Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Вам допоможуть у разі нещасного випадку на роботі,  нададуть пільги, якщо у вас є малолітні діти. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний:
перевіряти умови на робочих місцях,
надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту,
організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.
Якщо ж умови праці шкідливі, ви отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/796635.html

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у практикумі «Експорт-Імпорт 2024: контракти, митниця, логістика»

За запрошенням Першого віцепрезидента Дніпропетровської торгово-промислової палати (далі – Дніпропетровська ТПП) Сергія Кучерявенко, яке надійшло на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та провідні фахівці податкової служби регіону прийняли участь у практикумі за темою «Експорт-Імпорт 2024: контракти, митниця, логістика».
На заході з нетворкінгом для малого та середнього бізнесу розглядались питання укладання та виконання зовнішньоекономічних контрактів під час війни українськими експортерами та імпортерами, сплати та адміністрування податків при здійсненні експортно-імпортних операцій, митного оформлення товарів, експортно-імпортних операцій, тощо.
Під час комунікацій з бізнесом податківці обговорили низку податкових питань: умови роботи на зовнішніх ринках, валютний контроль, оподаткування суб’єктів ЗЕД, тощо.
Посилення взаємодії податкової служби з Дніпропетровською ТПП та злагоджена співпраця спрямовані на забезпечення конкурентних умов ведення бізнесу.
Продовжуємо співробітництво задля стабільного економічного розвитку регіону.

День митника України: очільниця податкової служби Дніпропетровщини привітала партнерів з професійним святом

Щорічно, 25 червня, на державному рівні відзначається День митника України.
До Дніпровської митниці на урочистий захід, присвячений професійному святу, завітала в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш. 
«Це свято є підтвердженням важливої ролі працівників митної служби у захисті економічних інтересів нашої держави та забезпеченні митної безпеки. Ваша робота – відповідальна, нелегка і навіть небезпечна та заслуговує на повагу», - зазначила очільниця податкової служби області.
Бажаємо усім митникам міцного здоров’я, наснаги та плідної діяльності на благо Батьківщини!
Разом ми – сила!

Плата за землю: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,5 млрд гривень

Протягом січня – травня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 2,5 млрд грн плати за землю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – травнем 2023 року майже на 94,3 млн грн, або майже на 4,0 відсотки.
Звертаємо увагу платників, що з метою правильного застосування ставок земельного податку і податкових пільг із земельного податку рекомендуємо розглянути матеріали, які розміщені на вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, щодо цільового призначення земельної ділянки та перевірити коректність інформації щодо цільового призначення земель, які обліковуються у Державному земельному кадастрі, і у разі необхідності привести дані у відповідність до вимог земельного законодавства.
Матеріали розміщено за посиланням https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-rozyasnyuye-varianty-pryvedennya-vidomostej-pro-czilove-pryznachennya-zemelnoyi-dilyanky-u-vidpovidnist-do-diyuchogo-klasyfikatora-vydiv-czilovogo-pryznachennya-zemelnyh-dily/.

Зведений бюджет: надходження від платників Дніпропетровщини
склали понад 37,1 млрд гривень

З початку 2024 року платники Дніпропетровщини до зведеного бюджету спрямували понад 37,1 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з    січнем – травнем 2023 року надходження збільшились на понад 7,3 млрд грн, або на 24,8 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби регіону констатувала, що платники області з початку поточного року забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів.
«Висловлюємо щиру вдячність усім, хто сумлінною сплатою податків дбає про фінансовий захист держави у цей нелегкий час. Наш пріоритет – максимальна підтримка працюючого бізнесу. Податкова відкрита до співпраці і конструктивного діалогу з бізнес-спільнотою та використовує всі свої канали комунікації для роз’яснення податкових новацій і надання фахової допомоги платникам податків, що сприяє своєчасній обізнаності платників, і як наслідок – зменшується наявність порушень законодавства», - зазначила Наталя Федаш.

До уваги платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування
зі сплатою єдиного податку 2 відсотки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості справляння єдиного податку у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України визначено підрозд. 8 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у відповідних підпунктах п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ.
Так, згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст. 180 – 183 розд. V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (із зміна ми).
Для цілей оподаткування ПДВ платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст.14 розд. І та п. 180.1 ст. 180 розд. V ПКУ.
Статтями 181 та 182 розд. V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 розд. V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Таким чином, для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ особі необхідно враховувати загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, здійснених такою особою протягом останніх 12 календарних місяців.
До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.
Водночас, при обрахунку загального обсягу таких операцій, обсяг здійснених операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, обсяг операцій з постачання товарів/послуг, здійснених особою у період перебування на спрощеній системі оподаткування із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. та з використанням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ, не враховується.

Яким чином проводити розрахункові операції через ПРРО у разі використання електронних приладів для зважування товару (електронних ваг)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), зокрема, при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Під час формування чека на ПРРО у суб’єкта господарювання є можливість зазначити кількість товару та, у разі використання електронних приладів для зважування товару, в графі «кількість товару» вручну заповнити вагу (наприклад: при реалізації вагового товару в кількості 1 кг. 457 грам в графі «кількість товару» потрібно зазначити 1,457).
Водночас, в програмному забезпеченні «ПРРО Каса», яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, не передбачено можливості підключення електронних приладів для зважування товару (електронних ваг).

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО, визначеного в річній податковій декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
Разом з тим, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Водночас, відповідно до абзацу другого п. 109.1 ст. 109 ПКУ діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Особливості сплати ПДФО ВПП, який має приміщення (будівлі) в різних регіонах України/районах міста, де працюють наймані працівники

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до відповідних бюджетів згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).
Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Згідно з п. 64.7 ст. 64 ПКУ після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр ВПП) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
При цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику закріплює великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Якщо платник податку, який перебуває на обліку в міжрегіональному управлінні ДПС (основне місце обліку), має об’єкти пов’язані з оподаткуванням, що розташовані на територіях адміністративно-територіальних одиниць відмінних від основного місця обліку, зокрема власні та/або орендовані приміщення, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то такий платник податку зобов’язаний стати на облік за місцем розташування таких об’єктів (неосновне місце обліку) у відповідних Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

ФОПи і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.
Таким чином, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

ФОП в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється: сплата єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Пунктами 1 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.
Частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями встановлено, що фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до п.п. 8 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями:
- для ФОПів (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) (крім електронних резидентів (е-резидентів) останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
- для платників, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОПа (крім електронних резидентів (е-резидентів) така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина 4 ст. 6 Закону № 2464).
Порядок взяття на облік фізичних осіб – підприємців передбачений розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.
У разі повторної реєстрації у платника єдиного внеску виникають обов’язки відповідно до частини 2 ст. 6 Закону № 2464.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період:
- фізичними особами – підприємцями (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) (крім електронних резидентів (е-резидентів) – за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно;
- фізичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), – за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.
При повторній реєстрації підприємницької діяльності єдиний внесок сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.