Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.
У підрозділі «Єдиний податок» розміщено матеріал «До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб!».
Підрозділ «Плата за землю» доповнено матеріалом «Роз’яснення щодо справляння плати за землю відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон)».
У підрозділах «Податок на додану вартість» та «Податкова звітність» розміщено відео «ДПС розроблено відеоролик «Податкова декларація з податку на додану вартість (ПДВ): алгоритм заповнення»».
Підрозділи «Екологічний податок» та «Податкова звітність» доповнено відео «Заповнення Податкової декларації екологічного податку у частині розрахунку податкових зобов’язань за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення».
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 310 відео, текстових та презентаційних матеріалів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/791932.html

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/792141.html повідомила.
Обов’язок забезпечити гідні умови праці – у ваших інтересах. Адже ви уникаєте витрат та збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Враховуйте й непрямі витрати: шкоду для репутації у разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.

Як Держпраці взаємодіє з Державною податковою службою України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Однією з головних цілей діяльності Держпраці і ДПС є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та ЄСВ.
Оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного соціального внеску – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Тому Держпраці і Державна податкова служба України поєднали зусилля з метою виявлення роботодавців, які мають високі ризики використання незадекларованих працівників.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/792349.html

Оперативна комунікація з територіальними громадами – важливий вектор роботи податкової служби Дніпропетровщини

Днями відбувся черговий воркшоп із територіальними громадами області. Такі зустрічі в онлайн форматі вже стали гарною традицією. Оперативні відповіді на актуальні питання громад та платників податків – це впевнений шлях до забезпечення стабільного та рівномірного наповнення місцевих бюджетів.
Питань, як завжди, багато: оподаткування юридичних та фізичних осіб, протидія нелегальному обігу підакцизних товарів, нарахування пені під час дії воєнного стану, погашення податкового боргу та інші.
«Вчасне надання відповідей на актуальні питання податкового законодавства – важлива частина роботи податківців.  Попри усі виклики сьогодення ми продовжуємо нашу спільну роботу, працюємо на загальну мету – наповнення бюджету», - акцентував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Працюємо разом!

Дніпропетровщина: за операціями з реалізації алкогольних напоїв місцеві бюджети отримали понад 216 млн грн акцизного податку

У січні – травні 2024 року за операціями з реалізації алкогольних напоїв суб’єкти господарювання спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 216,3 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились на понад 23,2 млн грн, або на 12 відс., порівняно з січнем – травнем 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби області зауважила, що збалансування економічних інтересів держави та суб’єктів підприємницької діяльності в сфері обігу підакцизних товарів і, зокрема алкогольних напоїв, – важливий напрямок діяльності контролюючих органів. При цьому, створення належних умов для зростання обсягів легального виробництва і обігу алкогольних напоїв – це той чинник, який є запорукою впорядкування ринку підакцизних товарів, який поліпшить механізм справляння акцизного податку, в тому числі і з алкогольної продукції.
«Наразі забезпечення ефективного контролю над усім технологічним процесом від виробництва алкогольних напоїв до їх реалізації кінцевому споживачу та дотримання прав споживачів на якісну продукцію – у пріоритеті податкової служби», – зазначила Наталя Федаш.

Платники Дніпропетровщини поповнили екологічним податком загальний фонд держбюджету на понад 120,7 млн гривень

Протягом п’яти місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 120,7 млн грн екологічного податку. Це на понад 29,6 млн грн, або на 32,5 відс., більше ніж за п’ять місяців 2023 року.
Нагадуємо, що у разі здачі в оренду стаціонарного джерела забруднення платником екологічного податку є орендар такого стаціонарного джерела забруднення, який безпосередньо здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб) різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (абзац перший п. 297 прим. 1.5. ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік є додатком 3 (далі – Додаток 3) до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (юридичної особи), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Додатка 3 та п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ Додаток 3 є невід’ємною частиною Декларації. Номер зазначається послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних додатків. Платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік (п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 глави 1 розд. XIV ПКУ).
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку.
Пунктом 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, зокрема, протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Порядок внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податків допущених помилок регулюється ст. 50 ПКУ.
При цьому, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Порядок виконання податкових обов’язків платниками податків у період воєнного стану, які мають можливість їх своєчасно виконувати, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів та подання звітності, встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
ПКУ не передбачено звільнення від відповідальності платників, що мають можливість виконувати податковий обов’язок за несплату (несвоєчасну сплату) задекларованого позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, або не подання Додатка 3.
Отже, у разі несплати (несвоєчасної сплати) задекларованого позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яке є частиною зобов’язань з єдиного податку, до юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи, яка має можливість своєчасно виконувати свій податковий обов’язок, контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 124 ПКУ.
З урахуванням п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі неподання Додатка 3 у складі Декларації, такі платники повинні уточнити податкове зобов’язання по єдиному податку, подавши Додаток 3 у складі уточнюючої Декларації без нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Фізичні особи для звірки даних щодо плати за землю можуть звернутись до контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з нікотиновмісними продуктами для орального застосування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що починаючи з 01 вересня 2024 року операції з реалізації вироблених в Україні/ввезених на митну територію України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», що включені до переліку підакцизних товарів, підлягають оподаткуванню акцизним податком відповідно до положень Закону України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон).
Водночас у перелік підакцизних товарів не входять товари товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну».
З метою запобігання виникненню можливих загроз, пов’язаних з ухиленням від оподаткування через неправомірне віднесення нікотиновмісних продуктів для орального застосування товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», що підлягають оподаткуванню акцизним податком, до товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну», що не віднесені до підакцизних товарів, слід враховувати інформацію, надану листами Міністерства охорони здоров’я України та Державної митної служби України, щодо віднесення нікотиновмісної продукції до засобів нікотинозамісної терапії і такої, що призначена для сприяння припиненню вживання тютюну, а саме:
- нікотинова замісна терапія врегульована наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26.09.2012 № 746 «Про затвердження Методичних рекомендацій для медичних працівників закладів охорони здоров’я з надання лікувально-профілактичної допомоги особам, які бажають позбутися залежності від тютюну»;
- наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2012 № 601 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів» затверджено Стандарти первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів, який включає «Стандарт 5. Медична допомога при припиненні вживання тютюнових виробів здійснюється комплексно, із застосуванням немедикаментозних методів та фармакотерапії» (далі – Стандарт 5).
Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду тютюн віднесено до психоактивних речовин і відповідно розлади внаслідок його вживання віднесено до психічних і поведінкових.
Стандартом 5 передбачено такі обов’язкові критерії:
- для фармакотерапії застосовуються лікарські засоби з доведеною ефективністю щодо їхнього впливу;
- лікарські засоби нікотинозамісної та ненікотинозамісної терапії обов’язково призначаються медичним (фармацевтичним) працівником.
Додатком 4 до Стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів визначено перелік лікарських засобів з доведеною ефективністю, які дозволені в Україні для вживання для НЗТ (нікотинозамісної терапії):
- нікотинова жувальна гумка, міжнародна непатентована назва (далі – МНН) – Nicotine;
- нікотиновий пластир, МНН – Nicotine.
Лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу (абзац другий частини першої статті 2 Закону України «Про лікарські засоби»).
Відомості про лікарські засоби містяться в Державному реєстрі лікарських засобів України.
З огляду на зазначене, виключно лікарські засоби є препаратами, які призначені для сприяння припиненню вживання тютюну.
Будь-які інші продукти, що не є лікарським засобом, не мають доведеної ефективності в припиненні вживання тютюну, а тому не можуть бути призначені для сприяння припиненню вживання тютюну.
Отже, враховуючи інформацію МОЗ, правомірність віднесення нікотиновмісної продукції до продукції товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 10 00 «Продукти, що містять нікотин, призначені для сприяння припиненню вживання тютюну», має підтверджуватися наявністю відомостей про таку продукцію в Державному реєстрі лікарських засобів України.

Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відмовитися від спрощеної системи оподаткування з ІІІ кварталу п. р.можна не пізніше 20 червня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкти господарювання (платники єдиного податку першої – третьої групи) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подають до контролюючого органу заяву.
Норми передбачені п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Отже, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з III кварталу 2024 року, платнику необхідно не пізніше 20 червня 2024 року подати заяву.

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість подарунків, безоплатно переданих роботодавцем працівникам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Згідно з п.1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95-ВР).
Статтею 1 розд. 1 Закону № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Так, згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати.
Вартість подарунків до ювілейних та пам’ятних дат, безоплатно переданих роботодавцем працівникам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, а саме: є сумою благодійної допомоги, виплаченої особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5).
Таким чином, вартість подарунків, безоплатно переданих працівникам (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування єдиного внеску лише у разі перебування їх у трудових відносинах з роботодавцем.

Виплата доходів, які не належать до фонду оплати праці (лікарняні): сплата ПДФО резидентом Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням    гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами), є резиденти Дія Сіті.
Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями визначено структуру заробітної плати, до якої включаються:
- основна заробітна плата;
- додаткова заробітна плата;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), розд. 3 якої передбачено інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.
До складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться, зокрема:
- допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);
- оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3. розд. III Інструкції № 5).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема: 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.
Враховуючи викладене, резидент Дія Сіті сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. при виплаті доходів, які не належать до фонду оплати праці, за кодом класифікації доходів бюджету – 11010400.