  який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).
Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Цей наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Отже, юридичні особи, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.10 « Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС.
Водночас зазначаємо, що платники єдиного податку – юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку – юридичної особи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
При цьому наголошуємо, що анулювання платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи з Реєстру платників єдиного податку відбувається виключно у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.
Про це проінформувала ДПС України на вебпорталі (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/789175.html).

Комунікація податківців Дніпропетровщини зі студентами триває

Податкова обізнаність відіграє важливу роль у житті кожного громадянина України і особливо молоді.
За зверненням керівництва Українського державного університету науки і технологій (Університет) на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), податківці взяли участь у тренінгу «Фінансова грамотність» для студентів та науково-педагогічних працівників Університету.
Акценти зустрічі – системи оподаткування для фізичних осіб – підприємців, отримання податкової знижки за навчання.
Продовжуємо комунікувати зі студентською молоддю!

Фактичні перевірки суб’єктів господарювання Дніпропетровщини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснює контроль за ризикоорієнтованими об’єктами торгівлі або надання послуг.
За результатами моніторингу та аналізу господарської діяльності суб’єктів господарювання з питань офіційного оформлення відповідної кількості найманих працівників, реальних обсягів проведених розрахункових операцій через зареєстровані належним чином РРО/ПРРО встановлено наступне.
У двох кафе м. Кривого Рогу виявлено ознаки порушення законодавства у частині проведення розрахункових операцій. Під час проведення фактичних перевірок цих об’єктів підтвердились факти проведення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів.
За наслідками зазначених перевірок зафіксовано порушень на загальну суму 380 тис. гривень.
Враховуючи викладене, з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому ГУ ДПС закликає представників бізнесу неухильно виконувати вимоги чинного законодавства України.

Протягом січня – травня 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів понад 3,0 млрд грн податку на прибуток підприємств

З початку поточного року платниками Дніпропетровського регіону забезпечено надходження до державного та місцевих бюджетів понад 3,0 млрд грн податку на прибуток підприємств.
Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш і зазначила, що у порівнянні з січнем – травнем 2023 року бюджети усіх рівнів отримали податку на прибуток на понад 1,1 млрд грн, або на 61,8 відс., більше.
При цьому, до державного бюджету надійшло податку на прибуток майже 2,7 млрд гривень. Позитивна динаміка порівняно з аналогічним періодом 2023 року складає понад 1 млрд грн, або 63,5 відсотки.
Місцеві бюджети наповнились податком на прибуток впродовж п’яти місяців 2024 року на понад 0,3 млрд гривень. Це на понад 0,1 млрд грн, або 49,7 відс., більше відповідного періоду минулого року.
Керівниця податкової служби Дніпропетровщини подякувала суб’єктам господарювання, які продовжують сумлінно підтримувати державу та Збройні Сили України сплаченими податками.

Які фізичні особи відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, до фізичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відносять фізичних осіб – підприємців, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.

Закон № 3603: зміни до порядку справляння плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (Закон №3603) з 16.03.2024 внесено зміни, зокрема до порядку справляння плати за землю.
Змінами Закону № 3603 до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що на підставі рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення обов’язково приймається рішення органу місцевого самоврядування або військової адміністрації чи військово-цивільної адміністрації (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб (далі – Рішення).
Відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу цивільного захисту України рішення про проведення евакуації приймають, зокрема:
- на державному рівні – Кабінет Міністрів України;
- на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
- на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.
Щодо справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – знищені об’єкти нерухомості) повідомляємо наступне.
Законом № 3603 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 69.141, згідно з яким не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені знищені об’єкти нерухомості, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема, для юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової та житлової нерухомості:
- 100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
- 50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом № 3603 відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Порядок), внесення і коригування інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, а також іншої інформації, визначеної Порядком, забезпечує публічний реєстратор.
Перелік публічних реєстраторів Реєстру майна визначено пунктом 15 Порядку, до яких, зокрема, належать місцеві держадміністрації, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації; виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад.
Отже, з питання щодо переліку документів та дій, які необхідно вчинити, щоб скористатися особливим порядком справляння плати за землю, платникам доцільно звернутися до відповідного публічного реєстратора за місцезнаходженням земельної ділянки.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/789557.html .

Умови, за яких податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно зі ст. 60 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);
- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток інститутів спільного інвестування (ІСІ)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що змінами, передбаченими Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (набрав чинності 10.10.2022) у п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надано визначення активів інституту спільного інвестування (ІСІ) – це сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі, у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав і вимог та інших активів.
Тобто, на відміну від попередньої редакції п. 141.6 ст. 141 ПКУ у ньому для цілей застосування податкової пільги з податку на прибуток підприємств для ІСІ надано окреме визначення активів ІСІ, яке є аналогічним визначенню цього терміну, наведеному у Законі України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» та зміненому згідно з приписами Закону України від 15 серпня 2022 року № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» шляхом додавання до визначення таких активів об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них.
Тому доходи, отримані ІСІ від здійснення операцій з об’єктами незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, звільнятимуться від оподаткування податком на прибуток підприємств у разі, якщо такі об’єкти сформовані за рахунок коштів спільного інвестування.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 5/2022 «Особливості оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (розділ ІІІ «Податок на прибуток»), розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» або у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

Щодо необхідності фізичній особі отримувати ліцензію для продажу особисто вирощеної тютюнової сировини підприємству, яке здійснює виготовлення тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами (далі – Закон № 481) виробництво тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.
При цьому згідно із ст. 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» виробництво – це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Крім того, ст. 1 Закону № 481 визначено, що тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Отже, фізичні особи та фізичні особи – підприємці, які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини, не повинні отримувати ліцензію.
Чи є доходом ФОПа – платника єдиного податку депозитні кошти, повернуті банком на поточний рахунок ФОПа після закінчення депозитного договору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів – Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ – державним органом, визначеним законом (п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 14 липня 2022 року № 144) залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується договором банківського вкладу.
За договором банківського вкладу одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом установленого договором строку (строковий вклад (депозит)).
Таким чином, не є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку кошти, повернуті банком з депозитного рахунку фізичної особи – підприємця на його поточний рахунок після закінчення депозитного договору, якщо зазначені кошти були включені до доходу такого підприємця в період їх отримання.

Порядок надання суб’єктом господарювання документів (їх копій) для проведення перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 85.1 ст. 85 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених ПКУ.
Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.
Для платників податків, які відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ зобов’язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов’язку подання її в електронній формі.
Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 документів, які відповідно до ПКУ пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ст. 85 ПКУ).
Відповідно до п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (п. 85.5 ст. 85 ПКУ).
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 ПКУ).
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85 ПКУ).
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПКУ).
Відповідно до п. 85.9 ст. 85 ПКУ у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.