На Дніпропетровщині відзначено сумлінних платників

У стінах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулось урочисте нагородження переможців регіонального туру Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків – 2023», який було започатковано ВГО «Асоціація платників податків України» для відзначення кращих здобутків платників.
У заході прийняли участь заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Валерій Леонов та членкиня Ради Територіального Відділення ВГО «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Ірина Іваницька.
Переможцями регіонального туру стали підприємства - представники галузей виробництва продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, оброблення металів, а також оптової торгівлі запчастинами, деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Валерій Леонов подякував платникам за чесне ведення бізнесу та своєчасну сплату податків, адже стабільне наповнення бюджетів є важливим економічним ресурсом для оборони нашої держави.
Працюємо разом на Перемогу!

Рентна плата: загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 2,5 млрд гривень
 
У першому півріччі поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,5 млрд грн рентної плати. Надходження збільшились порівняно з січнем – червнем 2023 року на понад 1,1 млрд грн, темп росту – 180,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що 22.07.2024 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за червень 2024 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).

Понад 10,4 млн грн транспортного податку –
надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку надійшло понад 10,4 млн гривень. Це на понад 4,6 млн грн, або на 80,6 відс., більше ніж у січні – червні 2023 року.
Наталя Федаш нагадала, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи сплачують податок  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Дякуємо платникам за сумлінне наповнення бюджетів.

За яких умов платник звільняється від відповідальності у разі помилкової сплати грошових зобов’язань на інший бюджетний рахунок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 16 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).
Законом № 3603, зокрема скасовано відповідальність за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету).
Так, для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень в частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та не нарахування/анулювання пені відповідно до статті 129 Кодексу, необхідно дотримуватись визначених обставин.
Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи. При цьому, згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 № 758 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за № 1206/21518, бюджетні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України (Казначейства) для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів. Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами).
Перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).
Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів. Строки сплати податкових зобов’язань та узгоджених сум грошових зобов’язань до бюджету визначені статтею 57 Кодексу.
Звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених Законом № 3603 до Кодексу, основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником дій щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, передбачених статтею 43 Кодексу (підпункт 112.8.8 прим.1 пункту 112.8 статті 112 та підпункт 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Кодексу).
Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок з дотриманням граничних строків сплати податків, або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету, є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 Кодексу, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення, з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Таким чином, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, змін, внесених Законом № 3603 до Кодексу, такі платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема, від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до статті 124 Кодексу та пені, передбаченої статтею 129 Кодексу.
Більше розглянутих питань з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3603 – в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/772787.html.

Особа реєструється як платник ПДВ з іншого дня ніж перший день календарного місяця, а з наступного місяця реєстрація такого платника ПДВ анулюється: як подається декларація з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ та п.п. «в» п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема, у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Анулювання реєстрації здійснюється, зокрема, на дату, що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ (п. 184.2 ст. 184 ПКУ).
Пунктом 184.6 ст. 184 ПКУ визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Згідно з абзацом другим п. 49.4 ст.49 ПКУ податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Отже, якщо особа, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, та з наступного місяця її реєстрація платником ПДВ анулюється у зв’язку із застосуванням з першого числа наступного місяця спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, то така особа подає одну податкову декларацію з ПДВ (далі – декларація) за звітний податковий період, що дорівнює періоду, у якому вона була платником ПДВ (наприклад, якщо з 04.12.2023 платника зареєстровано як платника ПДВ, а з 01.01.2024 він переходить на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, то для нього єдиним звітним податковим періодом буде період з 04.12.2023 по 31.12.2023).
При цьому, відповідно до встановленої форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, у такій декларації проставляється позначка: «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку».

Чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ суми, визначені за податковими повідомленнями-рішеннями за формою «В1» або «В3»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку на додану вартість (податок), які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ.
Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПКУ якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
- у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами), такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування. Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню (п. 200.14 прим. 1 ст. 200 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищення суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:
«В1» – у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;
«В3» – у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення за формою «В1» (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом десяти робочих днів, наступних за днем її закінчення) заявлена та невідшкодована сума бюджетного відшкодування за декларацією, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться в контролюючому органі. При цьому, така сума не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ.
Протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення за формою «В3» (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом десяти робочих днів, наступних за днем її закінчення), завищена сума, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі. За умови відсутності порушень норм ст.ст. 197 – 199 ПКУ сума заявленого бюджетного відшкодування, у якій відмовлено, може бути врахована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення із обов’язковим заповненням спеціального поля в податковій декларації з ПДВ, де вказується дата, номер податкового повідомлення-рішення та сума, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ, зазначеної у такому податковому повідомленні-рішенні.

Органами місцевого самоврядування встановлені пільги з податку на нерухоме майно в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за 2 квартал 2024 року: особливості заповнення додатків до уточнюючої податкової декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для рад.
Згідно з повноваженнями, наданими ПКУ п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Ради мають право відповідними рішеннями встановлювати пільги з Податку у порядку і строки, передбачені ПКУ, зокрема, пп. 12.3, 12.4, 12.5 ст. 12 ПКУ.
Водночас згідно з п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п.4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п.12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (із змінами) , частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами).
У разі прийняття радою рішення про встановлення пільги зі сплати Податку в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за 2 квартал 2024 року, і таке рішення прийнято та набуло чинності після граничного терміну надання податкової декларації з Податку (20 лютого поточного року), платники Податку мають право на самостійне уточнення узгоджених податкових зобов’язань з Податку шляхом подання уточнюючих розрахунків відповідно до ст. 50 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі - Декларація), невід’ємними частинами Декларації є додатки 1 та/або 2: «Розрахунок № _ у частині об’єктів житлової нерухомості» (додаток 1) та «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (додаток 2).
Для уточнення податкового зобов’язання платник Податку подає Декларацію за типом «Уточнююча».
У додатку 1 та/або додатку 2 до Декларації інформація щодо наданої рішенням Ради пільги зазначається шляхом заповнення граф «Податкова пільга» (графи 18-22 у додатку 1, графи 17-21 у додатку 2). При цьому у рядку 8 «Зміст доповнення» Декларації обов’язково вказується причина зменшення податкового зобов’язання – зазначається інформація щодо відповідного рішення Ради.
Розділ І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:
- значення показників граф 1 – 17, 24, 26 та 27 переносяться з раніше поданого додатка 1 до Декларації, що уточнюється;
- у графі 18 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 14 до додатка 1);
- у графі 19 – зазначається «100» – розмір пільги у відс. відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу;
- у графі 20 – зазначається «01.04.2024» (дата початку користування податковою пільгою);
- у графі 21 – зазначається «30.06.2024» (дата закінчення користування податковою пільгою);
- у графі 22 – зазначається сума пільги (значення графи 25 додатка 1 раніше поданої Декларації);
- у графі 23 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 17 «річна сума податку» – графа 22 «сума пільги»;
- графа 25 – не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);
- у рядку 3 у графах 23, 24, 25, 26, 27 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 1.
Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розділу ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».
В аналогічному порядку заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 до Декларації з типом «Уточнююча», де:
- значення показників граф 1 – 16, 23, 25 та 26 переносяться з раніше поданого додатка 2 до Декларації, що уточнюється;
- у графі 17 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 13 до додатка 2);
- у графі 18 – зазначається «100» (розмір пільги у відсотках відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу);
- графі 19 – зазначається 01.04.2024 (дата початку користування податковою пільгою);
- у графі 20 – зазначається 30.06.2024 (дата закінчення користування податковою пільгою);
- у графі 21 – зазначається сума пільги (значення графи 24 додатка 2 раніше поданої Декларації);
- у графі 22 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 16 «річна сума податку» – графа 21 «сума пільги»;
- графа 24 не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);
- у рядку 3 в графах 22, 23, 24 25 та 26 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 2.
Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розд. ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».

Експорт окремих видів товарів: відображення у податковому обліку з ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що запровадження та скасування режиму експортного забезпечення здійснюється на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, особливості цього режиму регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами), Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
До дати запровадження режиму експортного забезпечення на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів (в тому числі здійснених після 01.07.2024) складання податкових накладних за такими операціями та їх відображення в декларації з ПДВ здійснюється в загальному порядку.

Виправлення помилки у поданій Заяві про взяття на облік підзвітних фінансових установ для цілей багатосторонньої угоди CRS

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Механізм взяття на облік фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами (далі – ПФУ) для цілей «Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», зняття їх з обліку та внесення змін до відомостей, отриманих для їх обліку визначається «Порядком взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2023 р. за № 1618/40674 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 468).
Взяттю на облік у Державній податковій службі України (далі – ДПС) підлягають усі фінансові установи, які є ПФУ для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (п. 3 розд. І Порядку № 468).
Взяття на облік, зняття з обліку та внесення змін до відомостей ПФУ здійснюється шляхом подання заяви про взяття на облік/зняття з обліку ПФУ / внесення змін до відомостей про ПФУ (далі – Заява), форма якої наведена у додатку 1 до Порядку № 468, в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (пп. 1, 8 розд. ІІ Порядку № 468).
Заява подається за таким типами:
«про взяття на облік»;
«про внесення змін про ПФУ»;
«про зняття з обліку».
Якщо ПФУ бажає виправити самостійно виявлені помилки у раніше поданій Заяві «Про взяття на облік», то їй необхідно подати Заяву «Про внесення змін до відомостей про ПФУ».
Заміна ПФУ, яка подає звітність за іншу Організацію, яка відповідає визначенню ПФУ, врегульовано п. 20 розд. ІІ Порядку № 468. Так, якщо відповідно до закону чи договору відбувається заміна особи, відповідальної за подання звіту про підзвітні рахунки за зареєстровану Організацію–ПФУ, яка є корпоративним інвестиційним фондом чи іншою Організацією, визначеною у п.п. 2 п. 3 розд. ІІ , переведення відповідної Організації-ПФУ з обліку від однієї ПФУ до іншої (нової) ПФУ здійснюється шляхом внесення змін до Переліку ПФУ у порядку, визначеному розд. III Порядку № 468.
У разі помилкової подачі заяви «Про взяття на облік», ПФУ необхідно подати заяву «Про зняття з обліку» заповнивши її відповідно до правил визначених Порядком № 468. У цьому випадку до заяви «Про зняття з обліку» додаються пояснення щодо допущеної помилки та копії документів що підтверджують факти викладені в заяві. ДПС може запросити додаткові документи у разі необхідності.
ДПС розглядає заяву «Про зняття з обліку» з дотриманням вимог пунктів 16-18 розд. ІІ Порядку № 468.
У разі помилково поданої заяви про внесення змін до облікових даних, то ПФУ подає нову заяву з достовірною інформацією.