Комунікаційна податкова платформа: про отримання податкової знижки

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Під час заходу фізичній особі надані роз’яснення про право громадян на отримання податкової знижки, порядок та терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи, перелік підтверджуючих документів, тощо. Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!

На Дніпропетровщині на податковому обліку перебуває понад 287 тисяч суб’єктів господарювання

У податковій службі Дніпропетровщини станом на 01.07.2024 на обліку знаходилось 287 524 суб’єкта господарювання. Кількість представників бізнесу у порівнянні з 2023 роком збільшилась на 15 854 особи (станом на 01.07.2023 – 271 670 осіб).
Із загальної кількості зареєстрованих на 01.07.2024: юридичних осіб – 119 315 (станом на 01.07.2023 – 116 898), ФОПів – 168 209 осіб (станом на 01.07.2023 – 154 772 особи).
У порівнянні з минулорічними показниками аналогічного періоду кількість юридичних осіб збільшилась на 2 417 осіб, ФОПів – на 13 437 осіб.
Звертаємо увагу, що інформація про зміну облікових даних щодо фізичних осіб - підприємців оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.
Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП.

Який порядок заповнення поля «Із строком розгляду скарги ознайомлений (ознайомлена)» скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/К в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Пунктом 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Скарга з додатками до неї (за наявності) подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» і реєструються ДПС у день їх надходження (п.5 Порядку).
Пунктом 10 Порядку зазначено, що Скарга повинна містити дані про:
- найменування або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) платника податку, який подає скаргу;
- індивідуальний податковий номер платника податку;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
- номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;
- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;
- відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;
- вимоги платника податку, який подає скаргу;
- інформацію про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
Згідно з п. 11 прим. 1 Порядку комісія центрального рівня розглядає Скаргу протягом:
- 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання Скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
- 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання Скарги, якщо платник податку, який подав Скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді Скарги.
Строк розгляду Скарги не може бути продовжено.
Розгляд Скарги платника податку, який виявив бажання взяти участь у розгляді Скарги, може бути перенесено в межах строку розгляду Скарги у разі оповіщення через автоматизовану систему централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема повітряну тривогу, в межах адміністративної територіальної одиниці, в якій перебувають комісія центрального рівня та/або платник податку в період, визначений для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції з таким платником податку. Водночас платнику податку надсилається повідомлення з відміткою «повторно».
З метою забезпечення виконання вимог Порядку Державною податковою службою України реалізовано електронний сервіс щодо подання платником податків скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у формі електронного документу (ідентифікатор форми J/F 1313205).
При цьому формою Скарги передбачено заповнення поля «Із строком розгляду скарги ознайомлений (ознайомлена)». Вказане поле є інформативним, тому платник у кожній із клітинок робить позначку, що засвідчує факт його ознайомлення із термінами, протягом яких він має отримати рішення про розгляд скарги.

ФОПам на загальній системі оподаткування
про деякі особливості подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує що відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями затверджені Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція).
Згідно з п. 4 розд. І Інструкції фізичні особи – платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають додаток ЄСВ1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ1) в складі Декларації у випадках, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ Інструкції додатки є складовою частиною Декларації і без декларації не є дійсними.
У разі, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, подавала Декларацію за минулий звітний період з типом «Звітна», а звітність по єдиному внеску подає вперше за такий період, то в Декларації та Додатку ЄСВ1 до неї зазначає тип декларації «уточнююча», заповнюючи в Декларації повторно всі показники зазначені у раніше поданій Декларації, яка уточняється, та рядок 22.1, у якому вказується сума зобов’язань з єдиного внеску, що підлягає обов’язковій сплаті, самостійно визначена платником податків за результатами звітного (податкового) року (графа 6 рядка «Усього» Додатка ЄСВ1).

Порушення проведення готівкових розрахунків за товари (послуги):
в які строки застосовується адміністративна відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини першої ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами) (далі – КУпАП) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (частина восьма ст. 38 КУпАП).
Таким чином, за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на посадових осіб юридичної особи (головного бухгалтера, директора) та фізичних осіб – підприємців не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.
Статтею 234 прим. 2 КУпАП передбачено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163 прим. 15 КУпАП).

Як в Електронному кабінеті подається Звіт про підзвітні рахунки
відповідно до багатосторонньої угоди СRS?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
На виконання Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS)) Підзвітними Фінансовими Установами (далі – ПФУ) здійснюється подання звітності CRS.
Звіт про підзвітні рахунки (далі – Звіт) формується та подається з дотриманням вимог «Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1774/40830 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 14 Порядку, Звіт подається ПФУ щороку, в термін до 1 липня року, що настає за звітним.
Згідно з частиною першою п.п. 53 прим. 1 п. 53 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, першим звітним періодом для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS є період, що розпочинається 01 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.
Звіт формується із застосуванням XML-схеми «CRS XML Schema (v2.0)», яка розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку та використовується в процесі автоматичного обміну інформацією між компетентними органами.
Так, з метою організації процесу подачі звітів ДПС було оновлено функціонал ІКС «Електронний кабінет» та додано новий розд. «Звіти CRS».
Процедура подання до ДПС Звіту про підзвітні рахунки передбачає покрокове здійснення ПФУ таких дій:
1) завантаження сформованого, відповідно до вимог Порядку, Звіту у форматі XML;
2) підписання завантаженого Звіту кваліфікованим електронним підписом керівника ПФУ або уповноваженою особою;
3) відправлення Звіту до ДПС.
За результатами обробки отриманого Звіту на адресу ПФУ направлятимуться відповідні повідомлення (квитанції), що міститимуть інформацію про прийняття Звіту, або, у разі виявлення помилок, про його відхилення.

Хто є платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, внесено зміни, зокрема, до ст. 254 Податкового кодексу України VI (далі – ПКУ) щодо оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром України.
Так, відповідно до п. 254.1 ст. 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).
При цьому п. 254.2 ст. 254 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації», радіоаматори та користувачі суднових станцій, що встановлені на борту судна.
Також, п. 254.2 прим. 1 ст. 254 ПКУ встановлено, що дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних організацій в Україні та військові формування іноземних держав, що тимчасово перебувають на території України, які відповідають вимогам, встановленим п. 254.1 ст. 254 ПКУ, не є платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України у разі, якщо такий вид платежу не застосовується до аналогічного представництва України у відповідній державі, що підтверджується відомостями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.
Такі відомості надаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин, на запит контролюючого органу.
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії зазначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Як користуватись сервісом «Реєстр платників єдиного податку»,
розміщеним у приватній частині Електронного кабінету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

Строки, в які здійснюється реєстрація ФОПа як платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п.п. 298.1.2 п. 298.1 та п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

Оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України
у митному режимі експорту окремих видів товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У зв’язку із набранням чинності з 01 липня 2024 року Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706) ДПС України проінформувала про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану.
Так, запровадження та скасування режиму експортного забезпечення здійснюється на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, особливості цього режиму регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (далі – Закон № 959), Податковим кодексом України та Митним кодексами України (далі – ПКУ та МКУ).
Статтею 19 прим.2 Закону № 959 передбачено, що експорт окремих видів товарів може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ. Суб’єктам підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення забороняється.
Перелік окремих видів товарів визначено абзацом другим ст. 19 прим.2 Закону № 959. Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх акції, рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305).
Винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, передбачені абзацами 10 – 12 ст. 19 прим.2 Закону № 959-ХІІ, а саме:
вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 МКУ;
вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 1прим.5 розділу IX Закону України «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим ст. 19 прим.2 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення (наказу).
Законом № 3706 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 97, яким встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим.2 Закону № 959, оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Підпунктами 97.1 та 97.2 п. 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Таким чином, в одній податковій накладній не може бути відображено два та більше видів товарів.
Вивезення відповідних товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією у розумінні п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ.
Реєстрація складеної за операціями з експорту окремих видів товарів податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 розділу V ПКУ.
У такій податковій накладній:
- може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
- одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
Крім того, Законом № 3706 п. 201.1 ст. 201 розділу V ПКУ доповнено підпунктами «к» і «л», згідно з яким у разі вивезення товарів за межі митної території України в податковій накладній має бути вказано:
- дата та номер митної декларації (крім податкових накладних, складених на операції з вивезення окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення);
- дата та номер договору (контракту) на вивезення окремих видів товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.
Оподаткування операцій з експорту окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» п. 193.1 ст. 193 розділу V ПКУ для операцій з постачання таких товарів на митній території України, зокрема:
- за ставкою 14 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику);
- за ставкою 20 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1002 (жито), 1004 (овес), (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305).
Платники податку, діяльність яких відповідає критеріям, встановленим п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, при складанні податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення застосовують ставку податку 0 відсотків.
Зокрема, до таких платників ПДВ відносяться платники, по яких протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком не був завершений валютний нагляд за дотриманням таким платником установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відсотків загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків.
Порядок розрахунку такої частки та визначення переліку платників податків, які відповідають таким критеріям, визначаються Кабінетом Міністрів України
Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, яка не може бути меншою ніж мінімально допустимі експортні ціни, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику та розміщуються на його офіційному вебсайті.
Реєстрація в ЄРПН податкової накладної, складеної на операцію з експорту окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення, незалежно від того, яка ставка податку вказана в такій податковій накладній (0 відс., 14 відс., 20 відс.), може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 розділу V ПКУ.
Податкова накладна, яка була складена на операцію з експорту окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення, та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платнику податку можливості розпочати митне оформлення такого товару.
Якщо з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується (разом із розрахунками коригування, які були складені до такої податкової накладної в цей період).
Після складання податкової накладної за операцією з експорту окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення та її реєстрації в ЄРПН коригування такої податкової накладної може здійснюватися з урахуванням п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ шляхом складання розрахунків коригування в кілька етапів та лише за дотримання певних умов на кожному такому етапі, а саме.
1) Складання розрахунку коригування у разі зміни кількісних або вартісних показників товару виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України (РК 1).
РК 1 може бути складено як на збільшення, так і на зменшення вартості та/або кількості товару. При цьому, обсяг експортної операції, на яку оформлюється митна декларація, не може перевищувати обсяг цієї ж операції, вказаний у податковій накладній з урахуванням РК 1.
РК 1 підлягає реєстрації в ЄРПН виключно до початку митного оформлення. У разі початку митного оформлення експорту окремих видів товарів реєстрація РК 1 припиняється.
Реєстрація в ЄРПН РК 1 може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 розділу V ПКУ.
2) Складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією (РК 2).
РК 2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зміни ставки податку на цьому етапі не відбувається.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК 2. Якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію розрахунку коригування не відповідають показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстровано в ЄРПН.
Після реєстрації РК 2 в ЄРПН подальше коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, не дозволяється (крім коригування ставки та суми ПДВ відповідно до п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Зупинення реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 ст. 201 розділу V ПКУ не здійснюється.
Складання розрахунку коригування у зв’язку з приведенням розміру ставки податку, застосованої відповідно до п.п. 97.2 п. 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у відповідність з розміром ставки, визначеної п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ (0 відсотків), - після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів (РК 3).
Платники податку, які відразу при складанні податкової накладної по операціям з експорту окремих видів товарів застосували нульову ставку, РК 3 не складають.
Так, протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів, банк інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку повідомлення про завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів надсилає платнику податку таке повідомлення до електронного кабінету.
Після отримання в електронному кабінеті повідомлення про завершення розрахунків за вказаною експортною операцією платник податку має можливість шляхом реєстрації в ЄРПН РК 3 змінити ставку та суму ПДВ, вказані в податковій накладній, складеній за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо в такій податковій накладній була вказана ставка податку 20 відс. або 14 відс. та нарахована відповідна сума ПДВ.
РК 3 передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку, при цьому в ЄРПН може бути зареєстровано тільки один розрахунок коригування на зміну ставки та суми ПДВ.
Зупинення реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 ст. 201 розділу V ПКУ не здійснюється.
Після реєстрації в ЄРПН РК 3 на зміну ставки та суми ПДВ (а для платників податку, які відразу мали право скласти податкову накладну із застосуванням нульової ставки - РК 2, складеного для приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації після завершення вивезення) забороняється внесення будь-яких змін до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
З урахуванням змін, внесених у п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та направлення квитанції про прийняття / неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, незалежно від дати складання податкової накладної на вказану операцію.
У разі виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 розділу V ПКУ, за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 розділу V ПКУ.
Особливості заповнення податкових накладних при здійсненні операцій з експорту окремих видів товарів, розрахунків коригування на кожному з трьох етапів коригування показників податкової накладної, а також відображення таких операцій у складі податкової декларації з ПДВ будуть роз’яснені окремо після внесення відповідних змін у форми податкової накладної/розрахунку коригування, податкової декларації з ПДВ та порядку їх заповнення.
До дати запровадження режиму експортного забезпечення на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів (в тому числі здійснених після 01.07.2024) складання податкових накладних за такими операціями та їх відображення в декларації з ПДВ здійснюється в загальному порядку.